ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 червня 2023 року
м. Київ
справа № 420/2013/22
адміністративне провадження № К/990/31518/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єресько Л.О.,
суддів: Соколова В.М., Калашнікової О.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження без виклику учасників справи у касаційній інстанції справу № 420/2013/22
за позовом ОСОБА_1 до Другого Київського відділу ДВС у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування постанов
за касаційною скаргою ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Ілянда Оксана Іванівна,
на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2022 року, ухвалену колегією суддів у складі: головуючого судді Кравця О.О., суддів: Зуєвої Л.Є., Коваля М.П.,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їхнє обґрунтування
1. У січні 2022 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду із позовом до Другого Київського відділу ДВС у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі - відповідач), де з урахуванням уточнення позовних вимог, просив:
1.1. визнати протиправними дії державного виконавця Другого Київського відділу ДВС у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Похвалітова Олександра Юрійовича (далі - державний виконавець Похвалітов О.Ю.) щодо винесення постанови від 29.11.2021 НОМЕР_2 про стягнення виконавчого збору з ОСОБА_1 в сумі 33220,18 грн та постанови від 14.01.2022 №67764431 про відкриття провадження з виконання постанови державного виконавця Похвалітова О.Ю. від 29.11.2021 НОМЕР_2 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в сумі 33220,18 грн;
1.2. визнати протиправними та скасувати постанову державного виконавця Похвалітова О.Ю. від 29.11.2021 НОМЕР_2 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 33220,18 грн та постанову державного виконавця Похвалітова О.Ю. від 14.01.2022 №67764431 про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови державного виконавця від 29.11.2021 НОМЕР_2 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в сумі 33220,18 грн.
2. В обґрунтування позовної заяви позивач указує, що прийнята 29.11.2021 відповідачем постанова ВП № НОМЕР_2 про стягнення виконавчого збору та відкриття виконавчого провадження ВП № НОМЕР_1 від 14.01.2022 з виконання постанови № НОМЕР_2 від 29.11.2021 про стягнення виконавчого збору є, на його думку, протиправними та такими, що підлягають скасуванню, в тому числі через не звернення державним виконавцем стягнення на майно боржника та не стягнення суми в рахунок погашення боргу за виконавчим листом.
2.1. Позивач наголошує, що виконавче провадження було розпочато до 28.08.2018 (дата відкриття ВП № НОМЕР_2 14.09.2017), тобто до внесення змін Законом №2475-VІІІ від 03.07.2018, проте сума виконавчого збору у розмірі 10% суми, що підлягає примусовому стягненню за виконавчим документом, була визначена державним виконавцем, виходячи з положень Закону №1404-VIII у редакції Закону №2475-VІІІ від 03.07.2018.
2.2. На переконання позивача, підставою для стягнення виконавчого збору у межах виконавчого провадження про стягнення з боржника сум коштів є здійснення державним виконавцем дій по фактичному стягненню з боржника на користь стягувана зазначених у виконавчому документі сум або вартості майна боржника, переданого стягувану за виконавчим документом, та виконавчий збір в редакції Закону №1404-VIII до 28.08.2018 обраховується лише від розміру фактично стягнутих сум або вартості переданого майна.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
3. На виконанні у Другому Київському відділі державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) перебувало виконавче провадження НОМЕР_2 з примусового виконання виконавчого листа № 2-3983/11, виданого 04.11.2014 Київським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_1 332 201,81 грн.
4. Постановою державного виконавця Другого Київського відділу ДВС у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Поляковим О.Г. від 14.09.2017 відкрито виконавче провадження № НОМЕР_2 з виконання вказаного виконавчого листа.
5. Постановою від 29.11.2021 державного виконавця Похвалітова О.Ю. у ВП № НОМЕР_2 було повернуто виконавчий документ стягувачу на підставі пункту 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII).
6. При цьому, під час перебування виконавчого документа № 2-3983/11 на примусовому виконанні державним виконавцем не було здійснено стягнення на користь стягувача ТОВ "ОТП Факторинг Україна".
7. Далі державним виконавцем Похвалітовим О.Ю. 29.11.2021 у ВП НОМЕР_2 прийнято постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 33 220,18 гривень.
8. Постановою державного виконавця Похвалітова О.Ю. від 14.01.2022 відкрите виконавче провадження ВП № НОМЕР_1 із виконання постанови від 29.11.2021 № НОМЕР_2 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в сумі 33220,18 грн.
9. Також державним виконавцем Похвалітовим О.Ю. 14.01.2022 у ВП № НОМЕР_1 прийнято постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження та про арешт коштів боржника.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
10. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25.07.2022 позов задоволено:
10.1. визнано протиправними дії державного виконавця Похвалітова О.Ю. щодо винесення постанови від 29.11.2021 № НОМЕР_2 про стягнення виконавчого збору з ОСОБА_1 в сумі 33220,18 грн та постанови від 14.01.2022 № НОМЕР_1 про відкриття провадження з виконання постанови державного виконавця від 29.11.2021 № НОМЕР_2 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в сумі 33220,18 грн;
10.2. визнано протиправною та скасовано постанову державного виконавця Похвалітова О.Ю. від 29.11.2021 № НОМЕР_2 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 33220,18 грн; визнано протиправною та скасовано постанову державного виконавця Похвалітова О.Ю. від 14.01.2022 № НОМЕР_1 про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови державного виконавця від 29.11.2021 № НОМЕР_2 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в сумі 33220,18 грн.
11. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що на момент прийняття постанови про стягнення виконавчого збору підставою для стягнення виконавчого збору у межах виконавчого провадження про стягнення з боржника коштів є здійснення державним виконавцем дій з фактичного виконання рішення органами державної виконавчої служби, а розмір виконавчого збору обраховується як 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.
11.1. Суд першої інстанції зауважив, що відповідно до пункту 22 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (далі - Інструкція № 512/5), у постанові про повернення виконавчого документу стягувача, виконавець вказує результати виконання (суму, яку фактично стягнуто), а на виконавчому документі робить відмітку про суму стягнутого виконавчого збору, тим самим законодавець підтверджує, що виконавчий збір стягується тільки з суми, яка фактично стягнута на користь стягувача.
11.2. Суд першої інстанції також врахував, що у разі фактичного виконання виконавчого документа майнового характеру у повному обсязі або частково державному виконавцю виплачується винагорода у відсотковому співвідношенні від стягнутої суми або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом, якщо за таким виконавчим документом стягнуто виконавчий збір та витрати, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення виконання рішення. Разом з тим, обов`язковими умовами стягнення виконавчого збору є: фактичне виконання судового рішення та вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішень, наслідком яких стало його фактичне виконання.
11.3. Таким чином, за висновком суду цієї інстанції, підставою для стягнення виконавчого збору у межах виконавчого провадження про стягнення з боржника сум коштів є здійснення державним виконавцем дій по фактичному стягненню з боржника на користь стягувача зазначених у виконавчому документі сум або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом, та виконавчий збір обраховується лише від розміру фактично стягнутих сум або вартості переданого майна.
11.4. Оскільки, відповідачем не надано суду доказів на підтвердження вчинення виконавчих дій в рамках виконавчого провадження НОМЕР_2 у період з дня відкриття виконавчого провадження та до моменту винесення постанови про стягнення виконавчого збору, і органами державної виконавчої служби у примусовому порядку з позивача не було стягнуто суму коштів за виконавчим документом, тобто примусового виконання судового рішення фактично не відбулося, суд першої інстанції дійшов до висновку, що правові підстави для справляння виконавчого збору відсутні.
12. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07.09.2022 апеляційну скаргу Другого Київського відділу Державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) задоволено: рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25.07.2022 скасоване та ухвалене у справі нове судове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено.
12.1. Суд апеляційної інстанції скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог виходив із того, що постанова державного виконавця Похвалітова О.Ю. від 29.11.2021 № НОМЕР_2 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 33220,18 грн є обґрунтованою, прийнята відповідачем у межах та у спосіб передбачені чинним законодавством. Крім того, апеляційний суд зауважим, що відповідно до пункту 5 частини першої статті 3 Закону № 1404-VIII постанови державних виконавців про стягнення виконавчого збору є виконавчими документами, з огляду на що постанова державного виконавця про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови державного виконавця від 29.11.2021 № НОМЕР_2 є також законною.
12.2. Таких висновків суд дійшов, врахувавши позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 02.06.2021 у справі №160/4481/20 та від 04.08.2020 у справі № 200/13920/19-а, згідно якої початком примусового виконання відповідного виконавчого документу є подання стягувачем відповідної заяви про примусове виконання рішення, що є наслідком відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення шляхом винесення постанови, в тому числі про стягнення основної винагороди із зазначенням відсотка суми, що підлягає стягненню. Крім цього, законодавець пов`язав можливість отримання виконавцем виконавчого збору (основної винагороди) не виключно з вчиненням виконавцем певних виконавчих дій протягом усього часу тривання виконавчого провадження,яке призвело до фізичного стягнення коштів на користь стягувача з боржника. Сума основної винагороди у розмірі 10 відсотків визначається та стягується виходячи з сум коштів, що підлягають примусовому стягненню за виконавчим документом, і це не залежить від вчинених виконавчих дій після відкриття виконавчого провадження. Визначення розміру винагороди пов`язане з фактом початку примусового виконання за виконавчим документом.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
13. Від ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Ілянда Оксана Іванівна, 14.11.2022 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07.09.2022, де сторона позивача, з урахуванням уточненої касаційної скарги, просить скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
13.1. Зазначена касаційна скарга подана на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
13.2. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження за пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник указує, що судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні не було ураховано висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 28.04.2020 у справі № 520/11908/18, від 28.10.2020 у справі № 400/878/20, від 11.08.2021 у справі № 300/3260/20, від 11.03.2020 у справі № 2540/3203/18 щодо застосування статті 27 Закону № 1404-VIII (в редакції до внесення змін Законом № 2475-VIII).
13.3. Скаржник звертає увагу, що у справі № 400/878/20 Верховний Суд, аналізуючи положення статті 27 Закону № 1404-VIII, зазначив, що з урахуванням редакцій цього Закону, які були чинними у період існування заборгованості позивача, база обрахунку виконавчого збору змінювалася, а саме: в період до 28.08.2018 розмір виконавчого збору становив 10 відсотків фактично стягнутої суми, а у період після 28.08.2018 (з урахуванням змін, внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання" від 03.07.2018 № 2475-VIII) - 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню. За висновком Суду, оскільки внесені Законом № 2475-VIII зміни до статті 27 Закону № 1404-VIІІ погіршили становище боржника, а також того, що виконавчою службою фактично не стягнуто з боржника коштів за виконавчим листом, то у відповідача відсутні правові підстави для стягнення з позивача виконавчого збору.
13.4. Адвокат Ілянда О.І. зауважує, що вказану позицію суд касаційної інстанції сформував стосовно правової ситуації, за якої виконавче провадження було розпочато до 28.08.2018, а постанова про стягнення виконавчого збору ухвалена після зазначеної дати, тобто за аналогічних обставин із цією справою.
13.5. Сторона позивача підкреслює, що підставою для стягнення виконавчого збору у межах виконавчого провадження про стягнення з боржника сум коштів є здійснення державним виконавцем дій по фактичному стягненню з боржника на користь стягувана зазначених у виконавчому документі сум або вартості майна боржника, переданого стягувану за виконавчим документом, та виконавчий збір обраховується лише від розміру фактично стягнутих сум або вартості переданого майна.
13.6. Таким чином, скаржник переконує, що висновки, яких дійшов суд апеляційної інстанції у межах спірних правовідносин, суперечать висновкам Верховного Суду щодо застосування статті 27 Закону № 1404-VIII в подібних правовідносинах, викладеним у вищевказаних постановах.
14. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 20.02.2023 відкрите касаційне провадження №К/990/31518/22 за вищевказаною касаційною скаргою.
15. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 14.06.2023 закінчено підготовчі дії у справі та призначено її до розгляду у порядку письмового провадження без виклику часників справи.
Позиція інших учасників справи
16. Ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 20.02.2023 про відкриття касаційного провадження за цією касаційною скаргою надіслано до "Електронного кабінету" відповідача 20.02.2023, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа. Водночас правом подати відзив на касаційну скаргу відповідач не скористався, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду апеляційної інстанції в касаційному порядку.
Позиція Верховного Суду
Джерела права, оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи
17. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
18. Вирішуючи питання про обґрунтованість касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.
19. Касаційне провадження у справі, що розглядається, відкрито з підстав, передбачених пунктами 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
20. Спірні правовідносини, які склалися у цій справі, зводяться до питання (не)правомірності винесення державним виконавцем постанови про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 37 Закону № 1404-VIII (стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа) та постанови про відкриття виконавчого провадження для реалізації вказаного стягнення.