ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 червня 2023 року
м. Київ
cправа № 922/4169/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,
секретар судового засідання - Письменна О. М.,
за участю представників:
прокуратури - Керничного Н. І.,
відповідача-1 - ОСОБА_2. (самопредставництво, в режимі відеоконференції),
відповідача-2 - ОСОБА_2. (самопредставництво, в режимі відеоконференції),
відповідача-3 - Рижкова І. П. (адвоката, в режимі відеоконференції),
відповідача-4 - Нагорного Є. Ф. (адвоката, в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури
на додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.03.2023 (колегія суддів: Склярук О. І. - головуючий, Гетьман Р. А., Хачатрян В. С.) у справі
за позовом керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова
до: 1) Харківської міської ради, 2) Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, 3) фізичної особи -підприємця Каруни Олексія Олександровича, 4) ОСОБА_1
про скасування в частині рішення органу місцевого самоврядування, визнання договору купівлі-продажу недійсним та повернення майна у комунальну власність,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. У грудні 2019 року керівник Харківської місцевої прокуратури № 1 Харківської області (далі - прокурор) звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Харківської міської ради, Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, Фізичної особи-підприємця Каруни Олексія Олександровича (далі - ФОП Каруна О. О.), ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) про:
- визнання незаконним та скасування рішення 9 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 20.09.2017 № 757/17 "Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова" в частині пункту 62 додатку до цього рішення;
- визнання недійсним договору від 17.09.2018 № 5633-В-С купівлі-продажу нежитлових приміщень 2-го поверху № 52, 53 у нежитловій будівлі літ "А-2", площею 70,7 м2, розташованих за адресою: м. Харків, проспект Свободи Людвіга, буд. 48-Б, та нежитлових приміщень 2-го поверху 7/100 місць спільного загального користування: приміщень № 54, 55, 56 в нежитловій будівлі літ. "А-2" площею 5,3 м2, розташованих за адресою: м. Харків, проспект Свободи Людвіга, буд. 48-Б, загальною площею 75,9 м2, укладеного між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та ФОП Каруною О. О.;
- витребування у ОСОБА_1 на користь територіальної громади міста Харкова нежитлових приміщень 2-го поверху № 52, 53 у нежитловій будівлі літ "А-2" площею 70,6 м2, розташованих за адресою: м. Харків, проспект Свободи Людвіга, буд. 48-Б, та нежитлових приміщень 2-го поверху 7/100 місць спільного загального користування: приміщень № 54, 55, 56 в нежитловій будівлі літ. "А-2" площею 5,3 м2, розташованих за адресою: м. Харків, проспект Свободи Людвіга, буд. 48-Б, загальною площею 75,9 м2 та загальною вартістю 254 640,00 грн.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оспорюване рішення Харківської міської ради від 20.09.2017 № 757/17 є незаконним та підлягає скасуванню, оскільки прийняте з порушенням вимог статті 345 Цивільного кодексу України, статті 25 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", статей 1, 2, 4, 29 Закону України "Про приватизацію державного майна", статей 11, 182 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)". За доводами прокурора, Харківська міська рада незаконно обрала спосіб приватизації майна шляхом викупу орендарем.
2. Короткий зміст судових рішень
2.1. Рішенням Господарського суду Харківської області від 12.03.2020 у справі № 922/4169/19 відмовлено у повному обсязі в задоволенні позовних вимог прокурора до Харківської міської ради, Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, ФОП Каруни О. О., ОСОБА_1 про скасування в частині рішення органу місцевого самоврядування, визнання договору купівлі-продажу недійсним та повернення майна у комунальну власність.
2.2. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 04.06.2020 змінено рішення Господарського суду Харківської області від 12.03.2020 у справі № 922/4169/19 в частині мотивів відмови в задоволенні позову.
2.3. Постановою Верховного Суду від 18.03.2021 скасовано постанову Східного апеляційного господарського суду від 04.06.2020, рішення Господарського суду Харківської області від 12.03.2020 у незміненій частині та додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 25.03.2020 у справі № 922/4169/19, а справу № 922/4169/19 передано на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
2.4. Верховний Суд, скасовуючи судові рішення господарських судів попередніх інстанцій та направляючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції, зазначив про помилковість безумовного застосування практики Європейського суду з прав людини у спорах щодо порушення частини 1 статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що, в свою чергу, за висновком Верховного Суду, призвело до порушення норм матеріального права господарськими судами попередніх інстанцій. Крім того, суди попередніх інстанцій, зазначивши, що об`єкти нерухомого майна зареєстровані окремо за ОСОБА_1., не встановили та не надали жодної правової оцінки підставам та обставинам набуття цією особою нежитлових приміщень.
2.5. За результатами нового розгляду цієї справи рішенням Господарського суду Харківської області від 08.02.2022, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 14.02.2023 у справі № 922/4169/19, відмовлено у повному обсязі в задоволенні позовних вимог прокурора до Харківської міської ради, Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, ФОП Каруни О. О., ОСОБА_1 про скасування в частині рішення органу місцевого самоврядування, визнання договору купівлі-продажу недійсним та повернення майна у комунальну власність.
2.6. Відмовляючи в задоволенні позовної вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень, укладеного між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та ФОП Каруною О. О., господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що оспорюваний договір купівлі-продажу було укладено з порушенням норм законодавства, оскільки його предметом є нерухоме майно комунальної форми власності, щодо якого обрано незаконний спосіб приватизації, і це, за висновком судів, суперечить інтересам держави та територіальної громади. З огляду на викладене господарські суди дійшли висновку про наявність правових підстав для визнання зазначеного договору купівлі-продажу недійсним на підставі частини 1 статті 203 та частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України. Однак господарські суди попередніх інстанцій відмовили в задоволенні позовної вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу через сплив строків позовної давності.
2.7. Крім того, суди зазначили, що позовна вимога про витребування майна від ОСОБА_1 є похідною від позовної вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу, а тому вона не може бути задоволена.
2.8. Щодо позовної вимоги про визнання незаконним та скасування рішення 9 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 20.09.2017 № 757/17 "Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова" в частині пункту 62 додатку до цього рішення, господарські суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що ця позовна вимога не є ефективним способом захисту права територіальної громади, оскільки визнання незаконним та скасування пункту 62 додатку до зазначеного рішення, яке вже було реалізоване і вичерпало свою дію, не призведе до поновлення прав держави та територіальної громади м. Харкова, відновлення володіння, користування або розпорядження майном з урахуванням відмови в задоволенні позовної вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу.
2.9. Додатковою постановою Східного апеляційного господарського суду від 14.03.2023 у справі № 922/4169/19 задоволено заяву представника ФОП Каруни О. О. про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат. Стягнуто з прокуратури Харківської області на користь ФОП Каруни О. О. судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000,00 грн. Доручено Господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.
2.10. Задовольняючи заяву про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з прокуратури Харківської області на користь ФОП Каруни О. О. витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, оскільки докази понесених витрат, які надані заявником, є належними.
3. Короткий зміст касаційної скарги та заперечень на неї
3.1. Не погоджуючись із додатковою постановою Східного апеляційного господарського суду від 14.03.2023 у справі № 922/4169/19, до Верховного Суду звернувся заступник керівника Харківської обласної прокуратури з касаційною скаргою, в якій просить скасувати зазначену додаткову постанову апеляційного господарського суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат.
3.2. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, заступник керівника Харківської обласної прокуратури зазначає, що оскаржувана додаткова постанова апеляційного господарського суду ухвалена з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
3.3. Заступник керівника Харківської обласної прокуратури вважає, що ФОП Каруною О. О. не підтверджено розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката та не подано жодного доказу щодо обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості.
3.4. Крім того, на думку скаржника, апеляційний господарський суд, ухвалюючи оскаржувану додаткову постанову не врахував висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 01.02.2023 у справі № 160/19098/21, від 07.12.2022 у справі № 873/96/22, від 11.11.2021 у справі № 873/137/21, від 18.08.2022 у справі № 61-5124ав22, від 08.09.2021 у справі № 206/6537/18, від 01.09.2021 у справі № 178/1522/18, від 11.02.2021 у справі № 920/39/20, від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19, від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18, від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19, від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, які стосуються застосування норм права під час вирішення питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
3.5. Харківська міська рада у відзиві на касаційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану додаткову постанову апеляційного господарського суду - без змін. Харківська міська рада вважає, що ФОП Каруною О. О. дотримано вимоги, передбачені частиною 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, а тому апеляційний господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
3.6. Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради у відзиві на касаційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану додаткову постанову апеляційного господарського суду - без змін. На думку Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, апеляційний господарський суд дійшов правильного висновку про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
4. Фактичні обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції (в частині витрат на професійну правничу допомогу)
4.1. Апеляційний господарський суд установив, що в матеріалах цієї справи міститься копія договору від 12.02.2020 № 1/2020 від 12.02.2020, укладеного між ФОП Каруною О. О. та адвокатом Рижковим І. П.
4.2. Згідно з пунктом 1.1 договору клієнт надає завдання, а адвокат зобов`язується відповідно до завдань клієнта надавати йому за плату юридичні послуги та професійну правничу допомогу.
4.3. Пунктом 3.6, 3.7 та 3.8 договору в редакції додаткової угоди № 1 від 21.07.2022 передбачено, що факт надання послуг підтверджується актом приймання передачі наданих послуг. Підставою для сплати гонорару є акт приймання-передачі наданих послуг. Клієнт сплачує гонорар протягом 5 банківських днів з дня підписання ним акта приймання-передачі наданих послуг.
4.4. Згідно із завданням від 03.08.2022 № 4 на виконання підпункту 2.4.2 пункту 2.4 пункту 2 договору в редакції додаткової угоди від 21.07.2022 № 1 клієнт доручив, а адвокат прийняв до виконання таке завдання: підготувати та подати до Східного апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу заступника керівника прокуратури Харківської області на рішення господарського суду Харківської області від 08.02.2022 року та додаткове рішення господарського суду Харківської області від 22.02.2022 року у справі № 922/4169/19, та здійснити весь комплекс дій із представництва клієнта в Східному апеляційному господарському суді.
4.5. 03.08.2022 між адвокатом та клієнтом підписано додаткову угоду № 2 до Договору, в пункті 2 якої сторони дійшли згоди та встановили фіксований розмір гонорару адвоката за виконання завдання № 4, що складає 6 000,00 грн та не залежить від досягнення чи недосягнення адвокатом позитивного результату, якого бажає клієнт, за завданням № 4.
4.6. 16.02.2023 сторони договору підписали акт № 4 приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт), відповідно до якого загальний розмір витрат клієнта на професійну правничу допомогу у справі № 922/4169/19 під час розгляду справи в Східному апеляційному господарському суді становить 6000,00 грн. Сторони договору погодили, що виконавець надав, а клієнт прийняв правничу допомогу з представництва інтересів клієнта у Східному апеляційному господарському суді у справі № 922/4169/19 в апеляційному провадженні за апеляційною скаргою заступника прокурора Харківської області на рішення Господарського суду Харківської області від 08.02.2022 та додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 22.02.2022 року, у сумі 6 000,00 грн, а саме:
- підготовка відзиву на апеляційну скаргу від 10.08.2022 у справі № 922/4169/19, яка включала ознайомлення зі змістом і вимогами апеляційної скарги заступника керівника прокуратури Харківської області на рішення Господарського суду Харківської області від 08.02.2022 та додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 22.02.2022 у справі №922/4169/19, обґрунтування заперечень щодо змісту і вимог апеляційної скарги та складання тексту відзиву на апеляційну скаргу (витрачено 7 годин);
- представництво ФОП Каруни О. О. 24.01.2023 та 14.02.2023 в судових засіданнях у справі № 922/4169/19 в Східному апеляційному господарському суді, включаючи час проїзду з робочого місця до будівлі суду, очікування судового засідання та безпосередньо участь у засіданні (витрачено 4 години).
4.7. Крім того, апеляційний господарський суд зазначив, що факт оплати наданих послуг за актом від 16.02.2023 № 4 підтверджується квитанцією від 17.02.2023.
5. Позиція Верховного Суду
5.1. Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
5.2. Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, представників учасників справи, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування апеляційним господарським судом норм права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не може бути задоволена з огляду на таке.
5.3. Предметом цього касаційного перегляду є додаткова постанова суду апеляційної інстанції, яка ухвалена за результатами розгляду заяви представника ФОП Каруни О. О. про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції.
5.4. Верховний Суд зазначає, що за змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
5.5. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).
5.6. Статтею 15 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
5.7. Відповідно до статті 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
5.8. Пунктом 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
5.9. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
5.10. Згідно зі статтею 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
5.11. Відповідно до частин 1 - 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.