1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2023 року

м. Київ

справа № П/811/72/16

адміністративне провадження № К/9901/42166/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Васильєвої І. А. - головуючий суддя, Судді: Хохуляк В.В., Юрченко В. П.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ``Протеїн-Продакшн`` до Кіровоградської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області про часткове скасування податкового повідомлення-рішення, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Кропивницької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області (процесуальний правонаступник Кіровоградської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області) на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15.12.2016 (суддя Брегей Р. І.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2017 (головуючий суддя Шальєва В. А.,судді:Білак С.В.,Олефіренко Н. А.),

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю ``Протеїн-Продакшн`` (далі - ТОВ``Протеїн-Продакшн``, товариство, позивач) звернулося до суду з позовом про часткове скасування податкового повідомлення-рішення Кіровоградської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області (процесуальний правонаступник якої Кропивницька об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Кіровоградській області; далі - ОДПІ, відповідач) від 21.10.2015 №0000582205 про нарахування товариству пені за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності (далі - ЗЕД) в сумі 77ʼ 367,05 грн.

Позивач оскаржує податкове повідомлення-рішення в частині нарахування пені в сумі 65ʼ 954 грн.

Підставою для нарахування пені в цій сумі (65ʼ 954 грн) згідно з податковим повідомленням-рішенням стали висновки контролюючого органу, зроблені в акті документальної позапланової виїзної перевірки від 09.10.2015 №66/11-23-22-05/34448613 (т.І, а.с. 10-22, далі - акт перевірки), про порушення товариством вимог статті 1 Закону України ``Про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті`` від 23.09.1994 №185/94-ВР (далі - Закон №185/94-ВР) внаслідок порушення встановлених строків надходження валютної виручки на поточний рахунок товариства у період з 23.02.2015 по 07.10.2015 за наслідками експортних операцій з поставки товару у межах контракту від 02.02.2015 №3682 з компанією ``СREATIV TRADING SA`` (Швейцарія).

Під час здійснення заходів валютного контролю операцій позивача з експорту та імпорту товарів, контролюючий орган виходив з того, що у період, охоплений перевіркою, розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені статтями 1 та 2 Закону №185/94-ВР, здійснювалися у строк, запроваджений Національним банком України (НБУ), що не перевищує 90 календарних днів. Однак, товариство не дотрималося строків розрахунків за експортними операціями. За поставлений на експорт товар згідно з митними деклараціями, виписаними 23.02.2015 та 24.02.2015, виручка резидента на його поточний рахунок надійшла 27.05.2015, тобто з порушенням 90-денного строку, встановленого НБУ.

Товариство (позивач) не погодилося з такими висновками контролюючого органу та подало позов до суду, вказуючи на те, що така позиція відповідача є помилковою та не відповідає вимогам чинного законодавства. Позивач вважає, що контролюючий орган припустився помилки при розрахунку граничного строку зарахування іноземної валюти на валютні рахунки товариства. На думку позивача, з урахуванням правової позиції Верховного Суду України, викладену в постанові від 04.07.2011 у справі №21-136а11, відлік законодавчо встановленого строку розрахунків починається з моменту перетину кордону товаром, що експортується, а не з моменту виписки вивізної вантажної митної декларації, як вважає відповідач. Завершенням такого строку є зарахування іноземної валюти на розподільчий рахунок банківської установи (26.05.2015), а не на поточний рахунок товариства (27.05.2015), як стверджує відповідач. Позивач зазначає, що фактичне вивезення товару, що експортувався на підставі митних декларацій від 23.02.2015, 24.02.2015, відбулося 02.03.2015, 04.03.2015, 11.03.2015, що підтверджено митним звітом від 27.03.2015 (т.І, а.с. 24). Оплату від нерезидента зараховано на розподільчий рахунок банку 26.05.2015. За таких обставин товариство не допустило законодавчо встановлені строки розрахунків за операціями з експорту.

Кіровоградський окружний адміністративний суд постановою від 15.12.2016, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2017, позов товариства задовольнив частково. Суд визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення ОДПІ від 21.10.2015 №0000582205 в частині нарахування пені в сумі 26ʼ 961,38 грн, в іншій частині позову відмовив. Також суд здійснив розподіл судових витрат пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (59,12%) у сумі 814,67 грн.

Висновок суду першої інстанції вмотивований тим, що початком відліку граничного строку зарахування іноземної валюти відповідно до статті 1 Закону №185/94-ВР є дата виписки вивізної вантажної митної декларації, а не момент переміщення товару через кордон. Відповідно граничним строком зарахування іноземної валюти за деклараціями від 23.02.2015 та 24.02.2015 є 24.05.2015 та 25.05.2015 відповідно. Зважаючи на це та дату зарахування коштів на розподільчий рахунок товариства (26.05.2015) за експортними операціями, що встановлено судом на підставі інформації, наданої банківською установою (ПАТ ʼʼУкрсоцбанкʼʼ) листом від 22.09.2019 на виконання ухвали суду від 15.04.2016 (т.І, а.с. 132-133, 145), суд дійшов висновку, що товариство порушило строк розрахунків, передбачений Постановою НБУ від 01.12.2014 №758, на 1 та 2 дні, а не на 2 та 3 дні, як вважає контролюючий орган.

Суд апеляційної інстанції з таким обґрунтовуванням погодився.

ОДПІ подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу на зазначені судові рішення у цій справі.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення і в позові відмовити повністю.

Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, відповідач доводить, що позиція платника щодо завершення 90-денного строку для проведення розрахунків з нерезидентом пізніше (01.06.2015, 30.05.2015, 08.06.2015), ніж визначено ОДПІ під час перевірки (24.05.2015, 30.05.2015), є безпідставною, оскільки відповідно до статті 1 Закону №185/94-ВР початком відліку граничного строку розрахунків за операціями з експорту є саме дата оформлення (виписки) відповідної вивізної митної декларації. Також відповідач вважає безпідставними посилання позивача на правові висновки Верховного Суду України у постанові від 04.07.2011 у справі №21-136а11 щодо моменту вчинення імпортної операції з метою незастосування пені за Законом №185/94-ВР, яким є момент фактичного перетину імпортованим товаром митного кордону України, оскільки такі висновки стосуються суто імпортних операцій.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 30.10.2017 відкрив касаційне провадження №К/800/28830/17 у справі за касаційною скаргою відповідача.

У запереченнях на касаційну скаргу позивач просить залишити скаргу без задоволення як безпідставну та необґрунтовану і скасувати ухвалені у справі судові рішення в частині відмови в позові, прийнявши нове рішення про задоволення позову.

Обґрунтовуючи заперечення щодо змісту і вимог касаційної скарги, позивач, крім іншого, доводить, що розрахунки за операціями з експорту товару, передбачені статтею 1 Закону №185/94-ВР, з дати перетину товару митного кордону України (02.03.2015, 04.03.2015, 11.03.2015) за митними деклараціями від 23.02.2015 та 24.02.2015 не перевищили передбачені законом 90 календарних днів. Свою позицію позивач, крім іншого, підкріплює посиланням на Закон України ʼʼПро зовнішньоекономічну діяльністьʼʼ від 16.04.1991 №959-ХІІ, в абзаці тридцять вісім статті 1 якого визначено момент здійснення експорту (імпорту) - це момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

15.12.2017 розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03.10.2017 №2147-VIII ʼʼПро внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актівʼʼ, яким КАС України викладено в новій редакції.

Підпунктом 4 пункту 1 розділу VII ʼʼПерехідні положенняʼʼ КАС України в редакції згаданого Закону передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.


................
Перейти до повного тексту