Постанова
Іменем України
15 червня 2023 року
м. Київ
справа № 359/8844/20
провадження № 61-5539 св 23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І.,
Коломієць Г. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - ОСОБА_3,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області у складі судді Журавського В. В. від 15 листопада 2022 року та постанову Київського апеляційного суду у складі колегії суддів: Приходька К. П., Писаної Т. О.,
Журби С. О. від 28 лютого 2023 року,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до
ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3, про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю.
Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що з 1985 року вона проживає
в житловому будинку АДРЕСА_1 . Будинок потребував ремонту, тому вона разом з чоловіком
ОСОБА_3 перебудували будинок, а саме: викинули піч та грубу, добудували веранду, підключили газ, пробурили свердловину на воду, підключили водопостачання та каналізацію, укріпили фундамент в будинку, змінили вікна на металопластикові, змінили покрівлю будинку, переробили огорожу. Протягом всього часу проживання в будинку вона сплачує житлово-комунальні послуги та земельний податок. Будь-яких перешкод в проживанні в даному житловому будинку їй ніхто не чинив.
Зазначала, що у 2018 році їй стало відомо про те, що згідно записів в погосподарській книзі Любарецької сільської ради за 2011-2015 роки власником домоволодіння АДРЕСА_1 є ОСОБА_2 .
Вказувала, що вона добросовісно заволоділа спірним житловим будинком та понад 35 років безперервно проживає в ньому.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просила суд визнати за нею право власності за набувальною давністю на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Короткий зміст судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області
від 15 листопада 2022 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 28 лютого 2023 року, у задоволенні позову
ОСОБА_1 відмовлено.
Судові рішення судів мотивовані тим, що відсутні підстави для визнання за ОСОБА_1 права власності за набувальною давністю на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1, оскільки сам по собі факт користування позивачем спірним домоволодінням не є підставою для виникнення у неї права власності за набувальною давністю, так як відсутні такі умови, як: те, що позивач не знав і не міг знати, що володіє чужим майном; є власник майна; добросовісність набуття.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що, оскільки власником спірного житлового будинку є відповідач, яка не відмовилась від права власності на спірний об`єкт нерухомого майна, що виключає можливість набуття позивачем права власності на спірне нерухоме майно за набувальною давністю.
Також суди послалися на відповідні правові висновки Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду щодо набуття права власності за набувальною давністю.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У квітні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області
від 15 листопада 2022 року та постанову Київського апеляційного суду
від 28 лютого 2023 року, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права,просить оскаржувані судові рішення скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду
від 27 квітня 2023 року визнано наведені ОСОБА_1 підстави для поновлення строку на касаційне оскарження неповажними. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху, запропоновано заявникові: 1) навести підстави для поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення та надати на їх підтвердження докази; 2) доплатити судовий збір за подання касаційної скарги, на підтвердження сплати судового збору надати суду документ, що підтверджує його сплату, документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону або обґрунтувати підстави звільнення від сплати судового збору та надати до Верховного Суду докази на підтвердження дійсної вартості спірного майна. Зазначено строк виконання ухвали, а також попереджено про наслідки її невиконання.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової
палати Касаційного цивільного суду від 12 травня 2023 року клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження задоволено
й поновлено цей строк, відкрито касаційне провадження у вказаній справі, витребувано цивільну справу № 359/8844/20 з Бориспільського міськрайонного суду Київської області, у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову відмовлено та надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
25 травня 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим,що суди не урахували висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного
у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 травня 2019 року у справі
№ 910/17274/17 та у постанові Верховного Суду від 24 лютого 2021 року у справі № 914/8/20, в яких зазначено підстави набуття права власності за набувальною давністю.
Вказує, що судами належним чином не встановлено фактичні обставини у справі та не в повному обсязі дослідженні докази, а саме те, що ОСОБА_2 не є належним відповідачем, вона не є і не могла бути стороною в договорі
купівлі-продажу спірного будинку між ОСОБА_4 і ОСОБА_5
03 жовтня 1984 року, який зареєстрований в реєстрі за № 120, посвідчений ОСОБА_6, секретарем комітету Любарецької сільської Ради народних депутатів Бориспільського району, Київської області, так як на час укладання договору у ОСОБА_2 не було прізвище " ОСОБА_7", що підтверджується свідоцтвом про одруження від 02 квітня 1981 році в Любарецькій сільській раді Бориспільського району Київської області, запис № 10, про те, що ОСОБА_5 уклала шлюб з ОСОБА_8, спільне прізвище " ОСОБА_9".
Зазначає, що, не встановивши особу, староста ОСОБА_10 округу ОСОБА_11 видав дублікат договору купівлі-продажу
ОСОБА_2, зазначаючи, що дівоче прізвище " ОСОБА_7". На підставі дублікату договору-купівлі продажу ОСОБА_2 17 лютого 2022 року (справа в провадженні з 2020 року) зареєструвала вона за собою право власності, отримала Витяг з Державного реєстру прав на нерухоме майно - будинок
по АДРЕСА_1 .
Також вказує, що, заселяючись в 1985 році в будинок з сім`єю, вона не думала, що будинок рахується за іншою особою, при вселенні перешкод їй ніхто не чинив, договорів оренди, дозволів на проживання ні з ким не підписувала, вона вважала, що спірний будинок був спільною власністю її та чоловіка і тільки в 2018 році їй стало відомо, що у спірного будинку відповідно до погосподарської книги є титульний власник - ОСОБА_2, сестра - ОСОБА_12 .
При цьому, протягом всього часу проживання у спірному будинку з 1985 року ОСОБА_2 не пред`являла позов про повернення її майна, вона не цікавилась спірним будинком, в якому за цей час було здійснено перебудову та ремонт будинку.
Відзиви на касаційну скаргу від учасників справи до суду не надходили.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року
№ 460-IХ "Про внесення змін до Господарського процесуального
кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження
у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
В обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень заявник посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: 1) застосування судами норм права без урахування висновків щодо застосування норм права
у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду;
2) судами належним чином не досліджено зібрані у справі докази,
що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції
в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою
для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції
в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно із статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення судів ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Судом встановлено, з 1984 року та на час подання позову ОСОБА_1 проживає та зареєстрована в житловому будинку
АДРЕСА_1 . Разом з нею проживають: чоловік - ОСОБА_3, син - ОСОБА_13,
онук - ОСОБА_14, онука - ОСОБА_15, що підтверджується довідкою
від 14 січня 2020 року, виданою виконавчим комітетом Любарецької сільської ради Бориспільського району (а. с. 8 зворот).