ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 червня 2023 року
м. Київ
справа № 707/2239/16-а
адміністративне провадження № К/9901/41278/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Васильєвої І.А., суддів: Хохуляка В.В., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Приватного підприємства ʼʼАлміна-Мʼʼ до Геронимівської сільської ради Черкаського району Черкаської області, третя особа - Черкаська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Черкаській області, про визнання незаконним та скасування положення рішення сільської ради в частині, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Приватного підприємства ʼʼАлміна-Мʼʼ на постанову Черкаського районного суду Черкаської області від 10.11.2016 (суддя Василенко В. В.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18.01.2017 (головуючий суддя Сорочко Є. О., судді: Межевич М. В., Земляна Г. В.),
У С Т А Н О В И В:
Приватне підприємство (ПП) ʼʼАлміна-Мʼʼ (позивач) звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати незаконним та скасувати пункт 5.2 Положення про місцеві податки (щодо ставки податку для об`єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб), затвердженого рішенням Геронимівської сільської ради від 14.07.2015 №57-5/VI ʼʼПро встановлення місцевих податків та інших податків та затвердження Положення до них на 2016 рікʼʼ.
На обґрунтування своїх вимог позивач наголошував на тому, що рішення Кузьминської сільської ради як регуляторний акт не було офіційно оприлюднено в друкованих засобах масової інформації відповідних рад або у місцевих друкованих засобах масової інформації.
Черкаський районний суд Черкаської області постановою від 10.11.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.01.2017, відмовив у задоволенні позову.
Застосувавши норми статей 26, 59, 69 Закону України ʼʼПро місцеве самоврядування в Україніʼʼ до встановлених у справі обставин щодо оприлюднення сільською радою повідомлення стосовно розробленого проєкту рішення від 14.07.2015 №57-5/VI за півтора місяця до його затвердження у газеті ʼʼСільські обріїʼʼ, випуск №21 від 29.05.2015, а самого рішення - на стенді оголошень в приміщенні Геронимівської сільської ради, суд першої інстанції зробив висновок, що оприлюднено у зазначений спосіб рішення відповідає законодавству, а тому відсутні підстави для скасування в частині положення, затвердженого цим рішенням, відсутні.
Суд апеляційної інстанції погодився з таким обґрунтуванням та висновком суду першої інстанції. При цьому суд зазначив, що положення підпункту 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу (ПК) України та Закону України ʼʼПро засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльностіʼʼ, на які посилався позивач, не підлягають застосуванню до цих правовідносин в силу Прикінцевих положень Закону України ʼʼПро внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 №71-VIII та Прикінцевих положень Закону України ʼʼПро внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 роціʼʼ від 24.12.2015 №909-VIII.
Позивач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу на зазначені судові рішення, як такі, що не відповідають закону та є необґрунтованими. На переконання скаржника, рішення сільської ради не набрало чинності, є нечинним, оскільки не було офіційно оприлюднено відповідно до вимог чинного законодавства, а суди неправильно застосували норми статті 57 Конституції України, підпункту 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 ПК України, статті 69 Закону України ʼʼПро місцеве самоврядування в Україніʼʼ, статті 22 Закону України ʼʼПро порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україніʼʼ, статей 1, 12, 14 Закону України ʼʼПро засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльностіʼʼ. Також позивач вважає, що прикінцеві положення Закону №71-VIII та Закону №909-VIII не поширюються на рішення місцевої ради про встановлення місцевих податків на 2016 рік у цій справі, зважаючи на період їх застосування та дату набрання чинності. Також, на думку позивача, надані відповідачем докази (фотосвітлини) оприлюднення рішення сільської ради на стенді оголошень є неналежними, оскільки, зокрема, не фіксують дату його офіційного оприлюднення.
Вищий адміністративний суду України ухвалою від 10.02.2017 (суддя Цвіркун Ю. І.) відкрив касаційне провадження у цій справі.
Відповідач правом на подання заперечень на касаційну скаргу не скористався.
15.12.2017 розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03.10.2017 №2147-VIII ``Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України та інших законодавчих актів``, яким КАС України викладено в новій редакції.
Підпунктом 4 пункту 1 розділу VII ``Перехідні положення`` КАС України в редакції згаданого Закону передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Вказана касаційна скарга була передана на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Верховний Суд перевірив наведені у касаційній скарзі доводи, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права та дійшов висновку, що касаційна скарга товариства задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до підстав позову основним питанням, від вирішення якого залежить висновок про правомірність рішення Геронимівської сільської ради від 14.07.2015 №57-5/VI (яким затверджено положення про місцеві податки, яке оскаржено товариством до суду в частині щодо ставки податку для об`єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб), є питання щодо оприлюднення зазначеного рішення в установленому законом порядку. Товариство доводить, що зазначене рішення є протиправним у зв`язку з недотриманням спеціального порядку та строку його оприлюднення в друкованих засобах масової інформації відповідних рад або у місцевих друкованих засобах масової інформації, тобто в порядку, передбаченому нормами Закону України ʼʼПро засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльностіʼʼ та підпункту 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 ПК України.
Статтею 57 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов`язки громадян, мають бути доведені до відома населення у порядку, встановленому законом. Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов`язки громадян, не доведені до відома населення у порядку, встановленому законом, є нечинними.
У розвиток цих конституційних положень частиною п`ятою статті 59 Закону України ʼʼПро місцеве самоврядування в Україніʼʼ від 21.05.1997 №280/97-ВР {в редакції Закону від 27.03.2014 №1170-VII на час дії спірних правовідносин; далі - Закон №280/97-ВР} визначено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію.
Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації". Проекти актів органів місцевого самоврядування оприлюднюються в порядку, передбаченому Законом України "Про доступ до публічної інформації", крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проекти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки {абзац перший частини одинадцятої зазначеної статті}.
Відповідно до положень пунктів 24, 28 частини першої статті 26 Закону №280/97-ВР встановлення місцевих податків і зборів відповідно до Податкового кодексу України, прийняття рішень щодо надання відповідно до чинного законодавства пільг по місцевих податках і зборах, а також земельному податку є виключною компетенцією сільських, селищних, міських рад виключно на їх пленарних засіданнях.
Основним нормативно-правовим актом, який регулює відносини у сфері оподаткування є ПК України.
Відповідно до підпунктів 12.3.1, 12.3.2 пункту 12.3 статті 12 ПК України сільські, селищні, міські ради в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів. Встановлення місцевих податків та зборів здійснюється у порядку, визначеному цим Кодексом. Встановлення місцевих податків та зборів здійснюється у порядку, визначеному цим Кодексом. При прийнятті рішення про встановлення місцевих податків та зборів обов`язково визначаються об`єкт оподаткування, платник податків і зборів, розмір ставки, податковий період та інші обов`язкові елементи, визначенні статтею 7 цього Кодексу з дотриманням критеріїв, встановлених розділом XII цього Кодексу для відповідного місцевого податку чи збору.