ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 червня 2023 року
м. Київ
справа № 806/2322/16
адміністративне провадження № К/9901/3740/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Склад колегії суддів: Васильєва І. А., Хохуляк В.В., Юрченко В. П.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАПІР-МАЛ" до Головного управління ДФС у Житомирській області, Малинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити дії, визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень, податкової вимоги, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Житомирській області (процесуальний правонаступник - Головне управління ДПС у Житомирській області) та Малинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 18.07.2017 (суддя Шимонович Р. М.) та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2017 (головуючий суддя Капустинський М. М., судді: Моніч Б. С., Охрімчук І. Г.),
У С Т А Н О В И В :
У листопаді 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ПАПІР-МАЛ" (далі - позивач, ТОВ"ПАПІР-МАЛ", товариство) звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати недійсними та скасувати прийняті Головним управлінням ДФС у Житомирській області (далі - ГУ ДФС, відповідач-1) податкові повідомлення-рішення від 06.09.2016 №0000971401, №0000981401, №0000991401, №0001001401, №0001011401, згідно з якими товариству збільшено грошові зобов`язання з податку на прибуток, з податку на додану вартість (далі - ПДВ), зменшено від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток та застосовані штрафні (фінансові) санкції за порушення вимог статті 2 Закону України ``Про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті`` від 23.09.1994 №185/94-ВР та за ненадання всіх документів, що пов`язані з предметом перевірки. Також позивач просив визнати протиправними дії Малинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області (далі - ОДПІ, відповідач-2) щодо прийняття податкової вимоги від 28.10.2016 №557-17 про сплату боргу, скасувати зазначену податкову вимогу і зобов`язати ОДПІ видалити з АІС "Податковий блок" відомості щодо наявності податкового боргу, визначеного податковою вимогою від 28.10.2016 №557-17 (т.І, а.с. 5-20, а.с. 106-107, 132).
Обґрунтовуючи позов, ТОВ"ПАПІР-МАЛ" посилалося на те, що висновки контролюючого органу, зроблені в актах перевірки щодо порушення товариством податкового законодавства не відповідають дійсним обставинам справи та нормам податкового законодавства, а тому прийняті на його підставі податкові повідомлення - рішення підлягають скасуванню. На обґрунтування протиправності податкової вимоги та дій контролюючого органу щодо її прийняття, позивач доводив, що сума боргу за цією податковою вимогою включає суму грошового зобов`язання за спірними податковими повідомленнями-рішенням, яка не є узгодженою до розгляду судом справи по суті. У той же час саме невиконання обов`язку зі сплати узгодженого грошового зобов`язання у встановлений законом строк має наслідком включення такого зобов`язання до податкового боргу платника податків та формування податкової вимоги.
За результатами судового розгляду спору Житомирський окружний адміністративний суд постановою від 18.07.2017 позов ТОВ"ПАПІР-МАЛ" задовольнив частково: визнав протиправними та скасував податкову вимогу ОДПІ від 28.10.2016 №557-17 про сплату боргу в сумі 36ʼ 236ʼ 171,32 грн, податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС від 06.09.2016 №0000981401 про зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на 25ʼ 294ʼ 815 грн та №0001011401 - про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 510 грн; в іншій частині позовних вимог відмовив.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог щодо протиправності податкових повідомлень - рішень від 06.09.2016 №0000981401, №0001011401. Стосовно податкової вимоги про сплату боргу суд дійшов висновку, що податкова вимога виставлена контролюючим органом передчасно, до закінчення граничного строку сплати суми грошових зобов`язань, визначені спірними податковими повідомленнями-рішеннями.
Відмова в іншій частині позову обґрунтована посиланням на встановлені у справі обставини у їх сукупності щодо обґрунтованості висновків контролюючого орану про безтоварний характер господарських операцій позивача з контрагентами у період, охоплений перевіркою. Суд висновував, що статус фіктивного підприємства несумісний з легальною господарською діяльністю, а видані від імені такого підприємства документи не можуть вважатися первинними для цілей податкового обліку. Причиною таких висновків стало те, що діяльність контрагентів, з якими співпрацював платник податків, сумнівна (підприємства не мають матеріально-технічних та трудових ресурсів, за матеріалами кримінальних проваджень засновники або директори цих юридичних осіб заперечують причетність до здійснення ними будь-якої господарської діяльності). Також суд погодився з висновками податкової перевірки про те, що при здійсненні зовнішньоекономічних операцій за контрактом від 14.10.2014 №GRUP/PAPIR MALL 001 позивач порушив строки розрахунків.
Житомирський апеляційний адміністративний суд постановою від 21.11.2017 постанову суду першої інстанції скасував в частині відмови в позові та в цій частині ухвалив нове судове рішення, скасувавши податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС від 06.09.2016 №0000971401 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на 14ʼ 737ʼ 760 грн та від 06.09.2016 №0000991401 - про збільшення суми грошового зобов`язання з ПДВ на 16ʼ 776ʼ 408 грн, в іншій частині судове рішення суду першої інстанції залишив без змін.
Скасовуючи зазначені податкові повідомлення-рішення в цілому, апеляційний суд дійшов протилежного висновку від висновку суду першої інстанції . Суд виходив з відсутності порушень у діях товариства вимог податкового законодавства при формуванні даних собівартості продукції та податкового кредиту з ПДВ за наслідками господарських операцій, реальність здійснення яких заперечують відповідачі.
Відповідачі спільно подали до суду касаційної інстанції касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просили скасувати зазначені судові рішення в частині задоволення позовних вимог та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову повністю (т. XXXII, а.с.50-56).
Відповідачі доводили, що позивач не підтвердив реальність облікованих ним господарських операцій у період, охоплений перевіркою, а суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки доводам контролюючого органу обставинам, що спростовують обґрунтованість формування товариством даних його податкового обліку за такими операціями. Зокрема, майже по всім контрагентам у товариства обліковувалася кредиторська заборгованість; ухвалою Малинського районного суду Житомирської області від 18.08.2017 у справі №283/1935/17 встановлено, що в.о. директора ТОВ"ПАПІР-МАЛ" скоїв умисне ухилення від сплати податків шляхом безпідставного формування витрат підприємства та завищення податкового кредиту з ПДВ по господарським операціям у період з вересня по грудень 2015 року; позивачем не доведено необхідність придбання товарів, виробником якого є він сам, а зі змісту документів, які підтверджують реалізацію товару, не можна встановити походження цієї продукції (ця продукція придбана чи виготовлена платником). Ці обставини на переконання відповідачів свідчать про узгодженість дій позивача та його контрагентів з метою отримання позивачем незаконної податкової вигоди за результатами операцій, які досліджувались як контролюючим органом під час перевірки, так і судом під час розгляду справи. Також відповідачі зазначили про помилковість висновку суду апеляційної інстанції, що вирок суду у кримінальній справі є обов`язковим для адміністративного суду лише в питанні, чи мало місце діяння та чи вчинено воно цією особою. Стосовно правомірності прийняття податкової вимоги 28.10.2016 відповідачі вказували на те, що процедура апеляційного оскарження податкових повідомлень - рішень була завершеною 17.10.2016 і 28.10.2016 узгоджені суми грошових зобов`язань за цими податковими рішеннями у зв`язку з їх несплатою отримали статус податкового боргу. Також відповідачі стверджували, що під час перевірки позивач не надав посадовим особам контролюючого органу всі документи, пов`язані з предметом перевірки, що є прошенням норми пункту 85.2 статті 85 ПК України, і судове рішення у справі №806/2689/15, яким збитки товариства за минулі роки визнано такими, що сформовані правомірно, оскаржено до суду касаційної інстанції.
У відзиві на касаційну скаргу позивач просив залишити скаргу без задоволення, а судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
Касаційний перегляд справи здійснено в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України ʼʼПро внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справʼʼ від 15.01.2020 №460-ІХ, відповідно до пункту 2 розділу ІІ цього Закону, та в межах доводів та вимог касаційної скарги відповідно до частини першої статті 341 КАС України.
Верховний Суд перевірив касаційну скаргу відповідачів у межах її доводів та вимог, обґрунтування заперечень позивача щодо вимог касаційної скарги, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права і дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Як встановили суди попередніх інстанцій, податкові повідомлення - рішення, з приводу правомірності яких виник спір та щодо суми яких стосується касаційна скарга (№0000971401 - про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на 14ʼ 737ʼ760 грн, в тому числі: 9ʼ 825ʼ 173 грн - за податковими зобов`язаннями, 4ʼ 912ʼ 587 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями; №0000981401 - про зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на суму 25ʼ 294ʼ 815 грн; №0000991401 - про збільшення суми грошового зобов`язання з ПДВ на 16ʼ 776ʼ 408 грн, в тому числі: 11ʼ 184ʼ 272 - за податковими зобов`язаннями, 5ʼ 592ʼ 136 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями; №0001011401 - про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 510 грн за порушення норми пункту 85.2 статті 85 ПК України) були прийняті на підставі актів від 11.07.2016 №23/06-30-14-01/30477405 та від 11.07.2016 №23/06-30-14-01/30477405.
Так, у період з 20.05.2016 по 04.07.2016 посадові особи ОДПІ та ГУ ДФС провели виїзну планову документальну перевірку ТОВ"ПАПІР-МАЛ" за період його діяльності з 01.01.2015 по 31.12.2015, за результатами якої склали акт від 11.07.2016 №23/06-30-14-01/30477405 (том І, а.с.51-72; далі - акт перевірки).
За результатами перегляду результатів перевірки, оформленої актом від 11.07.2016 №23/06-30-14-01/30477405, контролюючим органом було складено акт від 19.08.2016 №31/06-30-14-01/30477405 (том І, а.с.77-87), в якому, серед іншого, висновки акта перевірки від 11.07.2016 №23/06-30-14-01/30477405, що стали предметом оскарження згідно з запереченнями товариства, залишено без змін та зазначено про порушення товариством норм податкового законодавства, зокрема:
1) пунктів 44.1, 44.2 статті 44, підпунктів 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, підпункту 140.4.2 пункту 140.4 статті 140 ПК України, статей 3, 4, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-XIV, Положень (Стандартів) бухгалтерського обліку №9 "Запаси", №11 "Зобов`язання", №15 "Доходи", №16 "Витрати", що призвело до завищення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на 25ʼ 294ʼ 815 грн та заниження суми податку на прибуток на 9ʼ 825ʼ 173 грн;
2) пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 ПК України №2755-Vl, що призвело до заниження податкових зобов`язань з ПДВ за період з січня по листопад 2015 року на загальну суму 11ʼ 184ʼ 272 грн;
3) статті 85 ПК України внаслідок ненадання товариством документів до перевірки у повному обсязі.
Порушення позивачем вимог підпунктів 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України, полягало у вчиненні позивачем низки порушень. Зокрема, товариство не включило до складу доходів в бухгалтерському обліку прострочену кредиторську заборгованість у сумі 13ʼ044 грн, що виникла за наслідками господарських операцій із МПКʼʼПаперовикʼʼ та не була погашена впродовж 1095 днів, та безнадійну заборгованість у сумі 10ʼ 486ʼ 721 грн по контрагенту ТОВʼʼЕкобудмеханізаціяʼʼ.
Порушення позивачем вимог підпункту 140.4.2 пункту 140.4 статті 140 ПК України полягало у неправомірному зменшенні товариством фінансового результату до оподаткування за 2015 рік на суму збитків минулих періодів (2014 рік). Контролюючий орган виходив з того, що на дані податкового обліку товариства за період, охоплений перевіркою, вплинула сума від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років, яка за результатами попередньої податкової перевірки, оформленої актом від 06.05.2015 №9/22-10/30477405, була зменшена на 23ʼ266ʼ 859 грн. Податкове повідомлення-рішення на суму зменшених такою перевіркою збитків оскаржено товариством до суду, однак на момент цієї перевірки спір не вирішено, тому товариство не мало право зменшувати фінансовий результат до оподаткування за 2015 рік на вказану суму збитків минулих років.
Також у актах перевірки зроблено висновок про безпідставне віднесення позивачем до собівартості реалізованої продукції витрат на суму 45ʼ 960ʼ 859 грн та формування податкового кредиту на суму 11ʼ 184ʼ 272 грн. Такі висновки контролюючого орану мотивовані фіктивністю операцій, за наслідками яких товариство сформувало такі дані податкового обліку у період, охоплений перевіркою.
Під час перевірки встановлено, що до собівартості реалізованої продукції ТОВ"ПАПІР-МАЛ" віднесло витрати за наслідками господарських операцій з придбання послуг з тюкування та пакування макулатури (основна сировина для виробництва продукції підприємства) на підставі договорів із ТОВ ʼʼМК-Дваʼʼ, ТОВʼʼПаллада-Інвестʼʼ, ТОВ ʼʼТренд-Консалтʼʼ, ТОВ ʼʼБаланінʼʼ, ТОВ ʼʼМегапрофіʼʼ, ТОВʼʼБроманʼʼ, ТОВ ʼʼДженерал-Фінанʼʼ, ТОВ ʼʼНіпрісʼʼ, ТОВ ʼʼПрайд Трейд Групʼʼ, ТОВʼʼСиліконова Долинаʼʼ, ТОВ ʼʼТрансбудгрупʼʼ, ТОВ ʼʼЛакростʼʼ, ТОВ ʼʼБілтек Групʼʼ, ТОВʼʼФлеш-Групʼʼ, які, на думку контролюючого органу, такі послуги фактично не надавали.
Такі висновки контролюючого органу мотивовані тим, що згідно з інформацією з бази даних ДФС діяльність цих контрагентів має спільні ознаки сумнівної, оскільки вказані підприємства зареєстровані в різних регіонах країни, не мають трудових та матеріально-технічних умов для здійснення відповідної господарської діяльності, послугами інших підприємств не користувалися, фігурують у кримінальних провадженнях. Крім того, як встановлено в ході перевірки, взаємовідносини між ТОВ"ПАПІР-МАЛ" та вказаними контрагентами мали разовий характер на підставі ідентичних договорів, за вказаними операціями у ТОВ"ПАПІР-МАЛ" обліковується кредиторська заборгованість. Також на підтвердження своїх доводів контролюючий орган зазначив, що під час перевірки позивач надав тільки договори із вказаними контрагентами, акти виконаних робіт та регістри бухгалтерського обліку, однак на вимогу посадових (службових) осіб контролюючого органу не надав інші документи на підтвердження переміщення/перевезення макулатури, перепустки для допуску і перебування працівників виконавців робіт на території замовника, як і пояснення щодо необхідності придбання таких послуг товариством.
Так само контролюючий орган вважав, що позивач безпідставно відніс до собівартості реалізованої продукції витрати за операціями з придбання сировини та товарів (картон універсальний, паливні брикети, папір целюлозний, папір для гофрування, крохмаль кукурудзяний, вал пресовий, кріплення для опор, мотор-редуктор, опора металева, арматура, балка, кутник, екстрадований пінополістирол) у ТОВʼʼШерітонʼʼ (ТОВ ʼʼВаргрупʼʼ), ТОВ ʼʼІнтербілд ком`юнітіʼʼ, ТОВʼʼРМД-Ойлʼʼ, ТОВʼʼПромисловий одягʼʼ, ТОВʼʼВальволінʼʼ, ТОВ ʼʼВейсесʼʼ, ТОВ ʼʼГелеон Трансʼʼ, ТОВʼʼГорсанʼʼ, ТОВ ʼʼДомус Альянсʼʼ, ТОВʼʼЗерісʼʼ, ТОВ ʼʼІсіда Групʼʼ, ТОВʼʼЛательʼʼ, ТОВʼʼПерший бізнес центрʼʼ, ТОВʼʼПрайд Трейд Групʼʼ, ТОВʼʼХімінвестʼʼ, ТОВʼʼАската Монолітʼʼ, оскільки, на його думку, позивач вказаний товар не придбавав, ці операції були фіктивними, вчинені лише з метою формування податкової вигоди. Висновок контролюючого органу про безтоварний характер господарських операцій позивача із зазначеними суб`єктами господарювання вмотивований посиланням на те, що за результатами здійснених заходів податкового контролю не встановлено (не підтверджено) джерело походження товару по ланцюгу постачання, відносно всіх контрагентів наявна інформація про здійснення ними сумнівних господарських операцій, зокрема у межах кримінальних проваджень №32015060000000030, №42015060000000009 у названих підприємств були вилучені печатки, операції між позивачем та вказаними постачальниками мали разовий характер. Крім того, під час перевірки позивач надав тільки однотипні договори з постачальниками, прибуткові накладні, товарно - транспортні накладні (ТТН), проте сертифікати походження та якості поставленого товару для ідентифікації його виробника, документи складського обліку та внутрішнього переміщення, виробничі звіти, а також вичерпні пояснення щодо необхідності придбання товару, в тому числі такого, виробником якого є товариство, тощо надано не було.
Згідно з актами перевірки наведені порушення за цими операціями призвели і до безпідставного формування позивачем податкового кредиту.
Рішенням ДФС від 10.10.2016 №21959/6/99-99-11-01-01-25 скарга позивача на податкові повідомлення-рішення залишена без розгляду (том І, а.с. 123). Зазначене рішення товариство отримало 17.10.2016, що сторони не заперечують.
Оскільки процедура адміністративного оскарження рішення контролюючого органу була завершена, а товариство впродовж десяти днів з момент отримання рішення контролюючого органу про розгляд скарги не сплатило визначені за результатами податкової перевірки грошові зобов`язання, 28.10.2016 ОДПІ прийняла та направила ТОВ"ПАПІР-МАЛ" податкову вимогу №557-17 про сплату податкового боргу за узгодженими грошовими зобов`язаннями на суму 36ʼ 236ʼ 171,32 грн (том І, а.с. 132).
Не погоджуючись з прийнятими контролюючим органом рішеннями позивач оскаржив їх в судовому порядку.
Висновки Верховного Суду за результатами касаційного перегляду справи викладаються відповідно до вище наведених підстав визначення товариству сум грошових зобов`язань та повідомлення про сплату боргу.
Скасовуючи в цілому податкове повідомлення-рішення від 06.09.2016 №0000981401 про зменшення товариству від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на суму 25ʼ 294ʼ 815 грн, суд першої інстанції виходив з того, що списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності, включається до доходу платника у звітному періоді, на який припадає закінчення строку позовної давності кредиторської заборгованості. Зважаючи на те, що строк позовної давності кредиторської заборгованості в сумі 13ʼ 044 грн по контрагенту МКП "Паперовик" сплинув у 2011 році, суд визнав включення такої заборгованості до доходу товариства у 2015 році безпідставним.
Стосовно включення до складу доходів товариства безнадійної заборгованості по контрагенту ТОВ "Екобудмеханізація" у сумі 10ʼ 486ʼ 721 грн, на підставі встановлених у судовому процесі обставин щодо періоду її виникнення (2014 рік) суд дійшов висновку, що станом на 2015 рік така заборгованість не відповідає ознакам безнадійної, як це передбачено нормою підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 ПК України (за цими зобов`язаннями не минув строк позовної давності).
Також суд встановив, що за результатами попередньої перевірки, оформленої актом від 06.05.2015 №9/22-10/30477405, контролюючий орган згідно з податковими повідомленнями-рішеннями від 02.06.2015 №0000242200, №0000252200 зменшив товариству суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за 2014 рік на 23ʼ 266ʼ 859 грн та збільшив суму грошових зобов`язань з ПДВ на 6ʼ 942ʼ 568,50 грн відповідно. Зазначені податкові повідомлення-рішення товариство оскаржило в судовому порядку, які Житомирський окружний адміністративний суд постановою від 13.05.2016 у справі №806/2689/15 скасував. Судове рішення у справі №806/2689/15 набрало законної сили 10.11.2016 та є обов`язковим. Керуючись нормою статті 255 КАС України, суд висновував, що встановлені у справі №806/2689/15 обставини свідчать про правомірність дій позивача при формуванні збитків за попередні податкові періоди (за 2014 рік) на суму 23ʼ 266ʼ 859 грн, тому контролюючий орган безпідставно зменшив позивачу суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за 2015 рік на вказану суму.
Суд апеляційної інстанції з таким обґрунтуванням погодився.
Наведені обставини та мотиви на обґрунтування висновків судів в цій частині вирішення спору у касаційній скарзі не спростовані.
Відповідачі взагалі не наводять будь-які доводи на спростування висновків судів, що у товариства не було обов`язку включати до складу доходів 2015 року заборгованість у сумі 13ʼ 044 грн за зобов`язаннями, щодо якої минув строк позовної давності у 2011 році, та заборгованості у сумі 10ʼ 486ʼ 721 грн щодо якої не минув строк позовної давності.
Стосовно врахування позивачем збитків минулих періодів у сумі 23ʼ 266ʼ 859 грн під час визначення фінансового результату до оподаткування за 2015 рік, у касаційній скарзі відповідачі не заперечують, що зазначена сума збитків підтверджена в судовому порядку у справі №806/2689/15, проте наголошують, що ця справа перебуває на розгляді в суді касаційної інстанції.
Як вже було зазначено, рішення суду у справі №806/2689/15, яким було скасовано рішення контролюючого органу про зменшення товариству суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на 23ʼ 266ʼ 859 грн, набрало законної сили 10.11.2016 у зв`язку з відмовою у відкритті апеляційного провадження на це рішення згідно з ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 10.11.2016.
За змістом частини третьої статті 254 КАС (у редакції, чинній на час набирання законної сили рішенням у справі №806/2689/15) у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Відповідно до частини першої статті 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов`язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Відповідно до частини першої статті 72 КАС України (у редакції Закону, чинного на час розгляду і вирішення спору у цій справі) обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Посилання відповідачів на те, що станом на грудень 2017 року справа №806/2689/15 перебувала на розгляді в суді касаційної інстанцій, є безпідставними, оскільки оскарження судового рішення апеляційної інстанцій про відмову у відкритті апеляційного провадження в касаційному порядку не змінює встановленого законом порядку набрання судовими рішеннями судів цих інстанцій законної сили.
Крім того, Верховний Суд постановою від 30.05.2019 у справі №806/2689/15 касаційну скаргу ОДПІ залишив без задоволення, а ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 10.11.2016 про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОДПІ на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 13.05.2016 залишив без змін.
Підсумовуючи наведене, Колегія суддів, керуючись вимогами статті 341 КАС України, погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо вирішення спору в цій частині (про скасування податкового повідомлення-рішення від 06.09.2016 №0000981401).
Скасовуючи рішення першої інстанції про відмову в задоволення позову в частині вимог про скасування податкових повідомлень-рішень від 06.09.2016 №0000971401, №0000991401, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що досліджені під час розгляду справи у сукупності обставини та первинні документи свідчать на користь висновку про реальність господарських операцій позивач з придбання у контрагентів товарів та послуг.
Колегія суддів погоджується з таким висновком апеляційного суду частково з огляду на таке.
Відповідно до абзаців першого та другого пункту 44.1 статті 44 ПК України (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.