ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 червня 2023 року
м. Київ
справа № 420/18923/21
адміністративне провадження № К/990/17689/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Жука А.В.,
суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу №420/18923/21
за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2021 року (головуючий суддя Потоцька Н.В.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2022 року (головуючий суддя - Єщенко О.В., судді - Крусян А.В., Яковлєв О.В.),
УСТАНОВИВ:
І. Обставини справи
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати у повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 03 вересня 2018 року включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації 3961 грн 94 коп., відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення 3961 грн 94 коп. за період з 01 березня 2018 року по 03 вересня 2018 року включно в сумі 24167 грн 83 коп., відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44 з урахуванням раніше виплачених сум.
2. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2021 року, залишеною без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2022 року, провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії закрито на підставі пункту 4 частини першої статті 238 КАС України.
3. Суди попередніх інстанцій установили, що спір у даній справі фактично спрямований на виконання іншого судового рішення (у справі №420/3182/20) і доводи позивача, викладені у позовній заяві щодо не нарахування та невиплати індексації у повному обсязі, зводяться до його незгоди із діями (бездіяльністю) відповідача щодо виконання судового рішення.
4. Посилаючись на положення статей 382, 383 КАС України, суди визначили, що наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється у порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
5. З огляду на те, що вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються, і цей виник між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про наявність процесуальних обставин для закриття провадження згідно із пунктом 4 частини першої статті 238 КАС України.
ІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї
6. Не погоджуючись із такими судовими рішеннями ОСОБА_1 (через представника Дяченка О.В. ) звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою.
7. Обґрунтовуючи необхідність скасування оскаржуваних судових рішень указав, що у рішенні суду, на виконання якого відповідачем первинно виплачено індексацію грошового забезпечення за період по 28 лютого 2018 року включно не було визначено розмір фіксованої індексації починаючи з 01 березня 2018 року та суму індексації починаючи з 01 березня 2018 року - дані вимоги визнано передчасними.
8. Переконує, що при розгляді справи №420/3182/20 судом досліджувалось виключно застосування базового місяця в період до 28 лютого 2018 року та поточна індексація в період з 01 березня 2018 року внаслідок перевищення порогу індексації в 103%, проте не фіксована індексація з 01 березня 2018 року.
9. Водночас, у цій справі предметом розгляду є правильність установлення відповідачем розміру щомісячної фіксованої індексації грошового забезпечення починаючи з 01 березня 2018 року.
10. Звертає увагу на те, що питання розміру фіксованої індексації не вирішувалось при розгляді справи №420/3182/20 та на відповідача не покладалось жодних зобов`язань з даного приводу, а тому позивач позбавлений процесуального права звернення до суду із заявою у порядку статті 383 КАС України як зазначили суди попередніх інстанцій.
11. З огляду на викладене, просить скасувати ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2021 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2022 року та направити справу на продовження розгляду до суду першої інстанції.
12. Від Військової частини НОМЕР_1 відзиву на касаційну скаргу ОСОБА_1 не надійшло, що відповідно до частини четвертої статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду ухвали суду апеляційної інстанції у касаційному порядку.
ІІІ. Рух адміністративної справи в суді касаційної інстанції
13. 12 липня 2022 року до касаційного суду надійшла скарга ОСОБА_1 .
14. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 липня 2022 року для розгляду справи №420/18923/21 визначено колегію суддів у складі головуючого - Жука А.В., суддів - Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.
15. Ухвалою Верховного Суду від 14 липня 2022 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху.
16. Ухвалою Верховного Суду від 30 серпня 2022 року поновлено строк на касаційне оскарження, відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2021 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2022 року у справі №420/18923/21.
17. Ухвалою Верховного Суду від 14 червня 2023 року призначено справу №420/18923/21 до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.
IV. Позиція Верховного Суду
18. За приписами частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
19. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, виходить із такого.
20. Верховний Суд України у своєму рішенні від 16 вересня 2015 року у справі №21-1465а15 указав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
21. Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
22. Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.
23. Згідно позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 11 квітня 2018 року у справі №11-257заі18, неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Після набрання рішенням законної сили сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги й з тих же підстав.
24. Ураховуючи пункт 4 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
25. Підстава позову - це ті обставини і норми права, які дозволяють особі звернутися до суду, а предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, стосовно яких він просить ухвалити судове рішення.
26. Визначаючи підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.
27. Верховний Суд у постанові від 09 жовтня 2018 року у справі №809/487/18 зазначив, що підстави адміністративного позову - це фактичні та юридичні обставини публічно-правового спору, які обґрунтовують можливість подання такого позову, це факти, які відповідно до норм матеріального права вказують на наявність (відсутність) між позивачем та відповідачем спірних правовідносин. Відтак, для встановлення тотожності підстав позову визначальне значення має коло обставин та фактів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Не є зміною підстав адміністративного позову викладення одних і тих же обставин, але в іншій стилістичній формі або із зазначенням обставин, які були відомі заявникові під час подання ним первісної заяви, але були названі ним інакше.