ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 червня 2023 року
м. Київ
справа № 461/6287/16-а
адміністративне провадження № К/9901/43260/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Васильєвої І.А., суддів: Юрченко В.П., Хохуляка В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці ДФС, виконуючого обов`язки заступника начальника Львівської митниці ДФС Борисова Юрія Олексійовича про скасування постанови, закриття провадження у справі про порушення митних правил та зобов`язання вчинити дії, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Львівської митниці ДФС на постанову Галицького районного суду м. Львова від 13.01.2017 (суддя Зубачик Н. Б.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.05.2017 (головуючий суддя Мікула О. І, судді: Кушнерик М. П., Курилець А. Р.),
У С Т А Н О В И В :
У вересні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням клопотання про уточнення позовних вимог, просив скасувати постанову від 16.09.2016 №2740/20917/16 у справі про порушення митних правил та закрити провадження у цій справі за відсутності складу адміністративного правопорушення. Також позивач просив суд зобов`язати відповідача зняти з контролю АСМО ``Інспектор-2006`` модуля ``Орієнтування`` АСМО ``Інспектор`` орієнтування підрозділу протидії митним правопорушенням УБ з МП Львівської митниці ДФС від 01.07.2016 №12187/13-70-26/10/13 та від 26.09.2016 №18876-13-70-20/10/13.
На переконання позивача адміністративне стягнення у формі штрафу в розмірі ста (100) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, встановлених частиною першою статті 474 Митного кодексу (МК) України, накладено на нього незаконно, оскільки сама вимога митного органу представити до огляду та фотографування ІМЕІ мобільних телефонів є незаконною. Крім того, під час митного контролю особа, яка вимагала представити до огляду та фотографування ІМЕІ мобільних телефонів не мала дійсного документа на підтвердження своїх повноважень.
Галицький районний суд м. Львова постановою від 13.01.2017, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.05.2017, позов задовольнив частково. Суд скасував постанову від 16.09.2016 №2740/20917/16 у справі про порушення митних правил, в іншій частині позовних вимог відмовив.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не довів вину позивача як необхідної складової адміністративного правопорушення. Позивач мав об`єктивні підстави ставити під сумнів повноваження посадової особи щодо огляду та фотографування мобільних телефонів позивача, оскільки така посадова особа не мала дійсного посвідчення на підтвердження своїх повноважень.
Суд апеляційної інстанції з таким обґрунтуванням погодився.
На зазначені судові рішення відповідач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу.
У касаційній скарзі митниця, посилаючись на порушення судами норм матеріального права внаслідок неправильної оцінки обставин справи, просила скасувати зазначені судові рішення і ухвалити нове рішення про відмову в позові. В обґрунтування своїх вимог відповідач посилався на те, що дії позивача містять ознаки порушення митних правил, визначених частиною першою статті 474 МК України, у зв`язку з чим позивач був обґрунтовано притягнутий до адміністративної відповідальності за перешкоду посадовій особі органу доходів і зборів в доступі до фотографування ІМЕІ мобільних телефонів. Скаржник також доводив, що посадова особа митного органу, яка здійснювала митні формальності під час перетину позивачем митного кордону, є державним службовцем, до посадових обов`язків якої віднесено здійснення митного контролю товарів, що переміщуються через митний кордон України. І, на його думку, працівники митниці, які здійснюють державну митну справу та виконують завдання для забезпечення безпеки суспільства, захисту митних інтересів України не зобов`язані підтверджувати свої повноваження (пред`являти посвідчення) особам, які здійснюють перетин державного кордону.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 02.06.2017 (суддя Мороз В. Ф.) відкрив у цій справі касаційне провадження №К/800/18136/17.
У запереченнях на касаційну скаргу позивач з її доводами не погоджується і доводить, що судові рішення є законними і обґрунтованими.
15.12.2017 розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03.10.2017 №2147-VIII ``Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів``, яким Кодекс адміністративного судочинства (КАС) України викладено в новій редакції.
Підпунктом 4 пункту 1 розділу VII ``Перехідні положення`` КАС України в редакції згаданого Закону передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Вказана касаційна скарга була передана на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Оцінюючи правильність застосування судами норм матеріального права до встановлених у цій справі обставин, процесуального права, з урахуванням доводів відповідача у касаційній скарзі та заперечень позивача, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційну скаргу потрібно залишити без задоволення.
Як встановили суди попередніх інстанцій, фактичною підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності згідно зі спірною поставною стало те, що під час перетину митного кордону ОСОБА_1 не виконав вимоги посадової особи митниці та не надав для звірення даних митної декларації з виявленими в автомобілі речами та їх фотографування, що унеможливило повну перевірку заявлених відомостей та завершення митного контролю. Такі дії позивача були зумовлені тим, 03.07.2016 посадова особа митного органу, яка здійснювала митний контроль та митне оформлення, на підтвердження своїх повноважень пред`явила позивачу службове посвідчення, строк дії якого закінчився 20.01.2016.
Вказані обставини сторони не заперечують.
Згідно з частиною першою статті 474 МК України відповідальність настає за перешкоджання посадовій особі органу доходів і зборів під час здійснення нею митного контролю або провадження в справі про контрабанду чи порушення митних правил у доступі до товарів, транспортних засобів, документів.
При цьому зовнішній прояв (винного, протиправного) діяння обов`язково повинен поєднуватися з умислом суб`єкта його вчинення на посягання на охоронювані законом суспільні відносин (визначений законом порядок сплати митних платежів, податків та зборів).
Частина друга статті 71 КАС України (в редакції, чинній на час розгляду справи) та статті 77 КАС України в чинній редакції передбачає, що тягар доказування правомірності рішень чи діянь лежить на відповідачеві - суб`єкті владних повноважень.