ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 червня 2023 року
м. Київ
справа № 600/6356/21-а
адміністративне провадження № К/990/14653/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М.,
суддів - Єресько Л.О.,
Мартинюк Н.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою Чернівецької обласної прокуратури
на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 08.02.2022 (головуючий суддя - І.В. Маренич)
та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20.04.2022 (головуючий суддя - Е.С. Смілянець, судді - Ю.П. Полотнянко, Т.О. Драчук)
у справі № 600/6356/21-а
за позовом ОСОБА_1
до Чернівецької обласної прокуратури
про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,
встановив:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Чернівецької обласної прокуратури, в якому просив:
- визнати протиправною відмову Чернівецької обласної прокуратури щодо невиплати позивачу середнього заробітку за весь період затримки виплати вихідної допомоги при звільненні;
- стягнути з Чернівецької обласної прокуратури на користь позивача середній заробіток за весь час затримки виплати вихідної допомоги при звільненні, а саме: з 10.08.2020 по 21.10.2021 в сумі 395 905, 25 грн.
2. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує, що наказом від 10.08.2020 його звільнено з посади прокурора на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру". В день звільнення відповідачем не здійснено повного розрахунку з позивачем, а саме: не виплачено вихідну допомогу. З огляду на що позивач був вимушений звернутися до суду з позовом. Рішенням у справі № 600/2895/20-а позов задоволено частково, зокрема стягнуто з Чернівецької обласної прокуратури на користь позивача вихідну допомогу. Вказує, що на виконання рішення суду у справі № 600/2895/20-а та виконавчого листа від 15.09.2021 відповідачем 21.10.2021 виплачено вихідну допомогу. З посиланням на положення статті 117 Кодексу законів про працю України вказує про наявність підстав для стягнення з відповідача на його користь середнього заробітку за весь час затримки виплати вихідної допомоги при звільненні.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 08.02.2022, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20.04.2022, адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною відмову Чернівецької обласної прокуратури щодо невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за увесь період затримки виплати вихідної допомоги при звільненні. Стягнуто з Чернівецької обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки виплати вихідної допомоги при звільненні, а саме: з 10.08.2020 по 20.10.2021 в сумі 13 954, 04 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
4. При прийнятті рішення суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оскільки відповідачем не проведено своєчасно розрахунок при звільненні, на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнені. Водночас, з огляду на очевидну неспівмірність сум середнього заробітку зі встановленим розміром заборгованості, суди дійшли висновку, що справедливим, пропорційним і таким, що відповідатиме обставинам цієї справи, визначення розміру відповідальності відповідача за прострочення ним належних при звільненні позивача виплат належить у сумі 13 954, 04 грн.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
5. Посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, скаржник просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати в частині задоволених вимог та закрити провадження у справі.
6. Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги скаржник вказує, що суди попередніх інстанцій, всупереч вимог статей 170, 238 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянули справу по суті, у той час як провадження у цій справі підлягало закриттю, оскільки рішення щодо даного спору прийнято судом у справі № 600/2895/20-а. Заявник наголошує, що спір щодо стягнення з Чернівецької обласної прокуратури на користь позивача середнього заробітку за весь час затримки виплати по день фактичного розрахунку уже був предметом судового розгляду у справі № 600/2895/20-а і судом уже постановлено рішення про відмову у задоволенні позову в цій частині.
Позиція інших учасників справи
7. У відзиві на касаційну скаргу позивач з доводами та вимогами скаржника не погоджується, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
Рух касаційної скарги
8. Ухвалою Верховного Суду від 23.06.2022 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Чернівецької обласної прокуратури.
9. Ухвалою Верховного Суду від 14.06.2023 адміністративну справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи
10. Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 30.04.2021 у справі № 600/2895/20-а, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2021, адміністративний позов ОСОБА_1 до Чернівецької обласної прокуратури про визнання протиправною бездіяльності, стягнення вихідної допомоги і середнього заробітку за весь час затримки її виплати - задоволено частково. Стягнуто з Чернівецької обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 вихідну допомогу в розмірі 27 908, 08 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
11. На виконання вказаного рішення суду та виконавчого листа Чернівецькою обласною прокуратурою 21.10.2021 виплачено вихідну допомогу у зв`язку зі звільненням у розмірі 27 908, 08 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 204597599, № 204610455, № 204620481.
12. 25.10.2021 позивач звернувся до виконувача обов`язки керівника Чернівецької обласної прокуратури із проханням виплатити йому середній заробіток за увесь період затримки виплати йому вихідної допомоги, а саме з 10.08.2020 по 21.10.2021.
13. Відповідач листом від 04.11.2021 № 21-359вих-21 повідомив позивачу, що рішення Чернівецького окружного адміністративного суду та постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду виконане в повному обсязі. Зазначено, що в резолютивній частині рішення відсутня вимога, щодо відшкодування середнього заробітку за весь період затримки по день фактичного розрахунку.
Позиція Верховного Суду
14. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).
15. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).
16. Судові рішення у справі оскаржуються скаржником лише з підстав неправильного застосування судами норм процесуального права, а саме: статей 170, 238, 361 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому перегляд судових рішень здійснюється лише в частині правильного застосування ними норм процесуального права.
17. Доводи касаційної скарги обґрунтовуються тим, що предметом оскарження у цій справі є повторний розгляд судами ідентичного спору за позовом ОСОБА_1 до Чернівецької обласної прокуратури про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, який уже був предметом спору у справі № 600/2895/20-а і по якому судами першої та апеляційної інстанцій постановлено рішення про відмову у задоволенні таких позовних вимог. Враховуючи, що у справах № 600/2895/20-а та № 600/6356/21 ідентичний спір між тими самими сторонами, про той самий предмет позову, з тих же підстав, скаржник вважає, що провадження у цій справі підлягало закриттю на підставі пункту 4 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України.