ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 червня 2023 року
м. Київ
справа №808/772/18
адміністративне провадження № К/9901/23065/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Чиркіна С.М.,
суддів: Єзерова А.А., Шарапи В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 20.05.2020 (головуючий суддя: Малиш Н.І., судді: Баранник Н.П., Щербак А.А.) у справі №808/772/18 за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради Бачуріна Олексія Юрійовича, Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради про скасування рішення та стягнення грошової компенсації завданої шкоди,
У С Т А Н О В И В:
І. РУХ СПРАВИ
У березні 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради Бачуріна Олексія Юрійовича про скасування рішення відповідача про відмову у державній реєстрації права власності №31925081 від 19.10.2016 та стягнення суми грошової компенсації завданої шкоди у розмірі 288 000 грн (з рахуванням уточнених позовних вимог).
Судом першої інстанції у ході судового розгляду було замінено первісного позивача на належного - ОСОБА_1, та залучено до участі в справі другого відповідача - Департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради.
Запорізький окружний адміністративний суд рішенням від 19.10.2018 позов задовольнив частково:
визнав протиправним і скасував рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради ОСОБА_3 від 19.10.2016 за реєстраційним номером №31925081 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень.
В задоволенні решти позовних вимог відмовив.
Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 20.02.2019 скасував рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19.10.2018, і закрив провадження у справі.
Верховний Суд постановою від 27.02.2020 скасував постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 20.02.2019, а справу направив до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 20.05.2020 скасував рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19.10.2018 в частині задоволених позовних вимог і у цій частині ухвалив нову постанову про відмову у задоволенні позову. В решті рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19.10.2018 залишив без змін.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням суду апеляційної інстанції, позивачка подала касаційну скаргу, у якій просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржувану постанову, і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
IІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою Верховного Суду від 21.09.2020 відкрито касаційне провадження у справі.
За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначений новий склад суду.
Ухвалою Верховного Суду від 14.06.2023 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами попередніх встановлено, що 09.07.2010 між ТОВ "Ремонтно-монтажне підприємство "Газоочистка" (далі - ТОВ "РМСП "Газоочистка"; продавець) та ОСОБА_1 і ОСОБА_4 (покупець) було укладено договір купівлі-продажу у довільній формі, відповідно до умов якого продавець зобов`язується передати покупцю у власність об`єкт нерухомості - ремонтно-механічні майстерні, зазначені у технічному плані під літ. "А" та "А1-2", загальною площею 968,7 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 06.10.2010 у справі №2-7701/2010, яке набрало законної сили 19.10.2010, позов ОСОБА_1 до ТОВ "РМСП "Газоочистка" про визнання договору купівлі-продажу дійсним задоволено: визнано дійсним договір купівлі-продажу від 09.07.2010, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ "РМСП "Газоочистка" про продаж ремонтно-механічної майстерні, зазначеної на технічному плані літерами "А" і "А-2", загальною площею 968,7 кв.м, вартістю 4 100 грн, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 ; доручено Запорізькому міжміському бюро технічної інвентаризації зареєструвати право власності на об`єкт нерухомості - ремонтно-механічну майстерню, зазначену на технічному плані літерами "А" і "А-2", загальною площею 968,7 кв.м, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, за ОСОБА_1 .
02.04.2013 ОСОБА_2, який діяв на підставі довіреності, було подано до Реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції Запорізької області заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, до якої були додані: рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 06.10.2010 у справі № 2-7701/2010; договір купівлі-продажу б/н від 09.06.2010; технічний паспорт від 05.05.1999.
Рішенням державного реєстратора реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції Запорізької області Рощіної Д. О. від 17.04.2013 № 1725049 було відмовлено у державній реєстрації права власності на ремонтно-технічну майстерню літ. "А", "А1-2", що розташована за адресою: АДРЕСА_1, за суб`єктами ОСОБА_1 та ОСОБА_4 з посиланням на те, що проведення державної реєстрації права власності неможливе через відсутність державної реєстрації права власності за попереднім правонабувачем.
Зазначені обставини встановлені постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 25.09.2013 у справі № 808/6589/13-а, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2014, за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_4 до Реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції Запорізької області, державного реєстратора реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції Запорізької області Рощіної Д. О. про визнання протиправними та скасування рішення.
Цією постановою визнано протиправним і скасовано рішення державного реєстратора реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції Запорізької області Рощіної Д. О. від 17.04.2013 № 1725049 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень; зобов`язано Реєстраційну службу Запорізького міського управління юстиції Запорізької області розглянути заяву позивачів від 02.04.2013 за реєстраційним №674784 з урахуванням вимог постанови суду по цій справі.
На виконання судового рішення у справі № 808/6589/13-а, державним виконавцем було відновлено розгляд заяви ОСОБА_2, поданої ним в інтересах довірителей про реєстрацію речових прав на нерухоме майно.
З огляду на відсутність у матеріалах реєстраційної справи інформації про зареєстровані до 1 січня 2013 року речові права на спірне нерухоме майно, державним реєстратором було прийнято рішення від 14.03.2016 про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. У рішенні зазначено, що в матеріалах облікової справи № 674784 наявна інформація ТОВ "ЗМБТІ" станом на 17.04.2013 про зареєстровані до 01.01.2013 речові права на відповідне нерухоме майно, згідно якого ТОВ "РМСП "Газоочистка" значиться як користувач. Водночас відсутній договір купівлі-продажу №30/99 від 27.04.1999, який значиться як підстава виникнення права власності у продавця (ТОВ "РМСП "Газоочистка").
Згодом реєстратору було подано копію договору купівлі-продажу №30/99 від 27.04.1999, укладеного між ВАТ "ЮЦМГО" та ТОВ "РМСП "Газоочистка". Проте зазначений договір не містить зазначення адреси нерухомого майна, його назви та будь-яких характеристик.
Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради Бачурина О. Ю. від 19.10.2016 № 31925081 на підставі статті 24 Закону України від 01.07.2004 № 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі - Закон № 1952-IV), пунктів 18, 23 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 (далі - Порядок № 1127), відмовлено у державній реєстрації права власності: приватна, спільна часткова, на ремонтно-механічну майстерню літ. "А", "А1-2", що розташована за адресою АДРЕСА_1, за суб`єктом ОСОБА_1, ОСОБА_4 .
Підставами для відмови у здійсненні реєстрації права власності слугувало те, що документи, які надані для державної реєстрації прав, не відповідають вимогам, встановленим Законом № 1952-IV та іншим нормативно-правовим актам.
В рішенні державного реєстратора зазначено, що при розгляді заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, яка подана ОСОБА_2 як представником на підставі довіреності, встановлено, що в порушення вимог пункту 1.6 Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, затвердженої Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 121 від 09.06.1998, яка діяла на момент укладення договору купівлі-продажу № 3099 від 27.04.1999 між ВАТ "ЮЦМГО" та ТОВ "РМСП "Газоочистка", зазначений договір купівлі-продажу не було зареєстровано, що порушує вимоги законодавства, чинного на момент укладання цього договору.
Водночас на підставі поданих документів державний реєстратор не зміг встановити об`єкт нерухомого майна, права відносно якого переходять до заявників, оскільки з договору №3099 від 27.04.1999, який у договорі від 09.06.2010 зазначено, як підстава виникнення права власності на об`єкт нерухомого майна у продавця ТОВ "РМСП "Газоочистка", вбачається, що його предметом є "будівля виробничої майстерні". Натомість, у заяві щодо реєстрації прав та їх обтяжень від 02.04.2013, заявником зазначено тип об`єкту - "нежитлове приміщення", а у договорі від 09.06.2010 типом об`єкта зазначено "ремонтно-механічні майстерні".
Не погоджуючись із зазначеним рішенням, позивачка звернулася з цим позовом до суду.
IV. АРГУМЕНТИ СТОРІН
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 19.10.2016 державний реєстратор прийняв рішення, яким відмовив у державній реєстрації права власності. Проте відповідач, посилаюсь на статтю 24 Закону № 1952-IV, не зазначив конкретного пункту, який слугував підставою для відмови. Вважає, що рішення також не містить вичерпного переліку обставин, що стали підставою для його прийняття. Зазначає, що шляхом прийняття низки протиправних рішень відтерміновується реєстрація права власності на нерухоме майно, а протиправними рішеннями суб`єкта владних повноважень позивачу заподіяна шкода, оскільки від оренди майна, реєстрація якого мала відбутися ще в 2013 році, остання недоотримала виручку (орендну плату) у сумі 288000 грн.
Відповідачі позов не визнали. Наполягають, що оскаржуване рішення прийнято у відповідності до вимог законодавства.
V. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції зазначив, що твердження державного реєстратора про те, що реєстрація права власності за позивачем неможлива з огляду на відсутність державної реєстрації права власності за попереднім правонабувачем є безпідставним, оскільки відмова з таких підстав можлива лише для реєстрації похідних від права власності речових прав. Суд також зазначив, що з огляду на те, що спірні правовідносини стосуються саме реєстрації права власності, а не речових прав, похідних від права власності - відсутність державної реєстрації права власності попереднього власника не є перешкодою для здійснення такої реєстрації.
Апеляційний суд дійшов протилежного висновку. Оцінивши оскаржуване рішення відповідача на предмет відповідності зазначених у ньому підстав для відмови у проведенні державної реєстрації речових прав на майно вимогам статті 24 Закону №1952-IV, апеляційний суд дійшов висновку, що подані на реєстрацію документи дійсно не відповідають вимогам, встановленим цим Законом і не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документом, що їх посвідчують. Так, згідно інформації ТОВ "ЗМБТІ" станом на 17.04.2013 про зареєстровані до 01.01.2013 речові права на відповідне нерухоме майно, ТОВ "РМСП "Газоочистка" значиться як користувач. Державна реєстрація прав власності на нерухоме майно, за договором №30/99 від 27.04.1999 не проведена. Крім того, договір купівлі-продажу №30/99 від 27.04.1999, укладений між ВАТ "ЮЦМГО" та ТОВ "РМСП "Газоочистка", не містить індивідуальних ознак нерухомого майна. Вирішуючи спір, суд апеляційної інстанції також зазначив, що відбулася зміна правового регулювання у сфері державної реєстрації речових прав на майно, що стосується речових прав на майно, що виникли до 1 січня 2013 року.
Окремо апеляційний суд звернув увагу на те, що оскаржуваним рішенням відмовлено у державній реєстрації прав не тільки позивачці, а і гр. ОСОБА_4, проте суд першої інстанції не звернув уваги на зазначену обставину, та скасував рішення реєстратора повністю, хоча остання не зверталася в судовому порядку про оскарження зазначеного рішення.
VІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ
Касаційна скарга позивачки обґрунтована тим, що судом апеляційної інстанції неповно з`ясовані обставини справи, що призвело до скасування законного рішення суду першої інстанції. Скаржниця з посиланням на статтю 328 ЦК України, зазначає, що право власності на конкретне майно вважається набутим правомірно, якщо інше не встановлено в судовому порядку або незаконність набуття права власності прямо не випливає із закону. В контексті зазначених аргументів, скаржниця вважає, що є законним набувачем нерухомого майна, а та обставина, що продавець (ТОВ "РМСП "Газоочистка") не здійснив реєстрацію придбаного ним у 1999 році майна, не скасовує презумпцію правомірності набуття позивачкою речових прав на це майно. Також, з посиланням на приписи Постанови Уряду № 1127 від 25.12.2015, скаржниця вказує на помилковість застосування судом апеляційної інстанції до спірних правовідносин положень норм законодавства, чинних на момент відновлення розгляду заяви (жовтень 2016 року). Своєю чергою, у 2013 році не існувало вимоги подавати державному реєстратору інформацію про зареєстровані до 1 січня 2013 року речові права на відповідне нерухоме майно. Просить врахувати позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 19.12.2019 у справі №826/763/16.
Відповідач-1 подав відзив на касаційну скаргу, у якому з посиланням на законність та обґрунтованість рішення апеляційної інстанції, просить Суд залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін. Насамперед відповідач-1 зазначив про помилковість посилань скаржниці на положення Постанови Уряду № 1127, пунктом 3 якої передбачено, що заяви у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, подані до 1 січня 2016 р., підлягають розгляду державними реєстраторами прав на нерухоме майно Міністерства юстиції у строки та у порядку, передбаченому законодавством, що діяло на дату подання таких заяв, з тих підстав, що дане правило стосується тих заяв, що були подані у період дії Порядку № 868, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 і на момент втрати чинності цим Порядком, у зв`язку із прийняттям Урядом постанови № 1127, розгляд їх не закінчився. Натомість у спірному випадку, розгляд заяви розпочато згідно із Порядком № 703.