ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 червня 2023 року
м. Київ
cправа № 740/612/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кондратова І.Д. - головуючий, судді - Вронська Г.О., Губенко Н.М.
за участю секретаря судового засідання Коровай Л.В.,
за участю представника відповідача 1 - Васюка Д.Г. (адвокат)
розглянув у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1
про ухвалення додаткового рішення
у справі за позовом ОСОБА_1
до 1. ОСОБА_2 ;
2. ОСОБА_3 ;
3. ОСОБА_4 ;
4.Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство "Аспект";
5. Виконавчого комітету Ніжинської міської ради Чернігівської області;
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:
1. Приватного нотаріуса Ніжинського міського нотаріального округу Чернігівської області Зеленського Валерія Вадимовича,
2. Приватного нотаріуса Ніжинського міського нотаріального округу Чернігівської області Кузьменка Олега Вікторовича,
3. Ніжинської районної державної адміністрації Чернігівської області,
4. Прилуцької районної державної адміністрації Чернігівської області,
про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників, скасування державної реєстрації внесення змін до установчих документів юридичної особи, визнання недійсним договору купівлі-продажу частки статутного капіталу
ВСТАНОВИВ:
У лютому 2019 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернулась до суду з позовом про визнання недійсними рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство "Аспект" (далі - Товариства), визнання недійсними договорів купівлі-продажу частки статутного капіталу Товариства та скасування реєстраційних записів стосовно Товариства.
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 07.10.2021 позовні вимоги задоволено повністю: визнано недійсними рішення загальних зборів учасників Товариства № 7 - 12; визнано недійсними два договори купівлі-продажу частки статутного капіталу Товариства; скасовано шість реєстраційних записів стосовно Товариства.
Господарський суд Чернігівської області додатковим рішенням від 10.11.2021 здійснив розподіл судових витрат - судового збору і витрат на професійну правничу допомогу.
ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ) оскаржила рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.
Під час апеляційного перегляду, ОСОБА_1 у відзиві на апеляційну скаргу заявила про орієнтовний розмір витрат на правову допомогу.
24.10.2022 Північний апеляційний господарський суд ухвалив постанову, якою скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове, яким у задоволенні позову відмовив повністю. Стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір.
ОСОБА_1 оскаржила постанову суду апеляційної інстанції. У касаційній скарзі позивачка просила покласти витрати на правову допомогу на ОСОБА_2, зокрема за розгляд справи в суді апеляційної та касаційної інстанцій.
14.03.2023 Верховний Суд ухвалив постанову, якою касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив частково. Скасував постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.10.2022 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників Товариства та скасування реєстраційних записів та залишив у силі в цій частині рішення Господарського суду Чернігівської області від 07.10.2021. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.10.2022 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання недійсними договорів купівлі-продажу частки статутного капіталу Товариства змінив, виклавши мотивувальну частину у редакції постанови. Стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 53 788, 00 грн судового збору за подання касаційної скарги. Також в мотивувальній частині постанови зазначено, що судовий збір, сплачений ОСОБА_2 за розгляд апеляційної скарги, відшкодуванню не підлягає.
16.05.2023 ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.10.2022 в частині стягнення з ОСОБА_1 витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 12 677 грн. Також позивачка просить поновити строк для подання документів, що підтверджують витрати на правові послуги та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 20 646, 15 грн.
Заява мотивована таким:
- касаційним судом не було розглянуто питання про перерозподіл судових витрат, які сторони понесли у апеляційній інстанції і не було розглянуто питання про стягнення витрат на правову допомогу позивачки у касаційній інстанції;
- постанова апеляційного суду щодо вирішення одинадцяти позовних вимог була скасована, тому, застосовуючи принцип пропорційності, потрібно перерозподілити витрати за апеляційний перегляд;
- в касаційні скарзі заявлено вимоги про відшкодування витрат на правову допомогу, які не були стягнуті в апеляційній інстанції, зокрема: 4 200 грн - ознайомлення з матеріалами справи та підготовка відзиву на апеляційну скаргу; 800 грн - участь у судовому засіданні 05.09.2022; 2 500 грн - підготовка додаткових пояснень; 1 600 грн - судове засідання 25.07.2022; 800 грн судове засідання 03.10.2022. Також заявлено до стягнення 6 500 грн за підготовку касаційної скарги. Всього - 16 400 грн;
- додатково було надано такі послуги: 2000 грн - представництво у судовому засіданні 28.02.2023; 2000 грн - представництво у судовому засіданні 14.03.2023; 1000 грн - подання заяви виконавцю; 3 000 грн - заява про винесення додаткового рішення;
- оскільки позивачка не була присутня у судовому засіданні 14.03.2023, то ні представнику, ні позивачці не було відомо про те, чи буде дата наступного судового засідання, чи було ухвалено рішення у справі. Тому надати докази понесення судових витрат раніше позивачка не мала можливості.
До заяви було долучено копії: ордеру, акту виконаних робіт, рахунків, виписок, договорів.
Від позивачки та Ніжинської районної державної адміністрації надійшли клопотання про розгляд заяви без участі їх представників, які задоволені судом з огляду на те, що явка в судове засідання обов`язковою не визнавалась.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 244 ГПК України, якщо судом не вирішено питання про судові витрати, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення.
Розглянувши заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення та поновлення строку для подачі документів, що підтверджують понесення витрат на правничу допомогу, суд касаційної інстанції вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до частини дев`ятої статі 129 ГПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Постанова суду касаційної інстанції складається з нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, - у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення (підпункт б пункту 4 частини першої статті 315 ГПК України).
Верховний Суд, ухвалюючи постанову від 14.03.2023, здійснив розподіл судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції з урахуванням частини дев`ятої статті 129 ГПК України (у зв`язку з тим, що спір у справі виник внаслідок неправильних дій ОСОБА_2, сплачений нею судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 14 983, 80 грн відшкодуванню не підлягає), про що зазначив в пункті 72 постанови.
За таких обставин, постанова Північного апеляційного господарського суду від 24.10.2022 підлягає скасуванню в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 14 983, 80 грн з покладенням таких витрат на ОСОБА_2 в порядку частини дев`ятої статті 129 ГПК України.
Щодо вимог позивачки про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу Верховний Суд враховує таке.
Згідно з частиною першою статті 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Така норма кореспондується з частиною восьмою статті 129 ГПК України, якою визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Верховний Суд, вирішуючи питання про судові витрати та своєчасне подання доказів понесених додаткових витрат на професійну правничу допомогу, зробив такі висновки щодо застосування норм процесуального права у подібних правовідносинах:
- право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, виходячи з положень статей 124, 129 ГПК України, кореспондується з її обов`язками: по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв`язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору; по-друге, заявити про це до закінчення судових дебатів у справі; по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду (пункт 1.20 постанови палати для розгляду справ щодо захисту прав інтелектуальної власності, а також пов`язаних з антимонопольним та конкурентним законодавством Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.07.2021 у справі 910/16803/19);
- ГПК України не встановлено неможливості поновлення пропущеного процесуального строку для подання стороною доказів на підтвердження розміру судових витрат у зв`язку з розглядом справи (пункт 20 постанови колегії суддів Касаційного господарського суду у складі постанови Верховного Суду від 17.12.2020 у справі №911/4670/13, постанова від 21.12.2019 у справі № 910/6298/19, від 24.12.2019 року у справі № 909/359/19);