УХВАЛА
13 червня 2023 року
м. Київ
справа № 1-368/11
провадження № 13-36зк23
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідачки ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14
перевірила клопотання з доповненнями засудженого ОСОБА_15 про перегляд вироку Печерського районного суду м. Києва від 29 січня 2013 року, ухвал Апеляційного суду м. Києва від 6 січня 2016 року та Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 2 липня 2021 року за виключними обставинами і
ВСТАНОВИЛА:
Як убачаєтьсяз матеріалів провадження за вказаним клопотанням із доповненнями та наявних у Верховному Суді даних, вироком Печерського районного суду м. Києва від 29 січня 2013 року, з урахуванням ухвал Апеляційного суду м. Києва від 6 січня 2016 року й Касаційного кримінального суду Верховного Суду (далі - Касаційний кримінальний суд) від 2 липня 2021 року, ОСОБА_15 було засуджено за ч. 2 ст. 365, ч. 2 ст. 357 Кримінального кодексу України 2001 року (далі - КК), ч. 3 ст. 166, пунктами "в", "і" ст. 93 Кримінального кодексу України 1960 року (далі - КК 1960 року) і призначено йому покарання у виді довічного позбавлення волі з позбавленням права обіймати атестовані посади, пов`язані з виконанням функцій представника влади, на строк 3 роки.
ОСОБА_15 звернувся до Великої Палати Верховного Суду (далі - Велика Палата) із клопотанням, у якому просить переглянути згадані судові рішення в порядку виключного провадження на підставі ст. 4004 Кримінально-процесуального кодексу України 1960 року (далі - КПК 1960 року). На переконання засудженого, призначене йому покарання у виді довічного позбавлення волі замість позбавлення волі на строк 15 років суперечить принципу верховенства права з огляду на практику Європейського суду з прав людини, Рішення Конституційного Суду України від 29 грудня 1999 року № 11-рп/99 і положення ст. 5 КК про зворотну дію закону про кримінальну відповідальність у часі. Автор клопотання також посилається на допущені, на його думку, істотні порушення вимог КПК 1960 року; вважає, що суди не дали належної оцінки зібраним у справі доказам і неправильно кваліфікували діяння за пунктами "в", "і" ст. 93 КК 1960 року.
Крім того, у доповненнях до клопотання ОСОБА_15 зазначає, що ухвала Касаційного кримінального суду від 2 липня 2021 року має бути переглянута за виключними обставинами на підставі п. 3 ч. 3 ст. 459 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК). Мотивуючи свою позицію, засуджений ОСОБА_15 посилається на рішення Вищої ради правосуддя № 1683/2дп/15-21 від 26 липня 2021 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Касаційного кримінального суду ОСОБА_16 та вважає, що допущені ним грубі порушення кримінально-процесуального закону під час розгляду його касаційної скарги у справі № 1-368/11 призвели до ухвалення незаконного рішення. Також, на думку автора клопотання, підставою для перегляду судового рішення у порядку виключного провадження є ненадання судом касаційної інстанції правової оцінки матеріалам кримінального провадження, які доводять, що в основу вироку були покладені докази, отримані незаконним шляхом; підтверджують недоведеність його винуватості та неправильність кваліфікації його дій; указують на порушення його права на захист, недотримання порядку доступу до державної таємниці, а також незаконність та необґрунтованість судових рішень у частині задоволення цивільного позову.
Велика Палата, перевіривши доводи, наведені у клопотанні, доповненнях до нього та долучені матеріали, дійшла висновку, що у відкритті провадження за клопотанням належить відмовити з огляду на таке.
Відповідно до наявних у Верховному Суді даних засуджений ОСОБА_15 вже звертався до Великої Палати з клопотанням, у якому просив переглянути згадані вирок від 29 січня 2013 року та ухвали від 6 січня 2016 року й 2 липня 2021 року в порядку виключного провадження на підставі ст. 4004 КПК 1960 року. Ухвалою Великої Палати від 9 листопада 2022 року (провадження № 13-46зк22) заявнику було відмовлено у відкритті провадження.
У своїй ухвалі від 9 листопада 2022 року Велика Палата роз`яснювала заявнику процесуальний порядок, підстави передачі справи на її розгляд, унормовані статями 4341, 4322, п. 2 ч. 3 ст. 459 КПК, а також повноваження цієї Палати, передбачені законом. Крім того, Велика Палата наголоcила на тому, що 6 листопада 2022 року набув чинності Закон України від 18 жовтня 2022 року № 2690-ІХ "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини", яким було врегульовано питання щодо гуманізації окремих норм кримінального законодавства стосовно застосування покарання у виді довічного позбавлення волі.