ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 червня 2023 року
м. Київ
Справа № 925/1775/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Банаська О. О. - головуючого, Пєскова В. Г., Погребняка В. Я.
розглянув у порядку письмового провадження касаційну Головного управління ДПС у Черкаській області
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2022
у складі колегії суддів: Буравльова С. І. - головуючого, Андрієнка В. В., Шапрана В. В.
та ухвалу Господарського суду Черкаської області від 12.09.2022
у складі судді Спаських Н. М.
у справі за позовом Черкаського міського центру зайнятості
до Головного управління ДПС у Черкаській області
про стягнення 90 681,59 грн
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Вступ
1. Господарським судом ухвалено рішення у справі за позовом Міського центру зайнятості до Головного управління ДФС про стягнення виплачених його працівнику коштів як допомоги по безробіттю, за наслідком набрання законної сили яким видано наказ, який повернуто Казначейством без виконання з тих підстав, що боржник не отримує бюджетного фінансування, оскільки його реорганізовано шляхом приєднання до Головного управління ДПС, яке в свою чергу ліквідоване, а його функції передані ДПС або Головному управлінню ДПС без статусу юридичної особи.
2. Міський центр зайнятості з посиланням на те, що боржника у виконавчому проваджені наразі реорганізовано звернувся до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником - Головного управління ДФС на Головне управління ДПС.
3. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний господарський суд, заяву Міського центру зайнятості задовольнив, дійшовши висновку, що Головне управління ДПС є правонаступником прав та обов`язків Головного управління ДПС.
4. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, розглядаючи касаційну скаргу, має вирішити питання:
- чи наявні підстави для заміни сторони виконавчого провадження у справі - Головного управління ДФС на Головне управління ДПС без дослідження правонаступництва Головного управління ДФС як юридичної особи в майнових приватних правовідносинах, в яких воно виступає як юридична особа приватного права та встановлення обставин припинення його як юридичної особи?
5. Суд вважає передчасним та помилковим висновок судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення заяви Міського центру зайнятості, виходячи з такого.
Короткий зміст та підстави заяви про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником
6. Господарським судом Черкаської області здійснювалося провадження у справі № 925/1775/21 за позовом Черкаського міського центру зайнятості (далі - Черкаський МЦЗ, позивач/стягувач) до Головного управління ДФС у Черкаській області (далі - ГУ ДФС у Черкаській області, відповідач/боржник) про стягнення 90 681,59 грн, виплачених як допомога по безробіттю гр. ОСОБА_1, якого поновлено на посаді за рішенням суду.
7. 05.04.2022 Господарський суд Черкаської області ухвалив рішення, яким позов Черкаського МЦЗ задовольнив повністю; стягнув з ГУ ДФС у Черкаській області на користь Черкаського МЦЗ - 90 681,59 грн виплачених як допомога по безробіттю та 2 270,00 грн відшкодування витрат зі сплати судового збору.
8. 26.04.2022 на виконання зазначеного рішення суду видано відповідний наказ, який Головне управління Державної казначейської служби України у Черкаській області повернуло стягувачу без виконання з посиланням на те, що боржник не отримує бюджетного фінансування, оскільки його реорганізовано шляхом приєднання до ГУ ДПС у Черкаській області, яке ліквідоване, а його функції передано ДПС та її територіальним органам без статусу юридичної особи, в тому числі Головному управлінню ДПС у Черкаській області (далі - ГУ ДПС у Черкаській області, скаржник).
9. 02.09.2022 до Господарського суду Черкаської області надійшла заява Черкаського МЦЗ від 30.08.2022 № 08-08/1206 про заміну сторони виконавчого провадження, в якій позивач/стягувач просив суд замінити сторону виконавчого провадження - ГУ ДФС у Черкаській області на ГУ ДПС у Черкаській області як правонаступника.
10. Заява Черкаського МЦЗ мотивована тим, що ГУ ДФС у Черкаській області на підставі нормативних документів Кабінету Міністрів України було реорганізовано у ГУ ДПС у Черкаській області, яке є правонаступником відповідача/боржника.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
11. Ухвалою від 12.09.2022 Господарський суд Черкаської області задовольнив заяву Черкаського МЦЗ від 30.08.22 № 08-08/1206 про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником та здійснив заміну відповідача у справі, сторону виконавчого провадження - ГУ ДФС у Черкаській області на його правонаступника - ГУ ДПС у Черкаській області (ідентифікаційний код 44131663, вул. Хрещатик, 235, м. Черкаси).
12. Ухвала суду першої інстанції мотивована з посиланням на постанови Кабінету Міністрів України від 19.07.2019 № 537 "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби", від 30.09.2020 № 893 "Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби" проведенням реорганізації відповідача внаслідок чого правонаступником прав та обов`язків якого наразі є ГУ ДПС у Черкаській області.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
13. Північний апеляційний господарський суд постановою від 12.12.2022 ухвалу Господарського суду Черкаської області від 12.09.2022 у справі № 927/1775/21 залишив без змін.
14. Апеляційний господарський суд погодився з висновками суду першої інстанції щодо обґрунтованості заяви Черкаського МЦЗ та наявності підстав для заміни боржника - ГУ ДФС у Черкаській області на його правонаступника - ГУ ДПС у Черкаській області.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
15. ГУ ДПС у Черкаській області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2022 т ухвалу Господарського суду Черкаської області від 12.09.2022 у справі № 925/1775/21, в якій просить оскаржені судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
(ГУ ДПС у Черкаській області)
16. ГУ ДПС у Черкаській області в обґрунтування доводів касаційної скарги посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та порушення норм процесуального права, зазначаючи, зокрема, таке:
- суди попередніх інстанцій передчасно замінили боржника правонаступником, залишивши поза увагою, що з дня призначення ліквідаційної комісії з реорганізації до неї переходять усі повноваження щодо управління справами юридичної особи, крім тих, які залишаються згідно законодавства за іншими учасниками;
- суд апеляційної інстанції залишив без належної оцінки доводи скаржника наведені в апеляційній скарзі щодо встановлення факту публічного правонаступництва. Зокрема, відсутності в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на момент вирішення питання заміни відповідача правонаступником запису про припинення ДФС України;
- суди не дослідили, що постановою Кабінету Міністрів України від 12.1.2022 № 8 затверджено головою комісії з реорганізації Державної фіскальної служби директора Департаменту фінансово-економічного планування, аналізу та майнових відносин Міністерства фінансів Якубівського В. Л.;
- суд першої інстанції порушив принцип змагальності сторін та позбавив скаржника надати заперечення щодо заяви й взяти участь у судовому засіданні призначеному для її розгляду, оскільки ухвала суду від 02.09.2022 про призначення заяви до розгляду на 12.09.2022 надійшла на адресу скаржника 08.09.2022;
- суд при постановленні оскарженої ухвали вийшов за межі заявлених вимог прийнявши рішення щодо здійснення заміни також відповідача у справі, тоді як Черкаський МЦЗ у заяві просив замінити лише сторону виконавчого провадження.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
17. Від відповідача відзив на касаційну скаргу, письмові пояснення тощо не надійшли.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
18. Вирішуючи наведене в пункті 4 цієї постанови питання, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, беручи до уваги приписи статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), виходить з такого.
19. Відповідно до частини першої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
20. Згідно із абзацом першим частини п`ятої статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" у разі вибуття однієї зі сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
21. Частинами першою, другою статті 334 ГПК України визначено, що у разі вибуття однієї зі сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником; заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.
22. Отже, виконавче провадження є однією зі стадій судового провадження, яка його завершує. Така стадія розпочинається з набрання судовим рішенням законної сили або за інших умов, установлених законом. Заміна є прийнятною, зокрема, у правовідносинах, що допускають правонаступництво.
23. За статтею 52 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.
24. Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав та обов`язків від однієї особи до іншої. Виникнення процесуального правонаступництва безпосередньо пов`язане з переходом матеріальних прав між такими особами. Заміна сторони правонаступником відбувається, як правило, у випадках зміни суб`єкта права або обов`язку у правовідношенні, коли новий суб`єкт права (позивач, відповідач або третя особа) повністю або частково приймає на себе права чи обов`язки попередника.
25. Процесуальне правонаступництво в розумінні статті 52 ГПК України допускається на будь-якій стадії судового провадження, включаючи й стадію виконання судового рішення.
26. Процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії саме виконавчого провадження як юридичного процесу стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з її вибуттям, тобто підставою заміни стягувача внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки або пряма вказівка акта цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.
27. Заміна сторони виконавчого провадження правонаступником у виконавчому провадженні, тобто здійснення процесуального правонаступництва після набрання судовим рішенням законної сили, полягає в поширенні на правонаступників законної сили судового рішення. При цьому на правонаступників законна сила судового рішення поширюється усіма своїми правовими наслідками - незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю.
28. Підставою для заміни сторони виконавчого провадження (стаття 334 ГПК України), тобто процесуального правонаступництва в межах виконавчого провадження як юридичного процесу, є правонаступництво в матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і перехід до іншої особи прав чи обов`язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах.
29. Правонаступництво юридичної особи має місце у випадку її припинення шляхом реорганізації (частина перша статті 104 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). У такому разі відбувається одночасне правонаступництво (передання) прав і обов`язків юридичної особи або, іншими словами, одночасне правонаступництво щодо майна, прав і обов`язків юридичної особи (частина друга статті 107 ЦК України). Тому правонаступництво юридичної особи, так само як і спадкове правонаступництво (стаття 1216 ЦК України), завжди є універсальним, тобто передбачає одночасний перехід до правонаступника за передавальним актом або розподільчим балансом (частина перша статті 104, статті 106 - 109 ЦК України) і прав, і обов`язків юридичної особи, яка припиняється шляхом реорганізації.
30. Натомість правонаступництво прав та обов`язків юридичної особи не завжди є наслідком правонаступництва юридичної особи. А тому перше може бути не тільки універсальним (частина перша статті 104 ЦК України), але й сингулярним, тобто таким, за якого до правонаступника переходить певне право кредитора чи обов`язок боржника (див. висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі № 264/5957/17).
31. Публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва. Під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов`язків одного суб`єкта права іншому. При цьому обов`язок щодо відновлення порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права.
32. Особливістю публічного правонаступництва є те, що подія переходу прав та обов`язків, що відбувається із суб`єктами владних повноважень, сама собою повинна бути публічною та врегульованою нормами адміністративного права. При цьому можна виділити дві форми публічного правонаступництва: 1) фактичне (або компетенційне адміністративне правонаступництво), тобто таке, де вирішуються питання передачі фактичних повноважень від одного до іншого органу, посадової особи (або повноважень за компетенцією) та 2) процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво.
33. Перша форма публічного правонаступництва - фактичне правонаступництво передбачає передання адміністративної компетенції від одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого, який набуває певні владні повноваження внаслідок ліквідації органу чи посади суб`єкта владних повноважень, припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення компетенції органу публічної адміністрації чи припинення повноважень посадової особи.
34. Натомість процесуальне публічне правонаступництво передбачає заміну судом сторони чи третьої особи іншим суб`єктом, коли права та обов`язки суб`єкта владних повноважень перейшли від сторони до іншого суб`єкта владних повноважень, а також можливість суб`єкта публічної адміністрації (правонаступника) вступити в судовий процес як сторона чи третя особа (див. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.04.2022 у справі № 8252/21, від 15.03.2023 у справі № 910/4516/20).
35. У справі, яка переглядається, Черкаський МЦЗ в якості підстави для заміни сторони виконавчого провадження - боржника посилається на обставини реорганізації ГУ ДФС у Черкаській області згідно постанов Кабінету Міністрів України внаслідок чого, згідно його тверджень, ГУ ДПС у Черкаській області є правонаступником боржника (відповідача у справі).
36. Так, відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 № 1200 "Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України" (далі - постанова КМУ № 1200) визначено утворити Державну податкову службу України (далі - ДПС) та ДМС, реорганізувавши ДФС шляхом поділу.
37. Згідно з абзацом другим пункту 2 постанови КМУ № 1200 ДПС є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок).
38. ДПС та ДМС є правонаступниками майна, прав та обов`язків реорганізованої ДФС у відповідних сферах діяльності (абзац четвертий пункту 2 постанови КМУ № 1200).
39. Відповідно до абзацу шостого пункту 2 постанови КМУ № 1200 ДФС продовжує здійснювати повноваження та виконувати функції у сфері реалізації державної податкової політики, державної політики у сфері державної митної справи, державної політики з адміністрування єдиного внеску, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску до завершення здійснення заходів з утворення ДПС, ДМС та центрального органу виконавчої влади, на який покладається обов`язок забезпечення запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, об`єктом яких є фінансові інтереси держави та/або місцевого самоврядування, що віднесені до його підслідності відповідно до Кримінального процесуального кодексу України.
40. Постановою Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 № 537 "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби" (далі - постанова КМУ № 537) утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи ДПС за переліком згідно з додатком 1 та реорганізовано деякі територіальні органи ДФС шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів ДПС за переліком згідно з додатком 2. Зокрема, утворено ГУ ДПС у Черкаській області шляхом приєднання до нього ГУ ДФС у Черкаській області.