Постанова
Іменем України
14 червня 2023 року
м. Київ
справа № 760/13867/21-ц
провадження № 61-3380св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, яка подана представником - адвокатом Омеляненком Богданом Володимировичем, на ухвалу Київського апеляційного суду від 03 березня 2023 року у складі колегії суддів: Суханової Є. М., Сушко Л. П., Олійника В. І.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Історія справи
У жовтні 2021 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ) звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, у якому просила стягнути з відповідача на свою користь: основний борг за договором № 2-04/2021 від 20 квітня 2021 року в розмірі 7 400 доларів США, що за курсом НБУ станом на 24 травня 2021 року становить 203 183,28 грн; неустойку (штраф) за договором № 2-04/2021 від 20 квітня 2021 року в розмірі 3 700 доларів США, що за курсом НБУ станом на 24 травня 2021 року становить 101 591,64 грн; судовий збір у розмірі 3 047,80 грн.
В обґрунтування позову посилалась на те, що 20 квітня 2021 року між нею та відповідачем було укладено договір про надання послуг № 2-04/2021, відповідно до умов якого виконавець (ФОП ОСОБА_1 ) за завданням замовника ( ОСОБА_2 ) зобов`язується надати визначений у п. 2.3 цього договору комплекс послуг, пов?язаних із відчуженням об?єкта нерухомості, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, а замовник зобов?язується оплатити послуги виконавця відповідно до умов цього договору, а саме у розмірі 7 400 доларів США. Позивачка взяті на себе зобов?язання по договору виконала у повному обсязі, що підтверджується Інформаційною довідкою № 118293798 від 07 травня 2021 року. Однак, відповідач не виконав взяті на себе зобов?язання в частині оплати замовлених послуг, що стало підставою для звернення до суду із вказаним позовом.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 29 вересня 2022 рокуу задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, 02 грудня 2022 року ФОП ОСОБА_1 через представника - адвоката Омеляненка Б. В. звернулась до суду з апеляційною скаргою, просила поновити пропущений строк на апеляційне оскарження.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 20 лютого 2023 року апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків протягом десяти днів з моменту отримання копії цієї ухвали, а саме для зазначення поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
27 лютого 2023 року ФОП ОСОБА_1 через представника - адвоката Омеляненка Б. В. звернулась до суду із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якій повідомила, що рішення Печерського районного суду м. Києва від 29 вересня 2022 рокуне було вручено стороні позивача у день його проголошення або складення, повний текст рішення представник позивачки отримав 26 листопада 2022 року в електронному вигляді, а апеляційна скарга подана в межах тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду, що свідчить про наявність підстав для поновлення пропущеного строку в силу положень частини другої статті 354 ЦПК України.
Короткий зміст оскарженого судового рішення апеляційного суду
Ухвалою Київського апеляційного суду від 03 березня 2023 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ФОП ОСОБА_1 в особі представника Омеляненка Б. В. на рішення Печерського районного суду м. Києва від 29 вересня 2022 року.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що заявник не усунув недоліки апеляційної скарги, а наведені заявником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження не є поважними, тому у відкритті апеляційного провадження слід відмовити на підставі пункту 4 частини першої статті 358 ЦПК України.
Аргументи учасників справи
Узагальнені доводи касаційної скарги
10 березня 2023 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ФОП ОСОБА_1, яка подана представником - адвокатом Омеляненком Б. В., на ухвалу Київського апеляційного суду від 03 березня 2023 року.
У касаційній скарзі представник заявника просить суд касаційної інстанції скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 03 березня 2023 року та передати справу на розгляд до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції судове рішення ухвалено з порушенням норм процесуального права, без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи, та без урахування правових висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 20 березня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.
24 травня 2023 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 05 червня 2023 року справу призначено до судового розгляду.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржувана ухвала апеляційного суду не відповідає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 358 ЦПК України, суд апеляційної інстанції виходив з того, що заявник пропустив строк на апеляційне оскарження, а наведені ним підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження не підтверджені належними доказами та є неповажними.
Колегія суддів Верховного Суду не погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції з наступних підстав.