Постанова
Іменем України
07 червня 2023 року
м. Київ
справа № 442/5234/16-ц
провадження № 61-18027св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Коломієць Г. В., Лідовця Р. А., Синельникова Є. В.,Хопти С. Ф. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Надра"
в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра", правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Девелоп Фінанс",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційна скарга представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Девелоп
Фінанс" - Савінського Костянтина Валерійовича на постанову Львівського апеляційного суду від 30 вересня 2021 року у складі колегії суддів:
Копняк С. М., Бойко С. М., Ніткевича А. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2016 року Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Надра" (далі - ПАТ "КБ "Надра") в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Надра", правонаступником якого, на підставі ухвали Львівського апеляційного суду від 24 грудня 2020 року, є Товариство з обмеженою відповідальністю "Девелоп Фінанс" (далі - ТОВ "Девелоп Фінанс") звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовну заяву мотивовано тим, що 20 грудня 2005 року між ПАТ КБ "Надра" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 1143/05-Ф, відповідно до умов якого остання отримала від банку кредит у сумі 26 550,00 доларів США, строком до 18 грудня 2020 року зі сплатою 12,00 % річних за користування кредитом.
Позичальник зобов`язувався своєчасно сплачувати проценти
за користування кредитом, повернути кредит у визначені договором терміни, а також виконати інші свої зобов`язання згідно кредитного договору.
З метою забезпечення виконання зобов`язань 20 грудня 2005 року між позивачем та ОСОБА_4, ОСОБА_3 укладено договори поруки, відповідно до умов яких поручителі відповідають перед позивачем
як солідарні боржники.
24 вересня 2014 року між позивачем та ОСОБА_1 укладено додатковий договір про внесення змін та доповнень до кредитного договору
від 20 грудня 2005 року № 1143/05-Ф, зокрема змінено строк виконання кредитного зобов`язання до 18 грудня 2025 року.
ОСОБА_1 належним чином не виконувала свої кредитні зобов`язання,
у зв`язку із чим, станом на 11 квітня 2016 року, у неї виникла заборгованість у розмірі 17 968,83 доларів США, яка складалася із: заборгованості
за кредитом (у тому числі простроченої) - 14 983,23 доларів США; заборгованості за сплати відсотків (у тому числі простроченої) -
2 985,60 доларів США, а також пені за прострочення сплати кредиту -
118 227,16 грн, яка, на думку позивача, підлягає стягненню з боржників
у судовому порядку.
Ураховуючи викладене, ПАТ "КБ "Надра" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Надра", правонаступником якого є ТОВ "Девелоп Фінанс", просило суд стягнути
з ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь товариства заборгованість за кредитним договором у розмірі 17 968,83 доларів США,
а також стягнути пеню за прострочення сплати кредиту - 118 227,16 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Дрогобицького районного суду Львівської області від 25 листопада 2016 року у складі судді Нагірної О. Б. у задоволенні позову ПАТ "КБ "Надра" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
на ліквідацію ПАТ "КБ "Надра" відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що банком порушено порядок стягнення заборгованості, нарахування такої за кредитним договором, порядок дострокового погашення заборгованості, виходячи з правовідносин за договором про надання споживчого кредиту, а також у зв`язку
із припиненням окремих договорів поруки.
Крім того, на думку суду першої інстанції, пред`явивши вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, сплату процентів за його користування та пені, кредитор, відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України, шляхом звернення з цим позовом змінив строк виконання основного зобов`язання та зобов`язаний пред`явити позов до боржника протягом трьох років, а до поручителя протягом шести місяців (частина четверта статті 559 ЦК України), від дати порушення боржником встановленого банком строку для дострокового повернення кредиту.
Справа неодноразово переглядалась судами апеляційної та касаційної інстанцій.
Короткий зміст постанови судів апеляційної та касаційної інстанцій
Постановою Апеляційного суду Львівської області від 17 травня 2018 року
у складі колегії суддів: Мельничук О. Я., Крайник Н. П., Савуляк Р. В. апеляційну скаргу ПАТ "КБ "Надра" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Надра" залишено без задоволення. Рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 25 листопада 2016 року залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 04 грудня 2019 року, з урахуванням ухвали Верховного Суду від 11 березня 2020 року про виправлення описки, касаційну скаргу ПАТ "КБ "Надра" задоволено частково. Постанову Апеляційного суду Львівської області від 17 травня 2018 року скасовано у частині вирішення позовних вимог ПАТ "КБ "Надра" до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та справу в цій частині направлено на новий апеляційний розгляд. Рішення Дрогобицького районного суду Львівської області від 25 листопада 2016 року та постанову Апеляційного суду Львівської області від 17 травня 2018 року в частині вирішення позовних вимог ПАТ "КБ "Надра" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишено без змін (провадження № 61-40794св18).
Постанову суду касаційної інстанції мотивовано тим, що суди першої
та апеляційної інстанцій, встановивши, що додатковий договір про внесення змін і доповнень № 2 до кредитного договору від 20 грудня 2005 року
№ 1143/05-Ф, яким змінено умови договору, зокрема стандартна процентна ставка, строк користування кредитними коштами, укладено між
ПАТ КБ "Надра" та ОСОБА_3 без погодження з поручителем
ОСОБА_2, тому дійшли правильного висновку про те, що порука
за договором від 20 грудня 2005 року, укладеним між ВАТ КБ "Надра"
та ОСОБА_2 є припиненою з моменту укладення додаткового договору про внесення змін і доповнень № 2 до кредитного договору
від 20 грудня 2005 року № 1143/05-Ф.
Разом із цим, на думку суду касаційної інстанції, враховуючи, що останній платіж боржником здійснено 17 серпня 2015 року, строк звернення до суду
з відповідними позовними вимогами настав 17 лютого 2016 року, а до суду позивач звернувся 18 лютого 2016 року, то суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, що позов до поручителя
ОСОБА_3 подано з пропуском встановленого шестимісячного строку,
а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог у частині стягнення заборгованості, що виникла до 17 серпня 2015 року за кредитним договором від 20 грудня 2005 року № 1143/05-Ф з неї, оскільки договір поруки у цій частині є припиненим в силу закону.
При цьому, на думку суду касаційної інстанції, помилковим є висновок суду першої та апеляційної інстанції в частині припинення поруки за кредитним договором від 20 грудня 2005 року № 1143/05-Ф відносно поручителя
ОСОБА_3 за періодичними платежами, що виникли після 17 серпня
2015 року.
Вирішуючи спір у частині позовних вимог щодо стягнення заборгованості
за кредитним договором із боржника ОСОБА_1, суд касаційної інстанції виходив із того, що висновок судів першої та апеляційної інстанцій про те,
що станом на 03 серпня 2016 року права банку порушені не були, оскільки
не закінчився 60 денний строк на добровільне усунення порушень кредитного договору, тобто граничні строки виконання зобов`язань ОСОБА_1
не настали є помилковим, оскільки суди дійшли передчасного висновку про відмову в задоволенні позову про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості
за кредитним договором від 20 грудня 2005 року № 1143/05-Ф.
На думку суду касаційної інстанції, помилившись у правовій природі листа ПАТ КБ "Надра" від 07 липня 2016 року № 49/7, адресованого ОСОБА_3, суд першої та апеляційної інстанції помилково застосували до правовідносин статтю 11 Закону України "Про захист прав споживачів" (у редакції, чинній
на момент виникнення спірних правовідносин) та відмовляючи у стягненні боргу, позбавили позивача права на стягнення поточної заборгованості
за кредитом, процентами, неустойкою, оскільки договір між сторонами діє
до 2025 року.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Львівського апеляційного суду від 30 вересня 2021 року апеляційну скаргу ПАТ "КБ "Надра" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Надра", правонаступником якого є ТОВ "Девелоп Фінанс", задоволено частково. Рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області
від 25 листопада 2016 року в частині вирішення позовних вимог
ПАТ "КБ "Надра" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Надра", правонаступником якого
є ТОВ "Девелоп Фінанс", до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором змінено, викладено мотивувальну частину рішення в редакції цієї постанови. В іншій частині рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 25 листопада 2016 року, з урахуванням постанови Верховного Суду від 04 грудня 2019 року, залишено без змін.
Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що оскільки між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредит для споживчих потреб, а позивачем не дотримано передбачений Законом України "Про захист прав споживачів" порядок дострокового стягнення усієї заборгованості за договором про надання споживчого кредиту, суду першої інстанції слід було відмовити у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором саме з цієї підстави, а у задоволенні позовних вимог до поручителя ОСОБА_3, як таких,
що випливають із правочину, укладеного для забезпечення виконання зобов`язання - договору поруки, з підстав відсутності порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою.
На думку суду апеляційної інстанції, оскільки суд першої інстанції зробив правильний висновок про відмову в позові в частині позовних вимог
ПАТ "КБ "Надра" до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, проте помилився щодо мотивів такої відмови, рішення суду першої інстанції у цій частині підлягає зміні
з викладенням його мотивувальної частини в редакції цієї постанови.
В іншій частині рішення суду першої інстанції, з врахуванням постанови Верховного Суду від 04 грудня 2019 року, на думку суду апеляційної інстанції, необхідно залишити без змін.
Короткий зміст вимог касаційних скарг та їх доводи
У листопаді 2021 року до Верховного Суду засобами поштового зв`язку представник ТОВ "Девелоп Фінанс" - Савінський К. В. подав касаційну скаргу у якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, зокрема: суд в оскаржуваному судому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 13 червня 2018 року у справі № 408/8040/12, від 09 червня 2021 року у справі
№ 333/2474/15-ц та від 04 грудня 2019 року у справі № 442/5234/16-ц, а також не дослідив зібрані у справі докази (пункти 1 та 4 частини другої
статті 389 ЦПК України, пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України), просить скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу
на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що під час повторного перегляду справи суд апеляційної інстанції всупереч вимог статті 417 ЦПК України не усунув усіх порушень, на які вказав суд касаційної інстанції.
Представник ТОВ "Девелоп Фінанс" - Савінський К. В. вважає, що суд апеляційної інстанції під час повторного перегляду справи не встановив усі складові заборгованості за кредитом, про стягнення якої просив
ПАТ "КБ "Надра" в своєму позові, та не мотивував відмову в задоволенні позовних вимог банку про стягнення сум, строк погашення яких вже настав (простроченої заборгованості).
Заявник зазначає, що в своєму позові про стягнення заборгованості
ПАТ "КБ "Надра" обґрунтовувало свої позовні вимоги посилаючись
на розрахунок заборгованості станом на 11 квітня 2016 року, що включає
в себе як заборгованість по платежам, строк погашення яких уже настав (простроченої заборгованості) так і заборгованість, що стягується банком достроково.
Згідно розрахунку заборгованості, станом на дату розрахунку прострочений розмір заборгованості складається з наступних складових: заборгованість по тілу кредиту - 2 034,25 доларів США; відсотки за користування кредитом 2 627,65 доларів США; комісія за управління кредитом - 357,95 доларів США; пеня за прострочення сплати кредиту - 118 227,16 грн.
На думку представника ТОВ "Девелоп Фінанс" - Савінського К. В., загальний розмір поточної простроченої заборгованості за кредитним договором
від 20 грудня 2005 року № 1143/05-Ф становить 5 019,85 доларів США та
118 227,16 грн, що складає еквівалент станом на 11 квітня 2016 року
(1 долар США дорівнює 25,6298 грн) 246 886,61 грн. У зв`язку із цим, суд апеляційної інстанції помилково застосував частину десяту
статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" (у редакції, чинній
на момент виникнення спірних правовідносин) до всієї суми заборгованості, оскільки відмовляючи у стягненні боргу, суд позбавив позивача права
на стягнення простроченої заборгованості за кредитом, процентами, неустойкою, суд не звернув увагу, що договір між сторонами діє до 2025 року, а банк має право на стягнення простроченої поточної заборгованості.
Разом із цим, на думку представника ТОВ "Девелоп Фінанс" -
Савінського К. В., ухвалюючи оскаржуване рішення, суд апеляційної інстанції застосував норму статті 559 ЦК України без урахування позиції, вираженої
в постанові Верховним Судом від 04 грудня 2019 року у цій справі, в частині припинення поруки за кредитним договором від 20 грудня 2005 року
№ 1143/05-Ф щодо поручителя ОСОБА_3, а саме суд апеляційної інстанції неправильно вважав припиненим договір поруки у частині стягнення
за періодичними платежами, що виникли у поручителя після 17 серпня
2015 року.
Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 03 лютого 2022 року відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали цивільної справи із Дрогобицького районного суду Львівської області.
У лютому 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 25 січня 2023 року справу призначено
до розгляду.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У квітні 2022 року до Верховного Суду надійшов відзив представника
ОСОБА_1 - ОСОБА_5, на касаційну скаргу у якому зазначено,
що оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим.
Представника ОСОБА_1 - ОСОБА_5 зазначає, що тіло кредиту в розмірі 14 983,23 долари США - це залишок кредиту, який мав погашатися
ОСОБА_1 починаючи з 15 червня 2016 року по 18 грудня 2025 року
у відповідності до, укладеного 24 вересня 2014 року між банком та
ОСОБА_1 додаткового договору про внесення змін та доповнень
до кредитного договору № 1143/05-Ф та додатку № 1 до нього, а з 15 жовтня 2014 року по 15 травня 2016 року сума погашення тіла кредиту становитиме нуль доларів США.
На думку представника ОСОБА_1 - ОСОБА_5, у поданому банком розрахунку заборгованості за тілом кредиту станом на 11 квітня 2016 року заборгованість за тілом кредиту станом на цю дату відсутня. Проте вказано розрахунок заборгованості за відсотками за користування кредитом станом на 10 квітня 2016 року у розмірі 2 627,65 доларів США та розрахунок заборгованості по комісії за управління кредитом - 357,95 доларів США, яка перенесена на рахунок обліку відсотків, що разом становить 2 985,60 доларів США. Сума заборгованості за кредитом відображена в розрахунку пені
за прострочення сплати кредиту у графі "сума заборгованості по сплаті мінімальних платежів" і становить 2 653,04 доларів США. Розмір пені становить 4 612,87 доларів США, що складає 154 % від суми заборгованості.
Також, на думку представника ОСОБА_1 - ОСОБА_5, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог банку до поручителя ОСОБА_3 як таких, що випливають з правочину, укладеного для забезпечення виконання зобов`язання кредитного договору, з підстав відсутності порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
20 грудня 2005 року між Відкритим акціонерним товариством "Комерційний банк "Надра" (далі - ВАТ "КБ "Надра"), правонаступником якого
є ПАТ "КБ "Надра", та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 1143/05-Ф, згідно умов якого ОСОБА_1 отримала у банку кредит у сумі
26 550,00 доларів США, строком на 180 місяців, з кінцевим терміном повернення 18 грудня 2020 року, зі сплатою 12 % річних за користування кредитом з цільовим призначенням - проведення розрахунків по договору купівлі-продажу від 20 грудня 2005 року № 4462, придбання квартири АДРЕСА_1 .
Щомісячна сума мінімально необхідного платежу складала 383,00 доларів США.
Пунктом 3.5 кредитного договору від 20 грудня 2005 року № 1143/05-Ф передбачено нарахування плати за управлення кредитом, прострочені відсотки, пені, штрафів, простроченої суми кредиту.
Укладений кредитний договір № 1143/05-Ф, за своєю суттю є договором про надання споживчого кредиту, оскільки за цим договором позичальник отримав грошові кошти для задоволення особистих потреб (придбання житла) не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.
20 грудня 2005 року між ВАТ "КБ "Надра", правонаступником якого
є ПАТ "КБ "Надра", та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду № 1
до кредитного договору від 20 грудня 2005 року № 1143/05-Ф, відповідно
до умов якої сторони домовились доповнити розділ договору пункту 4.3.17
у такій редакції: сплатити одноразово не пізніше дати видачі кредиту комісію за управління кредитом в розмірі еквівалентному 200,00 доларів США
по курсу Національного банку України на момент видачі кредитних коштів;
та пункту 4.3.18 у такій редакції: плата за управління кредитними коштами
із розрахунку 0,3 % від сум залишку заборгованості по кредиту щомісяця протягом всього терміну кредитними коштами одночасно з внесенням мінімально необхідного платежу. Плата сплачується в повному обсязі
на відповідний рахунок за кожний календарний місяць, протягом якого позичальник користувався кредитом, незалежно від фактичної кількості днів, протягом яких позичальник користувався кредитом.
20 грудня 2005 року між банком та ОСОБА_3 укладено договір поруки
з метою забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_1 за кредитним договором від 20 грудня 2005 року № 1143/05-Ф.
24 вересня 2014 року між сторонами укладено додатковий договір "Про внесення змін та доповнень № 2 до кредитного договору від 20 грудня
2005 року № 1143/05-Ф" з додатком № 1 до нього позичальник зобов`язувався: за пунктом 2.2.6 у змінений строк користування кредитними коштами до 18 грудня 2025 року (включно) (пункт 2.2.9) повернути кредит
(15 004,60 доларів США, додаток № 1) та сплатити проценти у валюті кредиту (15,6% (пункту 2.1) або збільшені на 4 % проценти у вигляді стандартної процентної ставки 1 (пункту 2.2) у разі застосування банком права застосувати стандартну процентну ставку 1 (пункту 2.2.1) шляхом внесення готівки або перерахування коштів на транзитний рахунок (№ 29094254004001 (пункту 1.3) в банку (пункту 2.2.5) у вигляді ануїтентних платежів у розмірах (255,13 доларів США (колонка 5 "сума платежа" Додатку 1), строки (протягом 134 місяців Додатку 1) та з періодичністю (15 числа щомісячно починаючи
з 15 жовтня 2014 року колонка 5 "дата платежа" Додатку 1), що визначені
у Графіку платежів.
Відповідно до пункту 3.2 додаткового договору про внесення змін
та доповнень № 2 до кредитного договору у разі відмови банку від подальшого кредитування не пізніше 60 календарних днів з дня отримання відповідної вимоги від банку достроково повернути банку кредит, сплатити нараховані відповідно до умов договору проценти за користування ним,
а також виконати інші боргові зобов`язання за кредитним договором.
24 вересня 2014 року до договору поруки від 20 грудня 2005 року, укладеного між банком та ОСОБА_3, внесено зміни, якими збільшено обсяг відповідальності поручителя, з огляду на зміни відсоткової ставки кредитного договору.
Пунктом 2.1 договору поруки від 20 грудня 2005 року передбачено обов`язковість направлення вимоги до поручителя про необхідність погашення заборгованості.
Згідно розрахунку, наданого банком, станом на 11 квітня 2016 року
у боржника виникла заборгованість, яка становить: 17 968,83 доларів США,
а саме: заборгованість за кредитом (у тому числі прострочена) -
14 983,23 доларів США; 2 985,60 доларів США - заборгованість зі сплати відсотків; пеня за прострочення сплати кредиту - 118 227,16 грн.
Згідно відомостей колонки "загальна сума проплати" таблиці "загальна сума платежів клієнта по кредиту" вказаного розрахунку заборгованості
ОСОБА_1 за договором від 20 грудня 2005 року № 1143/05-Ф станом
на 11 квітня 2016 року останній платіж у сумі 150,02 доларів США вчинений ОСОБА_1 17 серпня 2015 року, а разом за період з 05 січня 2006 року