Постанова суду № 876/11/23 від 31.05.2023 про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого Регіонального Третейського суду України при Асоціації...

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2023 року

м. Київ

cправа № 876/11/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жукова С.В. - головуючого, Картере В.І., Погребняка В.Я.,

за участі секретаря судового засідання - Купрейчук С.П.

за участю представників: відповідно протоколу судового засідання у режимі відеоконференції від 31.05.2023

розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат"

на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 05.04.2023

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Сонар" про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого Регіонального Третейського суду України при Асоціації "Регіональна правова група" від 09.12.2022

у третейській справі № 14/18К-22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сонар"

до Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат"

про стягнення заборгованості у сумі 40 374,48 грн,-

ВСТАНОВИВ:

1. У серпні 2022 року Товариства з обмеженою відповідальністю "Сонар" (далі позивач, або заявник) звернулося до Постійно діючого Регіонального Третейського суду України при Асоціації "Регіональна правова група" (далі Третейський суд) з позовом до Приватного акціонерного товариства Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат (далі відповідач, або боржник) про стягнення заборгованості у сумі 40 374,48 грн.

2. Рішенням Постійно діючого Регіонального Третейського суду України при Асоціації "Регіональна правова група" у складі третейських суддів: головуючого Палій Є.А., судді-доповідача Петрової Т.А., судді Терещенко О.В., від 09.12.2022 у справі № 14/18К-22 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сонар", м. Вознесенськ Миколаївської області до Приватного акціонерного товариства Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області про стягнення заборгованості у сумі 40 374,48 грн задоволено у повному обсязі.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат на користь Товариства з обмеженою відповідальністю СОНАР 33 085,50 грн основного боргу з оплати поставлених ресурсів за договором поставки №1005-09 від 18.02.2020, 2321,01 грн пені за порушення строку оплати ресурсів за договором поставки №1005-09 від 18.02.2020, 476,91 грн 3% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання за договором поставки №1005-09 від 18.02.2020, 4491,06 грн. інфляційних втрат за прострочення виконання грошового зобов`язання за договором поставки №1005-09 від 18.02.2020.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сонар" 850,00 грн витрат, пов`язаних з вирішенням спору третейським судом.

Вказане третейське рішення отримано заявником 16.02.2023.

3. 08.03.2023 на адресу Центрального апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Сонар" надійшла заява про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого Регіонального Третейського суду України при Асоціації "Регіональна правова група" у складі третейських суддів: головуючого Палій Є.А., судді-доповідача Петрової Т.А., судді Терещенко О.В., від 09.12.2022 у справі № 14/18К-22. Крім того, заявник у заяві просив стягнути з відповідача (боржника) витрати на правничу допомогу за розгляд заяви у розмірі 10 000 грн. та судовий збір за подачу заяви (1342,00 грн).

3.1. Заява мотивована тим, що станом на 08.03.2023 відповідачем не виконано в добровільному порядку рішення Постійно діючого Регіонального Третейського суду України при Асоціації "Регіональна правова група" у складі третейських суддів: головуючого Палій Є.А., судді-доповідача Петрової Т.А., судді Терещенко О.В., від 09.12.2022 у справі № 14/18К-22.

4. Ухвалою суду від 16.03.2023 витребувано у Постійно діючого Регіонального Третейського суду України при Асоціації "Регіональна правова група" третейську справу №14/18К-22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю СОНАР, м. Вознесенськ Миколаївської області до Приватного акціонерного товариства Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області про стягнення заборгованості у сумі 40 374,48 грн.

5. 16.03.2023 через підсистему "Електронний суд" (зареєстровано судом 17.03.2023) надійшла заява відповідача щодо дослідження матеріалів третейської справи на предмет наявності повноважень у особи, що підписала позовну заяву, а також відмові ТОВ "Сонар" у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду.

5.1. Заява мотивована тими обставинами, що згідно підпункту 3 ч. 3 ст. 35 Закону України "Про третейські суди" до позовної заяви серед іншого додаються документи, що підтверджують повноваження представника. Оскільки до позовної заяви не було надано копії повної редакції Статуту ТОВ "Сонар" та інших належних доказів, обсяг повноважень особи, що підписала документ заступника директора Тетяни Лушко судом не було встановлено. А отже, були відсутні підстави щодо розгляду позовної заяви ТОВ "Сонар" в цілому.

5.2. Боржник наголошує, що у випадку, коли у представника взагалі відсутні повноваження на вчинення конкретного правочину, такі дії не можна вважати перевищенням повноважень в розумінні ст. 241 ЦК України, оскільки вони де-факто відсутні. Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю (ч. 1 ст. 216 ЦК України). А отже слід вважати, що Тетяна Лушко подала позов не від імені ТОВ "Сонар", а від власного імені, проте, ПрАТ "ІНГЗК" третейську угоду з Тетяною Лушко не укладав.

Таким чином, вважає, що рішення третейського суду у справі № 14/18К-22 прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, оскільки особа, що підписала позов, не є ні стороною третейської угоди, укладеної товариством з обмеженою відповідальністю "Сонар" з приватним акціонерним товариством "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", ні представником сторони такої третейської угоди, оскільки докази на підтвердження повноважень представництва Тетяни Лушко матеріали третейської справи № 14/18К-22 не містять. До того ж, розгляд третейським судом третейської справи в порушення норм Закону України "Про третейські суди" та власного регламенту в частині дотримання вимог до форми і змісту позовної заяви (ст. 35 Закону та пп. 3.7, 3.8 Регламенту), призвели до прийняття рішення про захист прав та охоронюваних інтересів товариства з обмеженою відповідальністю "Сонар" у спосіб, не передбачений законом. Наведенні обставини та вчинені третейським судом порушення відповідно до п.п. 4, 7 ч. 1 ст. 355 ГПК України є достатньою підставою для відмови господарським судом у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду товариству з обмеженою відповідальністю "Сонар".

Короткий зміст оскаржуваної ухвали

6. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 05.04.2023 № 876/11/23, серед іншого, заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Сонар" про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого Регіонального Третейського суду України при Асоціації "Регіональна правова група" у складі третейських суддів: головуючого Палій Є.А., судді-доповідача Петрової Т.А., судді Терещенко О.В., від 09.12.2022 у справі № 14/18К-22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сонар", м. Вознесенськ Миколаївської області до Приватного акціонерного товариства Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області про стягнення заборгованості у сумі 40 374,48 грн, - задоволено частково.

Видано наказ на примусове виконання рішення Постійно діючого Регіонального Третейського суду України при Асоціації "Регіональна правова група" у складі третейських суддів: головуючого Палій Є.А., судді-доповідача Петрової Т.А., судді Терещенко О.В., від 09.12.2022 у справі № 14/18К-22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сонар", м. Вознесенськ Миколаївської області до Приватного акціонерного товариства Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області про стягнення заборгованості у сумі 40 374,48 грн.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат (адреса місцезнаходження: 50064, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Рудна, буд.47, код ЄДРПОУ 00190905) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сонар" (адреса місцезнаходження: 56500, Миколаївська область, м. Вознесенськ, вул. Одеська, буд. 11, код ЄДРПОУ 24790030) 33 085,50 (тридцять три тисячі вісімдесят п`ять гривень 50 коп.) грн основного боргу з оплати поставлених ресурсів за договором поставки №1005-09 від 18.02.2020, 2321,01 (дві тисячі триста двадцять одна гривня 01 коп.) грн пені за порушення строку оплати ресурсів за договором поставки №1005-09 від 18.02.2020, 476,91 (чотириста сімдесят шість гривень 91 коп.) грн 3% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання за договором поставки №1005-09 від 18.02.2020, 4491,06 (чотири тисячі чотириста дев`яносто одна гривня 06 коп.) грн. інфляційних втрат за прострочення виконання грошового зобов`язання за договором поставки №1005-09 від 18.02.2020, 850,00 (вісімсот п`ятдесят гривень 00 коп.) грн витрат, пов`язаних з вирішенням спору третейським судом, витрати по сплаті судового збору за подання заяви про видачу наказу на примусове виконання рішення Третейського суду в розмірі 1342,00 грн. (одна тисяча триста сорок дві гривні 00 копійок).

В решті вимог заяви щодо стягнення правничої допомоги відмовлено.

6.1. Судове рішення мотивовано тим, що у відповідності до норм чинного законодавства при розгляді заяви про видачу виконавчого документа господарський суд не здійснює оцінки законності і обґрунтованості рішення третейського суду в цілому, а лише встановлює відсутність або наявність підстав для відмови в задоволенні заяви про видачу виконавчого документа, визначених ст. 56 Закону України "Про третейські суди" та ст. 355 Господарського процесуального кодексу України.

Відхилено доводи відповідача стосовно розгляду третейським судом третейської справи в порушення норм Закону України "Про третейські суди" та власного регламенту в частині дотримання вимог до форми і змісту позовної заяви (ст. 35 Закону та пп. 3.7, 3.8 Регламенту), що призвели до прийняття рішення про захист прав та охоронюваних інтересів товариства з обмеженою відповідальністю "Сонар" у спосіб, не передбачений законом.

Суд зазначив, що компетентний суд при розгляді заяви про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду не здійснює оцінку та перегляд третейського рішення по суті, відтак, за наявності чинного, не оскарженого рішення третейського суду, не є підставою для відмови у видачі наказу відсутність у особи, що підписала позовну заяву до третейського суду повноважень на її підписання.

Суд зазначив, що надає оцінку наявності у договорі, укладеному між сторонами, третейського застереження і його змісту, перевірки рішення третейського суду на предмет ухвалення його в межах третейського застереження, а не здійснює перевірку наявності повноважень у особи, що підписала позов до третейського суду (зазначене віднесено до компетенції третейського суду).

Крім того, суд зазначив, що відповідач не був позбавлений права заперечити відповідні обставини на стадії розгляду справи третейським судом, що ним і було здійснено, з огляду на зміст його відзиву на позов. В той же час, позивачем подані третейському суду докази на підтвердження повноважень особи, що підписала позов Тетяни Лушко, в порядку самопредставництва від ТОВ "Сонар" (відповідь/пояснення на відзив відповідача а.с. третейської справи 54-68), чим спростовуються доводи відповідача. Відтак, зазначені обставини третейським судом перевірено і жодної невідповідності нормам чинного законодавства не встановлено.

Короткий зміст вимог та доводів апеляційної скарги

7. До Верховного Суду від Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" (далі в тексті - Скаржник) надійшла апеляційна скарга у якій заявлено вимогу скасувати ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 07.02.2023 та відмовити позивачу у видачі відповідного наказу та у задоволенні клопотання щодо стягнення судових витрат понесених позивачем на професійну правничу допомогу у цій справі.

7.1. скаржник переконує суд, що рішення третейського суду у справі № 14/18К-22 прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, оскільки особа, що підписала позов, не є ні стороною третейської угоди, укладеної товариством з обмеженою відповідальністю "Сонар" з приватним акціонерним товариством "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", ні представником сторони такої третейської угоди, оскільки докази на підтвердження повноважень представництва Тетяни Лушко матеріали третейської справи № 14/18К-22 не містять. До того ж, розгляд третейським судом третейської справи в порушення норм Закону України "Про третейські суди" та власного регламенту в частині дотримання вимог до форми і змісту позовної заяви (ст. 35 Закону та пп. 3.7, 3.8 Регламенту), призвели до прийняття рішення про захист прав та охоронюваних інтересів товариства з обмеженою відповідальністю "Сонар" у спосіб, не передбачений законом.

Скаржник вважає, що наведені обставини та вчинені третейським судом порушення відповідно до п.п. 4, 7 ч. 1 ст. 355 ГПК України є достатньою підставою для відмови господарським судом у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду товариству з обмеженою відповідальністю "Сонар".

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

8. Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу з проханням залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення господарського суду залишити без змін.

Крім того, у відзиві заявлено клопотання про стягнення з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у сумі 5 000 грн.

Рух справи у Верховному Суді

9. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 876/11/23 визначено колегію суддів у складі: Жукова С.В. - головуючого, Картере В.І., Пєскова В.Г., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.04.2023.

10. Ухвалою Верховного Суду від 24.04. 2023 року відкрито апеляційне провадження у справі № 876/11/23 за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 05.04.2023; повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 05.04.2023 відбудеться 31 травня 2023 року о 12:00 год. у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6 в залі судових засідань № 330.

11. Розпорядженням Заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 29.05.2023 № 29.2-02/1198 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи № 876/11/23, за результатами якого для розгляду вказаної справи визначено колегію суддів у складі: Жукова С.В. - головуючого, Картере В.І., Погребняка В.Я., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.05.2023.

Позиція Верховного Суду

Щодо меж розгляду справи судом апеляційної інстанції

12. За правилами п. 11 ч. 1 ст. 20 ГПК України до юрисдикції господарських судів відносяться справи про оскарження рішень третейських судів та про видачу наказу на примусове виконання рішень третейських судів, утворених відповідно до Закону України "Про третейські суди", якщо такі рішення ухвалені у спорах, зазначених у цій статті.

13. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 24 ГПК України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку господарського судочинства, розглядаються місцевими господарськими судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами 2, 3 цієї статті. Справи щодо оскарження рішень третейських судів, про видачу наказів на примусове виконання рішень третейських судів розглядаються апеляційними господарськими судами як судами першої інстанції за місцем розгляду справи третейським судом.

14. За змістом ч. 2 ст. 253 ГПК України Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних господарських судів, ухвалені ними як судами першої інстанції. Аналогічна норма міститься в частині другій статті 253 зазначеного кодексу.

15. Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

16. Отже, Верховний Суд є судом апеляційної інстанції, який переглядає в апеляційному порядку судові рішення у тих справах, які апеляційні суди розглядають як суди першої інстанції, зокрема справи про видачу наказів на примусове виконання рішень третейських судів.

17. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

18. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

19. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

20. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

21. Оцінивши наведені в апеляційній скарзі доводи та заперечення проти них, заслухавши позиції представників сторін, перевіривши матеріали справи та правильність застосування Центральним апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про необхідність відмовити у задоволенні апеляційної скарги, виходячи з такого.

22. Предметом судового перегляду є правомірність задоволення Центральним апеляційним господарським судом у оскаржуваній ухвалі заяви позивача про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого Регіонального Третейського суду України при Асоціації "Регіональна правова група", від 09.12.2022 у справі № 14/18К-22 та стягнення з відповідача (боржника) витрати на правничу допомогу за розгляд заяви у розмірі 5 000 грн.

23. Відповідно до ч. 2 ст. 352 ГПК України заява про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду подається до апеляційного господарського суду за місцем проведення третейського розгляду протягом трьох років з дня ухвалення рішення третейським судом.

24. Згідно з ч. 3 ст. 354 ГПК України при розгляді справи в судовому засіданні господарський суд встановлює наявність чи відсутність підстав для відмови у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, передбачених ст. 355 цього Кодексу.

25. За приписами ст. 355 ГПК України суд відмовляє у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, якщо:

1) на день ухвалення рішення за заявою про видачу наказу рішення третейського суду скасовано судом;

2) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;

3) пропущено встановлений строк для звернення за видачею наказу, а причини його пропуску не визнані господарським судом поважними;

4) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди; якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди;

5) третейська угода визнана недійсною;

6) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону;

7) рішення третейського суду містить способи захисту прав та охоронюваних інтересів, не передбачені законом;

8) постійно діючий третейський суд не надав на вимогу господарського суду відповідну справу;

9) третейський суд вирішив питання про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі.

26. Відповідно до ст. 55 Закону України "Про третейські суди" рішення третейського суду виконуються зобов`язаною стороною добровільно, в порядку та строки, що встановлені в рішенні. Якщо в рішенні строк його виконання не встановлений, рішення підлягає негайному виконанню.

27. Заява про видачу виконавчого документа може бути подана до компетентного суду протягом трьох років з дня прийняття рішення третейським судом. Така заява підлягає розгляду компетентним судом протягом 15 днів з дня її надходження до суду. Про час та місце розгляду заяви повідомляються сторони, проте неявка сторін чи однієї із сторін не є перешкодою для судового розгляду заяви (ч. 1 ст. 56 Закону України "Про третейські суди").

28. Ч. 6 ст. 56 Закону України "Про третейські суди" передбачено, що компетентний суд відмовляє в задоволенні заяви про видачу виконавчого документа, якщо:

1) на день прийняття рішення за заявою про видачу виконавчого документа рішення третейського суду скасовано компетентним судом;

2) справа, по якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;

3) пропущено встановлений цією статтею строк для звернення за видачею виконавчого документа, а причини його пропуску не визнані судом поважними;

5) третейська угода визнана недійсною компетентним судом;

6) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам статей 16 - 19 цього Закону;

7) рішення третейського суду містить способи захисту прав та охоронюваних інтересів, які не передбачені законами України;

8) постійно діючий третейський суд не надав на вимогу компетентного суду відповідну справу;

9) третейський суд вирішив питання про права і обов`язки осіб, які не брали участь у справі.

29. З урахуванням наведених вище норм чинного законодавства при розгляді заяви про видачу виконавчого документа господарський суд не здійснює оцінки законності і обґрунтованості рішення третейського суду в цілому, а лише встановлює відсутність або наявність підстав для задоволення заяви про видачу виконавчого документа, визначених ст. 56 Закону України "Про третейські суди" та ст. 355 ГПК України.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 910/8665/17, від 04.06.2019 у справі № 873/8/19, від 27.06.2019 у справі № 873/19/19, від 11.07.2019 у справі № 910/8692/17, від 13.11.2019 у справі № 873/51/19, від 24.12.2019 у справі № 870/45/19.

30. Судом першої інстанції встановлено, а матеріалами справи підтверджується, що рішення постійно діючого Регіонального Третейського суду України при Асоціації "Регіональна правова група" від 09.12.2022 у справі № 14/18К-22 не скасовано компетентним судом;

................

Перейти до повного тексту