ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 червня 2023 року
м. Київ
справа № 804/2960/16
адміністративне провадження № К/9901/28475/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів - Хохуляк В.В., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу Приватного підприємства "Світекс"
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.07.2016 року (суддя Захарчук-Борисенко Н.В.)
та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2016 року (головуючий суддя Добродняк І.Ю., судді: Бишевська Н.А., Семененко Я.В.)
у справі № 804/2960/16
за позовом Приватного підприємства "Світекс"
до Головного Управління ДПС у Дніпропетровській області яка є правонаступником Криворізької північної об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
У С Т А Н О В И В:
У травні 2016 року Приватне підприємство "Світекс" (далі - позивач, підприємство) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Криворізької північної об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - відповідач, податковий орган), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою від 14.07.2016 року, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2016 року, в задоволенні позову відмовив.
При прийнятті рішення суди попередніх інстанцій виходили з того, що надані до перевірки підприємством первинні документи не містять необхідної інформації, яка дає змогу довести причетність ТОВ "Екодит" до виконання робіт на об`єктах ПАТ "Північний ГЗК", ПАТ "ЦГЗК".
Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів попередніх інстанцій нстанцій, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
В касаційній скарзі позивач цитує норми Конституції України, Цивільного, Господарського та Податкового кодексів, посилається на рішення Європейського суду з прав людини. Доводи касаційної скарги повторюють доводи апеляційної скарги.
У запереченні на касаційну скаргу податковий орган, зокрема, зазначає, що позивач не надав жодних доказів, які б підтверджували перебування працівників ТОВ "Екодит" на об`єктах будівництва, просить залишити касаційну скаргу без задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом проведена документальна позапланова виїзна перевірка підприємства з питання дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Екодит" за період з 01.08.2015 року по 31.08.2015 року та подальшою реалізацією придбаних товарів (робіт, послуг), за результатами якої складений акт від 25.03.2016 року №218/04-83-14/24614310.
Перевіркою встановлено порушення п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість за серпень 2015 року на суму 198 278 грн.
На підставі висновків акта перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 05.05.2016 року № 0000141400, яким збільшено грошове зобов`язання за платежем податок на додану вартість на 297 417 грн, в тому числі 198 278 грн за основним платежем та 99 139 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.
За приписами частини 1 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що висновки податкового органу ґрунтуються на неможливості підтвердити реальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом ТОВ "Екодит" з виконання підрядних робіт на об`єктах капітального будівництва гірничо-металургійного комплексу ПАТ "Північний ГЗК", Пат "Центральний ГЗК".
Не є спірним між сторонами, що позивач має матеріально-технічну базу, орендовану будівельну техніку та обладнання, ліцензію від 17.07.2015 року серія АЕ № 641240 зі строком дії з 06.07.2015 року по 06.07.2020 року на право здійснення господарської діяльності, пов`язаної із створенням об`єктів архітектури, видану Державною архітектурно-будівельною інспекцією України, а також дозволи на певні види робіт, видані Держкомітетом України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду.
У періоді, що перевірявся, підприємство в якості виконавця будівельних робіт мало господарські відносини з підприємствами-замовниками за наступними договорами:
- за договором підряду № 76 на капітальне будівництво від 20.01.2010 року, укладеним між підприємством (підрядник) та ПАТ "Північний ГЗК" (замовник), за умовами якого підрядник зобов`язався виконати власними силами та засобами підземні гірничо-капітальні роботи з будівництва циклічно-поточної технології скельних порід розкриву гор.205, м у Первомайському кар`єрі;
- за договором № 93-04-10 від 06.02.2015 року, укладеним між підприємством (підрядник) та ПАТ "Центральний ГЗК" (замовник), за умовами якого підрядник зобов`язався виконати на свій ризик у порядку та умовах даного договору роботи по об`єкту капітального будівництва (мовою оригіналу) "строительство ВДПУ-4ТМ" на шахті ім. Орджонікідзе у кількості 25 шт. в обсягах, передбачених та затверджених замовником кошторисом чи проектами.
Вказаними договорами передбачається право підрядника залучати до певних видів (етапів) робіт субпідрядників за умови наявності письмової годи замовника на таке залучення (п.3.1 договору № 76 від 20.01.2010 року та п.1.3 договору № 93-04-10 від 06.02.2015 року).
Також для здійснення будівельних робіт, які є предметом вищевказаних договорів, підрядник має здійснити проведення вступного інструктажу з працівниками субпідрядника з охорони праці (п.п.5.1-5.11 договору № 76 від 20.01.2010 року та п.п.11.1.4-11.1.7 договору № 93-04-10 від 06.02.2015 року).
Судами попередніх інстанцій встановлено, що з положень вказаних договорів вбачається, що на об`єктах замовників - ПАТ "Північний ГЗК" і ПАТ "Центральний ГЗК", діє пропускна система з видачею перепусток (п.5.5 договору № 76 від 20.01.2010 року та п.5.6 договору № 93-04-10 від 06.02.2015 року).
Позивач ( Приватне підприємство Світекс) залучив для виконання певних видів робіт за умовами вказаних договорів в якості субпідрядника ТОВ "Екодит" за договором підряду № 84 від 28.07.2015 року.
За умовами даного договору, підприємство (генпідрядник) доручає, а ТОВ "Екодит" (субпідрядник) зобов`язується виконати ремонтно-будівельні роботи об`єктів Генпідрядника відповідно до даного договору, додаткових угод, які є невід`ємною частиною даного договору.
На підтвердження виконання вказаного договору ТОВ "Екодит" у серпні 2015 року оформлено документи на загальну суму 1 189 666,34 грн в т. ч. ПДВ 198 277,72 грн.
Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 року № 88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.95 року за № 168/704, первинні документи це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.