ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 червня 2023 року
м. Київ
справа №120/16389/21-а
провадження № К/990/26513/22, К/990/27222/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Жука А. В.,
суддів - Мартинюк Н. М., Мельник-Томенко Ж. М.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу
за позовом ОСОБА_1 до Вінницької обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування рішення, поновлення на посаді, провадження у якій відкрито
за касаційними скаргами Офісу Генерального прокурора та Вінницької обласної прокуратури на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 10 травня 2022 року (головуючий суддя (суддя-доповідач) Крапівницька Н.Л.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2022 року (колегія суддів у складі головуючого судді (судді-доповідача) Залімського І.Г., суддів - Мацького Є.М. Сушка О.О.),
УСТАНОВИВ:
І. Історія справи
1. У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернулась до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом, у якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення п`ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) (далі - П`ятнадцята кадрова комісія) від 13 вересня 2021 року №260 про неуспішне проходження атестації прокурором Могилів-Подільської місцевої прокуратури Вінницької області ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним та скасувати наказ керівника Вінницької обласної прокуратури від 20 жовтня 2021 року за №1365-к про звільнення ОСОБА_1 з 22 жовтня 2021 року з посади прокурора Могилів-Подільської місцевої прокуратури Вінницької області та органів прокуратури на підставі підпункту 2 пункту 19 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України від 19 вересня 2019 року № 113-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" (далі - Закон № 113-ІХ), у зв`язку з рішенням кадрової комісії про неуспішне проходження атестації;
- поновити ОСОБА_1 з 23 жовтня 2021 року на посаді, рівнозначній посаді прокурора Могилів-Подільської місцевої прокуратури Вінницької області;
- стягнути з прокуратури Вінницької області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 23 жовтня 2021 року до 10 травня 2022 року включно.
2. На обґрунтування своїх вимог позивачка зазначила, що П`ятнадцята кадрова комісія, приймаючи рішення про неуспішне проходження нею атестації за результатами складеного 05 листопада 2020 року іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки, фактично переглянула рішення Другої кадрової комісії від 19 листопада 2020 року (протокол засідання комісії №14), яким позивачку було виключено зі списку осіб, які не склали відповідний іспит з огляду на обставини, що істотно вплинули на його перебіг та результат, призначено відповідно до пункту 7 розділу І Порядку проходження прокурорами атестації, затвердженого наказом Генерального прокурора від 03 жовтня 2019 року № 221 (далі - Порядок № 221) нову дату складання зазначеного іспиту та внесено до графіку для його складання. Позивачка вважає, що оскільки П`ятнадцята кадрова комісія іспит у неї не приймала, то не була суб`єктом, уповноваженим приймати рішення про неуспішне проходження прокурором атестації. Водночас зауважила на необґрунтованості ухваленого цією комісією рішення, зокрема, відсутності у ньому мотивів щодо набрання ОСОБА_1 82 х з необхідних 93-х балів, а також залишення поза увагою заяви позивачки від 06 листопада 2020 року про технічні збої у роботі комп`ютера під час тестування. Крім цього зазначила, що другий етап атестації не відповідає встановленому Законом № 113-ІХ предмету атестації прокурора, що зумовлює відсутність факту неуспішного складення іспиту. Таким чином, на її переконання, оспорюване рішення П`ятнадцятої кадрової комісії підлягає скасуванню як протиправний. Ураховуючи, що наказ керівника Вінницької обласної прокуратури про звільнення позивачки з посади ґрунтується на згаданому рішенні П`ятнадцятої кадрової комісії, то він так само є протиправним і підлягає скасуванню судом з поновленням ОСОБА_1 на посаді та виплатою їй середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Короткий зміст судових рішень першої та апеляційної інстанцій
3. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 10 травня 2022 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2022 року, позов задоволено.
4. Свої висновки місцевий адміністративний суд мотивував тим, що Закон №113-ІХ, Порядок №221 та Порядок роботи кадрових комісій, затверджений наказом Генерального прокурора від 17 жовтня 2019 року № 233 (далі - Порядок № 233) не наділяють кадрову комісію повноваженнями за тими ж самими обставинами ревізувати (переглядати) власне рішення або рішення попередньої кадрової комісії щодо призначення прокурору нового часу (дати) складання відповідного іспиту чи проведення з ним співбесіди, як і не передбачають вчинення кадровою комісією повторно дій щодо визначення підстав для призначення нового часу (дати) складання іспиту чи проведення співбесіди, як не передбачають і права комісії або дій щодо вирішення питання, чи включати до графіку складання іспитів прокурора, щодо якого вже прийнято рішення про призначення йому нової дати складання іспиту.
5. Суд зауважив, що Другою кадровою комісією було розглянуто заяву позивача та прийнято із цього приводу рішення, оформлене протоколом від 19 листопада 2020 року №14, яким заяву вирішено по суті, а отже це процедурне рішення було реалізовано.
6. На переконання суду, у розглядуваному випадку єдиним можливим правомірним та послідовним варіантом дій П`ятнадцятої кадрової комісії було визначити позивачці конкретну дату складання іспиту на загальні здібності та навички і скласти відповідний графік складання іспитів із включенням до нього позивачки, натомість, кадрова комісія, не зважаючи на чинне рішення Другої кадрової комісії, оформлене протоколом від 19 листопада 2020 року №14 безпідставно прийняла протилежне за змістом рішення.
7. Отже, за висновком суду, П`ятнадцята кадрова комісія при прийнятті рішень від 25 серпня та 13 вересня 2021 року (протокол №6 та №260 відповідно) діяла з перевищенням повноважень та не на підставі Порядків №221 та №233, унаслідок чого позбавила позивачку можливості скласти відповідний іспит та прийняла оскаржене у цій справі рішення про неуспішне проходження ОСОБА_1 атестування, яке є протиправним.
8. Задовольняючи решту позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що вони є похідними від вимог про визнання протиправним і скасування оскаржуваного рішення П`ятнадцятої кадрової комісії
9. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками місцевого адміністративного суду.
Короткий зміст касаційних скарг
10. Офіс Генерального прокурора та Вінницька обласна прокуратура подали касаційні скарги на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 10 травня 2022 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2022 року, в яких просять скасувати ці судові рішення та ухвалити нове - про відмову у задоволенні позову.
11. Обґрунтовуючи наявність підстав для касаційного оскарження, відповідачі у своїх скаргах послалися на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, мотивувавши це відсутністю висновку Верховного Суду стосовно питання застосування пунктів 9, 16, 17 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113-IX та пунктів 7, 8 розділу, пункту 6 розділуПорядку №221 у подібних справах з урахуванням обставин прийняття комісією процедурного рішення про задоволення заяви позивача про повторне проходження іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки, з наступним прийняттям іншою кадровою комісією рішення про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання того ж іспиту.
12. Офіс Генерального прокурора окрім цього у своїй касаційній скарзі також зазначив, що пункт 11 розділуПорядку №221 не наділяє прокурора правом повторного складання іспиту, а визначає підстави перенесення дати іспиту за умови неявки прокурора на час, встановлений для нього комісією шляхом включення до графіку. На його переконання, у випадку неможливості прибуття прокурора для складання відповідного етапу атестації за наявності поважних причин та відповідної заяви, кадрові комісії мають керуватися відсилочною нормою Закону №113-IX (пункт 9 розділу"Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113-IX) та, приймаючи рішення про перенесення дати іспиту, застосувати пункт 11 Порядку №221. На думку відповідача, підставою, що зумовлює необхідність надання Верховним Судом відповідного висновку, є потреба у тлумаченні окремих норм права з метою надання правової оцінки правомірності визначення кадровою комісією результату іспиту та в цілому атестації позивача, що, очевидно, матиме значення при визначенні правомірності дій кадрових комісій в аналогічних випадках.
13. Мотиви поданих відповідачами касаційних скарг загалом зводяться до того, що позивачка на виконання пункту 10 Порядку № 221 власноруч подала заяву встановленої форми про переведення на посаду прокурора в окружну прокуратуру та про намір пройти атестацію, чим фактично надала персональну згоду на те, що у разі прийняття кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації, її буде звільнено на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру". Подання такої заяви є правом, а не обов`язком прокурора, водночас реалізація такого права свідчить про усвідомлення наслідків неуспішного проходження атестації. Згідно з відомостями про результати складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки, позивачка не набрала необхідної кількості балів (прохідного балу), при цьому проходження нею тестування 05 листопада 2020 року було завершено, під час проведення тестування звернень від ОСОБА_1 до робочої групи та членів комісії не надходило, акти про дострокове завершення тестування з незалежних від членів комісії та прокурора причин відповідно до пункту 7 розділу І Порядку № 221 не складалися. До того ж, Другою кадровою комісією за результатами проходження позивачкою атестації прийнято процедурне, а не остаточне рішення (про успішне чи неуспішне проходження атестації), яким вирішено призначити новий час складання цього іспиту без визначення конкретної дати, у подальшому новий час та дату складання іспиту Друга кадрова комісія не визначила, графік складання іспиту, зокрема, позивачки, не затвердила, тому висновки судів про те, що рішення Другої кадрової комісії від 19 листопада 2020 року було реалізовано скаржники вважають помилковими.
14. Також скаржники наполягають на тому, що Законом № 113та Порядком № 221 повторне проходження атестації, крім випадків, визначених цими правовими актами, не передбачено. У розглядуваному випадку підстав для повторного проходження позивачем тестування П`ятнадцятою кадровою комісією не встановлено.
15. З огляду на наведене відповідачі переконані в тому, що оскаржуване рішення П`ятнадцятої кадрової комісії, а також прийнятий на їх підставі наказ про звільнення позивачки з посади прокурора, є законними та обґрунтованими, а висновки судів попередніх інстанцій - помилковими.
Позиція інших учасників справи
16. Позивачка подала відзив на касаційні скарги Вінницької обласної прокуратури та Офісу Генерального прокурора, у якому просила ці скарги залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 10 травня 2022 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2022 року - без змін.
17. На її переконання, суди попередніх інстанцій правильно встановили обставини справи та ухвалили судові рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, водночас касаційні скарги відповідачів є необґрунтованими, а наведені у них доводи висновків судів не спростовують.
Рух адміністративної справи в суді касаційної інстанції
18. 30 вересня та 06 жовтня 2022 року до Верховного Суду надійшли відповідно касаційна скарга Офісу Генерального прокурора та Вінницької обласної прокуратури.
19. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду справи № 120/16389/21-а визначено колегію суддів у складі головуючого судді - Жука А.В., суддів - Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.
20. Ухвалою Верховного Суду від 05 жовтня 2022 року касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора залишено без руху з підстав несплати судового збору та надано скаржникові десятиденний строк для усунення недоліків касаційної скарги, які зазначені в мотивувальній частині ухвали.
21. Ухвалою Верховного Суду від 13 жовтня 2022 року з аналогічних мотивів залишено без руху касаційну скаргу Вінницької обласної прокуратури.
22. Після усунення відповідачами недоліків поданих ними касаційних скарг, Верховний Суд ухвалами від 16 листопада 2022 року відкрив за ними касаційні провадження.
23. Ухвалами Верховного Суду від 17 листопада 2022 року відмовлено у задоволенні клопотань Офісу Генерального прокурора та Вінницької обласної прокуратури про зупинення виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 10 травня 2022 року та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2022 року у справі №120/16389/21 а.
24. Ухвалою Верховного Суду від 14.06.2023 закінчено підготовчі дії у цій справі; об`єднано касаційні скарги Офісу Генерального прокурора (№ К/990/26513/22) та Вінницької обласної прокуратури (№ К/990/27222/22) в одне касаційне провадження; справу № 120/16389/21 призначено до касаційного розгляду у порядку письмового провадження у суді касаційної інстанції за наявними у справі матеріалами.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
25. ОСОБА_1 з 25 травня 2012 року проходила службу на прокурорських посадах в органах прокуратури України, а з 15 грудня 2015 року - на посаді прокурора Могилів-Подільської місцевої прокуратури Вінницької області (т.1, а.с.20 25).
26. 07 жовтня 2019 року ОСОБА_1 подала заяву на ім`я Генерального прокурора про переведення на посаду прокурора в окружній прокуратурі та про намір пройти атестацію. У цій заяві позивачка підтвердила, що усвідомлює та погоджується, що у разі неуспішного проходження будь-якого з етапів атестації, передбаченого Порядком № 221, а також за умови настання однієї з підстав, передбачених пунктом 19 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113, її буде звільнено з посади прокурора (т.1, а.с. 110).
27. 05 листопада 2020 року ОСОБА_1 склала іспит у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки, за результатами якого набрала 82 бали з 93-х потрібних для успішного складання іспиту. Ці результати відображені у відповідній відомості, ознайомлення з якою засвідчено підписом позивачки. У примітках до цієї відомості будь-яких зауважень вона не висловила (т.1, а.с.120).
28. 06 листопада 2020 року позивачка звернулася до Другої кадрової комісії із заявою, у якій, посилаючись на технічні несправності у роботі комп`ютера, просила надати можливість повторно скласти іспит у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки (т.1, а.с. 133 134).
29. За результатами розгляду заяви позивачки Друга кадрова комісія ухвалила рішення, оформлене протоколом № 14 від 19 листопада 2020 року, відповідно до якого на підставі пункту 11 розділу І Порядку №221 вирішено визнати недійсними результати складеного нею 05 листопада 2020 року іспиту, виключити її зі списку осіб, які під час його здачі набрали менше 93-х балів та призначити проходження тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки на іншу дату, включивши її до відповідного графіку (т.1, а.с.131).
30. Наказом Генерального прокурора від 16 липня 2021 року № 236 визнано такими, що втратили чинність накази Генерального прокурора від 10 вересня 2020 року № 422, 423, 424 та 425 про створення відповідно першої, другої, третьої та четвертої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих).
31. З метою продовження проходження прокурорами атестації наказом Генерального прокурора від 22 липня 2021 року № 239 створено П`ятнадцяту кадрову комісію.
32. Згідно з актом приймання-передачі відповідні матеріали з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) було передано П`ятнадцятій кадровій комісії (т. 1, а.с. 157 158).
33. 25 серпня 2021 року П`ятнадцята кадрова комісія на своєму засіданні (оформлено протоколом № 6) розглянула питання про включення до графіку складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки ОСОБА_1 (питання № 57 порядку денного). За результатом розгляду цього питання чотири члени Комісії віддали голоси "проти" включення ОСОБА_1 до відповідного графіку, "за" - 0 (т. 1, а.с.187 188).
34. 13 вересня 2021 року П`ятнадцята кадрова комісія ухвалила рішення про неуспішне проходження атестації прокурорами згідно з переліком (додаток № 1 до протоколу засідання Комісії від 13 вересня 2021 року № 11), до якого за № 260 включено, зокрема, ОСОБА_1 (т. 1, а.с. 218 звор.).
35. Того ж дня П`ятнадцята кадрова комісія ухвалила оскаржуване рішення від 13 вересня 2021 року № 260 "Про неуспішне проходження прокурором атестації", у якому зазначено, що ОСОБА_1 за результатами складення іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки набрала 82 бали, що є менше прохідного балу (93), встановленого наказом в.о. Генерального прокурора від 07 жовтня 2020 року № 474, вона не допускається до етапу проходження співбесіди та припиняє участь в атестації. У зв`язку із цим прокурор ОСОБА_1 не успішно пройшла атестацію (т.1, а.с.111).
36. Наказом керівника Вінницької обласної прокуратури від 20 жовтня 2021 року № 1365к ОСОБА_1 звільнено з посади прокурора Могилів-Подільської місцевої прокуратури Вінницької області та органів прокуратури з 22 жовтня 2021 року на підставі підпункту 2 пункту 19 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113у зв`язку із рішенням кадрової комісії про неуспішне проходження атестації (т.2, а.с.56).
ІІІ. Позиція Верховного Суду
37. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
38. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).
39. Колегія суддів, перевіривши доводи касаційних скарг, виходить із такого.
40. Спірні правовідносини між сторонами склалися з приводу рішення П`ятнадцятої кадрової комісії про неуспішне проходження прокурором атестації та звільнення з посади з органів прокуратури на підставі такого рішення.
41. Касаційні провадження у справі, що розглядається, відкриті з підстави, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, наявність якої скаржники обґрунтували відсутністю висновку Верховного Суду стосовно питання застосування пунктів 9, 16, 17 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113-IX та пунктів 7, 8 розділу, пункту 6 розділуПорядку №221 у подібних справах з урахуванням обставин прийняття комісією процедурного рішення про задоволення заяви позивача про повторне проходження іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки, з наступним прийняттям іншою кадровою комісією рішення про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання того ж іспиту.
Колегія суддів ураховує, що після відкриття касаційних проваджень у цій справі Верховний Суд вже сформував правовий висновок у подібних правовідносинах щодо застосування пунктів 11, 14, 17 розділуІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113, який викладено, зокрема, у постановах від 30 листопада 2022 року у справі № 600/6322/21-а, від 09 лютого 2023 року у справах № 380/21729/21 та № 280/11332/21, від 21 лютого 2023 року у справах № 260/6716/21, № 380/22495/21, № 560/3698/22, № 420/23667/21, від 23 лютого 2023 року у справах № 160/20922/21, № 120/15448/21-а, № 260/6744/21, від 20 квітня 2023 року у справі № 140/13818/21 та інших.
42. Практика Верховного Суду щодо застосування указаних норм права у подібних правовідносинах є сталою та послідовною, а висновки, наведені у вищевказаних справах, є релевантними до обставин цієї справи. Колегія суддів не бачить підстав для відступу від цих висновків, вважає їх застосовними до обставин цієї справи і зазначає таке.
43. Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" від 02 червня 2016 року Конституцію України доповнено статтею 131-1, яка вказує зокрема на те, що за новим українським конституційним правопорядком прокуратуру як інститут, що виконує функцію кримінального переслідування, структурно вмонтовано в загальну систему правосуддя.
44. Отже, Конституція України віднесла прокурорів у розділ правосуддя, змінила характер їх діяльності із загального нагляду на основну функцію кримінального обвинувачення та запровадила нові принципи в проведенні оцінювання як суддів, так і прокурорів.
45. У зв`язку з імплементацією цих змін у національний правопорядок 19 вересня 2019 року прийнято Закон № 113 (тут і далі - у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), у пункті 1 пояснювальної записки до проєкту якого наголошено, що після ухвалення Закону України "Про прокуратуру" в органах прокуратури не відбулося повноцінного кадрового перезавантаження з метою очищення лав прокурорів від осіб, які не відповідають вимогам доброчесності і професійності, що впливало на належність рівня виконання прокурорами своїх повноважень, а також рівня підтримки діяльності прокуратури суспільством. Цей Закон спрямований не стільки на зміну форми чи змісту діяльності прокуратури, скільки на проведення оцінки діючих прокурорів критеріям професійної компетенції, доброчесності та професійної етики.
46. Отже, проведення атестації прокурорів було визначено на законодавчому рівні як умова реформування органів прокуратури, що стосувалася зокрема усіх без винятку прокурорів, які мали бажання продовжувати працювати в органах прокуратури.
47. За змістом цього Закону реформування прокуратури є цілеспрямованим комплексом процедур і заходів, передбачених чинним законодавством, спрямованих на трансформацію цінностей, принципів, завдань і функцій прокуратури, а також стандартів і організаційно-правових засад її діяльності. Мета цієї реформи - сформувати в Україні ефективну прокуратуру, яка б користувалася повагою та довірою суспільства, а також сформувати високопрофесійний і доброчесний корпус прокурорів.
48. Реалізація кадрового перезавантаження за цим Законом відбувається у формі атестації діючих прокурорів на відповідність критеріям професійної компетенції, доброчесності та професійної етики. Установлена цим Законом атестація не має систематичного характеру, відбувається одноразово за окремим законом, є винятковою.
49. Положення Закону № 113щодо процедури переведення діючих прокурорів у разі успішного проходження ними атестації у порядку цього Закону, а також щодо процедури добору на вакантні посади, яка є не складовою процедури призначення на посаду прокурора у розумінні Закону України "Про прокуратуру" (норми щодо якої зупинені відповідно до абзацу 3 пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113), а самостійною та тимчасовою процедурою, передбаченою пунктами 20 та 22 розділу ІІ Закону № 113, носять тимчасовий характер (до 01 вересня 2021 року).
50. Атестація здійснюється згідно з Порядком проходження прокурорами атестації, який затверджується Генеральним прокурором (пункт 9 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" названого Закону). Таким наразі є Порядок № 221.
51. Пунктом 21 розділу І Закону № 113передбачено заміну слів у Законі України "Про прокуратуру", зокрема слова "Генеральна прокуратура України" (в усіх відмінках) замінено словами "Офіс Генерального прокурора" (в усіх відмінках), а слова "регіональні" словами "обласні"; "місцеві" - "окружні".
52. Відповідно до пункту 7 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" цього ж Закону прокурори, які на день набрання ним чинності займають посади прокурорів у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться у порядку, передбаченому цим розділом.
53. Суть запровадженого Законом № 113етапу реформування прокуратури в частині кадрового перезавантаження полягала у тому, що корпус прокурорів Офісу Генерального прокурора, обласних та окружних прокуратур мав формуватися, зокрема із уже переведених прокурорів, які на день набрання чинності цим Законом працювали на посадах прокурорів у Генеральній прокуратурі України, регіональних та місцевих прокуратурах та успішно пройшли атестацію у порядку, визначеному Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури".
54. Частиною третьою статті 16 Закону України "Про прокуратуру", в редакції до внесення змін Законом № 113, було встановлено, що прокурор призначається на посаду безстроково та може бути звільнений з посади, його повноваження на посаді можуть бути припинені лише з підстав та в порядку, передбачених цим Законом.
55. З набранням чинності Законом № 113стаття 16 Закону України "Про прокуратуру" зазнала змін та на момент виникнення спірних правовідносин була викладена в редакції, відповідно до якої прокурор призначається на посаду безстроково та може бути звільнений з посади, його повноваження на посаді можуть бути припинені лише з підстав та в порядку, передбачених законом (зокрема, на підставі підпункту 12 пункту 21 розділу І Закону № 113у частині третій статті 16 слова "цим Законом" замінено словом "законом").