ОКРЕМА ДУМКА (розбіжна)
судді Великої Палати Верховного Суду Гудими Д. А.
Справа № 211/4347/15-ц
Провадження № 14-26цс23
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
(1) Зміст позовної заяви
1. 25 серпня 2021 року ОСОБА_1 (далі - відповідачка) звернулася зі скаргою на дії Саксаганського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (далі - Саксаганський ВДВС) у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (далі - позивач) до відповідачки про стягнення заборгованості за кредитним договором. Відповідачка з урахуванням заяви про уточнення вимог від 27 жовтня 2021 року просила:
1.1. Визнати протиправними та скасувати постанови державного виконавця Саксаганського ВДВС у виконавчому провадженні № 66507388 (далі - виконавче провадження) з примусового виконання виконавчого листа № 211/4347/15-ц від 26 липня 2016 року, виданого Довгинцівським районним судом м. Кривого Рогу від 21 червня 2016 року у справі № 211/4345/15-ц, а саме постанови про:
від 13 серпня 2021 року (а) про відкриття виконавчого провадження; (б) про стягнення виконавчого збору у розмірі 625 539,83 грн; (в) про арешт майна боржника; (г) про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження (на суму 269,00 грн); (ґ) про арешт на кошти боржника;
від 19 серпня 2021 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсії, стипендії та інші доходи боржника у Товаристві з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "САТ" (далі - ТОВ "Транспортна компанія "САТ");
від 14 вересня 2021 року про передачу виконавчого провадження до Криворізького відділу державної виконавчої служби у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).
2. Обґрунтувала уточнену скаргу так:
2.1. 13 серпня 2021 року державний виконавець Саксаганського ВДВС Рудь Т. А. (далі - державний виконавець) виніс постанови про відкриття виконавчого провадження, про стягнення виконавчого збору, про арешт майна боржника, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, про арешт коштів боржника а 19 серпня 2021 року - про звернення стягнення на заробітну плату, пенсії, стипендії та інші доходи боржника.
2.2. 19 серпня 2021 року з електронного додатка "Дія" відповідачка дізналась про наявність виконавчого провадження. Копій зазначених постанов за місцем своєї реєстрації та проживання ( АДРЕСА_1 ) не отримувала. У матеріалах справи немає доказів направлення їй копій зазначених постанов, оскільки відправлення здійснене на іншу адресу: АДРЕСА_2 . За цією адресою відповідачка знята з реєстраційного обліку та не проживає.
2.3. 14 вересня 2021 року після подання до суду скарги державний виконавець виніс постанову про передачу виконавчого провадження до Криворізького відділу державної виконавчої служби у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).
2.4. Державний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи у межах своєї підвідомчості та за місцем виконання відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404-VIII).
2.5. З 18 жовтня 2017 року відповідачка зареєстрована та проживає на території Криворізького району Дніпропетровської області та жодного майна на території Саксаганського району міста Кривого Рогу не має. Державний виконавець у зазначеному виконавчому провадженні виніс постанови з порушенням місця виконання цього виконавчого документа, який слід пред`являти до виконання на території Криворізького району.
(2) Зміст рішення суду першої інстанції
3. 6 грудня 2021 року Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу постановив ухвалу, згідно з якою відмовив відповідачці у задоволенні її скарги. Мотивував так:
3.1. Чинне законодавство України не передбачає обов`язку державного виконавця перевіряти зареєстроване місце проживання боржника на стадії відкриття виконавчого провадження (див. близький за змістом висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, викладений у постанові від 16 вересня 2020 року у справі № 699/165/13-ц).
3.2. Отримавши від стягувача документи, в яких міститься інформація щодо місця проживання боржника у Саксаганському районі міста Кривого Рогу, державний виконавець обґрунтовано відкрив виконавче провадження у межах свого територіального округу. Оскільки ні виконавчий документ, ні заява стягувача не містили іншої інформації щодо місця проживання боржника, виконавець не міг повернути виконавчий документ на момент його прийняття до виконання.
(3) Зміст постанови суду апеляційної інстанції
4. 4 травня 2022 року Дніпровський апеляційний суд прийняв постанову, згідно з якою скасував ухвалу суду першої інстанції від 6 грудня 2021 року й ухвалив нове судове рішення про часткове задоволення скарги відповідачки:
визнав неправомірними дії державного виконавця Саксаганського ВДВС щодо винесення у виконавчому провадженні постанов
- від 13 серпня 2021 року про відкриття виконавчого провадження, арешт майна боржника, арешт коштів боржника;
- від 19 серпня 2021 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника у ТОВ "Транспортна компанія "САТ";
- від 14 вересня 2021 року про передачу виконавчого провадження до Криворізького відділу державної виконавчої служби у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро);
скасував вказані постанови;
закрив провадження за скаргою відповідачки на постанови державного виконавця в частині оскарження його дій і рішень про стягнення з відповідачки виконавчого збору та витрат виконавчого провадження;
роз`яснив, що розгляд скарги у частині оскарження дій і рішень державного виконавця про стягнення виконавчого збору та витрат виконавчого провадження віднесений до юрисдикції адміністративного суду; тому в межах десяти днів з дня отримання копії цієї постанови відповідачка може звернутися до Дніпровського апеляційного суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією;
стягнув із Саксаганського ВДВС на користь відповідачки 454,00 грн сплаченого нею судового збору за подання апеляційної скарги.
5. Аргументував постанову так:
5.1. Згідно з доданою до матеріалів справи копією паспорта відповідачки вона не зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 . Із 18 жовтня 2017 року місцем її реєстрації є: АДРЕСА_1 .
5.2. Державний виконавець має реальну можливість перевірити місце знаходження боржника шляхом перевірки необхідної інформації у Єдиному демографічному реєстрі або шляхом запиту до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи. Такі дії відповідатимуть вимогам частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України. Такий висновок зробив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постановах від 15 липня 2021 року у справі № 380/9335/20 і від 29 липня 2021 року у справі № 400/1546/20. Натомість висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, сформульований у постанові від 16 вересня 2020 року у справі № 699/165/13-ц щодо інших спірних правовідносин.
5.3. Постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження, арешт майна, коштів боржника, звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію й інші доходи боржника та передачу виконавчого провадження до іншого відділу державної виконавчої служби слід скасувати, оскільки виконавче провадження відкрите з порушенням Закону № 1404-VIII.
5.4. Частина друга статті 74 Закону № 1404-VIII передбачає, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані. Тому розгляд скарги відповідачки на дії державного виконавця про стягнення виконавчого збору та витрат виконавчого провадження належить до юрисдикції адміністративного суду.
(4) Зміст касаційної скарги позивача
6. 2 червня 2022 року позивач подав касаційну скаргу. Просив скасувати постанову апеляційного суду від 4 травня 2022 року, а ухвалу місцевого суду від 6 грудня 2021 року залишити в силі. Мотивував тим, що державний виконавець правомірно відкрив виконавче провадження в межах свого територіального округу. Оскільки ні виконавчий документ, ні заява стягувача не містять іншої інформації про місце проживання відповідачки, виконавчий документ на момент його прийняття державний виконавець не міг повернути.
7. 1 вересня 2022 року відповідачка подала відзив на касаційну скаргу, у якому просила касаційну скаргу позивача залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду - без змін.
(5) Зміст ухвали про передання справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду
8. 15 березня 2023 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановив ухвалу про передання справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду. Обґрунтував так:
8.1. Потрібно вирішити виключну правову проблему щодо обов`язку державного виконавця перевіряти інформацію про місцезнаходження, місце проживання (перебування) боржника.
8.2. Необхідно відступити від висновку, сформульованого Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 29 липня 2021 року у справі № 400/1546/20, від 15 липня 2021 року у справі № 380/9335/20, від 23 червня 2022 року у справі № 140/15804/20, від 12 травня 2022 року у справі № 540/1802/21, від 12 травня 2022 року у справі № 640/5013/21, від 23 листопада 2021 року у справі № 420/3931/20, від 21 жовтня 2021 року у справі № 300/2557/20, від 13 жовтня 2021 року у справі № 560/204/21, від 13 жовтня 2021 року у справі № 160/1802/21, від 4 листопада 2021 року у справі № 380/8828/20 та від 28 жовтня 2021 року у справі № 160/13415/20.
(6) Зміст ухвали Великої Палати Верховного Суду
9. 13 квітня 2023 року Велика Палата Верховного Суду постановила ухвалу про повернення справи на розгляд Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду. Обґрунтувала так:
9.1. В ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 березня 2023 року немає обґрунтування виключної правової проблеми, яке б указувало на те, що передання справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду необхідне для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики.
9.2. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду просить відступити від висновків іншого касаційного суду щодо застосування норми права у справах, які не є подібними зі справою № 211/4347/15-ц.
Так, у постановах від 29 липня 2021 року у справі № 400/1546/20, від 15 липня 2021 року у справі № 380/9335/20, від 23 червня 2022 року у справі № 140/15804/20, від 12 травня 2022 року у справі № 540/1802/21, від 12 травня 2022 року у справі № 640/5013/21, від 23 листопада 2021 року у справі № 420/3931/20, від 21 жовтня 2021 року у справі № 300/2557/20, від 13 жовтня 2021 року у справі № 560/204/21, від 13 жовтня 2021 року у справі № 160/1802/21 підставою адміністративного позову було те, що у виконавчому написі нотаріуса, на підставі якого відкрито виконавче провадження, вказані як адреса реєстрації місця проживання боржника, так і його фактичне місце проживання. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду виснував, що виконавче провадження у цих справах було відкрите не за вказаним у виконавчому написі місцем реєстрації боржника, тобто з порушенням Закону № 1404-VIII.