Постанова
Іменем України
12 червня 2023 року
м. Київ
справа № 127/4745/22
провадження № 61-1597св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - Третя Вінницька державна нотаріальна контора,
розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 03 листопада 2022 року, додаткове рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 17 листопада 2022 року в складі судді Федчишена С. А. та на постанову Вінницького апеляційного суду від 28 грудня 2022 року в складі колегії суддів Матківської М. В., Сопруна В. В., Стадника І. М.,
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 про зменшення розміру обов`язкової частки у спадщині.
Позов мотивувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її баба ОСОБА_3, яка залишила заповіт від 20 червня 2020 року, яким все своє майно заповіла своїй онуці (позивачці). Після смерті баби позивачка звернулася до Третьої вінницької державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини.
Вказувала, що ОСОБА_2, який є сином спадкодавиці, також звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини як спадкоємець, що має право на обов`язкову частку у спадковому майні, у зв`язку з тим, що він є особою з інвалідністю ІІІ групи, тобто непрацездатною особою.
Позивачка вважала, що з огляду на довготривалі неприязні відносини між спадкодавицею та її сином обов`язкова частка відповідача у спадщині підлягає зменшенню з 1/2 до 1/8. Акцентувала увагу на тому, що саме позивачка з матір`ю допомагали ОСОБА_3 по господарству в селі, оплачували житлово-комунальні послуги, а потім здійснювали її повноцінний догляд і допомагали з лікуванням. Натомість відповідач звертався до матері лише тоді, коли у нього була потреба в матеріальній допомозі, будь-якого інтересу до стану здоров`я матері не проявляв, поводив себе зневажливо. Вказувала, що саме вона займалася організацією похорону баби та понесла всі пов`язані з цим витрати, незважаючи на те, що за місяць до смерті спадкодавиці народила дитину. ОСОБА_2 прибув лише на наступний день після смерті ОСОБА_3, допомогу в організації похорону своєї матері не пропонував, а лише вимагав документи, необхідні для отримання соціальних виплат. Зазначала, що ОСОБА_2 за життя спадкодавиці самоусунувся від догляду за нею, постійно обманював матір та вимагав від неї грошові кошти, що свідчить про аморальне ставлення відповідача до спадкодавиці.
ОСОБА_1 просила суд ухвалити рішення, яким зменшити розмір обов`язкової частки ОСОБА_2 у спадщині після смерті ОСОБА_3 з 1/2 частки до 1/8 частки.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 03 листопада 2022 року позов задоволено частково:
зменшено розмір обов`язкової частки ОСОБА_2 у спадщині після смерті ОСОБА_3 з 1/2 частки до 1/6 частки;
у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено;
стягнуто з відповідача на користь позивачки 992,40 грн у відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Судове рішення мотивовано тим, що відповідач є особою, яка має право на обов`язкову частку у спадщині, однак з урахуванням характеру відносин, які склалися між спадкодавицею та відповідачем, та тих обставин, що відповідач не здійснював належного догляду за матір`ю, не дбав про неї, хоча вона потребувала такого догляду в силу похилого віку та сукупності наявних у неї хвороб, не займався її лікуванням, а після її смерті не брав участі в організації поховання, а також з урахуванням змісту складеного спадкодавицею заповіту, суд зробив висновок про наявність підстав для зменшення розміру обов`язкової частки у спадщині з 1/2 до 1/6 частки.
Суд зазначив, що позивачка надала достатні докази на підтвердження обставин, викладених у позові, зокрема щодо неналежного здійснення відповідачем догляду за спадкодавицею та непідтримання зв`язків з нею, які ОСОБА_2 не спростував. При цьому суд прийняв до уваги надану позивачкою медичну документацію, відомості, надані органами місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а також показання свідків.
Додатковим рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 17 листопада 2022 року заяву ОСОБА_2 про стягнення витрат на правничу допомогу залишено без задоволення.
Додаткове судове рішення мотивовано тим, що при визначенні розміру суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, необхідно виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат. Оскільки відповідач не долучив до матеріалів справи під час розгляду справи та до заяви про ухвалення додаткового рішення копії договору про надання правничої допомоги, укладеного адвокатом Зубань О. О., то суд не може встановити розмір і порядок обчислення витрат на правничу допомогу, які поніс ОСОБА_2, що є підставою для відмови в задоволенні заяви відповідача.
Постановою Вінницького апеляційного суду від 28 грудня 2022 року апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, а судові рішення місцевого суду - без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що при вирішенні спору суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову, оскільки позивачем доведено наявність передбачених статтею 1241 ЦК України підстав для зменшення розміру обов`язкової частки відповідача у спадщині. Зокрема, матеріалами справи підтверджується наявність неприязних відносин між спадкодавицею та відповідачем (прояви неповаги до матері, відсутність спілкування з нею, образи, наявність певних самовправних дій у минулому з боку відповідача до матері). Безпосередньо сама спадкодавиця була впевнена у поганому і байдужому відношенні до неї з боку сина, про що пояснили допитані у судовому засіданні свідки. Сам ОСОБА_2 пояснив суду, що йому не відомо, які захворювання були у його матері, які ліки вона приймала, де та за що їх купувала, розмір пенсії матері та чи вистачає її на лікування, оплату комунальних послуг, придбання продуктів харчування, одягу, взуття, а також на догляд її будинку і господарства. Колегія суддів зазначила, що з урахуванням поважного віку спадкодавиці, яка проживала одна у власному будинку з подвір`ям, садом та городом, які потребували догляду та фізичної праці, а також наявних у спадкодавиці захворювань ніг, є підстави для висновку про те, що ОСОБА_3 потребувала стороннього догляду та допомоги.
За таких обставин апеляційний суд уважав правильним висновок суду першої інстанції про зменшення частки відповідача в спадщині саме до 1/6 частки, прийнявши до уваги, що ОСОБА_2 є особою з інвалідністю ІІІ групи та проживав за іншою адресою, тобто був обмежений у можливості надавати матері необхідну їй допомогу, проте, такої можливості він не був позбавлений повністю, що свідчить про ухилення від виконання своїх обов`язків сина перед матір`ю. У здійсненні догляду за його матір`ю відповідач повністю поклався на позивачку, з якою також має неприязні відносини, незважаючи на те, що вона є його єдиною рідною дочкою і сама має на утриманні трьох дітей.
Суд врахував також ту обставину, що у 2007 році ОСОБА_3 складала заповіт на відповідача в справі, проте, у 2020 році змінила своє волевиявлення, склавши новий заповіт на користь онуки, висловивши таким чином свою волю на позбавлення сина спадщини в зв`язку з його байдужістю та неприязню у відносинах із матір`ю.
Доводи відповідача про відсутність належного догляду за спадкодавицею з боку позивачки колегія суддів відхилила, оскільки позивачка є спадкоємцем за заповітом і не має доводити тих обставин, на які посилається відповідач. При цьому матеріалами справи за висновком суду підтверджується, що саме позивачка доглядала та надавала необхідну допомогу ОСОБА_3 .
Апеляційний суд також погодився з висновком місцевого суду про відсутність підстав для задоволення заяви відповідача про стягнення витрат на правничу допомогу.
Аргументи учасників справи
27 січня 2023 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на вказані судові рішення та просив їх скасувати як такі, що прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, й ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити та вирішити питання про розподіл судових витрат.
Касаційна скарга мотивована тим, що позивачка мала довести наявність передбачених законом підстав для зменшення розміру частки відповідача в спадщині. Вважає, що в матеріалах справи відсутні докази непідтримання відповідачем зв`язків зі спадкодавицею та вказує, що спілкувався з матір`ю, іноді приїжджав до неї та виконував роботи по дому. Зазначає, що будь-якого аморального вчинку щодо спадкодавиці не вчиняв, а з приводу нездійснення належного догляду за матір`ю вказує, що вона такого догляду не потребувала. Зазначає, що будь-яких умисних дій, спрямованих на ненадання допомоги спадкодавиці, не вчиняв, а нечасті візити до матері пов`язані з проживанням відповідача за 150 км від матері, інвалідністю відповідача та відсутністю зручного транспортного сполучення в період епідемії коронавірусу (відповідач входить до групи ризику). Вказує, що суди обґрунтували задоволення позову про зменшення обов`язкової частки в спадщині обставинами, які підлягають урахуванню при вирішенні спору про усунення від спадкування. Зазначає, що суди прийняли лише надані позивачкою докази, в той час як мотивів відхилення поданих відповідачем доказів не навели. Вказує, що спадкодавиця перебувала в лікарні лише один раз, у зв`язку з чим не потребувала стороннього догляду. При цьому позивачка не довела, що саме вона здійснювала догляд за бабусею, оскільки в спірний період була вагітною та не могла надавати необхідну допомогу ОСОБА_3 . Щодо відмови в задоволенні заяви про стягнення витрат на правничу допомогу вказує, що суди не врахували надані ним квитанції про оплату понесених судових витрат та акт приймання-передачі отриманих ним послуг.
У травні 2023 року від ОСОБА_1 до Верховного Суду надійшов підписаний представником відзив на касаційну скаргу, в якому позивачка просить залишити її без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін, посилаючись на законність і обґрунтованість висновків судів попередніх інстанцій.
Рух справи, межі та підстави касаційного перегляду
При перегляді в касаційному порядку судових рішень суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Ухвалою Верховного Суду від 20 лютого 2023 року касаційну скаргу залишено без руху.
Ухвалою Верховного Суду від 24 квітня 2023 року відкрито касаційне провадження в справі та витребувано матеріали справи з суду першої інстанції. Клопотання ОСОБА_2 задоволено та зупинено дію рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 03 листопада 2022 року, залишеного без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 28 грудня 2022 року.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 24 квітня 2023 року вказано, що позивач просить скасувати оскаржені судові рішення на підставі пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України та зазначає, що суди при вирішенні справи не застосували висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 27 січня 2021 року в справі № 199/9931/15-ц, від 28 листопада 2019 року в справі № 707/2048/17, від 23 січня 2020 року в справі № 497/51/18, від 21 березня 2018 року в справі № 337/6000/15-ц, від 04 липня 2018 року в справі № 404/2163/16-ц, від 18 липня 2018 року в справі № 390/1635/15-ц.
У травні 2023 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Аналіз змісту та вимог касаційної скарги дає підстави для висновку, що судові рішення оскаржуються в частині задоволених позовних вимог та в частині розподілу судових витрат. У частині відхилених позовних вимог судові рішення в касаційному порядку не оскаржуються та Верховним Судом не переглядаються.
Фактичні обставини, встановлені судами
Суди встановили, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3, яка залишила заповіт, складений нею 20 червня 2020 року, за змістом якого заповіла все своє майно онуці ОСОБА_1
ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_1 й сином ОСОБА_3 та як особа з інвалідністю ІІІ групи (загальне захворювання) має право на обов`язкову частку в спадщині після смерті ОСОБА_3 .
За змістом довідки з місця проживання про склад сім`ї та реєстрацію, видану ОСОБА_3 26 червня 2019 року за № 2337 міським комунальним підприємством "Територія комфорту", вона проживає і постійно зареєстрована в АДРЕСА_1 у власній квартирі АДРЕСА_2 . У квартирі проживає чотири особи: власник, невістка ОСОБА_4 (з 05 грудня 1986 року); онука ОСОБА_1 (з 16 лютого 2004 року); правнучка ОСОБА_5, 2007 року народження (з 08 лютого 2007 року).
Згідно з актом, складеним старостою Черемошненського старостинського округу № 25 та сусідами ОСОБА_3, вона з 1992 року постійно проживала за адресою: АДРЕСА_3 . Догляд за нею та її господарством здійснювала онука ОСОБА_1 . Син ОСОБА_3 участі у догляді не брав, з`являвся рідко, по господарству не допомагав. Акт підписаний сусідами: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, які були допитані у судовому засіданні як свідки, та їх підписи в акті засвідчені старостою Черемошненського старостинського округу № 25 Погребищенської міської ради ОСОБА_9 .