ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 травня 2023 року
м. Київ
cправа № 908/3387/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Рогач Л. І. - головуюча, Краснов Є. В., Могил С. К.,
за участю секретаря судового засідання - Салівонського С. П.,
представників учасників справи:
Акціонерного товариства "Українська залізниця" - Станової Ю. В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" Акціонерного товариства "Укрзалізниця"
на додаткову постанову Центрального апеляційного господарського суду від 07.03.2023
(судді Дармін М. О., Антонік С. Г., Іванов О. Г.)
у справі за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" Акціонерного товариства "Укрзалізниця"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Сеал"
про визнання недійсним договору поставки від 02.08.2021 № ЦЗВ-01-02321-01 та про зобов`язання вчинити певні дії.
ВСТАНОВИВ:
1. Історія справи
1.1. Акціонерне товариство (далі - АТ) "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" АТ "Укрзалізниця" звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Сеал" (далі - ТОВ "НВП "Сеал") про визнання недійсним договору поставки від 02.08.2021 № ЦЗВ-01-02321-01 та застосування наслідків недійсності правочину шляхом зобов`язання ТОВ "НВП "Сеал" забрати поставлену за договором поставки продукцію.
1.2. Господарський суд Запорізької області рішенням від 15.09.2022 відмовив у задоволенні позову.
1.3. Додатковим рішенням від 25.10.2022 Господарський суд Запорізької області стягнув з позивача на користь відповідача 9000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
1.4. Центральний апеляційний господарський суд постановою від 01.02.2023 залишив зазначені судові рішення без змін.
2. Короткий зміст оскаржуваного рішення
2.1. Центральний апеляційний господарський суд додатковою постановою від 07.03.2023 стягнув з АТ "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" АТ "Укрзалізниця" на користь ТОВ "НВП "Сеал" 8000 грн витрат на професійну правничу допомогу.
2.2. Постанову мотивував тим, що, оцінивши витрати відповідача з урахуванням усіх аспектів і складності цієї справи, відповідність цієї суми критеріям реальності і розумності, а також доведеність відповідачем обставин стосовно надання адвокатом послуг на професійну правничу допомогу, участь адвоката в судовому засіданні, суд дійшов висновку про те, стягнення з позивача на користь відповідача 8000 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи в суді в суді апеляційної інстанції є справедливим та співмірним.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та її обґрунтування
3.1. 19.04.2023 АТ "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" АТ "Укрзалізниця" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на додаткову постанову Центрального апеляційного господарського суду від 07.03.2023 (повний текст складений 22.03.2023), в якій просить скасувати додаткову постанову та відмовити у задоволенні заяви про стягнення судових витрат на оплату правничої допомоги в суді апеляційної інстанції.
3.2. Підставою касаційного оскарження АТ "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" АТ "Укрзалізниця" зазначило, що суд апеляційної інстанції порушив статті 126, 129 ГПК України. Відповідно, на його думку, суд апеляційної інстанції не врахував висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 13.02.2019 у справі № 756/2114/17, від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, від 01.09.2020 у справі № 640/6209/19, від 01.12.2021 у справі № 910/20852/20, не врахував постанову Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц та додаткову ухвалу Верховного Суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20 (пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
3.3. Зазначає, що подавало до апеляційного господарського суду клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги в суді апеляційної інстанції на 99 %. Проте господарський суд апеляційного інстанції залишив клопотання без задоволення. Крім того, подання відзиву на апеляційні скарги у зазначеній справі є правом, а не обов`язком відповідача, а тому витрати на надання професійної правової допомоги у сумі 5 000,00 грн по складанню та поданню відзиву на апеляційну скаргу не відповідають критерію необхідності.
4. Позиція інших учасників справи
4.1. Відповідач правом на подання відзиву не скористався.
5. Позиція Верховного Суду
5.1. Заслухавши суддю-доповідачку, представників учасників справи, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування господарським судом норм процесуального права, колегія суддів зазначає таке.
5.2. Як вбачається з матеріалів справи, до суду апеляційної інстанції ТОВ "НВП "Сеал" надало клопотання, в якому заявник просив стягнути на його користь 8000,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу.
5.3. Розглянувши вказане клопотання, суд апеляційної інстанції у цій справі дійшов висновку про необхідність стягнення з позивача на користь відповідача 8000 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції.
Судова колегія погоджується з цим висновком суду з огляду на таке.
5.4. Статтею 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
5.5 Водночас, відповідно до статті 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
5.6. Стаття 16 ГПК України передбачає, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
5.7. Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).
5.8. Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).
5.9. У частині третій статті 123 ГПК України унормовано, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
5.10. Частинами першою-другою статті 126 ГПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
5.11. Однак, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 ГПК України).
5.12. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України).