ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 червня 2023 року
м. Київ
Cправа № 908/2187/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючого - Пєскова В. Г.,
суддів: Банаська О. О., Картере В. І.
за участю секретаря судового засідання Багнюка І. І.,
учасники справи:
представник АТ КБ "ПриватБанк" - Куценко О. В.,
представники інших учасників справи в судове засідання не з`явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк"
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06.07.2022
у складі колегії суддів: Вечірка І. О. (головуючий), Кузнєцова В. О., Мороза В. Ф.,
та ухвалу Господарського суду Запорізької області від 02.02.2022 в частині відхилених грошових вимог Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк"
у складі судді Черкаського В. І.
у справі № 908/2187/21
про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1,
На розгляд Суду постало питання обґрунтованості заявлених кредитором грошових вимог у вигляді відсотків за неправомірне користування кредитом, які нараховані банком після вимоги про повернення кредиту.
ВСТАНОВИВ
Обставини справи
1. 20.02.2008 між Акціонерним товариством Комерційний банк "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк") та ОСОБА_1 (позичальник) було укладено Договір про іпотечний кредит № DNC0GI0000003575 (надалі - кредитний договір) за яким Банк зобов`язався надати боржнику грошові кошти в сумі 151 500 грн, а останній зобов`язався повернути кредит, сплатити відсотки за користування кредитом в розмірі 15 % річних, а також сплатити винагороду за надання фінансового інструменту у розмірі 0,00% річних (п. 1.1. кредитного договору).
2. 17.07.2008 ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ "ПриватБанк" із листом, в якому просив змінити валюту кредиту по договору №DNC0GI0000003575 від 20.02.2008 та конвертувати існуючу заборгованість в розмірі 150 353,41 грн (тіло кредиту) в валюту дол. США по курсу на дату заключення додаткової угоди до договору.
3. 22.07.2008 між АТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду до кредитного договору №DNC0GI0000003575 від 20.02.2008 за якою Банк зобов`язався надати боржнику кредитні кошти шляхом перерахування на рахунок № НОМЕР_1 на строк з 22.07.2008 по 20.02.2013 включно, у розмірі 32 544,03 дол. США на наступні цілі: на придбання нерухомості, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 1,17% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 0% від суми виданого кредиту у момент надання кредиту, винагороди за резервування ресурсів у розмірі 3% річних від суми зарезервованих ресурсів, винагороди за проведення додаткового моніторингу згідно п. 7.2. договору.
4. Пунктом 5.5 Договору про іпотечний кредит № DNC0GI0000003575 від 20.02.2008 в редакції додаткової угоди б/д та б/н визначено, що терміни позовної давності по вимогах по стягненню кредиту, відсотків за користування кредиторів, винагороди, неустойки - пені, штрафів за даним договором встановлюється сторонами тривалістю 5 років.
5. Станом на 22.07.2008 залишок заборгованості по договору про іпотечний кредит №DNC0GI0000003575 від 20.02.2008 складає 150 353,41 грн, що еквівалентно 32 544,03 дол. США (п. 8.1 кредитного договору).
6. При цьому, станом на 22.07.2008 за кредитним договором №DNC0GI0000003575 від 20.02.2008 наявна заборгованість у національній валюті гривні, яка виникла до укладання додаткової угоди: 189,08 грн - проценти; 3728,03 грн - пеня.
7. АТ КБ "ПриватБанк" виконав свої зобов`язання за кредитним договором №DNC0GI0000003575 від 20.02.2008 укладеним із ОСОБА_1, однак останній допустив прострочення виконання зобов`язання.
8. 22.08.2007 між АТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № DNC0G100000138 за яким Банк зобов`язався надати боржнику кредитні кошти шляхом надання готівкою через касу на строк з 22.08.2007 по 28.08.2037 включно, у вигляді не поновлюваної кредитної лінії у розмірі 31030,00 дол. США на наступні цілі: купівля квартири у розмірі 23 200 дол. США, а також у розмірі 7 830 дол. США на сплату страхових платежів у випадках та в порядку передбачених п.п. 2.1.3., 2.2.7 Договору, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 1% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 1% від суми виданого кредиту у момент надання кредиту, щомісяця в період сплати у розмірі 0,20% від суми виданого кредиту, відсотки за дострокове погашення кредиту згідно п. 3.11. договору та винагороди за проведення додаткового моніторингу, згідно п. 6.2. даного Договору. Періодом сплати вважати період з "21" по "28" число кожного місяця (п. 7.1. кредитного договору).
9. Погашення заборгованості за цим договором (за винятком винагороди, що сплачується в момент надання кредиту) здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати позичальник повинен надавати банку кошти (щомісячний платіж) в сумі 288,05 доларів США для погашення заборгованості за кредитним договором, що складається із заборгованості по кредиту, відсоткам, винагороди, комісії.
10. У разі порушення вищевказаних термінів оплати (зокрема оплати заборгованості не в повному обсязі) на 120 календарних днів, - позичальник зобов`язаний повернути (сплатити) суму кредиту (залишок заборгованості по кредиту), відсотків, винагороди, пені в повному обсязі в останній день місяця, в якому відбулося порушення оплати на 120 календарних днів (п. 7.1. кредитного договору).
11. Згідно з п.п. 3.1., 3.2. кредитного договору за користування кредитом у період з дати списання коштів із кредитного рахунку до дати погашення кредиту позичальник щомісяця в період сплати сплачує відсотки в розмірі, зазначеному в п. 7.1. даного договору. Згідно ст. 212 ЦК України, при порушенні позичальником зобов`язань по погашенню кредиту, передбачених пп. 1.1., 2.2.4., 2.3.3. цього договору, позичальник сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі, зазначеному у п. 7.4. цього договору на місяць, розраховані на суму непогашеної в строк заборгованості за кредитом. Розраховані відповідно до цього пункту договору відсотки сплачуються позичальником щомісяця в період сплати понад зазначену в п. 1.1. суми щомісячного платежу за кредитним договором (у випадку погашення заборгованості шляхом надання щомісячного платежу й установлення йому суми в п. 1.1.). При встановленні банком у порядку, передбаченому п. 2.3.2. зменшеної процентної ставки, умови даного пункту вважаються скасованими з дати встановлення зменшеної процентної ставки.
12. Пунктом 7.4. договору передбачено, що згідно зі ст. 212 ЦК України, при порушенні позичальником зобов`язань по погашенню кредиту, передбачених пп. 1.1., 2.2.4, 2.3.3. цього договору, позичальник сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 2,46% на місяць, розраховані на суму непогашеної в строк заборгованості за кредитом.
13. Судами попередніх інстанцій встановлено, що АТ КБ "ПриватБанк" виконав свої зобов`язання за кредитним договором №DNC0G100000138 від 22.08.2007 укладеним із ОСОБА_1, однак останній допустив прострочення виконання зобов`язання.
14. 08.10.2015 рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська у справі №200/6313/15-ц з ОСОБА_1 на користь АТ КБ "ПриватБанк" стягнуто 85 935,05 доларів США, що за курсом 23,09 грн відповідно до службового розпорядження НБУ від 05.03.2015, складає 1 987 894,23 грн, в тому числі: заборгованість за кредитом 23 752,15 доларів США; сума заборгованості по процентам за користування кредитом 18 566,34 доларів США; заборгованість по комісії за користування кредитом 3 459,20 доларів США; пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором 36 054,90 доларів США; сума штрафу (фіксована частина) 10,83 доларів США; сума штрафу (процентна складова) 4 091,63 доларів США; судовий збір в розмірі 3 654 грн.
15. 12.08.2021 ухвалою Господарського суду Запорізької області відкрито провадження у справі № 908/2187/21 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .
16. На офіційному веб-порталі судової влади України здійснено публікацію повідомлення №67031 від 12.08.2021 про відкриття Господарським судом Запорізької області провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .
Подання заяви з грошовими вимогами
17. 14.09.2021 до суду першої інстанції надійшла заява АТ КБ "ПриватБанк", в якій Банк просив визнати грошові вимоги до боржника:
1) за договором про іпотечний кредит №DNC0GI0000003575 від 20.02.2008 станом на 12.08.2021 з урахуванням реалізації предмету іпотеки за іпотечним договором №DNC0GI0000003575 від 20.02.2008 в гривнях:
- 680 725,78 грн - заборгованість за тілом кредиту;
- 294 962,91 грн - заборгованість за процентами за період 20.02.2008 - 11.08.2021;
- 57 045,37 грн - заборгованість з комісії;
- 1 747 426,79 грн - заборгованість з пені (ставка пені визначена у п. 8.4. кредитного договору) за період 20.02.2008 - 11.08.2021;
- 189,08 грн - заборгованість за процентами, як нараховані до укладення додаткової угоди (до конвертації тіла кредиту в іноземну валюту);
- 3 728,03 грн - заборгованість з пені, яка нарахована до укладення додаткової угоди (до конвертації тіла кредиту в іноземну валюту).
2) за кредитним договором №DNC0G100000138 від 22.08.2007 вимоги:
- 635 256 грн - заборгованість за тілом кредиту;
- 1 057 492,37 грн - заборгованість за процентами (проценти нараховані за правомірне і неправомірне користування кредитними коштами - згідно п. 7.1., 7.4. кредитного договору) за період 22.08.2007 - 29.07.2021;
- 173 062,84 грн - заборгованість з комісії;
- 3 248 459,96 грн. - заборгованість з пені (ставка пені визначена у п. 4.1. кредитного договору) за період 22.08.2007 - 29.07.2021;
- 109 721,11 грн - сума штрафів стягнутих рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 08.10.2015 у справі №200/6313/15-ц;
- 3 654 грн - судовий збір стягнутий рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 08.10.2015 у справі №200/6313/15-ц.
18. ОСОБА_1 до суду першої інстанції подано заяву від 05.10.2021 про застосування строків позовної давності до вимог АТ КБ "ПриватБанк" за договорами №DNC0GI0000003575 від 20.02.2008 та №DNC0G100000138 від 22.08.2007.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
19. 02.02.2022 ухвалою Господарського суду Запорізької області від у справі №908/2187/21 частково задоволено заяву АТ КБ "ПриватБанк" з грошовими вимогами до боржника. Визнано вимоги АТ КБ "ПриватБанк" у розмірі 2 302 004,10 грн. Зобов`язано керуючого реструктуризацією включити вимоги АТ КБ "ПриватБанк" до реєстру вимог кредиторів у відповідності до вимог Кодексу України з процедур банкрутства. Зобов`язано керуючого реструктуризацією включити витрати АТ КБ "ПриватБанк" по сплаті судового збору за подання заяви у розмірі 4 540 грн до реєстру вимог кредиторів відповідно до ч. 2 ст. 133 Кодексу України з процедур банкрутства. В іншій частині заяви відмовлено.
20. Суд першої інстанції виходив з того, що вимоги у розмірі 39 539,52 грн дол. США - заборгованість по процентам за період з 22.08.2007 - 29.07.2021 роки не є процентами у розумінні статті 625 ЦК України, оскільки сторони договору не зробили про це посилання у п. 7.4. кредитного договору №DNC0G100000138 від 22.08.2007. Відтак, нарахування банком заборгованості по процентам та пені включно не відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №310/11534/13-ц.
21. Суд дійшов висновку, що враховуючи визначені строки позовної давності у п`ять років (передбачені Договором про іпотечний кредит №DNC0GI0000003575 від 20.02.2008) та у три роки (у кредитному договорі №DNC0G100000138 від 22.08.2007 строки позовної давності не встановлювались), банком правомірно заявлені вимоги, які підтверджуються рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 08.10.2015 у справі №200/6313/15-ц, станом на момент подання заяви - 09.09.2021: 85 935,05 дол. США х 26, 7452 (грн за 1 дол. США) = 2 298 350,10 грн (за заочним рішенням) + 3 654 грн (судові витрати за заочним рішенням) = 2 302 004,10 грн.
22. Інші вимоги, за висновком суду першої інстанції, заявлені Банком з пропуском строків позовної давності.
23. Суд також вказав про відсутність підстав для застосування до вимог, що підтверджуються рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 08.10.2015 у справі №200/6313/15-ц, норм чинного законодавства про застосування позовної давності.
Короткий зміст апеляційних скарг
24. Керуючий реструктуризацією боргів арбітражний керуючий Лященко Сергій Сергійович звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу Господарського суду Запорізької області від 02.02.2022 у справі №908/2187/21 повністю та постановити нову ухвалу, якою встановити наявність кредиторських вимог в розмірі 8 011 724,24 грн та відмовити в повному обсязі у визнанні кредиторських вимог АТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1, в зв`язку із пропуском строку позовної давності, посилаючись на порушення судом першої інстанції ст.ст. 256, 257, 267 ЦК України. На думку боржника, сплив позовної давності є підставою для уникнення боржником цивільної відповідальності за невиконання рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська по справі №200/6313/15-ц від 08.10.2015.
25. АТ КБ "ПриватБанк" також звернулося з апеляційною скаргою, в якій просило ухвалу Господарського суду Запорізької області від 02.02.2022 у справі №908/2187/21 в частині відхилених грошових вимог АТ КБ "ПриватБанк" за процентами по кредитному договору №DNC0G100000138 від 22.08.2007 у розмірі 560931,89 грн скасувати, в цій частині ухвалити нове рішення, яким визнати грошові вимоги АТ КБ "ПриватБанк" до боржника ОСОБА_1 на суму 560 931,89 грн (розмір відхилених грошових вимог за процентами).
26. Банк стверджував, що суд першої інстанції, відхиляючи вимоги банку, ототожнив проценти за статтею 1048 ЦК України із процентами, які заявлені Банком у цій справі (за ч. 2 ст. 625 ЦК України), та не врахував, що умовами договору передбачено два розміри процентної ставки, як за правомірне користування кредитними коштами, так і за неправомірне користування кредитними коштами, що охоплюється диспозицією ч.2 ст. 625 ЦК України. На думку скаржника, суд першої інстанції не врахував, що заявлені у цій справі проценти за п. 7.4. договору (29,52% річних) є процентами, які нараховуються у разі порушення грошових зобов`язань за кредитним договором та охоплюються диспозицією норми ч. 2 ст. 625 ЦК України.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
27. 06.07.2022 постановою Центрального апеляційного господарського суду у справі №908/2187/21 ухвалу Господарського суду Запорізької області від 02.02.2022 залишено без змін.
28. Суд апеляційної інстанції вказав, що місцевий господарський суд дійшов обґрунтованих висновків щодо правомірного заявлення банком вимог, які підтверджуються рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 08.10.2015 у справі №200/6313/15-ц станом на момент подання зави - 09.09.2021 у сумі 2 302 004,10 грн.
29. Апеляційний господарський суд також погодився з висновками суду першої інстанції, що заявник набув право вимоги до боржника за кредитним договором №DNC0G100000138 від 22.08.2017 ще 05.03.2015, пред`явивши вимогу про дострокове повернення кредиту, відтак з цього часу нарахування відсотків за користування кредитом відповідно до умов договору не має здійснюватися.
30. Суд вказав, що з пункту 7.4. договору не вбачається, що передбачені цим пунктом відсотки можуть бути нараховані після припинення дії договору відповідно до ст. 625 ЦК України.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
31. 28.07.2022 АТ КБ "ПриватБанк" звернулось до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій скаржник просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06.07.2022 та ухвалу Господарського суду Запорізької області від 02.02.2022 у справі №908/2187/21 в частині відхилених грошових вимог АТ КБ "ПриватБанк" за процентами по кредитному договору від 22.08.2007 №DNC0G100000138 у розмірі 560 931,89 грн та ухвалити в цій частині нове рішення, яким визнати грошові вимоги АТ КБ "ПриватБанк" до фізичної особи ОСОБА_1 на суму 560 931,89 грн.
32. Підставою касаційного оскарження Банк вказує п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України та стверджує про:
- неврахування судами попередніх інстанцій при розгляді грошових вимог Банку існування розмежування понять "проценти за правомірне користування чужими грошовими коштами" та "проценти за неправомірне користування боржником грошовими коштами" у взаємозв`язку із статтями 1048, 1050, 625 Цивільного кодексу України, а саме - судами не враховано висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 910/1238/17, від 04.07.2018 у справі № 310/11534/13-ц, від 31.10.2018 у справі № 202/4494/16-ц, від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16, у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.09.2020 у справі № 916/4693/15, ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2019 у справі № 5017/1987/2012, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.06.2020 у справі № 903/191/19, від 10.11.2020 у справі № 903/802/18, від 05.03.2019 у справі № 5017/1987/2012.
- неврахування судами попередніх інстанцій при розгляді грошових вимог Банку того, що зміна строку кредитування (в односторонньому порядку) не свідчить про припинення дії кредитного договору, а саме - судами не враховано висновки, викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.11.2020 у справі № 903/802/18, від 05.03.2019 у справі № 5017/1987/2012, постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 910/1238/17.
33. Скаржник стверджує, що умовами кредитного договору визначено сплату позичальником процентів, як за правомірне користування кредитними коштами (пункт 7.1. договору), так і за неправомірне користування кредитними коштами (пункт 7.4, договору). Відтак, на думку скаржника, суди першої та апеляційної інстанції не врахували, що заявлені у цій справі проценти за пунктом 7.4. договору (29,52% річних) є процентами, які нараховуються у разі порушення грошових зобов`язань за кредитним договором та охоплюються диспозицією норми частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України.
34. Скаржник вважає, що позиція судів першої та апеляційної інстанції про те, що пункт 7.4. кредитного договору не містить посилань на частину 2 статті 625 Цивільного кодексу України не може безумовно свідчити про те, що проценти визначені договором як такі "що нараховуються у разі порушення грошового зобов`язання" не охоплюються диспозицією вказаної норми.
Б. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу
35. Відзиву на касаційну скаргу від інших учасників справи до Верховного Суду не надходило.
В. Провадження в суді касаційної інстанції
36. 28.07.2022 зазначену касаційну скаргу передано колегії суддів у складі: головуючого - Ткаченко Н. Г. (суддя-доповідач), суддів: Жукова С. В., Огородніка К. М.
37. 04.08.2022 ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі №908/2187/21 за касаційною скаргою АТ КБ "ПриватБанк" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06.07.2022 та ухвалу Господарського суду Запорізької області від 02.02.2022 в частині відхилених грошових вимог АТ КБ "ПриватБанк". Призначено розгляд справи на 31.08.2022.
38. 31.08.2022 ухвалою Верховного Суду зупинено касаційне провадження у справі №908/2187/21 до розгляду і оприлюднення Великою Палатою Верховного Суду судового рішення у справі № 910/4518/16.
39. У зв`язку з припиненням повноважень судді Ткаченко Н. Г., автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 908/2187/21 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: головуючого - Пєскова В. Г. (суддя-доповідач), Банаська О. О., Картере В. І., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.01.2023.
40. 12.01.2023 ухвалою Верховного Суду у складі зазначеної колегії суддів Касаційного господарського суду прийнято до провадження справу № 908/2187/21 за касаційною скаргою АТ КБ "ПриватБанк" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06.07.2022 та ухвалу Господарського суду Запорізької області від 02.02.2022 в частині відхилених грошових вимог АТ КБ "ПриватБанк".
41. 17.04.2023 від керуючого реструктуризацією боргів - арбітражного керуючого Лященка Сергія Сергійовича до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла заява про поновлення провадження у справі № 908/2187/21 у зв`язку з прийняттям Великою Палатою Верховного Суду постанови від 05.04.2023 у справі №910/4518/16.
42. 28.04.2023 ухвалою Верховного Суду поновлено касаційне провадження у справі № 908/2187/21 за касаційною скаргою АТ "КБ "ПриватБанк" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06.07.2022 та ухвалу Господарського суду Запорізької області від 02.02.2022 в частині відхилених грошових вимог АТ "КБ "ПриватБанк". Повідомлено учасників справи, що розгляд касаційної скарги відбудеться 15.06.2023.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
43. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
44. Предметом касаційного перегляду у цій справі є ухвала суду першої інстанції та постанова апеляційного господарського суду в частині відхилення грошових вимог АТ КБ "ПриватБанк" за процентами по кредитному договору від 22.08.2007 в розмірі 560 931,89 грн.
45. На розгляд суду постало питання обґрунтованості заявлених грошових вимог АТ КБ "ПриватБанк" в розмірі 560 931,89 грн, які ґрунтуються на пункті 7.4. кредитного договору № DNC0G100000138 від 22.08.2007 та, як стверджує Банк, є процентами за неправомірне користування грошовими коштами, що охоплюється положеннями ч. 2 ст. 625 ЦК України та нараховані Банком після звернення до районного суду із позовом до боржника про стягнення заборгованості.
46. Вирішуючи поставлене питання, колегія суддів Верховного Суду звертається до висновків Великої Палати Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16, до оприлюднення якої було зупинено касаційне провадження у цій справі.
47. Так, Велика Палата Верховного Суду дійшла наступних висновків.
48. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1054 ЦК України).
49. Тобто позичальник (1) отримує від банку грошові кошти, власником яких він не був, та (2) отримує можливість певний час правомірно не повертати надані грошові кошти. Натомість у позичальника виникає зобов`язання (1) повернути грошові кошти у встановлений строк та (2) сплатити визначені договором проценти за користування кредитом.
50. Отже, позичальник отримує "чужі" грошові кошти в борг, який зобов`язується повернути в майбутньому.
51. Поняття "користування кредитом" є окремим випадком "користування чужими коштами". Термін "користування чужими коштами" Велика Палата Верховного Суду розтлумачила в постанові від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17 (пункти 34, 35, 37 відповідно).
52. Термін "користування чужими коштами" може використовуватися у двох значеннях. Перше - це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. Друге значення - прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх.
53. Відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані законодавством. Зокрема, відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів установлюються договором; якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Такі ж правила щодо сплати процентів застосовуються до кредитних відносин у силу частини другої статті 1054 ЦК України та до відносин із комерційного кредиту - в силу частини другої статті 1057 цього Кодексу.