Постанова
Іменем України
08 червня 2023 року
м. Київ
справа № 585/2163/22
провадження № 61-5672св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - приватний нотаріус Роменського районного нотаріального округу Сумської області Юрченко Анжеліка Миколаївна,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Сумського апеляційного суду від 21 березня 2023 року в складі колегії суддів: Кононенко О. Ю., Криворотенка В. І., Собини О. І.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа - приватний нотаріус Роменського районного нотаріального округу Юрченко А. М., про визначення додаткового строку на подання заяви про прийняття спадщини за заповітом.
В обґрунтування позову вказала, що з 22 листопада 2020 року вона виїхала на роботу до Республіки Польща, де і перебуває до цього часу.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її баба по матері - ОСОБА_3 .
У вересні 2022 року вона дізналася, що у номері газети "Тандем" від 07 вересня 2022 року розміщено повідомлення, згідно з яким вона розшукується нотаріусом як спадкоємиця після смерті ОСОБА_3 . На її звернення до нотаріуса остання повідомила, що при відкритті спадкової справи після смерті ОСОБА_3 за заявою ОСОБА_2 виявлено заповіт від імені ОСОБА_3, відповідно до якого остання заповіла їй все своє майно, у тому числі квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .
Зазначила, що їй не було відомо про існування заповіту, складеного спадкодавцем на її користь. Крім того, вона вважала, що право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 має її дочка - ОСОБА_2 .
Таким чином, вважала, що пропустила встановлений законом строк для звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за заповітом з поважних причин, оскільки їй не було відомо про існування заповіту. Також зазначала, що пропущений строк для подання заяви є незначним, оскільки ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1, а 6 місяців спливли 13 квітня 2022 року. Однак, враховуючи запроваджений 24 лютого 2022 року в Україні воєнний стан та норми постанови Кабінету Міністрів України від 24 червня 2022 року № 719, подати заяву про прийняття спадщини до нотаріуса вона мала право до 13 серпня 2022 року.
Посилаючись на зазначені обставини, позивач просила суд визнати поважною причину пропуску нею строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ; визначити їй додатковий строк тривалістю три місяці з дня набрання законної сили рішенням суду у даній справі для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_3 ; вирішити питання про розподіл судових витрат.
Короткий зміст ухвалених у справі судових рішень
Рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 10 січня 2023 року в складі судді Євлах О. О. у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції керувався тим, що вказані позивачем причини не повʼязані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення дій для прийняття спадщини, а тому відсутні підстави для визначення додаткового строку на подання заяви про прийняття спадщини за заповітом. Крім того, матеріали справи не містять доказів того, що саме з газети "Тандем" позивач дізналася про наявність заповіту, складеного на її користь.
Постановою Сумського апеляційного суду від 21 березня 2023 року скасовано рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 10 січня 2023 року та ухвалено нове, яким позов ОСОБА_1 задоволено. Визначено ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, у три місяці з моменту набрання рішенням законної сили.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, щопричини пропуску позивачем строку для подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 є поважними, оскільки пов`язані з об`єктивними труднощами (необізнаність про існування заповіту на її ім`я) для вчинення цих дій, що позбавляє можливості такого спадкоємця вчасно, в межах шестимісячного строку, і в необхідному обсязі вживати дії з прийняття спадщини після її відкриття. Водночас суд звернув увагу, що воля спадкодавця на випадок її смерті, викладена у формі заповіту, підлягає обов`язковій реалізації на користь ОСОБА_1, оскільки свобода та реалізація положень заповіту після відкриття спадщини мають фундаментальне значення у спадкових правовідносинах.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У квітні 2023 року ОСОБА_2 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову суду апеляційної інстанції, у якій просила її скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 17 березня 2021 року у справі № 308/4272/19 (провадження № 61-17072св20), від 15 квітня 2021 року у справі №591/1271/18 (провадження № 61-195св21), від 26 липня 2021 року у справі № 405/7058/19 (провадження № 61-18000св20), від 21 жовтня 2021 року у справі № 643/13260/19 (провадження № 61-9552св21) та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні (пункт 2 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про те, що причиною пропуску позивачем строку для прийняття спадщини є її необізнаність про існування заповіту. Вказані висновки суду ґрунтуються на припущеннях. Водночас матеріали справи містять належні докази того, що позивач знала про наявність складеного на її імʼя заповіту вже на третій день після смерті баби.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 27 квітня 2023 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.
У травні 2023 року від ОСОБА_1 до суду надійшов відзив на касаційну скаргу, мотивований незгодою із її доводами та законністю й обґрунтованістю оскаржуваного судового рішення. В обґрунтування доводів відзиву позивач зокрема зазначила, що пояснення відповідача ОСОБА_2, яка була допитана судом як свідок, мають суперечливий характер, оскільки за її показаннями спадкодавець проінформувала про вказаний заповіт у 2010 році, тоді як фактично він був посвідчений у вересні 2011 року.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Позивач ОСОБА_1 є онукою ОСОБА_3, а відповідач ОСОБА_2 - її дочкою.
03 вересня 2011 року ОСОБА_3 склала заповіт, посвідчений Роменською міською державною нотаріальною конторою та зареєстрований в реєстрі за № ВРМ 886233 1-912.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла, після її смерті приватний нотаріус Юрченко А. М. завела спадкову справу.
07 вересня 2022 року в газеті "Тандем" № 29 (1426) в рубриці "Дошка оголошень" розміщено повідомлення такого змісту: "Розшукується спадкоємиця ОСОБА_1, 1986 року народження, після померлої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Ромни. Звертатися до приватного нотаріуса Роменського районного нотаріального округу Сумської області, смт. Недригайлів, вул. Незалежності, 3 або за т.(05455)5-21-41, 0-50 6450076) (а.с. 7-8)".
Відповідно до інформації приватного нотаріуса Роменського районного нотаріального округу Сумської області Юрченко А. М. від 18 жовтня 2022 року, у спадковій справі за № 452/2021, заведеній приватним нотаріусом Роменського районного нотаріального округу Сумської області Юрченко А. М. після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3, оригінал заповіту відсутній. Згідно з інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру, заповіт посвідчений Роменською міською державною нотаріальною конторою Сумської області 03 вересня 2011 року за реєстровим № 1-912 та зберігається в Сумському обласному державному нотаріальному архіві Сумської області (а. с. 43).
Допитана судом першої інстанції свідок ОСОБА_4 пояснила, що вона є рідною сестрою позивача по матері. Кійко Рада показувала їй заповіт у 2010 році. Рада не була на похороні баби, але мама повідомила їй про смерть баби через вайбер на третій день після її смерті. Вона років 3-4 не спілкувалася із сестрою. Після того як позивачка розлучилася з чоловіком, вона залишила дітей і виїхала за кордон.
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.