Постанова суду № 640/7864/21 від 07.06.2023 про визнання протиправними та нечинними окремих положень постанови Регулятора

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2023 року

м. Київ

справа №640/7864/21

адміністративне провадження № К/9901/46737/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Берназюка Я.О., Стародуба О.П.,

за участю секретаря судового засідання Шосенко К.М.,

представника позивача Ліневич Л.В.,

представника відповідача Усачової А.І.

розглянувши касаційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг,

на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 червня 2021 року (суддя Іщук І.О.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2021 року (колегія у складі суддів Коротких А.Ю., Сорочка Є.О., Єгорової Н.М.)

у справі № 640/7864/21

за позовом Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго"

до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг,

про визнання протиправними та нечинними окремих положень постанови Регулятора.

І. РУХ СПРАВИ

1. 23.03.2021 Акціонерне товариство "ДТЕК Західенерго" (далі - ДТЕК, позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП, відповідач), в якій просило суд (з урахуванням заяви про зміну предмету позову від 04.06.2021):

(1) визнати протиправним та нечинним пункт 4 Змін до деяких постанов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затверджених Постановою НКРЕКП від 10.02.2021 № 218:

"Пункт 2.2 глави 2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 22 березня 2017 року № 307 доповнено новим підпунктом такого змісту:

" 30) у строки, передбачені Порядком ліцензування видів господарської діяльності, державне регулювання яких здійснюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затверджених постановою НКРЕКП від 03 березня 2020 року №548, звернутися із письмовою заявою до НКРЕКП щодо проведення перевірки додержання ним ліцензійних умов та законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг, якщо:

ліцензіат має намір передати цілісний майновий комплекс іншому суб`єкту господарювання (якщо статутними документами не передбачено, щодо суб`єкта господарювання, якому передається цілісний майновий комплекс, переходять усі права і обов`язки попереднього ліцензіата);

ліцензіат, що здійснює господарську діяльність на цілісному майновому комплексі, має намір анулювати ліцензію";

(2) визнати протиправним та нечинним пункт 5 Змін до деяких постанов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 10.02.2021 №218 в частині:

"Унести до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 22 березня 2017 року № 308 такі зміни:

1) пункт 1.7 глави 1 після підпункту 3 доповнити новим підпунктом 4 такого змісту:

" 4) копії документів, що підтверджують правонаступництво суб`єкта господарювання (у разі надання йому у власність, користування (оренду, концесію тощо) цілісного майнового комплексу з виробництва теплової енергії) за борговими зобов`язаннями з оплати спожитих енергоносіїв та послуг з їх транспортування і постачання, що виникли у суб`єкта господарювання, який раніше використовував зазначене майно (володів або користувався ним);

2) пункт 3.2 глави 3 доповнити новими підпунктами такого змісту:

" 26) у строки, передбачені Порядком ліцензування видів господарської діяльності, державне регулювання яких здійснюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженим постановою НКРЕКП від 03 березня 2020 року № 548, звернутися із письмовою заявою до НКРЕКП щодо проведення перевірки додержання ним ліцензійних умов та законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг, якщо:

ліцензіат має намір передати цілісний майновий комплекс іншому суб`єкту господарювання (якщо статутними документами не передбачено, що до суб`єкта господарювання, якому передається цілісний майновий комплекс, переходять усі права і обов`язки попереднього ліцензіата);

27) у випадках, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції, повідомляти Антимонопольний комітет України про набуття у власність, користування (оренду, концесію тощо) цілісних майнових комплексів або зміну структури відносин контролю ліцензіата на користь іншої особи, що виникли за наявності зобов`язань, у тому числі грошових, торгових зобов`язань, зобов`язань з виникнення умов фінансової підтримки";

(3) визнати протиправним та нечинним пункт 7 Змін до деяких постанов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 10.02.2021 № 218:

"Унести до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 27 грудня 2017 року № 1467, такі зміни:

1) пункт 1.6 глави 1 після підпункту 2 доповнити новим підпунктом 3 такого змісту:

" 3) копії документів, що підтверджують правонаступництво суб`єкта господарювання (у разі надання йому у власність, користування (оренду, концесію тощо) цілісного майнового комплексу з виробництва електричної та теплової енергії) за борговими зобов`язаннями з оплати спожитих енергоносіїв та послуг з їх транспортування і постачання, що виникли у суб`єкта господарювання, який раніше використовував зазначене майно (володів або користувався ним);".

У зв`язку з цим підпункти 3-7 вважати відповідно підпунктами 4 - 8;

2) пункт 2.2 глави 2 доповнити новими підпунктами такого змісту:

" 45) у строки, передбачені Порядком ліцензування видів господарської діяльності, державне регулювання яких здійснюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженим постановою НКРЕКП від 03 березня 2020 року № 548, звернутися із письмовою заявою до НКРЕКП щодо проведення перевірки додержання ним ліцензійних умов та законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг, якщо:

ліцензіат має намір передати цілісний майновий комплекс іншому суб`єкту господарювання (якщо статутними документами не передбачено, що до суб`єкта господарювання, якому передається цілісний майновий комплекс, переходять усі права і обов`язки попереднього ліцензіата);

ліцензіат, що здійснює господарську діяльність на цілісному майновому комплексі, має намір анулювати ліцензію;

46) у випадках, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції, повідомляти Антимонопольний комітет України про набуття у власність, користування (оренду, концесію тощо) цілісних майнових комплексів або зміну структури відносин контролю ліцензіата на користь іншої особи, що виникли за наявності зобов`язань, у тому числі грошових, торгових зобов`язань, зобов`язань з виникнення умов фінансової підтримки";

(4) визнати протиправним та нечинним пункт 9 Змін до деяких постанов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затверджених Постановою НКРЕКП від 10.02.2021 № 218:

"Унести до Порядку ліцензування видів господарської діяльності, державне регулювання яких здійснюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 03 березня 2020 року № 548, такі зміни:

2) пункт 6.3 глави 6 викласти в такій редакції:

" 6.3. У разі передачі цілісного майнового комплексу ліцензіата іншому суб`єкту господарювання, який має намір отримати або отримав відповідну ліцензію, такий суб`єкт господарювання до заяви про отримання ліцензії (повідомлення про зміну даних, зазначених у заяві та документах, що додавалися до заяви про отримання ліцензії) додає гарантійний лист про виконання зобов`язань щодо усунення порушень ліцензійних умов, встановлених відповідними рішеннями НКРЕКП та не виконаних попереднім ліцензіатом, у частині виконання технологічних вимог і коригування витрат та доходів.

Ліцензіат, який має намір передати цілісний майновий комплекс іншому суб`єкту господарювання, у випадках, передбачених відповідними ліцензійними умовами, має не пізніше ніж за два місяці до передачі цілісного майнового комплексу звернутися до НКРЕКП із письмовою заявою щодо проведення перевірки додержання ним ліцензійних умов та законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг (якщо статутними документами не передбачено, що до суб`єкта господарювання, якому передається цілісний майновий комплекс, переходять усі права і обов`язки попереднього ліцензіата).

Ліцензіат, який має намір анулювати ліцензію, у випадках, передбачених відповідними ліцензійними умовами, має не пізніше ніж за два місяці до подачі заяви на анулювання ліцензії звернутися до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг із письмовою заявою щодо проведення перевірки додержання ним ліцензійних умов та законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг".

(5) Зобов`язати Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг відповідно до ч. 1 ст. 265 Кодексу адміністративного судочинства України невідкладно після набрання рішенням суду законної сили опублікувати резолютивну частину рішення суду у даній справі у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

2. Постановою НКРЕКП від 10.02.2021 №218 "Про затвердження Змін до деяких постанов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" (далі - Постанова № 218) затверджено Зміни до деяких постанов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, що додаються (пункт 1).

3. Наказано суб`єктам господарювання, що отримали ліцензії на право провадження господарської діяльності з виробництва електричної та/або теплової енергії, привести свою господарську діяльність у відповідність до вимог цієї постанови та протягом місяця з дня набрання нею чинності подати до органу ліцензування документи, якими доповнено перелік документів, що додаються до заяви про отримання ліцензії (пункт 2).

4. Відповідно до цієї Постанови затверджено та внесено зміни до наступних окремих пунктів:

" 4. Пункт 2.2 глави 2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 22 березня 2017 року № 307 доповнено новим підпунктом такого змісту:

" 5. Унести до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 22 березня 2017 року № 308 такі зміни:

1) пункт 1.7 глави 1 після підпункту 3 доповнити новим підпунктом 4 такого змісту:

2) пункт 3.2 глави 3 доповнити новими підпунктами такого змісту:

ліцензіат має намір передати цілісний майновий комплекс іншому суб`єкту господарювання (якщо статутними документами не передбачено, що до суб`єкта господарювання, якому передається цілісний майновий комплекс, переходять усі права і обов`язки попереднього ліцензіата);

7. Унести до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 27 грудня 2017 року № 1467, такі зміни:

1) пункт 1.6 глави 1 після підпункту 2 доповнити новим підпунктом 3 такого змісту:

У зв ʼязку з цим підпункти 3-7 вважати відповідно підпунктами 4 - 8;

2) пункт 2.2 глави 2 доповнити новими підпунктами такого змісту:

ліцензіат має намір передати цілісний майновий комплекс іншому суб`єкту господарювання (якщо статутними документами не передбачено, що до суб`єкта господарювання, якому передається цілісний майновий комплекс, переходять усі права і обов`язки попереднього ліцензіата);

9. Унести до Порядку ліцензування видів господарської діяльності, державне регулювання яких здійснюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 03 березня 2020 року № 548, такі зміни:

2) пункт 6.3 глави 6 викласти в такій редакції:

5. Позивач вважає, що зазначені положення Постанови № 218 порушують його права, є протиправними та підлягають скасуванню.

6. Аналогічні зміни щодо правонаступництва за борговими зобов`язаннями з оплати спожитих енергоносіїв внесено до ліцензійних умов на інші види господарської діяльності, що перебувають у сфері регулювання Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Однак вони не є предметом цього спору.

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

(а) аргументи позивача

7. Стосовно пункту 4 оскаржуваної Постанови № 218 позивач вважає, що предметом ліцензійних умов можуть бути спеціальні вимоги до провадження господарської діяльності, пов`язані з технологічними особливостями ліцензованого виду діяльності, необхідністю певної кваліфікації спеціалістів, технічних вимог до приміщення, обладнання чи інших технічних засобів тощо. Однак особливості та процедурні питання здійснення державного нагляду (контролю) у відповідній сфері не є предметом регулювання ліцензійних умов.

Крім того, врегулювання питань антимонопольного законодавства, зокрема, в межах ліцензійних умов, є втручанням у повноваження відповідних державних органів, що вочевидь протирічить як основним завданням НКРЕКП, так і принципам законності і компетентності, визначених Законом України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг".

8. Щодо пунктів 5 та 7 оскаржуваної Постанови № 218 позивач зазначив, що питання правонаступництва не є та не можуть бути предметом регулювання ліцензійних умов, адже зазначена сфера господарських відносин суб`єктів господарювання вже врегульована положеннями Цивільного кодексу України та окремими спеціальними нормами, зокрема, статтею 22 Закону України "Про теплопостачання", а тому не потребують неправомірного тлумачення шляхом внесення змін до регуляторного акту. Разом з тим, вирішення питань боргових зобов`язань та недобросовісної поведінки окремих суб`єктів господарювання, кожен з яких є самостійним у розумінні статті 42 Господарського кодексу України, належить до компетенції інших інституцій - правоохоронних, судових органів. Позивач вважає, що пункт 5 оскаржуваної Постанови суперечить завданням НКРЕКП.

9. З приводу пункту 9 оскаржуваної Постанови № 218 позивач зауважив, що суб`єкт господарювання, який набув матеріально-технічну базу від попереднього власника цілісного майнового комплексу, не має змоги надати гарантії щодо виконання останнім зобов`язань щодо усунення порушень ліцензійних умов, встановлених відповідними рішеннями НКРЕКП та не виконаних попереднім ліцензіатом. Така вимога суперечить принципу адресності регулювання, який закріплений статтею 4 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг". Разом з тим, попередній користувач повинен нести персональну відповідальність за порушення ліцензійних умов, що кореспондується із положенням п.п. 1 п. 7.1. Порядку ліцензування, згідно яких заява ліцензіата про анулювання власної ліцензії може не розглядатися як підстава для її анулювання до закінчення перевірки додержання ним ліцензійних умов та законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг.

10. На переконання позивача, положення Постанови №218 не відповідають вимогам частини третьої статті 22 Закону України "Про теплопостачання", якою регламентуються відносини правонаступництва за борговими зобов`язаннями винятково в частині таких із них, що виникли безпосередньо за наслідком здійснення господарської діяльності з виробництва теплової енергії попереднім користувачем цілісного майнового комплексу/індивідуально визначеного майна. Дана норма права не покладає на суб`єктів господарювання, які отримують зазначені об`єкти у користування з метою подальшого виробництва теплової енергії, обов`язку з погашення боргів попереднього користувача, які утворилися за наслідком здійснення іншого виду господарської діяльності, аніж виробництво теплової енергії (до прикладу, боргові зобов`язання, що виникли в ході вироблення електричної енергії, порядок погашення яких регламентується іншими нормативними актами, включно Законом України "Про ринок електроенергії").

(б) заперечення відповідача

11. Відповідач проти позову заперечив. Вважає, що оскаржувана Постанова № 218 є правомірною. Відповідач має повноваження на затвердження та внесення змін до ліцензійних умов провадження господарської діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг, а також порядку ліцензування видів господарської діяльності, державне регулювання яких здійснюється Регулятором.

12. Твердження позивача про те, що врегулювання питань антимонопольного законодавства є втручанням у повноваження відповідних органів, суперечить вимогам процесуального законодавства, оскільки такі твердження можливі виключно у спорах щодо компетенції між державними органами.

13. Відповідач наголошує на тому, що позивач не наводить конкретну норму матеріального права, якій суперечить пункт 4 оскаржуваної Постанови. Цей пункт не врегульовує питання інституту правонаступництва або заміни боржника у зобов`язанні, а лише вказує на необхідність подання до заяви про отримання ліцензії копій документів, що підтверджують правонаступництво за борговими зобов`язаннями з оплати спожитих енергоносіїв та послуг з їх транспортування і постачання, що виникли у суб`єкта господарювання, який раніше використовував зазначене майно (володів або користувався ним).

14. Відповідач звернув увагу, що Антимонопольний комітет України погодив запропонований НКРЕКП проект Постанови без зауважень. Він не вбачає порушень антимонопольного законодавства, зокрема, норм, які б негативно впливали на конкуренцію у даній сфері.

15. На переконання відповідача, позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, підстави для задоволення адміністративного позову відсутні.

16. Оголошення щодо оскарження окремих положень Постанови від 10.02.2021 №218 "Про затвердження Змін до деяких постанов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" опубліковане відповідачем у строки та в порядку, передбаченому статтею 264 Кодексу адміністративного судочинства України. Проте інші особи не висловили наміру взяти участь у розгляді справи.

IV. ВИСНОВКИ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

17. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.06.2021, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.12.2021, позов задоволено частково:

(1) Визнано протиправним та нечинним пункт 5 Змін до деяких постанов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 10.02.2021 №218 в частині:

1) пункт 1.7 глави 1 після підпункту 3 доповнити новим підпунктом 4 такого змісту:

" 4) копії документів, що підтверджують правонаступництво суб`єкта господарювання (у разі надання йому у власність, користування (оренду, концесію тощо) цілісного майнового комплексу з виробництва теплової енергії) за борговими зобов ʼязаннями з оплати спожитих енергоносіїв та послуг з їх транспортування і постачання, що виникли у суб`єкта господарювання, який раніше використовував зазначене майно (володів або користувався ним);

2) пункт 3.2 глави 3 доповнити новими підпунктами такого змісту:

ліцензіат має намір передати цілісний майновий комплекс іншому суб`єкту господарювання (якщо статутними документами не передбачено, що до суб`єкта господарювання, якому передається цілісний майновий комплекс, переходять усі права і обов`язки попереднього ліцензіата);

ліцензіат, що здійснює господарську діяльність на цілісному майновому комплексі, має намір анулювати ліцензію".

(2) Визнано протиправним та нечинним пункт 7 Змін до деяких постанов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 10.02.2021 № 218 "Унести до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 27 грудня 2017року № 1467, такі зміни:

1) пункт 1.6 глави 1 після підпункту 2 доповнити новим підпунктом 3 такого змісту:

У зв ʼязку з цим підпункти 3-7 вважати відповідно підпунктами 4 - 8;

2) пункт 2.2 глави 2 доповнити новими підпунктами такого змісту:

ліцензіат має намір передати цілісний майновий комплекс іншому суб`єкту господарювання (якщо статутними документами не передбачено, що до суб`єкта господарювання, якому передається цілісний майновий комплекс, переходять усі права і обов`язки попереднього ліцензіата);

ліцензіат, що здійснює господарську діяльність на цілісному майновому комплексі, має намір анулювати ліцензію.

(3) Визнано протиправним та нечинним пункт 9 Змін до деяких постанов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затверджених Постановою НКРЕКП від 10.02.2021 № 218:

2) пункт 6.3 глави 6 викласти в такій редакції:

" 6.3. У разі передачі цілісного майнового комплексу ліцензіата іншому суб`єкту господарювання, який має намір отримати або отримав відповідну ліцензію, такий суб`єкт господарювання до заяви про отримання ліцензії (повідомлення про зміну даних, зазначених у заяві та документах, що додавалися до заяви про отримання ліцензії) додає гарантійний лист про виконання зобов ʼязань щодо усунення порушень ліцензійних умов, встановлених відповідними рішеннями НКРЕКП та не виконаних попереднім ліцензіатом, у частині виконання технологічних вимог і коригування витрат та доходів.

(4) В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовлено.

(5) Зобов`язано Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, відповідно до частини першої статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України невідкладно після набрання рішенням суду законної сили опублікувати резолютивну частину рішення суду про визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним в окремій його частині у виданні, в якому було офіційно оприлюднено нормативно-правовий акт.

(6) Стягнуто на користь Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 000,00 грн. за рахунок асигнувань Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

18. Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач є учасником правовідносин, у яких застосовано оскаржуваний нормативно-правовий акт.

Щодо пунктів 5, 7, 9 (за виключенням підпункту 27 пункту 5 та підпункту 46 пункту 7) Постанови №218, суд взяв до уваги, що дані пункти передбачають правонаступництво за борговими зобов`язаннями з оплати спожитих енергоносіїв та послуг з їх транспортування і постачання. Приймаючи відповідні зміни, пунктами 5, 7, 9 оскаржуваної Постанови, відповідач порушив принцип адресності регулювання, передбачений ст. 4 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг".

Покладення на суб`єкта господарювання боргових зобов`язань в частині обов`язку з оплати спожитого органічного палива, електроенергії, нетрадиційних та поновлюваних видів енергії, альтернативних джерел енергії, та послуг з їх транспортування і постачання, як це передбачено пунктом 5 оскаржуваної Постанови № 218, ставить учасників ринку в нерівні умови.

Суд дійшов висновку про порушення відповідачем ч. 3 ст. 22 Закону України "Про теплопостачання", оскільки дана норма не покладає на суб`єктів господарювання, які отримують у користування цілісні майнові комплекси (індивідуально визначене майно) з вироблення теплової енергії, обов`язку з погашення боргів попереднього користувача, які утворилися за наслідком здійснення іншого виду господарської діяльності, аніж виробництво теплової енергії.

На переконання суду, внесені пунктами 5, 7, 9 оскаржуваної Постанови № 218 зміни регулюють відносини щодо боргових зобов`язань, які виникають за наслідком здійснення господарської діяльності у сфері виробництва електричної та теплової енергії. Тобто вони фактично порушують право власності позивача на майно, яке забезпечує господарську діяльність.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними та нечинними пунктів 5, 7, 9 (за виключенням підпункту 27 пункту 5 та підпункту 46 пункту 7) Змін до деяких постанов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затверджених Постановою № 218.

Водночас, позивач не здійснює господарської діяльності з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, не довів, що пункт 4, підпункт 27 пункту 5 та підпункт 46 пункту 7 оскаржуваної Постанови порушує його права та інтереси, а тому у цій частині у задоволенні позову суд відмовив.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ

19. НКРЕКП у касаційній скарзі посилається на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове - про відмову у задоволенні позовних вимог.

20. Як на підставу касаційного оскарження відповідач покликається на те, що:

А) суди неправильно застосували (витлумачили) пункти 5, 7, 9 Змін до деяких постанов НКРЕКП, затверджених постановою НКРЕКП від 10.02.2021 № 218, ст. 42 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ч. 3 ст. 22 Закону України "Про теплопостачання", не застосували ст. 1 Закону України "Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу".

Зокрема, суди помилково послалися на ст. 1 Закону України "Про основні засади господарської діяльності", оскільки такого закону Верховна Рада України не приймала і він є лише у проекті.

Суди застосували ст. 42 Господарського кодексу України, яка визначає поняття підприємництва. Однак спірна Постанова № 218 поняття підприємництва не врегульовує.

Помилковим є висновок судів про те, що спірна Постанова № 218 врегульовує питання правонаступництва за борговими зобов`язаннями. Окремі пункти цієї Постанови лише вказують на необхідність подання до заяви про отримання ліцензії копій документів, що підтверджують правонаступництво за борговими зобов`язаннями з оплати спожитих енергоносіїв та послуг з їх транспортування і постачання, що виникли у суб`єкта господарювання, який раніше використовував зазначене майно (володів або користувався ним). Визначення переліку документів, що мають подаватися до заяви про отримання ліцензії, належить до дискреційних повноважень НКРЕКП.

Неправильним є висновок судів про те, що покладення боргових зобов`язань на суб`єкта господарювання ставить в нерівні умови учасників ринку і шкодить розвитку конкурентного середовища. Проект Постанови № 218 погоджено Антимонопольним комітетом України без зауважень.

Суди не врахували, що на установках з виробництва електричної теплової енергії виробництво електричної енергії неможливе без виробництва теплової енергії.

................

Перейти до повного тексту