ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 травня 2023 року
м. Київ
cправа № 127/9479/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бакуліна С.В. - головуючий, Кібенко О.Р., Студенець В.І.,
за участю секретаря судового засідання - Федорченка В.М.,
представників учасників справи:
позивача - Будової Я.М.,
відповідача - Люлик Р.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зодчих-11"
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.02.2023 (головуючий суддя - Маціщук А.В., судді: Мельник О.В., Гудак А.В.) (щодо перегляду рішення Господарського суду Вінницької області від 31.08.2022) в частині задоволення позову про стягнення 56303,78 грн
та касаційні скарги ОСОБА_1
на рішення Господарського суду Вінницької області від 31.08.2022 (суддя Яремчук Ю.О.), постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.02.2023 (головуючий суддя - Маціщук А.В., судді: Мельник О.В., Гудак А.В.) в частині відмови в задоволенні позовних вимог) та додаткову постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.03.2023 (головуючий суддя - Маціщук А.В., судді: Мельник О.В., Гудак А.В.) в частині відмови в задоволенні стягнення витрат, понесених на професійну правничу допомогу,
у справі №127/9479/21
за позовом ОСОБА_1
до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зодчих-11"
про видачу наказу про звільнення, припинення трудових відносин, стягнення середнього заробітку під час вимушеного прогулу, стягнення вихідної допомоги при звільненні та середнього заробітку за період затримки розрахунку,
ВСТАНОВИВ:
1.Короткий зміст позовних вимог та заперечень
1.1. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зодчих-11" (далі - ОСББ "Зодчих-11") про (1)визнання трудових відносин між ОСББ "Зодчих-11" та ОСОБА_1 припиненими на підставі пункту 5 статті 41 Кодексу законів про працю України, внаслідок розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу у зв`язку з припиненням повноважень посадових осіб з 08.10.2020 включно; (2) зобов`язання ОСББ "Зодчих-11" видати наказ про звільнення ОСОБА_1 з посади голови правління ОСББ "Зодчих-11" на підставі пункту 5 статті 41 Кодексу законів про працю України, що відбулося з ініціативи власника або уповноваженого ним органу у зв`язку з припиненням повноважень посадових осіб, із зазначенням дати звільнення 08.10.2020 включно та здійснити відповідний запис до трудової книжки ОСОБА_1 ; (3) стягнення з ОСББ "Зодчих-11" на користь ОСОБА_1 вихідної допомоги в розмірі шестимісячного середнього заробітку, яка не нарахована і не виплачена їй у зв`язку з недотриманням відповідачем процедури звільнення та законодавства про працю і становить щонайменше 50866,20 грн; (4) стягнення з ОСББ "Зодчих-11" на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу в розмірі, що становить щонайменше 65803,10 грн; (5) стягнення з ОСББ "Зодчих-11" на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за весь період, починаючи з наступного дня після звільнення позивача (09.10.2020) по день ухвалення рішення суду у цій справі, що станом на дату подання позову становить щонайменше 50866,20 грн та судових витрат.
1.2.Позовні вимоги обґрунтовані зміною керівника ОСББ "Зодчих-11", про що ОСОБА_1, як попереднього керівника, не було повідомлено, як не було повідомлено й про підстави та дату її звільнення; крім того, новий керівник ОСББ "Зодчих-11" належним чином не оформив звільнення ОСОБА_1 з посади та не видав копію наказу, не вніс відповідний запис до трудової книжки та не здійснив всіх розрахунків, передбачених трудовим законодавством України.
2.Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій
2.1.23.10.2014 ОСОБА_1 обрано на посаду голови правління ОСББ "Зодчих-11", про що внесено відповідні відомості до Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань.
2.2.23.01.2020 відбулися загальні збори співвласників ОСББ "Зодчих-11", результати яких оформлені протокольним рішення №1/2020, відповідно до якого вирішено переобрати правління ОСББ "Зодчих-11" у новому складі: члени правління - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 ; обрати головою правління ОСББ "Зодчих-11" ОСОБА_5 .
2.3.13.02.2020 вчинено реєстраційну дію та внесено зміни про керівника ОСББ "Зодчих-11", а саме ОСОБА_1 змінено на ОСОБА_5, про що вчинено запис в Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації юридичної особи за номером 11741070004012735.
2.4. ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Вінницької області з позовом про визнання недійсним рішення засідання правління ОСББ "Зодчих-11", оформленого протоколом від 23.01.2020 №1/2020, рішення засідання правління ОСББ "Зодчих-11" та скасування державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах, зміна керівника юридичної особи, зміна складу підписантів ОСББ "Зодчих-11", шляхом скасування запису від 13.02.2020 № 11741070004012735 у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
2.5.Господарський суд Вінницької області рішенням від 22.09.2020 у справі №902/550/20 позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнив у повному обсязі. Визнав недійсним рішення загальних зборів ОСББ "Зодчих-11", яке оформлено у вигляді протоколу від 23.01.2020 №1/2020 загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1, проведених 23.01.2020 за адресою: АДРЕСА_1, (хол ІІ під`їзду); визнав недійсним рішення засідання правління ОСББ "Зодчих-11", яке оформлене у вигляді протоколу від 23.01.2020 №1/2020 засідання правління ОСББ "Зодчих-11"; скасував державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах, зміна керівника юридичної особи, зміна складу підписантів ОСББ "Зодчих-11" шляхом скасування запису від 13.02.2020 №11741070004012735 у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; стягнув з ОСББ "Зодчих-11" на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору.
Рішення набрало законної сили 12.01.2021.
2.6.Відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради рішення Господарського суду Вінницької області від 22.09.2020 у справі №902/550/20 виконав в частині скасування запису від 13.02.2020 за №11741070004012735 у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
2.7.09.10.2020 відповідач провів державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу за номером 1001741070005012735 та вніс зміни до відомостей про керівника ОСББ "Зодчих-11", керівника з ОСОБА_5 змінено на ОСОБА_6, про що вчинено запис в Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації юридичної особи.
2.8.Звертаючись з даним позовом до суду, позивачка стверджує, що її повноваження як керівника ОСББ варто вважати припиненими з 08.10.2020 (періодом перебування її на посаді керівника ОСББ "Зодчих-11" є період з 23.10.2014 по 08.10.2020), проте після припинення її повноважень відповідач не видав їй наказ про звільнення та не вніс відповідні відомості до трудової книжки.
Останнє нарахування заробітної плати відповідачем на користь позивача, відбувалося за повний місяць березень 2020, з квітня 2020 року звітність щодо здійснених ОСОБА_1 виплат до ГУ ПФУ у Вінницькій області не подавалася.
3.Короткий зміст рішення суду першої інстанції, постанови та додаткової постанови суду апеляційної інстанції
3.1.Господарський суд Вінницької області рішенням від 31.08.2022 у справі №127/9479/21 відмовив ОСОБА_1 у позові до відповідача ОСББ "Зодчих-11" про видачу наказу про звільнення, припинення трудових відносин, стягнення середнього заробітку під час вимушеного прогулу, стягнення вихідної допомоги при звільненні та середнього заробітку за період затримки розрахунку.
3.2.Рішення суду мотивоване тим, що обов`язковою умовою для застосування пункту 5 частини першої статті 41 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП) до спірних правовідносин, як підстави для звільнення, є встановлення юридичного факту (настання події/ тощо) - припинення повноважень посадових осіб. Розірвання трудового договору за вказаною нормою можливе за наявності попереднього припинення повноважень посадової особи, тобто рішення вищого органу управління або виконавчого органу, що наділений повноваженнями з прийому/звільнення працівників. Тому для звільнення за вказаною нормою мають існувати обставини (факти): звільнений працівник повинен бути посадовою особою товариства та повинно заздалегідь відбутись припинення його повноважень (окреме рішення вищого органу управління), що в наступному є підставою для розірвання з ним трудового договору у порядку, передбаченому чинним законодавством України та статутними документами товариства. Проте, будь-яких доказів про припинення повноважень позивачки, як посадової особи, суду надано не було.
3.3.Відтак, суд вважав, що позивачка фактично намагається перекласти функції, встановлені законом для вищого органу товариства, в даному випадку загальних зборів ОСББ "Зодчих-11", на суд, що є неприпустимим, оскільки алгоритми та механізми припинення повноважень позивачки чітко встановлені Законом, а судове рішення не може підміняти законодавство, яке регламентує певні правовідносини. Судовому захисту підлягають лише порушені права, яких у даному випадку, судом не встановлено.
3.4.Вимоги позивачки про стягнення середнього заробітку під час вимушеного прогулу, вихідної допомоги при звільненні та середнього заробітку за період затримки розрахунку суд першої інстанції вважав похідними від вимог щодо правомірності припинення повноважень, відповідно такими, що не можуть бути у цій справі розглянуті до вирішення первісної вимоги.
3.5.Господарський суд Вінницької області додатковим рішенням від 19.09.2022 у справі №127/9479/21 задовольнив повністю заяву ОСББ "Зодчих-11" про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. Стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСББ "Зодчих-11" 15000 грн витрат на професійну правничу допомогу.
3.6.Північно-західний апеляційний господарський суд постановою від 21.02.2023 рішення Господарського суду Вінницької області від 31.08.2022 у справі №127/9479/21 скасував в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в сумі 56303,78 грн. Прийняв в цій частині нове рішення про задоволення цієї позовної вимоги. Стягнув з ОСББ "Зодчих-11" на користь ОСОБА_1 56303,78 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу. В решті рішення Господарського суду Вінницької області від 31.08.2022 залишив без змін. Стягнув з ОСББ "Зодчих-11" на користь ОСОБА_1 844,56 грн витрат на оплату судового збору за подання позовної заяви, 1266,84 грн витрат на оплату судового збору за подання апеляційної скарги. Додаткове рішення Господарського суду Вінницької області від 19.09.2022 р. у справі №127/9479/21 скасував в частині стягнення 8500 грн витрат на професійну правничу допомогу. Пункти 1, 2 резолютивної частини додаткового рішення Господарського суду Вінницької області від 19.09.2022 у справі №127/9479/21 виклав у наступній редакції: "1. Клопотання ОСББ "Зодчих-11" про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково. 2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСББ "Зодчих-11" 6500 грн витрат на професійну правничу допомогу".
3.7.Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині вимог про стягнення 56303, 78 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу, апеляційний суд виходив з того, що ОСОБА_1 була позбавлена можливості виконувати свої трудові обов`язки з незалежних від неї причин у період з 23.01.2020 (дата проведення загальних зборів співвласників ОСББ "Зодчих-11" та зборів правління, де вирішувалось питання про припинення повноважень позивача ОСОБА_1, як керівника ОСББ "Зодчих-11") по 12.01.2021 (дата набрання законної сили рішенням Господарського суду Вінницької області від 22.09.2020 у справі № 902/550/20, яким визнано недійсними загадані рішення загальних зборів співвласників та зборів правління), а відтак в межах заявленої у позові суми 65803,10 грн середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу з урахуванням здійснених виплат в лютому та березні 2020 року, вважав за можливе стягнути на користь позивачки 56303,78 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
3.8.При цьому, апеляційний суд вважав, що позивачка звернулась до суду, зокрема із зазначеною вимогою в межах встановленого законом строку, а саме через три місяці після набрання чинності рішенням Господарського суду Вінницької області у справі №902/550/20, тобто через три місяці після встановлення порушення її права.
3.9.Північно-західний апеляційний господарський суд додатковою постановою від 13.03.2023 заяву ОСОБА_1 задовольнив частково. Стягнув з ОСББ "Зодчих-11" на користь ОСОБА_1 9700 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката. В решті відмовлено.
4.Короткий зміст вимог касаційних скарг та їх обґрунтування. Доводи інших учасників справи
4.1.ОСББ "Зодчих-11" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.02.2023 та залишити в силі рішення Господарського суду Вінницької області від 31.08.2022 у справі №127/9479/21.
4.2.Підставою касаційного оскарження скаржник визначив пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), зазначаючи, що судом апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення не враховано висновки: (1) Верховного Суду України від 16.03.2016 у справі №6-2426цс15; (2) Верховного Суду від 11.07.2019 у справі №761/39962/16-ц, від 26.08.2020 у справі №501/2316/15-ц, від 16.12.2020 у справі №761/36220/17, від 16.12.2020 у справі №541/1700/17, від 24.12.2019 у справі №758/1861/18, стосовно застосування норм КЗпП.
4.3.За твердженнями відповідача, частково задовольняючи вимогу про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з огляду на те, що позивачка не мала змоги виконувати трудові функції саме з вини роботодавця - ОСББ "Зодчих-11", апеляційний не врахував, що з 05.03.2020 ОСОБА_1 не вийшла з відпустки на роботу та не приступила до виконання посадових обов`язків, причину неявки не повідомила, поважності цих причин не зазначила, у зв`язку з чим були проведені загальні збори на яких вирішено обрати голову правління ОСББ. В той же час, рішення щодо звільнення ОСОБА_1 не приймалося, а наказ про її звільнення не видавався, кожен день відсутності ОСОБА_1 на робочому місці табелюється, однак не оплачується в силу невиходу на роботу позивачки.
4.4.Відповідач зазначає, що оплата вимушеного прогулу має місце у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, тобто у разі неможливості працівником виконувати свої трудові функції з вини (винні дії (бездіяльність) роботодавця, чого в даному випадку доведено не було.
4.5.Також відповідач вважає, що апеляційний суд безпідставно залишив поза увагою норми статті 233 КЗпП, якими врегульовано строки звернення до суду у справах щодо трудових правовідносин, зокрема передбачено, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
4.6.Позивачка пропустила позовну давність для звернення до суду з вказаною позовною заявою, а тому у суду апеляційної інстанції не було підстав для задоволення позовних вимог, як по суті спору, так й у зв`язку з пропуском строку на звернення до суду.
4.7. ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Вінницької області від 31.08.2022 повністю, а постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.02.2023 в частині відмови в задоволенні позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог.
4.8.Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження рішень судів попередніх інстанцій, скаржниця посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме статті 41 КЗпП України в частині визначення належних та допустимих доказів, які б підтверджували припинення посадових обов`язків голови ОСББ (особи, яка займає виборну посаду) (пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України).
4.9.Позивачка звертає увагу, що суди попередніх інстанцій в мотивувальних частинах оскаржуваних рішень не наводять жодного обґрунтування підстав відмови у задоволенні вимоги щодо припинення трудових відносин, які продовжують існувати між ОСОБА_1 та ОСББ "Зодчих-11", хоча позивачка неодноразово наголошувала на тому, що факт припинення повноважень директора, як посадової особи, законодавець пов`язує із моментом внесення відповідного запису до ЄДР.
4.10.За твердженнями позивачки, суди попередніх інстанцій взагалі не дослідили та належним чином не оцінили рішення вищих органів управління відповідача, на підставі яких припинились повноважень ОСОБА_1, як голови правління ОСББ, та відбулась зміна керівника ОСББ. Відповідно безпідставно не врахували, що наслідком припинення повноважень позивачки в даному випадку мало було б бути звільнення останньої на підставі пункту 5 частини першої статті 41 Кодексу законів про працю України. Проте, роботодавець свідомо та умисно ухиляється від оформлення наказу про звільнення ОСОБА_1 та розірвання трудових відносин з метою уникнення виплати вихідної допомоги, передбаченої законодавством про працю.
4.11. ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати додаткову постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.03.2023 в частині відмови в задоволенні вимог щодо стягнення з ОСББ "Зодчих-11" на користь ОСОБА_1 витрат, понесених нею на професійну правничу (правову) допомогу, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву ОСОБА_1 про розподіл судових витрат повністю.
4.12.Підставою касаційного оскарження скаржниця визначає пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України, зазначаючи, що судами попередніх інстанцій не враховано висновків Верховного Суду, викладених в постановах від 17.12.2020 у справі №922/3708/19, від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 22.11.2019 у справі №902/347/18, від 06.12.2019 у справі №910/353/19, щодо застосування норм права у подібних правовідносинах.
4.13.Доводи позивачки зводяться до того, що суд апеляційної інстанції безпідставно та необґрунтовано з власної ініціативи зменшив більше ніж у вісім разів розмір заявлених до відшкодування судових витрат, а саме із заявлених 82000 грн стягнув на користь позивачки лише 9700 грн витрат на правничу допомогу.
5.Позиція Верховного Суду
Щодо вимог про визнання трудових відносин припиненими, зобов`язання видати наказ про звільнення та здійснити відповідний запис до трудової книжки
5.1.Частиною 2 статті 4 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" (далі - Закон "Про ОСББ") визначено, що об`єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об`єднання визначається цим Законом та іншими законами України.
5.2.Згідно зі статтею статті 85 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками. Особливості правового статусу окремих видів непідприємницьких товариств встановлюються законом.
5.3.Отже, за своєю організаційно-правовою формою ОСББ "Зодчих-11" відноситься до непідприємницького товариства, відповідно, на працівників такого товариства поширюється положення частини 3 статті 99 ЦК.
5.4.Згідно з частиною 3 статті 99 ЦК повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.
5.5.Зміст положень частини третьої статті 99 ЦК надає право компетентному (уповноваженому) органу товариства усунути члена виконавчого органу від виконання обов`язків, які він йому визначив, у будь-який час, на свій розсуд, з будь-яких підстав.
5.6.Частинами 9, 19 статті 10 Закону "Про ОСББ" передбачено, що до виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься, зокрема, обрання членів правління об`єднання. Порядок обрання та відкликання членів правління, їх кількісний склад та строки обрання встановлюються загальними зборами.
5.7.Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 41 КЗпП трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний у випадку припинення повноважень посадових осіб.
5.8.Тобто, підставою для розірвання договору згідно з пунктом 5 частини 1 статті 41 Кодексу законів про працю України є рішення власника в особі його вищого органу управління або виконавчого органу, що наділений повноваженнями з прийому/звільнення працівників.
5.9.Системний аналіз положень пункту 5 частини 1 статті 41 КЗпП та частини 3 статті 99 ЦК дає підстави для висновку, що припинення повноважень члена виконавчого органу може відбутися у будь-який час та з будь-яких підстав. При цьому припинення повноважень члена виконавчого органу гарантується нормами цивільного права для припинення або запобіганню негативного впливу на управлінську діяльність товариства. Необхідність таких правил обумовлена специфічним статусом члена виконавчого органу, який отримав від уповноваженого органу товариства право на управління.
5.10.Розірвання трудового договору згідно з пунктом 5 частини 1 статті 41 КЗпП можливе за наявності попереднього припинення повноважень посадової особи, тобто рішення вищого органу управління або виконавчого органу, що наділений повноваженнями з прийому/звільнення працівників. Для звільнення за вказаною нормою мають бути присутні обставини: звільнений працівник повинен бути посадовою особою товариства; повинно заздалегідь відбутись припинення його повноважень (окреме рішення вищого органу управління), що в наступному є підставою для розірвання з ним трудового договору в порядку, передбаченому чинним законодавством України та статутними документами товариства.