ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 червня 2023 року
м. Київ
справа № 813/2813/15
адміністративне провадження № К/9901/28390/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів - Хохуляк В.В., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу Ковельської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області
на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17.08.2015 року (суддя Сакалош В.М.)
та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.11.2015 року (головуючий суддя Ільчишин Н.В., судді: Пліш М.А., Шинкар Т.І.)
у справі № 813/2813/15 (№ 876/9259/15)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід метал торг"
до Ковельської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області
про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,
У С Т А Н О В И В:
У червні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Захід метал торг" (далі - позивач, товариство) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Ковельської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області (далі - відповідач, податковий орган), в якому, з урахуванням уточнень, просило визнати протиправними дії податкового органу по зменшенню задекларованого податкового кредиту та по зменшенню податкового зобов`язання на підставі акта перевірки в інформаційній системі "Податковий блок" та системі АІС "система автоматизованого співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" та зобов`язати податковий орган відновити інформацію про податкові зобов`язання з податку на додану вартість і податковий кредит у електронній базі даних АІС "система автоматизованого співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" та інформаційній системі "Податковий блок".
Львівський окружний адміністративний суд постановою від 17.08.2015 року, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.11.2015 року, адміністративний позов задовольнив.
Визнав протиправними дії податкового органу по зменшенню задекларованого податкового кредиту товариства на загальну суму 13 354 857 грн, в т.ч. за січень 2015 року на суму 3 326 233 грн, за лютий 2015 року на суму 10 028 624 грн та по зменшенню податкового зобов`язання з продажу на загальну суму 13 510 047 грн, в т.ч. за січень 2015 року на суму 3 359 540 грн, за лютий 2015 року на суму 10 150 507 грн на підставі акта від 19.05.2015 року №370/03-06-22-39460808 в інформаційній системі "Податковий блок" та системі АІС "Система автоматизованого співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України".
Зобов`язав податковий орган відновити інформацію про податкові зобов`язання Товариства, з податку на додану вартість на загальну суму 13 510 047 грн, в т.ч. за січень 2015 року на суму 3 359 540 грн, за лютий 2015 року на суму 10 150 507 грн і податковий кредит на загальну суму 13 354 857 грн, в т.ч. за січень 2015 року на суму 3 326 233 грн, за лютий 2015 року на суму 10 028 624 грн у електронній базі даних АІС "Система автоматизованого співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" та інформаційній системі "Податковий блок".
При прийнятті рішення суди попередніх інстанцій виходили з того, що такі дії суб`єкта владних повноважень очевидно суперечать матеріальному інтересу платника податків у податкових правовідносинах, який полягає у належній фіксації податковим органом обставин його господарської діяльності, неухильному дотриманні контролюючим органом визначених законом процедур реалізації владних управлінських функцій, здійснення таких процедур лише в разі наявності законом визначених підстав, а також не відповідають приписам чинного законодавства України, якими регламентуються дії податкових органів.
Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, податковий орган звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення судів попередніх інстанцій та відмовити в задоволенні позовних вимог.
Податковий орган стверджує, що оскаржувані дії є лише службовою діяльністю працівників податкового органу та не створюють для платника податків правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав та не породжують для позивача будь-яких обов`язків.
Відзив на касаційну скаргу податкового органу від позивача на адресу суду не надходив, що не перешкоджає касаційному перегляду судових рішень.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що у період із 29.04.2015 року по 12.05.2015 року відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку товариства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 28.10.2014 року по 28.02.2015 року, за результатами якої складено акт № 370/03-06-22-39460808 від 19.05.2015 року.
Висновками акта встановлено порушення:
- п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 44.1 ст. 44, п. 186.1, п. 186.2 ст. 186, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму податкового зобов`язання з податку на додану вартість (з операцій продажу на загальну суму 13 510 047 грн ) та завищено суму податкового кредиту на загальну суму 13 354 857 грн;
- п. 44.1 ст. 44, п. 135.1, 135.2 ст. 135, п. 138.1, 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму доходів, що враховуються при визначені об`єкта оподаткування податком на прибуток за 2014 рік на суму 8 384 500 грн та завищено витрати, що враховуються при визначені об`єкта оподаткування цього податку за 2014 рік на суму 8 244 500 грн.
Не є спірним між сторонами, що за результатами вказаної документальної позапланової невиїзної перевірки контролюючим органом не було прийнято податкового повідомлення-рішення.
Судами попередніх інстанцій встановлено та не спростовано доводами касаційної скарги, що відповідачем, у відповідності до даних акта перевірки №313/2200/36874548 від 18.09.2014 року, проведено коригування задекларованих позивачем показників податкових зобов`язань та податкового кредиту, які містяться у інформаційній системі - "Податковий блок".