ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 червня 2023 року
м. Київ
cправа № 904/2020/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Колос І.Б. (головуючий), Бенедисюка І.М., Малашенкової Т.М.,
за участю секретаря судового засідання Гибало В.О.,
представників учасників справи:
позивача - акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" - Боголіп Ю.В., адвокат (довіреність від 07.12.2022),
відповідача - акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" - Хоменко О.О., адвокат (довіреність від 09.05.2023 № 59/12),
розглянув у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця"
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.02.2023 (головуючий суддя: Чередко А.Є., судді: Кузнецов В.О., Мороз В.Ф.)
у справі № 904/2020/22
за позовом акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - позивач, скаржник, Залізниця в особі філії)
до акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - відповідач, АТ "Північний ГЗК")
про стягнення 1 954 524,72 грн.
1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
Залізниця в особі філії звернулася до суду з позовом до АТ "Північний ГЗК" про стягнення з останнього плату за користування вагонами в розмірі 1 954 524,72 грн. та судовий збір у сумі 29 317,87 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на обставини невиконання відповідачем свого обов`язку щодо здійснення плати за користування вагонами за час затримки на станції призначення з вини відповідача.
Відповідач заперечуючи проти позову вказував про те, що у спірний період вагони подавалися понад добові заявки, тому відомості плати за користування вагонами, складені для нарахування плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу за вказаними актами, відповідач підписав із запереченнями. Вважав, що плата за користування вагонами нарахована позивачем неправомірно.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20.09.2022 у справі №904/2020/22 позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Стягнуто з відповідача на користь позивача плату за користування вагонами в розмірі 1 954 524,72 грн. та судовий збір у сумі 29 317,87 грн.
Рішення місцевого суду мотивовано наявністю підстав для стягнення нарахованої за час затримки вагонів з вини вантажовласника плати за користування спірними вагонами за відомостями плати форми ГУ-46 у заявленому позивачем розмірі.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 21.02.2023 рішення місцевого господарського суду зі справи скасовано, ухвалено нове рішення про відмову у позові. Крім того розподілений судовий збір.
Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано, зокрема з посиланням на пункт 3 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002 та пункти 3, 4 розділу ІІ і 6, 8 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 25.02.1999 № 113, згідно з якими складений позивачем акт загальної форми ГУ-23 № 527 від 27.02.2022 всупереч вимогам відповідних Правил не містить часу (у годинах та хвилинах) закінчення затримки вагонів та містять інформацію лише щодо 29 вагонів. Тобто акт загальної форми ГУ-23 № 527 від 27.02.2022 не відповідає вимогам Правил користування вагонами і контейнерами. Крім того, апеляційний господарський суд встановив, що: згідно з розрахунком позивача затримка вагонів мала місце з 27.02.2022 11.50 по 12.06.2022 11.50. щодо 511 вагонів, які поверталися у різні дати, починаючи з березня 2022 року; проте позивачем не доведено належними, допустимими та достовірними доказами тривалості затримки відповідачем на станції призначення порожніх 511 вагонів, а саме з 27.02.2022 11.50 по 12.06.2022 11.50, внаслідок чого позивачем і нараховано відповідачу плату за користування цими вагонами у загальному розмірі 1 954 524,72 грн.; позивачем здійснювався розрахунок плати за користування відповідачем вагонами, без врахування вимог телеграмного розпорядження Укрзалізниці ЦМ-13/693 від 05.04.2022, яким до філій залізниці доведено рішення правління АТ "Українська залізниця" від 02.04.2022 (протокол № Ц-54/42 Ком.т.), де встановлено, що у разі виникнення затримок навантажених вагонів та контейнерів незалежно від їх власності, порожніх власних вагонів (контейнерів) або орендованих вагонів на своїх осях, під час перевезення на станціях відправлення, на підходах до станції призначення, в тому числі у "кинутих" поїздах чи затримок на станціях в очікуванні подачі вагонів (контейнерів) на під`їзні колії, до часу користуванням вагоном (контейнером) не включається час затримки вагону (контейнеру), що зокрема виник у випадку запровадження комендантської години на території, на якій розташована станція відправлення та/або станція призначення; в такому разі до часу користування вагоном не включається час дії комендантської години за місцезнаходженням станції; замовник звільняється від плати за користування вагонами за час існування таких обставин, які засвідчуються актом загальної форми ГУ-23, який складається згідно з додатком 6 до Правил користування вагонами. Загальновідомо, що на території Дніпропетровської області комендантську годину запроваджено з 24.02.2022; матеріали справи також не містять доказів, що зміст телеграмного розпорядження Укрзалізниці ЦМ-13/693 від 05.04.2022 був доведений до відповідача, як на час його відправлення, так і на час розгляду справи у суді першої інстанції; представниками відповідача були здійснені зауваження на акті загальної форми ГУ-23 та відомостях плати за користування вагонами форми ГУ-46, згідно з якими останній не погоджувався з наявністю своєї вини у затримці вагонів у зв`язку з військовою агресією рф та введенням в України воєнного стану, наслідком чого і було запровадження комендантської години. Апеляційний суд відхиляючи доводи скаржника щодо неврахування при нарахуванні плати комендантської години через відсутність заперечень відповідача щодо відсутності відповідної інформації в акті вказав на те, що складання актів загальної форми здійснюється саме працівниками залізниці, а також що Акт №527 від 27.02.2022 взагалі не відповідає вимогам Правил. З огляду на зазначені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є безпідставними та не підлягають задоволенню.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі позивач, з посиланням на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить суд касаційної інстанції скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.02.2023 у справі № 904/2020/22, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.09.2022 залишити в силі.
2.АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Скаржник із посиланням на пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), зазначає, що судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосовано норми права без урахування висновків щодо застосування норм права, у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 904/5743/16, постановах Верховного Суду від 14.02.2020 справі № 916/834/19, від 17.06.2021 у справі № 910/9286/20 (документом який засвідчує факт настання відповідної події - затримки вагонів на станції та який може бути підставою для матеріальної відповідальності, є акт загальної форми ГУ-23) .
Також із посиланням на підставу касаційного оскарження передбачену пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник зазначає про відсутність висновків Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, стосовно нарахування та стягнення плати у випадках, коли на певній території введено комендантську годину, а саме щодо застосування статті 16 Правил користування вагонами та телеграми від 05.04.2022 ЦМ-13/693 в період введення воєнного стану в Україні, з урахуванням введення комендантської години та обставин у спірних правовідносинах, Закону України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" з подальшими змінами.
Крім того, на думку скаржника, під час розгляду справи апеляційним господарським судом порушено норми процесуального справа, а саме не досліджені зібрані у справі докази: розрахунок позивача (зокрема, щодо вказаної у ньому кількості вагонів), акт загальної форми ГУ-23, відомості форми ГУ-46 та книга форми ГУ-2 у зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції прийшов помилкового висновку, що "позивачем не доведено належними, допустимими та достовірними доказами тривалості затримки відповідача на станції призначення порожніх 511 вагонів, а саме з 27.02.2022 11-50 по 12.06.2022 11-50, внаслідок чого позивачем і нараховано відповідачу плату за користування вагонами цими вагонами у загальному розмірі 1 954 524,72 грн.", що відповідає підставі передбаченій пунктом 1 частини третьої статті 310 ГПК України. Стверджує, що затримано було лише 29 вагонів і саме на них нараховано відповідачу плату за користування.
Доводи інших учасників справи
Від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому останнє просить суд касаційної інстанції залишити постанову суду апеляційної інстанції без змін, а касаційну скаргу - без задоволення, посилаючись, зокрема, на її необґрунтованість. Відповідач зазначає, що акт загальної форми ГУ-23 № 527 від 27.02.2022 не може прийматися як належний доказ затримки, адже в супереч правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 04.07.2018 у справі № 904/5743/16, на яку посилається сам скаржник у доводах касаційної скарги, не містить часу (у годинах та хвилинах) закінчення затримки вагонів, що унеможливлює визначити час затримки вагонів. З посиланням на телеграмне розпорядження Укрзалізниці ЦМ-13/693 від 05.04.2022, Правила користування вагонами і контейнерами та факт існування комендантської години який підтверджується відповідними документами та є загальновідомим, звертає увагу Суду на те, що звільнення замовника від плати за користування вагонами під час дії комендантської години не залежить від будь-яких додаткових обставин, а є безумовною підставою для неврахування часу дії комендантської години в час затримки вагонів, враховуючи зокрема, що плата за користування вагонами не є мірою відповідальності відповідача (неустойкою). При цьому складання актів загальної форми для засвідчення факту існування комендантської години є обов`язком саме Залізниці, а не замовника, відповідно до існуючого телеграмного розпорядження Укрзалізниці ЦМ-13/693 від 05.04.2022.
У судовому засіданні 04.05.2023 представник позивача брав участь в режимі відеоконференції згідно з ухвалою Суду від 25.04.2023.
У судовому засіданні 04.05.2023 представник відповідача брав участь в режимі відеоконференції згідно з ухвалою Суду від 02.05.2023.
04.05.2023 у судовому засіданні оголошено перерву до 18.05.2023.
Ухвалою Суду від 18.05.2023 відкладено розгляд касаційної скарги на 25.05.2023.
22.05.2023 від позивача надійшли пояснення по справі, які останній просить Суд врахувати при розгляді касаційної скарги.
Ухвалою Суду від 25.05.2023 розгляд касаційної скарги відкладено на 15.06.2023.
3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
14.12.2017 AT "Українська залізниця" та AT "Північний ГЗК" укладений договір ПР/М-17-2/14-744/НЮдч про експлуатацію залізничної під`їзної колії ПрАТ "Північний ГЗК", яка примикає до станцій Терни та Рядова регіональної філії "Придніпровська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" (далі - договір).
Відповідно до пункту 1 цього договору, згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України і на умовах договору експлуатується під`їзна колія, яка належить власнику колії, яка примикає до станції Терни стрілками №№2, 4, 6 у парній горловині станції та до Рядова - стрілкою № 8 до колії № VI станції Рядова.
Під`їзна колія обслуговується локомотивом власника колії. Межею під`їзної колії є знаки "Межа під`їзної колії", які встановлено по станції Терни біля: маневрового світлофору М10, розташованого на відстані 61,5 м від вістряка стрілки № 2 станції Терни; маневрового світлофору М8, розташованого на відстані 86,2 м від граничного стовпчика стрілки № 4 станції Терни; маневрового світлофору М6, розташованого на відстані 147,2 м від граничного стовпчика стрілки № 6 станції Терни; по станції Рядова біля вхідного світлофору - Чк, розташованого на відстані 500 м від вістряка стрілки № 8 станції Рядова.
Розгорнута довжина підвізної колії складає 268 700 погонних метрів (пункт 2 договору).
Рух поїздів на під`їзній колії здійснюється з додержанням Правил технічної експлуатації залізниць України, Інструкції про порядок обслуговування і організації руху на під`їзній колії та Інструкції по сигналізації на залізницях України (пункт 4 договору).
Відповідно до пункту 5 договору здавання вагонів для під`їзної колії зі станції Терни, Рядова здійснюється: порожні хопери - через інтервал часу 2,0 години; порожні напіввагони для навантаження концентрату залізорудного, обкотишів - через інтервал часу 2,5 години; вагони з небезпечними вантажами класу "IBM" - не пізніше, ніж через 2 години з моменту їх прибуття на станцію примикання;інші вагони - за повідомленнями, які передає прийомоздавальник вантажу та багажу станції, нарочним прийомоздавальнику власника колії не пізніше, ніж за 2 години до фактичного здавання вагонів, із реєстрацією у Книзі повідомлень форми ГУ-2. У разі здавання вагонів залізницею власнику колії за його згодою раніше встановленого інтервалу, передача вагонів здійснюється поза інтервалом.
Згідно з пунктом 6 договору вагони, що прибули на станцію Терни регіональної філії "Придніпровська залізниця" для ПрАТ "Північний ГЗК", подаються локомотивом залізниці на одну з колій №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 13 станції Терни, за вказівкою чергового по залізничній станції, де здійснюються передавальні операції з вагонами у технічному та комерційному відношенні. Подальший рух вагонів здійснюється локомотивом власника колії. Вагони, що прибули на станцію Рядова регіональної філії "Придніпровська залізниця" для ПрАТ "Північний ГЗК", подаються локомотивом залізниці на одну з колій №№ 3А, 3Б, І, II, 4, 5, VI, 7, 8, 9, 10 станції Рядова, за вказівкою чергового по залізничній станції, де здійснюються передавальні операції з вагонами у технічному та комерційному відношенні. Подальший рух вагонів здійснюється локомотивом власника колії.
Про готовність вагонів до забирання власник колії повідомляє залізницю. Повідомлення передає начальник зміни цеху зовнішнього транспорту (диспетчер зміни, черговий по станції) або диспетчер виробничого відділу УЗТ по телефону відповідальному працівнику станції примикання залізниці не пізніше, ніж за 2 години до пред`явлення вагонів до здачі залізниці, з наступним наданням письмового повідомлення за формою, встановленою Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113 (пункт 8 договору).
Час перебування вагонів на під`їзній колії обчислюється з моменту закінчення передавальних операцій при передачі вагонів залізницею власнику колії до моменту закінчення цих операцій при поверненні вагонів залізниці (пункт 11 договору).
Для підвізної колії встановлюється загальний термін перебування усіх вагонів - 15,0 год. (пункт 12 договору).
Відстань для нарахування збору за подачу, забирання вагонів встановлюється О км в обидва кінці (пункт 13 договору).
Відповідно до пункту 14 договору, власник колії сплачує залізниці: за користування вагонами - згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами за ставками, наведеними у розділі V Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ним послуги (Тарифного керівництва № 1); за зберігання вантажів у вагонах - у разі затримки їх з причин, залежних від власника колії, після закінчення терміну безоплатного зберігання, сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї) - згідно з правилами зберігання вантажів; інші збори і плати за додаткові роботи та послуги, які виконує залізниця для власника колії; згідно з діючими нормативними документами.
Пунктом 15 договору встановлено, що власник копії несе відповідальність за схоронність вагонного парку відповідно до статті 124 Статуту залізниць України, розділу IV "Порядок розрахунку розмірів збитків за пошкодження вантажних вагонів" Правил користування вагонами і контейнерами.
У пункті 19 договору сторони погодили, що договір вважається укладеним з моменту підписання його сторонами та скріплення печатками сторін, і діє з 23.12.2017 до 23.12.2022 включно.
Відповідно до повідомлення про укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом від 01.07.2022 №45-00191023/2020-0001 АТ "Укрзалізниця" засвідчило прийняття від ПрАТ "Північний ГЗК" заяви про прийняття в цілому пропозиції (акцепту) укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом та повідомило останньому про присвоєні йому коди: 1. відправника/одержувача 5344; 2. платника 2558000 та відкритий особовий рахунок з ідентичним номером.
Повідомлення підписано електронним підписом начальника відділу договорів та тарифів служби комерційної роботи та маркетингу РФ "Придніпровська залізниця" Дубовик Тетяна Вікторівна 01.07.2020 09:33:00.
Отже, 01.07.2020 АТ "Українська залізниця" та ПрАТ "Північний ГЗК" уклали договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом, що знаходиться у публічному доступі.
Залізницею за накладними №№ 53457750, 53457693, 53457701, 53457727, на адресу одержувача - AT "Північний ГЗК" прийнятий до перевезення вантаж: порожні власні вагони, станція призначення - Терни, Рядова Придніпровської залізниці.
Як стверджує позивач, АT "Північний ГЗК" несвоєчасно забирало вагони на свою під`їзну колію, у зв`язку з чим станцією Рядова, були складені акти про затримку форми ГУ-23 №№ 527. На підставі даних актів, за затримку на станції призначення, відповідачу була нарахована плата за користування вагонами, стягнення якої і стало причиною звернення з даним позовом до суду.