ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 травня 2023 року
м. Київ
Cправа № 915/1097/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду
Банасько О.О. - головуючий, Білоуса В. В., Пєскова В. Г.
за участю секретаря судового засідання Солоненко А. В.
за участю представників:
Державного підприємства "Миколаївський суднобудівний завод": Царюка В. В.
Обласне комунальне підприємство "Миколаївоблтеплоенерго" Бондар М. В. (в режимі відеоконференції)
Державного концерну "Укрборонпром": Гетти Т. М.
Офісу Генерального прокурора України: Косенка Д. В.
Арбітражного керуючого Шалашного Л. О. (особисто)
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державного підприємства "Миколаївський суднобудівний завод"
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.02.2023
у складі колегії суддів: Аленіна О. Ю. (головуючого), Поліщук Л. В., Філінюка І. Г.
та на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 08.02.2022 (в частині визнання грошових вимог Обласного комунального підприємства "Миколаївоблтеплоенерго" до боржника)
у складі судді Ткаченка О. В.
у справі за заявою боржника Державного підприємства "Миколаївський суднобудівний завод"
про банкрутство
Вступ
1. Товариство (підприємство, що виробляє, транспортує і постачає теплову енергію) заявило у справі про банкрутство грошові вимоги до боржника (підприємства оборонно-промислового комплексу - учасника Державного концерну "Укроборонпром" (далі - ДК "Укроборонпром") на суму заборгованості за постачання теплової енергії у тому числі заборгованості, що виникла станом на 01.09.2012.
2. Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, визнав вимоги Товариства в повному обсязі та відхилив посилання боржника на списання частини заборгованості за актом звіряння взаємних розрахунків згідно з приписами статті 2 Закону України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку" (далі - Закон № 5213-VI), зазначивши, що наданий боржником акт звіряння взаємних розрахунків не погоджений усіма учасниками процедури списання заборгованості, у ньому не зазначено закон за якими проводиться списання та обсяг і період виникнення заборгованості, що списується, а до загальної суми боргу за актом звіряння включено заборгованість із судових витрат, що не підлягає списанню.
3. Боржник оскаржив в касаційному порядку судові рішення першої та апеляційної інстанцій в частині визнаних грошових вимог на суму 463 265,54 грн заборгованості за теплову енергію, яку вважає списаною відповідно до статті 2 Закону № 5213-VI та стверджує про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування цієї норми при розгляді грошових вимог кредитора до боржника (підприємства оборонно-промислового комплексу).
4. З урахуванням висновків судів попередніх інстанцій та доводів касаційної скарги Верховний Суд у цій справі вирішив питання:
- щодо застосування статті 2 Закону № 5213-VI при розгляді грошових вимог кредитора до боржника (підприємства оборонно-промислового комплексу) на суму заборгованості за теплову енергію (у тому числі встановлену судовими рішеннями та реструктуризовану), яка обліковувалася станом на 01.09.2012 згідно з актом звіряння взаємних розрахунків між кредитором і боржником.
5. Верховний Суд судові рішення скасував в оскаржуваній частині та ухвалив нове рішення, яким зменшив розмір визнаних вимог на суму списаної в порядку статті 2 Закону № 5213-VI заборгованості боржника.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
6. Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 16.10.2020 відкрито провадження у справі № 915/1097/20 про банкрутство Державного підприємства "Миколаївський суднобудівний завод" (далі - ДП "Миколаївський суднобудівний завод"), введено процедуру розпорядження майном боржника з 25.05.2020 на строк до 170 календарних днів, призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Шалашного Л. О.
Короткий зміст і підстави заяви про визнання грошових вимог
7. У листопаді 2020 року Обласне комунальне підприємство "Миколаївоблтеплоенерго" (далі - ОКП ""Миколаївоблтеплоенерго") звернулося до Господарського суду Миколаївської області із заявою про визнання кредиторських вимог до ДП "Миколаївський суднобудівний завод" у загальній сумі 2 151 683,95 грн.
8. На обґрунтування заяви зазначалося, що заявлена сума грошових вимог є заборгованістю підприємства-боржника за поставлену заявником (кредитором) у опалювальних періодах з 2007 по 2018 років теплову енергію відповідно до умов договорів від 01.10.2004 № 5245-47/732 та від 06.10.2010 № 5245.20, а також нарахованих на відповідні суми основного боргу інфляційних втрат, 3 % річних, пені та судових витрат, пов`язаних зі стягненням заборгованості в судовому порядку, з яких 2 072 466,46 грн сума основного боргу з урахуванням збитків від інфляції та 3 % річних і судових витрат та 79 217,49 грн пені.
Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
9. Господарський суд Миколаївської області рішенням від 02.10.2007 у справі № 5/488/07 стягнув з Державного підприємства "Суднобудівний завод ім. 61 Комунара", правонаступником якого є ДП "Миколаївський суднобудівний завод", на користь ОКП "Миколаївоблтеплоенерго" заборгованість за договором від 01.10.2004 № 5245-47/732 на постачання теплової енергії бюджетним організаціям та госпрозрахунковим підприємствам в розмірі 177 509,74 грн основного боргу, 1 087,72 грн збитків від інфляції, 1 098,91 грн річних, 1 796,96 грн держмита та 118,00 грн за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
10. Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 08.11.2011 у справі № 5016/2835/2011(1/185) за позовом ОКП "Миколаївоблтеплоенерго" з боржника стягнуто держмито в сумі 2 078,55 грн та 236,00 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
11. За рішенням Господарського суду Миколаївської області від 17.04.2012 у справі № 5016/518/2012(8/33) стягнуто з боржника на користь кредитора 272 691,20 грн основного боргу за договором від 06.10.2010 № 5245.20; 225,94 грн інфляційних втрат; 847,23 грн три проценти річних; 5 575,29 грн витрат на оплату судового збору.
12. Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 01.10.2013 у справі № 915/1447/13 задоволено позовні вимоги кредитора до боржника в розмірі 499 445,34 грн основного боргу (за договором про постачання теплової енергії від 06.10.2010 № 5245.20 ), 30 428,64 грн пені, 6 542,84 грн 3% річних та 10 728,34 грн судового збору.
13. За рішенням Господарського суду Миколаївської області від 13.05.2014 у справі № 915/466/14, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 01.07.2014, з боржника на користь кредитора стягнуто 172 723,90 грн основного боргу, 1 281,08 грн - 3% річних, 5 551,36 грн - пені та 3 591,13 грн судового збору.
14. Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 26.01.2015 у справі № 915/1962/14 постановлено стягнути з боржника на користь кредитора 208 589,70 грн основного боргу, 4 331,11 грн - 3% річних, 20 431,26 грн пені, 30 861,25 грн збитків від інфляції та 5 284,27 грн судового збору.
15. За рішенням Господарського суду Миколаївської області від 26.01.2016 у справі № 915/1990/15 стягнуто з боржника на користь кредитора основний борг, 2 890,98 грн - 3% річних, 12 803,23 грн збитків від інфляції, 22 806,23 грн пені та 3 225,70 грн судового збору.
16. Вищезазначені рішення суду набрали законної сили на їх виконання судом було видано виконавчі документи: накази від 15.10.2007 № 5/488/07, від 22.11.2011 № 5016/2835/2011(1/185), від 04.05.2012 № 5016/518/2012 (8/33), від 18.10.2013 № 915/1447/13, від 28.05.2014 № 915/466/14, від 11.02.2015 № 915/1962/14, від 12.02.2016 № 915/1990/15, судові накази від 27.04.2018 № 915/358/18, від 27.04.2018 № 915/359/18, від 30.01.2019 № 915/168/19, від 30.01.2019 № 915/169/19, які перебувають на виконанні у відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), однак не виконані.
17. Загальна сума кредиторських вимог становить 2 151 683,95 грн, з яких 2 072 466,46 грн сума заборгованості з урахуванням збитків від інфляції, трьох процентів річних та судових витрат та 79 217,49 - сума пені стягнута за рішеннями суду.
18. ДП "Миколаївський суднобудівний завод" включено до складу ДК "Укроборонпром" відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1221 "Про утворення Державного концерну "Укроборонпром" у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 04.10.2018 № 849.
19. Між ДП "Миколаївський суднобудівний завод" та ОКП "Миколаївоблтеплоенерго" 26.12.2012 складено акт звіряння взаємних розрахунків, згідно з яким узгоджено заборгованість: по договорах на постачання теплової енергії від 01.10.2004 № 5245.00, від 15.10.2007 № 5245.10, від 06.10.2010 № 5245.20 та рішеннях суду станом на 30.10.2012, яка складається з: основного боргу по договорах від 01.10.2004 № 5245.00 в сумі 178 700,34 грн, від 15.10.2007 № 5245.10 в сумі 42 3214,89 грн, № 5245.20 від 06.10.2010 в сумі 870 583,93 грн, а також нарахованих та стягнутих за рішенням суду від 02.10.2007 № 5/488/07 інфляції в сумі 1 087,72 грн, 3% - в сумі 1 098,91 грн, держмита в сумі 1 796,96 грн, інформаційно-технічного забезпечення судового процесу 118,0 грн; за рішенням суду від 08.11.2011 № 5016/2835/2011(1/185) держмита в сумі 2 078,55 грн та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,0 грн, за рішенням суду від 17.04.2012 № 5016/518/2012(8/33) інфляції в сумі 225,94 грн, 3% річних в сумі 847,23 грн, судового збору в сумі 5 575,29 грн, отже в цьому акті до загальної суми заборгованості 1 485 563,76 грн включено суми держмита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення та судового збору
Короткий зміст судового рішення першої інстанції
20. Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 08.02.2022 визнано грошові вимоги ОКП "Миколаївоблтеплоенерго" до ДП "Миколаївський суднобудівний завод" у загальній сумі 2 151 683,95 грн (2 072 466,46 грн ІV черга та 79 217,49 грн VІ черга), а також 4 204,00 грн судового збору за подання заяви з грошовими вимогами до боржника (І черга).
21. Суд першої інстанції виходив з того, що заява подана кредитором у визначений законом строк, а вся сума заявлених ОКП "Миколаївоблтеплоенерго" грошових вимог виникла до відкриття провадження у справі та документально підтверджена, отже є конкурсною і безспірною.
22. Суд відхилив заперечення боржника проти визнання кредиторських вимог на суму 463 265,54 грн заборгованості через її списання на підставі акта звіряння заборгованості від 26.12.2012 в порядку статті 2 Закону № 5213-VI, дійшовши таких висновків:
- акт складено не на виконання вимог вказаного Закону, адже він стосується звіряння поточних нарахувань між ОКП "Миколаївоблтеплоенерго" та ДП "Суднобудівний завод ім.61 Комунара" станом на 26.12.2012;
- до загальної суми заборгованості 1 485 563,76 грн включено платежі, що не підлягають списанню за цим Законом, а сам акт звіряння не підтверджує результатів роботи комісій з питань списання заборгованості відповідно до вимог зазначеного Закону.
Короткий зміст судового рішення апеляційної інстанції
23. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.02.2023 хвалу Господарського суду Миколаївської області від 08.02.2022 (в частині визнання грошових вимог ОКП "Миколаївоблтеплоенерго") у справі № 915/1097/20 залишено без змін, а апеляційну скаргу боржника без задоволення.
24. Апеляційний суд повною мірою погодився з висновками місцевого господарського суду щодо визнання кредиторських вимог в повному обсязі з огляду на те, що кредитором було документально підтверджено заявлену суму грошових вимог.
25. Відхиляючи доводи апелянта про списання вимог ОКП "Миколаївоблтеплоенерго" у сумі 463 265,54 грн за актом звіряння взаємних розрахунків від 26.12.2012 на підставі приписів статті 2 Закону № 5213-VI апеляційний суд, як і суд першої інстанції, дійшов висновку, що акт складено не на виконання вимог цього Закону, адже:
- акт звіряння заборгованості від 26.12.2012 не погоджений усіма учасниками процедури списання, зокрема підприємством наступним за ланцюгом постачання відповідних ресурсів, оскільки списання заборгованості за послуги теплопостачання підприємствам оборонно-промислового комплексу, зокрема, ДП "Миколаївський суднобудівний завод" (ДП "Суднобудівний завод ім.61 Комунара"), є одночасною і взаємопов`язаною процедурою із списанням заборгованості ОКП "Миколаївоблтеплоенерго" перед постачальником природного газу;
- акт не містить жодних посилань на те, що його складено з метою списання заборгованості відповідно до вимог вказаного Закону;
- до загальної суми заборгованості узгодженої у акті звіряння від 26.12.2012 безпідставно включено суми держмита, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та судового збору, що не підлягають списанню в силу зазначених норм.
26. За висновками апеляційного суду поданий боржником на заперечення вимог акт від 26.12.2012 є звичайним актом звірки взаєморозрахунків, а не актом на підставі якого здійснюється списання заборгованості відповідно до Закону № 5213-VI, оскільки у такому акті всупереч приписів пункту 3 частини другої статті 2 цього Закону не зазначено обсяг та період виникнення заборгованості, що підлягає списанню, а лише містяться загальні відомості щодо існуючої заборгованості боржника перед кредитором.
КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ
Рух касаційної скарги
27. 29.03.2023 ДП "Миколаївський суднобудівний завод" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.02.2023 та ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 08.02.2022 (в частині визнання грошових вимог ОКП "Миколаївоблтеплоенерго" до боржника) у справі № 915/1097/20.
28. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 915/1097/20 визначено колегію суддів Верховного Суду: Банасько О. О. (головуючий), Пєсков В. Г., Погребняк В. Я., що підтверджується протоколом передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 29.03.2023.
29. Ухвалою Верховного Суду від 31.03.2023 касаційну скаргу залишено без руху з наданням скаржнику строку на усунення її недоліків шляхом надання доказів сплати судового збору.
30. Після усунення недоліків касаційної скарги ухвалою Верховного Суду від 10.04.2023 відкрито касаційне провадження, призначено справу до розгляду на 27.04.2023 та надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
31. Ухвалою від 27.04.2023 розгляд касаційної скарги відкладено до 04.05.2023.
32. У зв`язку з перебуванням судді Погребняка В. Я. у відпустці, автоматизованою системою суду для розгляду справи № 915/1097/20 визначено колегію суддів Верховного Суду: Банасько О. О. (головуючий), Білоус В. В., Пєсков В. Г., що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 01.05.2023.
33. У судовому засіданні 04.05.2022 взяли участь представники скаржника, кредитора, ДК "Укрборонпром", Офісу Генерального прокурора України та арбітражний керуючий, інші учасники справи явку своїх представників не забезпечили.
34. Заяв від учасників справи щодо неможливості участі у судовому засіданні чи реалізувати свої процесуальні права станом на час розгляду скарги до суду касаційної інстанції не надійшло.
35. Верховний Суд зауважує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
36. Участь представників сторін у судовому засіданні, призначеному на 04.05.2022, обов`язковою не визнавалася.
37. З урахуванням наведеного Верховний Суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявного у судовому засіданні складу учасників.
ПОЗИЦІЇ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Узагальнені вимоги та доводи касаційної скарги
38. У касаційній скарзі ДП "Миколаївський суднобудівний завод" просить постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.02.2023 та ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 08.02.2022 скасувати в частині визнання грошових вимог кредитора в повному обсязі та ухвалити нове рішення, яким грошові вимоги ОКП "Миколаївоблтеплоенерго" визнати частково у загальній сумі 1 688 418,41 грн (1 609 200,92 грн - IV черга та 79 217,49 грн - VІ черга).
39. Касант визначив підставою касаційного оскарження пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України та посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування приписів частини другої статті 2 Закону № 5213-VI при розгляді грошових вимог кредитора до боржника (підприємства оборонно-промислового комплексу на суму заборгованості за теплову енергію (у тому числі встановлену судовими рішеннями та реструктуризовану), яка обліковувалася станом на 01.09.2012 згідно з актом звіряння взаємних розрахунків між кредитором і боржником.
40. На обґрунтування цієї підстави касаційного оскарження касант стверджує, зокрема, що:
1) Єдиним документом на підставі якого здійснюється списання певної заборгованості підприємства оборонно-промислового комплексу відповідно до статті 2 Закону № 5213-VI є акт звіряння, підписаний цим підприємством та кредитором, який у визначений період постачав відповідний ресурс боржнику), тому неподання суду наказу про створення комісії зі списання заборгованості чи інших документів не спростовує самого факту списання;
2) Судами попередніх інстанцій неправильно застосовано приписи пунктів 1 та 4 частини першої та частини другої статті 2 Закону № 5213-VI, адже не взято до уваги, що:
- підписаний сторонами акт звіряння заборгованості не потребує погодження іншими суб`єктами за ланцюгом постачання, зокрема такими, що здійснюють оптове постачання відповідного ресурсу/послуги (природнього газу, електричної та теплової енергії, водопостачання та водовідведення) контрагенту, який списує заборгованість підприємства оборонно-промислового комплексу - учасника ДК "Укроборонпром";
- Закон № 5213-VI не містить застережень про те, що складений учасниками процедури списання акт звіряння взаємних розрахунків має містити посилання на норми Закону чи інші спеціальні вимоги до його оформлення;
- суми державного мита, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та судовий збір, що зафіксовані в акті звіряння заборгованості від 26.12.2012 відносяться до заборгованості, встановленої рішенням суду, відтак підлягають списанню за змістом пункту першого частини першої статті 2 Закону № 5213-VI;
3) Суди попередніх інстанцій всупереч вимог статті 236 ГПК України не здійснили належного правового аналізу обґрунтованості вимог кредитора з урахуванням обставин справи, доводів і заперечень сторін.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
(ОКП "Миколаївоблтеплоенерго")
41. У відзиві на касаційну скаргу ОКП "Миколаївоблтеплоенерго" просить залишити оскаржувані рішення без змін, погоджуючись з оцінкою, наданою судами попередніх фактичним обставинам і змісту правовідносин у справі, відтак стверджує про правильність висновків щодо відсутності правових підстав вважати, що наданий боржником акт звіряння взаємних розрахунків від 26.12.2012 є доказом списання заборгованості боржника на суму 463 265,54 грн.
(Арбітражний керуючий)
42. Арбітражний керуючий Шалашний Л. О. у відзиві на касаційну скаргу просить її задовольнити, погоджується з доводами касанта щодо списання спірної заборгованості за фактом погодження сторонами 26.12.2012 акта звіряння взаємних розрахунків та про відсутність обов`язку погодити цей акт з постачальниками відповідних ресурсів для ОКП "Миколаївоблтеплоенерго".
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи й висновків судів попередніх інстанцій
43. Стосовно наведених у пункті 4 цієї постанови питань, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, беручи до уваги приписи статті 300 ГПК України, зазначає таке.
44. Предметом касаційного оскарження у цій справі є судові рішення апеляційного та місцевого господарських судів в частині визнання кредиторських вимог у розмірі 463 265,54 грн заборгованості боржника за поставлену теплову енергію станом на 01.09.2012, що за твердженням касанта була списана за актом звіряння взаємних розрахунків по заборгованості станом на 01.09.2012 на підставі приписів статті 2 Закону № 5213-VI.
Щодо реалізації підприємством оборонно-промислового комплексу права на списання заборгованості в порядку, передбаченому статтею 2 Закону № 5213-VI
45. 30.10.2012 набрав чинності Закон № 5213-VI яким визначено комплекс економічних заходів, спрямованих на вирішення питань заборгованості та забезпечення стабільного розвитку державних підприємств оборонно-промислового комплексу, в тому числі казенних підприємств, які включені до складу ДК "Укроборонпром" (у редакції преамбули на час виникнення спірних правовідносин).
46. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 2 Закону № 5213-VI на умовах, визначених цією статтею, підлягає списанню заборгованість підприємств оборонно-промислового комплексу (у тому числі встановлена судовими рішеннями та реструктуризована) за теплову енергію і природний газ та послуги з його транспортування перед підприємствами, що виробляють, транспортують і постачають теплову енергію, та суб`єктами господарювання, що здійснюють постачання природного газу за регульованим тарифом, Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України", її дочірніми компаніями (підприємствами), яка обліковувалася станом на 1 вересня 2012 року і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом.
47. У пункті 4 частини першої статті 2 Закону № 5213-VI визначено, що так само підлягає списанню заборгованість (у тому числі встановлена судовими рішеннями та реструктуризована) з пені, штрафних та фінансових санкцій (3 відсотки річних та індекс інфляції), які нараховані підприємствам оборонно-промислового комплексу на заборгованість за природний газ та послуги з його транспортування, теплову енергію, електричну енергію та надані послуги з водопостачання та водовідведення станом на 1 вересня 2012 року і не сплачені станом на дату набрання чинності цим Законом.
48. Таким чином законодавець встановив імперативний припис за змістом якого праву підприємства оборонно-промислового комплексу на списання заборгованості за теплову енергію та з нарахованих на таку заборгованість пені, штрафних та фінансових санкцій (3 відсотки річних та індекс інфляції) кореспондує обов`язок визначених у статті 2 Закону № 5213-VI суб`єктів господарювання, зокрема тих які здійснюють постачання теплової енергії, списати таку заборгованість в силу приписів цього Закону та в порядку передбаченому ним.
49. При цьому правомочностей таких суб`єктів відмовити у реалізації права на списання відповідної заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу чи підстав для такої відмови Закон № 5213-VI не передбачає.
50. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 2 Закону № 5213-VI на умовах, визначених цією статтею, також, підлягає списанню заборгованість підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, перед суб`єктами господарювання, що здійснюють постачання природного газу, в межах сум, списаних учасникам процедури списання - підприємствам оборонно-промислового комплексу, яка виникла станом на 1 вересня 2012 року і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом.
51. Таким чином законодавець передбачив як списання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу перед підприємствами, що виробляють, транспортують і постачають теплову енергію, так і списання самим цим виробникам/транспортувальникам/постачальникам теплової енергії заборгованості перед суб`єктами господарювання, що здійснюють постачання природного газу, в межах сум, списаних підприємствам оборонно-промислового комплексу.
52. Системний аналіз частини першої статті 2 Закону № 5213-VI засвідчує, що за її конструкцією розмежовано окремі процедури списання заборгованості за кожним етапом у ланцюгу постачання певного ресурсу (природного газу, електричної та теплової енергії, водопостачання та водовідведення), відтак учасниками процедур списання на кожному етапі є лише контрагенти у відповідних правовідносинах постачання, які за взаємною згодою визначають суму заборгованості і складають акт звіряння взаємних розрахунків в порядку, передбаченому частиною другою цієї норми.
53. При цьому, Закон № 5213-VI не встановлює вимог чи підстав для залучення до процедури списання заборгованості підприємству оборонно-промислового комплексу інших суб`єктів за ланцюгом постачання, окрім безпосередньо кредитора, адже предметом погодження між учасниками процедури списання є саме розмір заборгованості, що належить списати за актом звіряння, а не право здійснити таке списання, передбачене Законом № 5213-VI.