ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 червня 2023 року
м. Київ
cправа № 924/1168/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Вронська Г.О. - головуюча, Губенко Н.М., Кондратова І.Д.,
за участю секретаря судового засідання Юдицького К.О.,
представників учасників справи:
від позивача: не з`явився,
від відповідача: не з`явився,
від третьої особи: не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Приватного підприємства "Славута-бетон"
про ухвалення додаткового рішення
у справі за позовом Міжрегіональної науково-виробничої асоціації підприємств "Авіокон проект"
до Приватного підприємства "Славута-бетон"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Приватне акціонерне товариство "Геберіт Керамік Продакшн"
про стягнення 1 908 768,00 грн,
ВСТАНОВИВ
1. Міжрегіональна науково-виробнича асоціація підприємств "Авіокон проект" (далі - Позивач) звернулася до Господарського суду Хмельницької області з позовом до Приватного підприємства "Славута-бетон" (далі - Відповідач) про стягнення 1 908 768,00 грн на підставі пункту 1 частини 2 статті 678 Цивільного кодексу України та частини 5 статті 268 Господарського кодексу України.
2. Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 22.07.2021 у позові відмовлено.
3. Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Позивач звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив останнє скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
4. Від Відповідача на адресу апеляційного суду надійшло клопотання про стягнення з Позивача на його користь витрат на правову допомогу у розмірі 7800 грн.
5. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.10.2022 рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення про задоволення позову. Враховуючи той факт, що суд апеляційної інстанції за результатами перегляду в апеляційному порядку оскаржуваного рішення дійшов висновку про його скасування з прийняттям нового рішення про задоволення позову, витрати Відповідача на правову допомогу поклав на останнього. Відповідно апеляційний суд відмовив Відповідачу у задоволенні його клопотання про стягнення з Позивача на користь Відповідача 7800 грн витрат на професійну правову допомогу.
6. Постановою Верховного Суду від 24.01.2023 касаційну скаргу Відповідача задоволено. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.10.2022 у справі № 924/1168/21 скасовано, а рішення Господарського суду Хмельницької області від 08.06.2022 залишено без змін.
7. При прийнятті постанови 24.01.2023 у справі №924/1168/21 Верховним Судом не вирішувалось питання щодо стягнення з Позивача на користь Відповідача судових витрат, понесених Відповідачем на професійну правову допомогу в суді апеляційної інстанції.
8. 24 квітня 2023 року Відповідачем подано до Верховного Суду заяву про ухвалення додаткового рішення та стягнення 7800 грн витрат, понесених Відповідачем на професійну правову допомогу в суді апеляційної інстанції.
9. В обґрунтування вищевказаної заяви Відповідач посилається на те, що судом касаційної інстанції при винесенні постанови, якою скасовано постанову апеляційного суду, не було здійснено розподілу судових витрат понесених Відповідачем в суді апеляційної інстанції. Просить винести додаткову постанову та стягнути з Позивача на його користь 7800 грн витрат.
10. Позивачем подано до Суду заперечення на заяву Відповідача про ухвалення додаткового рішення у справі, в яких він просить відмовити Позивачу в задоволенні вказаної заяви повністю.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
11. Суд виходить з того, що відповідно до пункту 3 частини першої статті 244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
12. Згідно зі положеннями статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
13. Відповідно до частини чотирнадцятої статті 129 ГПК України якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
14. Підпункти (б) і (в) пункту 4 частини 1 статті 315 ГПК України передбачають зазначення у резолютивній частині постанови суду касаційної інстанції, зокрема, нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, - у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення; розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
15. Отже, суд касаційної інстанції здійснює новий розподіл судових витрат у справі у разі прийняття ним постанови про скасування чи зміну остаточного судового рішення суду першої (апеляційної) інстанції, прийнятого по суті заявлених вимог.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 12.01.2023 у справі № 910/4404/17, від 12.10.2022 у справі № 910/6306/21, від 28.07.2022 у справі № 915/940/18, від 14.02.2022 у справі № 917/565/21 тощо.
16. З урахуванням того, що постановою Верховного Суду від 24.01.2023 у цій справі касаційну скаргу Відповідача задоволено. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.10.2022 скасовано, а рішення суду першої інстанції залишено без змін. Враховуючи також, що при прийнятті постанови 24.01.2023 судом касаційної інстанції не вирішувалось питання щодо стягнення з Позивача на користь Відповідача судових витрат, понесених Відповідачем на професійну правову допомогу в суді апеляційної інстанції. Заява Відповідача про ухвалення додаткового рішення у справі та здійснення розподілу таких судових витрат касаційним судом є обґрунтованою.
17. Суд виходить з того, що відповідно до статті 131 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.
18. За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
19. Виходячи із змісту положень статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту адвокат отримує винагороду у вигляді гонорару, обчислення якого, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
20. Водночас, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
21. При цьому, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі № 910/4201/19.
22. Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.
23. Виходячи із змісту статті 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
24. Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).
25. Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 зазначеного Кодексу).
26. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
27. Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (надання послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).
28. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 Господарського процесуального кодексу України).