ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 червня 2023 року
м. Київ
справа №160/15844/22
адміністративне провадження № К/990/14229/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Соколова В.М.,
суддів: Єресько Л.О., Калашнікової О.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження у суді касаційної інстанції адміністративну справу №160/15844/22
за позовом Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради до Західного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2022 року (суддя Юрков Е.О.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2023 року (головуючий суддя - Бишевська Н.А., судді: Добродняк І.Ю., Семененко Я.В.),
УСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2022 року Департамент гуманітарної політики Дніпровської міської ради (далі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Західного офісу Держаудитслужби (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-12-09-016548-с від 26 вересня 2022 року.
В обґрунтування позову зазначено, що за результатами проведення моніторингу процедури закупівлі UA-2021-12-09-016548-с Західним офісом Держаудитслужби було складено спірний висновок від 26 вересня 2022 року, відповідно до якого встановлено порушення позивачем вимог пункту 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2016 року № 710 "Про ефективне використання державних коштів" (далі по тексту - Постанова № 710), пунктів 2, 18 частини другої статті 22 та частини третьої статті 17 Закону України Закону України від 25 грудня 2015 року № 922-VIII "Про публічні закупівлі" (далі - Закон № 922-VIII). Однак, Департамент гуманітарної політики Дніпровської міської ради зазначає, що є органом місцевого самоврядування, а тому в даному випадку саме пункт 4 Постанови № 710 для позивача є спеціальним і саме ним має керуватись останній, а не пункт 4-1 цієї Постанови, який стосується головних розпорядників бюджетних коштів. Водночас, оскільки Постанова № 710 носить рекомендаційний характер, то твердження відповідача у спірному висновку про порушення позивачем пункту 4-1 Постанови № 710 не ґрунтуються на вимогах законодавства. До того ж, на думку позивача, Постанова № 710 не є законодавством у сфері публічних закупівель та у відповідача відсутні повноваження на перевірку дотримання вимог цієї Постанови.
Також у позові зазначено, що твердження Західного офісу Держаудитслужби про порушення позивачем пункту 18 частини другої статті 22 Закону № 922-VIII є безпідставними, оскільки залучення субпідрядників/співвиконавців не передбачалося, про що й було вказано у тендерній документації. Відносно висновку відповідача про порушення Департаментом гуманітарної політики Дніпровської міської ради вимог пункту 2 частини другої статті 22 та частини третьої статті 17 Закону № 922-VIII, то, на переконання позивача, він також не відповідає дійсним обставинам, оскільки тендерна документація міститься інформацію про спосіб надання учасниками закупівлі відповідної інформації.
Окремо позивач стверджує про порушення відповідачем порядку оформлення висновку про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-12-09-016548-с від 26 вересня 2022 року, оскільки цей висновок не містить чітких і конкретних заходів, які повинен вчинити позивач, тобто є неконкретизованим.
ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2022 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2023 року, позов залишено без задоволення.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що зважаючи на приписи Положення про Департамент гуманітарної політики Дніпровської міської ради, до позивача має застосовуватися пункт 4-1 Постанови № 710, як до головного розпорядника бюджетних коштів.
Разом з тим місцевим судом встановлено, що у пункті 5 "Кваліфікаційні критерії до учасників та вимоги, встановлені статтею 17 Закону" розділу ІІІ тендерної документації вказано, що учасники закупівлі повинні подати наступні документи на виконання положень статті 16, 17 Закону у формі та способі, що наведено нижче: - Інформація про відсутність підстав, визначених у частинах першій і другій статті 17 Закону, надається у складі пропозиції в довільній формі, у вигляді довідок або зведеної довідки, що містять чітке пояснення по кожному пункту окремо та посилання на дані норми закону (пункт, частину, статтю). Отже вимоги частини третьої статті 17 Закону № 922-VIII позивачем були виконані.
Натомість, у тендерній документації відсутня інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Також у тендерній документації відсутня вимога про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб`єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг як субпідрядника/співвиконавця у тендерній документації. Зазначено лише, що інформація про субпідрядника (у випадку закупівлі робіт) не передбачається.
На підставі викладеного Дніпропетровський окружний адміністративний суд констатував обґрунтованість наведених у висновку Західного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-12-09-016548-с порушень законодавства у сфері публічних закупівель, допущених позивачем, а саме вимог пункту 4-1 Постанови № 710 та пунктів 2, 18 частини другої статті 22 Закону № 922-VIII.
Третій апеляційний адміністративний суд погодився з позицією та висновками і мотивами, наведеними у рішенні суду першої інстанції. Додатково, апеляційний суд у постанові від 16 березня 2023 року зазначив, що висновок органу державного контролю у даній справі передбачав спосіб усунення виявлених і підтверджених судом порушень, а саме зобов`язував позивача здійснити заходи (зокрема, шляхом проведення роз`яснювальної роботи, економічних навчань), тобто дій, направлених на недопущення у подальшому порушень вимог пункту 4-1 Постанови № 710 при розміщенні та оприлюдненні інформації про закупівлю та складання тендерної документації, і такий висновок є актуальним, особливо враховуючи позицію позивача щодо рекомендаційного характеру Постанови №710.
ІІІ. Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції. Позиція інших учасників справи
20 квітня 2023 року до Верховного Суду через підсистему "Електронний суд" надійшла касаційна скарга Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради, у якій скаржник просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2022 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2023 року і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Рішення судів попередніх інстанцій оскаржуються позивачем з підстав, визначених пунктами 1, 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Обґрунтовуючи наявність підстави касаційного оскарження за пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України скаржник посилається на неправильне застосування пункту 5 часини сьомої статті 8 Закону № 922-VIII, частини другої статті 2 КАС України без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 10 грудня 2019 року у справі № 160/9513/18, від 02 грудня 2021 року у справі № 320/4611/19, від 11 червня 2020 року у справі №160/6502/19, від 12 серпня 2020 року у справі № 160/11304/19, від 21 січня 2021 року у справі № 400/4458/19, від 28 січня 2021 року у справі № 160/12925/19.
У контексті зазначеної підстави та наведеної судової практики Верховного Суду касатор стверджує, що висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UА-2021-12-09-016548-с від 26 вересня 2022 року не містить чіткі, конкретні і зрозумілі приписи на адресу підконтрольного суб`єкта, що є порушенням вимог законодавства у частині змісту висновку, як акта індивідуальної дії.
На обґрунтування підстави касаційного оскарження за пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України заявник касаційної скарги зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовано норми пункту 4-1 Постанови № 710 (зі змінами від 16 грудня 2020 року № 1266), пункту 18 частини другої статті 22 Закону № 922-VIII, однак висновок Верховного Суду щодо питання застосування цих норм права у подібних правовідносинах відсутній.
З позиції автора скарги, Постанова № 710 містить окремо розмежовує вимоги до органів місцевого самоврядування (пункт 4) та головних розпорядників бюджетних коштів (розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня) (пункт 4-1). Тож оскільки позивач є органом місцевого самоврядування, то в даному випадку пункт 4 Постанови № 710 для нього є спеціальним і саме цим пунктом він має керуватися. Окрім того, на думку скаржника, Постанова № 710 не є законодавством у сфері публічних закупівель, а відтак, у відповідача в рамках проведення моніторингу процедури закупівлі взагалі відсутні повноваження на перевірку дотримання позивачем вимог постанов Кабінету Міністрів України.
Також в обсязі цієї підстави касаційного оскарження скаржник зазначає, що замовником закупівлі не було порушено вимоги пункту 18 частини другої статті 22 Закону № 922-VIII, оскільки залучення субпідрядника/співвиконавця до виконання послуг не передбачалося.
Окремо касатор посилається на порушення норм процесуального права, оскільки судом першої інстанції помилково віднесено справу № 160/15844/22 до категорії незначної складності та розглянув її за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою від 02 травня 2023 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
15 травня 2023 року до суду касаційної інстанції від Західного офісу Держаудитслужби надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні скарги Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
Ухвалою від 14 червня 2023 року Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Соколова В.М. провів необхідні дії з підготовки справи до касаційного розгляду та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами на підставі пункту 1 частини першої статті 345 КАС України.
ІV. Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
На виконання доручення Держаудитслужби України № 003100-18/6851-2022 від 05 вересня 2022 року та на підставі наказу Західного офісу Держаудитслужби від 14 вересня 2022 року № 274 "Про початок моніторингу процедур закупівель" відповідачем прийнято рішення про початок проведення моніторингу закупівлі UA-2021-12-09-016548-с, найменування замовника: Департамент гуманітарної політики Дніпровської міської ради, предмет закупівлі - послуги з харчування для закладів загальної середньої освіти м. Дніпра ДК 021:2015:55320000-9 Послуги з організації харчування, 1866817,6 UAH, 55320000-9, ДК021, 42800 штуки.
За результатами моніторингу закупівлі послуги "ДК 021:2015:55320000-9 Послуги з організації харчування (послуги з харчування для закладів загальної середньої освіти м.Дніпра ДК 021:2015:55320000-9 Послуги з організації харчування)", Західним офісом Держаудитслужби складено висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-12-09-016548-с, який затверджено 22 вересня 2022 року.
Цим висновком встановлено: замовником (як розпорядником бюджетних коштів) не забезпечено оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та очікуваної вартості предмета закупівлі на власному веб-сайті (або на офіційному веб-сайті головного розпорядника бюджетних коштів), чим порушено вимогу пункту 4-1 Постанови № 710. За нормою пункту 18 частини другої статті 22 Закону № 922-VIII тендерна документація повинна містити вимогу про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження" щодо кожного суб`єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг як субпідрядника/ співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю - у разі закупівлі робіт або послуг. Однак, при здійсненні Замовником закупівлі послуг (з харчування для закладів дошкільної освіти м. Дніпра), на порушення вимог пункту 18 частини другої статті 22 Закону, у тендерній документації Замовника відсутня вимога про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб`єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання послуг як субпідрядника/ співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю. У тендерній документації (частина 7 розділу III) Замовником зазначено, що інформація про субпідрядника (у випадку закупівлі робіт) - "Не передбачається". Згідно з частиною шостою статті 17 Закону та умовами Додатку 2 до тендерної документації переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує десяти днів з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику документи шляхом оприлюднення їх в електронній системі закупівель, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6, 8, 12 і 13 частини першої та частиною другою цієї статті. Одночасно, за нормами частини третьої статті 17 Закону замовником визначається спосіб документального підтвердження згідно із законодавством щодо відсутності підстав, передбачених пунктами 5, 6, 12 і 13 частини першої та частиною другою цієї статті для надання таких документів переможцем процедури закупівлі через електронну систему закупівель. На порушення умов частини третьої статті 17 Закону та пункту 2 частини другої статті 22 Закону Замовник не визначив способу документального підтвердження для переможця тендеру щодо відсутності підстав, передбачених пунктами 5, 6, 12, 13 частини першої та частиною другою статті 17 Закону.
З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтями 2 та 5 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" та статтею 8 Закону № 922-VIII відповідач зобов`язав Замовника здійснити заходи (зокрема, шляхом проведення роз`яснювальної роботи, економічних навчань тощо) щодо недопущення у подальшому порушень вимог пункту 4-1 Постанови КМУ № 710 при розміщенні та оприлюдненні інформації про закупівлю, пунктів 2 та 18 частини другої статті 22 та частини третьої статті 17 Закону № 922-VIII - при складанні тендерної документації.
V. Джерела права й акти їхнього застосування
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 1 Закону України від 26 січня 1993 року № 2939-XII "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" (далі - Закон № 2939-XII; тут і далі - у редакції на час проведення моніторингу) здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).
За змістом частин першої і другої статті 2 Закону № 2939-XII, головними завданнями органу державного фінансового контролю є, зокрема, здійснення державного фінансового контролю за дотриманням законодавства про закупівлі.
Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.
Згідно з Положенням про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року № 43 (далі - Положення №43 у редакції на час виникнення спірних правовідносин), Державна аудиторська служба України (далі - Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Підпунктом 3 пункту 4 Положення № 43 закріплено, що Держаудитслужба реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки державних закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
При цьому, пунктом 7 Положення № 43 визначено, що Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.
Відповідно до статті 5 Закону № 2939-XII контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.
Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад встановлює Закон № 922-VIII (тут і далі - у редакції на час проведення моніторингу), пунктом 14 частини першої статті 1 якого визначено, що моніторингом процедури закупівлі є аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.
Як обумовлено частиною четвертою статті 8 Закону № 922-VIII, строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель.
Положеннями частини шостої статті 8 Закону № 922-VIII передбачено, що за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
У частині десятій статті 8 Закону № 922-VIII закріплено, що у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.
Форма висновку та порядок його заповнення визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю (частина дев`ятнадцята статті 8 Закону № 922-VIII).
За змістом частини третьої статті 17 Закону № 922-VIII учасник процедури закупівлі в електронній системі закупівель під час подання тендерної пропозиції підтверджує відсутність підстав, передбачених пунктами 5, 6, 12 і 13 частини першої та частиною другою цієї статті. Спосіб документального підтвердження згідно із законодавством щодо відсутності підстав, передбачених пунктами 5, 6, 12 і 13 частини першої та частиною другою цієї статті, визначається замовником для надання таких документів лише переможцем процедури закупівлі через електронну систему закупівель.
Статтею 22 Закону № 922-VIII передбачено, що тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення конкурентних процедур закупівель в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель. Тендерна документація не є об`єктом авторського права та/або суміжних прав.
У тендерній документації зазначаються такі відомості: 1) інструкція з підготовки тендерних пропозицій; 2) один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 цього Закону, підстави, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність підставам, встановленим статтею 17 цього Закону, у разі якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації", та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним. Для об`єднання учасників замовником зазначаються умови щодо надання інформації та способу підтвердження відповідності таких учасників установленим кваліфікаційним критеріям та підставам, встановленим статтею 17 цього Закону; 3) інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі та технічні специфікації до предмета закупівлі повинні визначатися замовником з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою статті 5 цього Закону; 4) інформація про маркування, протоколи випробувань або сертифікати, що підтверджують відповідність предмета закупівлі встановленим замовником вимогам (у разі потреби); 5) кількість товару та місце його поставки; 6) місце, де повинні бути виконані роботи чи надані послуги, їх обсяги; 7) строки поставки товарів, виконання робіт, надання послуг; 8) проект договору про закупівлю з обов`язковим зазначенням порядку змін його умов; 9) опис окремої частини або частин предмета закупівлі (лота), щодо яких можуть бути подані тендерні пропозиції, у разі якщо учасникам дозволяється подати тендерні пропозиції стосовно частини предмета закупівлі (лота). Замовник може передбачити можливість укладення одного договору про закупівлю з одним і тим самим учасником у разі визначення його переможцем за кількома лотами; 10) перелік критеріїв оцінки та методика оцінки тендерних пропозицій із зазначенням питомої ваги кожного критерію. У разі застосування критерію оцінки вартість життєвого циклу, методика оцінки тендерних пропозицій повинна містити опис усіх складових вартісних елементів та перелік документів і інформації, які повинні надати учасники для підтвердження вартості складових елементів життєвого циклу. Замовник у разі необхідності дисконтування витрат життєвого циклу майбутніх періодів може використовувати поточну облікову ставку Національного банку України. Вартість життєвого циклу може рахуватися як сума всіх витрат життєвого циклу або сума всіх витрат життєвого циклу, поділена на розрахункову одиницю експлуатації предмета закупівлі; 11) строк дії тендерної пропозиції, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними, але не менше 90 днів із дати кінцевого строку подання тендерних пропозицій; 12) валюта, у якій повинна бути зазначена ціна тендерної пропозиції; 13) мова (мови), якою (якими) повинні бути складені тендерні пропозиції; 14) кінцевий строк подання тендерних пропозицій; 15) розмір та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати); 16) розмір, вид, строк та умови надання, повернення та неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю (якщо замовник вимагає таке забезпечення надати); 17) прізвище, ім`я та по батькові, посада та електронна адреса однієї чи кількох посадових осіб замовника, уповноважених здійснювати зв`язок з учасниками; 18) вимога про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб`єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг як субпідрядника/співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю - у разі закупівлі робіт або послуг; 19) опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій. Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов`язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме - технічні помилки та описки.
Тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.
Тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.
Наказом Міністерства фінансів України від 08 вересня 2020 року № 552, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 01 жовтня 2020 року за № 958/35241, затверджено Порядок заповнення форми висновку про результати моніторингу закупівлі (далі - Порядок № 552).
Згідно з розділом ІІІ Порядку № 552, у пункті 1 констатуючої частини форми висновку зазначаються:
1) дата закінчення моніторингу процедури закупівлі відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі";
2) питання, що стало предметом аналізу дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель, перелік проаналізованих документів та інформації, інші дії органу державного фінансового контролю, яких було вжито відповідно до законодавства для забезпечення проведення моніторингу процедури закупівлі;
3) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого(их) за результатами моніторингу процедури закупівлі, із зазначенням:
структурної одиниці нормативно-правового акта, норми якої порушено, його виду, найменування суб`єкта нормотворення, дати прийняття та його реєстраційного індексу (крім законів), заголовка, а в разі відсилання до зареєстрованого нормативно-правового акта - також дати і номера його державної реєстрації в Міністерстві юстиції України. Під час зазначення структурної одиниці закону зазначається лише її заголовок (крім законів про внесення змін);
найменування та реквізитів документів, на підставі яких зроблено висновок про наявність порушення (у разі потреби також деталізуються суть та обставини допущення порушення).
У пункті 2 заповнюється висновок про наявність чи відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель за кожним із питань, що аналізувалися.
У разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якого орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.