ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 червня 2023 року
м. Київ
cправа № 911/3554/17 (911/401/21)
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Жукова С.В. - головуючого, Білоуса В.В., Огородніка К.М.
за участі секретаря: Купрейчук С.П.,
за участі представників судового засідання відповідно протоколу судового засідання від 14.06.2023
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2022
у справі №911/3554/17 (911/401/21)
за заявою Ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітмет" арбітражного керуючого Кучака Юрія Федоровича
до: 1) ОСОБА_1 ; 2) ОСОБА_2
про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника
у межах справи № 911/3554/17
за заявою Акціонерного товариства "ВТБ Банк"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітмет"
про банкрутство,-
ВСТАНОВИВ:
1. У провадженні господарського суду Київської області знаходиться справа № 911/3554/17 за заявою Акціонерного товариства "ВТБ Банк" до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітмет" про банкрутство.
2. Ухвалою господарського суду Київської області від 14.12.2017 порушено провадження у цій справі та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
3. Постановою господарського суду Київської області від 17.05.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Вітмет" (ідентифікаційний код - 24029801) визнано банкрутом та відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута - Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітмет" призначено арбітражного керуючого Кучака Юрія Федоровича та зобов`язано останнього виконати ліквідаційну процедуру банкрута.
4. До господарського суду Київської області від ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітмет" арбітражного керуючого Кучака Юрія Федоровича надійшла заява від 05.02.2021 № 02-01/71-400 (від 08.02.2021 № 398/21) про покладення субсидіарної відповідальності на учасника та керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітмет", у якій він просить суд покласти солідарно субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями банкрута у розмірі 270 410 208, 61 грн, у зв`язку із доведенням до банкрутства на ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
4.1. В обґрунтування заяви про покладення субсидіарної відповідальності на учасника та керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітмет" ліквідатор банкрута посилається на те, що з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що у відповідний період до порушення даної справи про банкрутство засновником Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітмет" був ОСОБА_1, а керівником - ОСОБА_2, якими первинна бухгалтерська документація Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітмет" арбітражному керуючому не передавалася, здійснювалися дії щодо неправильного відображення фінансового стану підприємства у звітності, у цей період ними було допущено зростання кредиторської заборгованості боржника у справі, ними неправомірно не вчинялися дії щодо оздоровлення майнового стану підприємства боржника.
Ухвалою господарського суду Київської області від 12.03.2021, серед іншого, прийнято заяву ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітмет" арбітражного керуючого Кучака Юрія Федоровича від 05.02.2021 вих. № 02-01/71-400 (від 08.02.2021 вх. № 398/21) про покладення субсидіарної відповідальності на учасника та керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітмет" до розгляду у межах провадження у справі № 911/3554/17 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітмет", зобов`язано Сектор з питань банкрутства у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) скласти та надати суду, у строк протягом одного місяця з дати отримання даної ухвали, висновок про наявність/відсутність ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неплатоспроможності щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітмет" (ідентифікаційний код - 24029801).
5. Ухвалою господарського суду Київської області від 07.10.2021 у справі №911/3554/17 (911/401/21) відмовлено у задоволенні заяви ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітмет" про покладення субсидіарної відповідальності на учасника - ОСОБА_1 та керівника - ОСОБА_2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітмет".
Короткий зміст та мотиви постанови апеляційної інстанцій
6. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2022 ухвалу Господарського суду Київської області від 07.10.2021 у справі №911/3554/17 (911/401/21) скасовано.
Прийнято нове судове рішення, яким заяву ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітмет" про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на учасника - ОСОБА_1 та керівника - ОСОБА_2 задоволено. Покладено солідарно субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями банкрута у розмірі 270 929 874, 54 грн, у зв`язку із доведенням до банкрутства Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітмет", на ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ).
Стягнуто з ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_3 ) та ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Трійка Капітал" (01133, м. Київ, вул. Мечникова, б. 14/1, код ЄДРПОУ 40186195) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі по 1135,00 грн з кожного.
Видачу наказу доручено Господарському суду Київської області.
6.1. Суд апеляційної інстанції обґрунтував прийняте рішення тим, що неправомірна бездіяльність учасника - ОСОБА_1 та керівника - ОСОБА_2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітмет" щодо погашення кредитної заборгованоссті за умови її зростання за аналізуємий період підтверджується матеріалами справи. Заходи щодо оздоровлення майнового стану боржника у цей період ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не вживались, про що свідчить погіршення фінансово-господарського стану підприємства та доведення боржника до банкрутства навмисно. Відповідальними за це особами у заявлений період є учасник боржника - ОСОБА_1 та керівник боржника - ОСОБА_2 у рівній мірі, виходячи з вимог чинного законодавства та Статуту боржника.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ліквідатором доведено неправомірну бездіяльність учасника боржника - ОСОБА_1 та керівника боржника - ОСОБА_2, що була направлена на збільшення кредиторської заборгованості боржника за аналізуємий період без наміру її погашення, внаслідок чого настала неплатоспроможність боржника.
Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за період своєї діяльності довели своїми діями/бездіяльністю товариство до банкрутства. При цьому зазначені особи належними доказами не довели своєї невинуватості.
Враховуючи, що розмір субсидіарної відповідальності визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою, у цьому випадку розмір субсидіарної відповідальності складає 270 929 874, 54 грн (загальний розмір кредиторських вимог 271796584,82 грн - 866710,28 грн (погашення боргу) = 270929874,54 грн).
Короткий зміст вимог касаційної скарги
7. До Верховного Суду від ОСОБА_1 (далі в тексті - Скаржник) надійшла касаційна скарга у якій Скаржник просить суд скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2022, а ухвалу Господарського суду Київської області від 07.10.2021 по справі №911/3554/17 (911/401/21) залишити в силі.
7.1. Скаржник переконує, що визначальними для субсидіарної відповідальності є доведення ліквідатором причинно-наслідкового зв`язку винними діями/бездіяльністю цих осіб та настанням негативних для боржника наслідків.
ОСОБА_1 вважає, що оскаржуване судове рішення прийнято без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.06.2021 року у справі №5023/2837/11; від 16.06.2020 у справі № 910/21232/16; від 01.10.2020 у справі № 914/3120/15; від 10.03.2020 у справі № 902/318/16 та від 05.02.2019 у справі № 923/1432/15, від 02.08.2022 у справі, 908/314/18; від 10.03.2020 у справі № 902/318/16 та від 05.02.2019 у справі № 923/1432/15; що судом апеляційної інстанції не правильно застосовані норми матеріального права, зокрема ст. 61 КУзПБ порушено норми процесуального права, а саме статті 13, 77, 86, 269, частини п`ятої статті 236, частини першої статті 237 ГПК України.
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
8. Відзиву не надано.
Провадження у Верховному Суді
9. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 у справі №911/3554/17 (911/401/21) визначено колегію суддів у складі: Жуков С.В. - головуючий, Білоус В.В., Огороднік К.М., що підтверджується протоколом передачі судової справи (касаційної, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 16.02.2023.
10. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.04.2023, серед іншого, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1, яка подана на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2022 у справі № 911/3554/17(911/401/21) та призначено до розгляду касаційну скаргу ОСОБА_1 на 17 травня 2023 року о 12:15 год. у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань №330.
11. 17.05.2023 року до Верховного Суду надійшло клопотання представника ТОВ "Трійка Капітал" - адвоката Варес М.О. про відкладення розгляду справи №911/3554/17 (911/401/21) на іншу календарну дату, у зв`язку з неможливістю його прибуття у судове засідання 17.05.2023, через його участь у розгляді іншої справи.
12. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.05.2023 оголошено перерву в судовому засіданні у справі №911/3554/17 (911/401/21) за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2022 до 14 червня 2023 року о 12:15 у приміщенні суду за адресою: м. Київ, вул. О.Копиленка, 6, зал № 330.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
13. Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржувану постанову апеляційного господарського суду слід залишити без змін, виходячи з такого.
14. Відповідно статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
15. Предметом касаційного оскарження у цій справі є правомірність висновку апеляційного господарського суду щодо покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на учасника - ОСОБА_1 та керівника - ОСОБА_2
16. Щодо підстав покладення субсидіарної відповідальності на винних осіб за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його банкрутства
17. Відповідно до частини першої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
18. Згідно із частиною шостою статті 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.
19. Частиною першою статті 2 КУзПБ визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.
20. Загальні умови та підстави для притягнення до субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у справі про банкрутство визначені Господарським кодексом України (далі - ГК України), Цивільним кодексом України (далі - ЦК України), Кодексом України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ).
21. Згідно з частиною першою статті 215 ГК України у випадках, передбачених законом, суб`єкт підприємництва-боржник, його засновники (учасники), власник майна, а також інші особи несуть юридичну відповідальність за порушення вимог законодавства про банкрутство, зокрема фіктивне банкрутство, приховування банкрутства або умисне доведення до банкрутства.
22. При цьому умисним банкрутством визнається стійка неплатоспроможність суб`єкта підприємництва, викликана цілеспрямованими діями власника майна або посадової особи суб`єкта підприємництва, якщо це завдало істотної матеріальної шкоди інтересам держави, суспільства або інтересам кредиторів, що охороняються законом (частина третя статті 215 ГК України).
23. Частиною першою статті 619 ЦК України визначено, що договором або законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи.
24. Застосування субсидіарної відповідальності у справах про банкрутство урегульовано нормами частини другої статті 61 КУзПБ, якою передбачено, що під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою. У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника-юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями. Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані лише для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Кодексом.
25. При цьому недостатність майна боржника, що виникає внаслідок дій/бездіяльності керівника боржника, розглядається за нормами статті 62 КУзПБ як передумова для субсидіарної відповідальності.
26. Визначене частиною другою статті 61 КУзПБ господарське правопорушення, за вчинення якого засновники (учасники, акціонери), керівник боржника та інші особи, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, можуть бути притягнуті до субсидіарної відповідальності поряд з боржником у процедурі банкрутства у разі відсутності майна боржника, має обґрунтовуватися судами шляхом встановлення складу такого правопорушення (об`єкта, об`єктивної сторони, суб`єкта та суб`єктивної сторони).
27. Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у певній сфері, у даному випадку - права кредитора (-ів) на задоволення його (їх) вимог до боржника у справі про банкрутство за рахунок активів боржника, що не можуть бути задоволені внаслідок відсутності майна у боржника.
28. Об`єктивну сторону такого правопорушення складають дії або бездіяльність певних фізичних осіб та/або юридичних осіб, пов`язаних з боржником, що призвели до відсутності у нього майнових активів для задоволення вимог кредиторів або до відсутності інформації про такі активи, що виключає можливість дослідження активу та його оцінки.
29. Суб`єктами правопорушення є особи, визначені частиною другою статті 61 КУзПБ.
30. Суб`єктивною стороною правопорушення для застосування субсидіарної відповідальності є ставлення особи до вчинюваних нею дій чи бездіяльності (мотиву, мети, умислу чи необережності суб`єкта правопорушення).
31. Відтак, субсидіарна відповідальність у справах про банкрутство є самостійним цивільно-правовим видом відповідальності, який за заявою ліквідатора покладається на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника при наявності підтвердження вини вказаних осіб у доведенні юридичної особи (боржника у справі про банкрутство) до стану неплатоспроможності. Для застосування такої відповідальності необхідним є встановлення судом складових елементів господарського правопорушення як об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт та суб`єктивна сторона правопорушення.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 915/1624/16.
32. У цій справі ліквідатором було визначено суб`єктів відповідальності - учасника та керівника боржника.
33. Слід зазначити, що при цивільно-правовій відповідальності особа, яка є відповідачем, повинна довести відсутність своєї вини, наявність якої презюмується в силу положень ЦК України.
34. Цивільний кодекс України не містить визначення поняття "вина". Втім, у окремих статтях цього Кодексу, згадується про умисел та необережність. Таким чином, в цивільному праві традиційно розрізняють умисну та необережну форми вини.
35. Вина у формі необережності має місце за відсутності у особи наміру завдати шкоди. При необережності особа не передбачала можливість настання шкідливих наслідків свого діяння/бездіяльності, хоча могла та повинна була їх передбачити або легковажно (безпідставно) сподівалася на їх відвернення.
36. Умисел як форма вини включає елемент усвідомлення та наміру. Діяння особи вважаються такими, що вчинені з умислом, якщо вона усвідомлювала протиправність своєї поведінки та бажала або свідомо допускала настання шкоди (збитків).
37. Згідно з положеннями частини другої статті 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання, тобто цією нормою визначено презумпцію вини у разі порушення зобов`язання.
38. Водночас, особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим; за заявою потерпілого суд може визначити відповідальність осіб, які спільно завдали шкоди, у частці відповідно до ступеня їхньої вини (стаття 1190 ЦК України).
39. Під час розгляду справи судами встановлено:
-Товариство з обмеженою відповідальністю "Вітмет" зареєстроване 22.07.1997, дата запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 27.12.2004, номер запису 18821200000001716.
-Господарська діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітмет" здійснювалася на підставі статуту, затвердженого загальними зборами засновників (учасників) товариства від 19.03.2012 № 59 в новій редакції, зареєстрованого 20.03.2012 № 18821050014001716.
-Метою діяльності Товариства є здійснення виробничо-господарської діяльності, спрямованої на одержання прибутку, використовуваної на задоволення соціально-економічних інтересів учасників і членів трудового коллективу товариства (п. 2.1 Статуту).
-З п. 1.1 Статуту вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Вітмет" створено на власності його учасника.
-Товариство веде бухгалтерський, податковий, фінансовий облік, складає і подає фінансову звітність відповідно до чинного законодавства України. Статистична звітність,що використовує грошовий вимірник, ґрунтується на даних бухгалтерського обліку і подається в установленому обсязі органам державної статистики. Бухгалтерський облік здійснюється у товаристві у відповідності до вимог чинного законодавства Укураїни (п. 6.1-6.2 Статуту).