1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2023 року

м. Київ

справа № 725/4268/22

провадження № 51-1869км23

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд, колегія суддів) у складі:

головуючого судді ОСОБА_1,

суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4,

прокурора ОСОБА_5,

захисника ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 на вирок Першотравневого районного суду м. Чернівці від 02 грудня 2022 року та ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 30 січня 2023 року щодо

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1, раніше неодноразово судимого, востаннє вироком Першотравневого районного суду м. Чернівці від 13 вересня 2020 року за ст. 124 КК,

засудженого за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК, і

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

За вищевказаним вироком місцевого суду ОСОБА_7 визнано винуватим та засуджено за ч. 1 ст. 121 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців, яке ухвалено обчислювати з моменту його фактичного затримання, а саме з 11 червня 2022 року.

Вирішено питання щодо речових доказів і заходів забезпечення кримінального провадження.

Тернопільський апеляційний суд ухвалою від 30 січня 2023 року вирок місцевого суду залишив без змін.

Судами встановлено, що ОСОБА_7 10 червня 2022 року приблизно о 23:00, перебуваючи на АДРЕСА_2, на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків з ОСОБА_8, які переросли у бійку, ножем заподіяв потерпілому одне проникаюче поранення в тулуб, в результаті чого спричинив ОСОБА_8 тяжке тілесне ушкодження.

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала та заперечень на неї

У касаційній скарзі захисник, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, порушує питання про скасування вироку місцевого суду й ухвали апеляційного суду та призначення нового розгляду в суді першої інстанції.

На обґрунтування своїх вимог захисник вказує, що висновки місцевого суду про винуватість ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого злочину ґрунтуються на припущеннях, а його винуватість не доведена поза розумним сумнівом. Сторона захисту наголошує на тому, що суди попередніх інстанцій залишили поза увагою твердження засудженого про те, що він не мав умислу на спричинення ОСОБА_8 тяжких тілесних ушкоджень, а його дії були спрямовані на самозахист, а тому мають кваліфікуватися за ст. 124 КК.

Також захисник вважає, що суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки усім наявним у матеріалах кримінального провадження доказам та обґрунтували свої висновки лише на підставі показань потерпілого і свідка ОСОБА_9, яка не була допитана безпосередньо у судовому засіданні.

Сторона захисту зазначає про те, що місцевий суд безпідставно не визнав протокол огляду місця події від 11 червня 2022 року недопустимим доказом, а також необґрунтовано поклав в основу вироку протокол слідчого експерименту від 11 червня 2022 року за участю свідка ОСОБА_9 . Вважає, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 419 КПК.

У запереченняхна касаційну скаргу прокурор вказує про її необґрунтованість, наводить аргументи на спростування вказаних тверджень сторони захисту та просить залишити цю касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без зміни.

Позиції учасників судового провадження

Захисник підтримав касаційну скаргу і просив її задовольнити, а прокурор заперечувала проти задоволення касаційної скарги сторони захисту, вважала рішення судів попередніх інстанцій законними та обґрунтованими.

Інші учасники судового провадження були належним чином повідомлені про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання не з`явилися, заяв (клопотань) не подали.

Мотиви суду

Колегія суддів заслухала суддю-доповідача, учасників судового провадження, перевірила матеріали кримінального провадження, наведені у касаційній скарзі доводи і дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Сторона захисту не погоджується із доведеністю винуватості ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого злочину, вказує про відсутність у нього умислу на нанесення ОСОБА_8 тяжкого тілесного ушкодження, про перевищення ним меж необхідної оборони під час конфлікту, а також про недопустимість ряду доказів, які було покладено в основу вироку місцевого суду.

Колегія суддів відхиляє такі аргументи захисника з огляду на таке.

Щодо аргументів касаційної скарги сторони захисту про недопустимість як доказу протоколу огляду місця події від 11 червня 2022 року з огляду на те, що в ньому зазначено про виявлення у ОСОБА_7 ножа чорного кольору, який було вилучено під час особистого обшуку затриманого ОСОБА_7, колегія суддів звертає увагу на таке.

Факт наявності у ОСОБА_7 ножа не заперечував сам засуджений. Так він під час допиту у суді першої інстанції повідомив, що витягнув із свого пакета ніж і розмахував ним перед незнайомцями, щоб захистити себе. Тому колегія суддів не вважає, що згадка про ніж у протоколі огляду місця події будь яким чином змінює обсяг доказів у цьому провадженні.

Щодо аргументів сторони захисту про допит свідків у цьому провадженні суд констатує, що під час касаційної перевірки матеріалів кримінального провадження встановлено, що допит свідків проведено з дотриманням положень ст. 352 КПК, оскільки показання ці особи надавали в судовому засіданні місцевого суду під присягою, будучи попередженими про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань. Також у судовому засіданні місцевого суду було відтворено відео- і звукозапис судового засідання, в якому було допитано свідка ОСОБА_9 у порядку ст. 225 КПК.

Твердження сторони захисту про недопустимість як доказу показань вищевказаного свідка, яка усупереч вимог статей 23, 95 КПК не була допитана безпосередньо у судовому засіданні місцевого суду, колегія суддів відхиляє з огляду на таке.


................
Перейти до повного тексту