ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 червня 2023 року
м. Київ
cправа № 911/2836/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Берднік І. С. - головуючого, Зуєва В. А., Сухового В. Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційні скарги Заступника керівника Київської обласної прокуратури
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.04.2022 (у складі колегії суддів: Коробенка Г. П. (головуючий), Козир Т. П., Чорногуза М. Г.)
та ухвалу Господарського суду Київської області від 09.01.2023 (суддя Христенко О. О.) про повернення позовної заяви
у справі № 911/2836/22
за позовом Заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Фонду державного майна України, Державного агентства меліорації та рибного господарства України, Державного агентства автомобільних доріг України
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сквираплемрибгосп", Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях,
про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, витребування майна з чужого незаконного володіння,
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2022 року Заступник керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Фонду державного майна України, Державного агентства меліорації та рибного господарства України, Державного агентства автомобільних доріг України звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сквираплемрибгосп" (далі - ТОВ "Сквираплемрибгосп"), Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях (далі - Регіональне відділення), у якому просив:
- визнати недійсними договір купівлі-продажу об`єкта малої приватизації від 28.07.2020 № 12/20, договір купівлі-продажу об`єкта малої приватизації від 10.11.2020 №17/20; договір купівлі-продажу об`єкта малої приватизації від 04.12.2020 № 18/20; договір купівлі-продажу об`єкта малої приватизації від 04.12.2020 № 19/20, які укладені між Регіональним відділенням та ТОВ "Сквираплемрибгосп";
- витребувати з незаконного володіння ТОВ "Сквираплемрибгосп" у власність держави в особі Державного агентства меліорації та рибного господарства України та Державного агентства автомобільних доріг України спірне нерухоме майно-гідротехнічні споруди ставків.
Позов обґрунтовано тим, що приватизація спірних об`єктів нерухомого майна, шляхом їх викупу ТОВ "Сквираплемрибгосп", проведена Регіональним відділенням з порушенням вимог приватизаційного законодавства, що є підставою для визнання оспорюваних договорів недійсними та витребування спірних об`єктів нерухомого майна.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 09.01.2023, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.04.2022, позовну заяву повернуто заявнику.
Ухвала обґрунтована тим, що позивачем при зверненні з позовом було порушено приписи частини 1 статті 173 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) щодо об`єднання декількох вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основних та похідних вимог, що стало підставою для повернення позовної заяви на підставі пункту 2 частини 5 статті 174 ГПК України.
Не погоджуючись із висновками судів першої та апеляційної інстанцій, у квітні 2023 року Заступника керівника Київської обласної прокуратури звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередній інстанцій норм процесуального права, просить постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.04.2022 та ухвалу Господарського суду Київської області від 09.01.2023 скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження.
За доводами касаційної скарги, судами попередніх інстанцій порушено положення статей 2, 5, 11, 53, 86, 173, 174, 176, 236 ГПК України, оскільки у даному випадку заявлені позовні вимоги стосуються одних і тих же осіб, пов`язані між собою підставами та обставинами виникнення й поданими доказами, спрямовані на поновлення інтересів держави в особі компетентних органів управління державним майном, спосіб захисту прав яких хоч і різниться по суті, однак їх об`єднання не матиме наслідком суттєвого утруднення вирішення спору, про що безпідставно зазначили суду попередніх інстанцій в оскаржуваних рішеннях, а навпаки, дає можливість досягти процесуальної економії за однакових обставин, а також унеможливіть винесення різних рішень за однакових обставин.
Крім того, у касаційній скарзі скаржник зазначає про неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 31.10.2019 у справі № 922/1359/19, від 23.10.2019 у справі № 902/434/19, від 22.04.2019 у справі № 914/2191/18, від 23.03.2021 у справі № 910/15196/20.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.05.2023 відкрито касаційне провадження у справі № 911/2836/22 за касаційною скаргою Заступника керівника Київської обласної прокуратури з підстави, передбаченої абзацом 2 частини 2 статті 287 ГПК України. Ухвалено здійснити перегляд постанови Північного апеляційного господарського суду від 03.04.2022 та ухвалу Господарського суду Київської області від 09.01.2023 без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.
Учасники справи не скористались своїм правом на подання відзиву на касаційну скаргу Заступника керівника Київської обласної прокуратури.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційних скаргах доводи, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд дійшов таких висновків.
Відповідно до вимог статті 47 ГПК України позов може бути пред`явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо іншої сторони діє в судовому процесі самостійно. Участь у справі кількох позивачів і (або) відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо: предметом спору є спільні права чи обов`язки кількох позивачів або відповідачів; права або обов`язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави; предметом спору є однорідні права і обов`язки.
Згідно з частиною 1 статті 173 ГПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).