ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 червня 2023 року
м. Київ
cправа № 909/385/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Мачульського Г. М. - головуючого, Рогач Л. І., Багай Н. О.
секретар судового засідання Лихошерст І. Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестайм"
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 14.03.2023 (колегія суддів Скрипчук О. С. - головуючий, Марко Р. І., Матущак О. І.)
за позовом Івано-Франківської обласної організації Товариства сприяння обороні України
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестайм"
про розірвання договору та повернення майна
за участю: позивача Максимишин І.Б. (адвокат); відповідача Кулинич М.А. (адвокат),
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст і підстави позовних вимог
1.1 Івано - Франківська обласна організація Товариства сприяння обороні України звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестайм", у якому просила:
- розірвати договір міни від 11.02.2019, укладений між позивачем та відповідачем, який посвідчений приватним нотаріусом Івано - Франківського нотаріального округу Павлінським В.Д. і зареєстрованим у реєстрі за № 508;
- зобов`язати відповідача повернути позивачу 5/100 (п`ять сотих) ідеальних часток адміністративно - виробничих учбових будівель та гаражів, що знаходяться в місті Івано - Франківську, вулиця Гетьмана Мазепи, будинок 144, що становить наступні приміщення І-ого поверху літери "А": 24-кабінет, площею 199,5 кв.м, 24а-кабінет площею 107,8 кв.м, загальною площею 307,3 кв.м.
1.2 Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач договірних зобов`язань не виконав, оскільки об`єкт незавершеного будівництва не добудував, тому об`єкт залишився у тому стані, в якому був на момент укладення договору міни.
2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2.1 Суди розглядали справу неодноразово.
2.2 Останнім рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 11.11.2022 (суддя Горпинюк І. Є.), в позові відмовлено.
2.3 Свій висновок суд мотивував тим, що сторони виконали зобов`язання за договором міни щодо відчуження кожним з них майна та зустрічного отримання майна від іншої сторони. При цьому суд вказав на те, що відповідач допустив порушення умов договору, яке виразилося у невиконанні відповідачем обов`язку за договором закінчити будівництво, але це порушення не потягло для позивача абсолютну неможливість досягнення цілей договору. За таких обставин, суд дійшов висновку, що у позивача відсутнє право відмовитися від договору та вимагати повернення переданого майна за цим договором, що виключає правові підстави для задоволення позову.
2.4 Оскарженою постановою Західного апеляційного господарського суду від 14.03.2023 вищевказане рішення суду скасовано та прийнято нове, яким позов задоволено.
2.5 Суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідач допустив істотне порушення умов договору, внаслідок чого позивач значною мірою позбавлений того на що розраховував при його укладенні, а саме отримати в строк добудований на 100 % об`єкт нерухомого майна.
3 Короткий зміст касаційної скарги та позиція інших учасників справи
3.1 У касаційній скарзі заявник просить скасувати вказану постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
3.2 В обґрунтування касаційної скарги заявник посилався на те, що оскаржувана постанова апеляційного суду прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального права. Заявник касаційної скарги вважає, що апеляційний суд не врахував правових висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, які викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 08.09.2020 у справі № 916/667/18, від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18, у постановах Верховного Суду від 15.03.2023 у справі № 295/3792/16, від 03.03.2021 у справі № 522/799/16-ц.
3.3 Позивач у відзиві на касаційну скаргу просить залишити без змін вказану постанову суду апеляційної інстанції, посилаючись на те, що апеляційним судом у відповідності до норм матеріального та процесуального права надано належну правову оцінку поданим сторонами доказам, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
4 Мотивувальна частина
4.1 Суди встановили, що 11.02.2019 між позивачем та відповідачем укладено договір міни (далі - договір), за умовами пункту 1 якого, позивач передав, а відповідач прийняв 5/100 ідеальних часток адміністративно-виробничих учбових будівель та гаражів, що знаходяться в місті Івано-Франківську, вул. Гетьмана Мазепи, буд. 144, що становить наступні приміщення 1-го поверху літери "А": 24 - кабінет, площею 199, 5 кв.м, 24а - кабінет площею 107,8 кв.м, загальною площею 307, 3 кв.м (далі - нерухоме майно).; а також відповідач передав, а позивач прийняв об`єкт незавершеного будівництва готовністю 80 %, що знаходиться за адресою: місто Івано-Франківськ, вул. Набережна імені Василя Стефаника, будинок 9 (далі - об`єкт незавершеного будівництва), будівництво якого відповідач, відповідно до пункту 1 договору зобов`язався закінчити до 01.12.2019 за власний кошт згідно з кошторисом.
4.2 Пунктом 2 договору визначено, що цей договір міни здійснюється без грошової доплати.
4.3 Відповідно до пункту 6 договору відчужувані об`єкти нерухомого майна передаються сторонами в день нотаріального посвідчення цього договору. Відповідно до статей 334, 640 Цивільного кодексу України цей договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення. Право власності на вищевказане майно виникає з моменту державної реєстрації нотаріусом цього права згідно зі статтею 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", яка є обов`язковою.
4.4 11.02.2019 за позивачем зареєстровано право власності на об`єкт незавершеного будівництва та в цей же день за відповідачем зареєстровано право власності на нерухоме майно.
4.5 Судами обох інстанцій встановлено, що відповідач не подав доказів завершення будівництва об`єкта незавершеного будівництва так і доказів виконання після 11.02.2019 будь-яких будівельних робіт, спрямованих на його завершення.
4.6 Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
4.7 Приписами статті 715 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за договором міни (бартеру) кожна із сторін зобов`язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар (ч. 1). Кожна із сторін договору міни є продавцем того товару, який він передає в обмін, і покупцем товару, який він одержує взамін (ч. 2). Право власності на обмінювані товари переходить до сторін одночасно після виконання зобов`язань щодо передання майна обома сторонами, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 4).
4.8 Відповідно до статті 716 ЦК України до договору міни застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, договір контрактації або інші договори, елементи яких містяться в договорі міни, якщо це не суперечить суті зобов`язання.