ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 червня 2023 року
м. Київ
справа № 380/10954/21
адміністративне провадження № К/990/5196/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Тацій Л.В.,
суддів: Рибачука А.І.. Стеценка С.Г., -
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (яке є правонаступником Головного управління Держпраці у Львівській області; далі - ГУ Держпраці) на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06.10.2022 (прийняте судом у складі судді Мричко Н.І.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.01.2023 (ухвалену судом у складі: головуючого судді Запотічного І.І., суддів: Глушка І.В., Довгої О.І.) у справі за позовом Фізичної особи-підприємця (далі - ФОП) ОСОБА_1 до ГУ Держпраці, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Приватне підприємство "Тектоніка-Львів" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Львівський Торговий Дім", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Головне управління ДПС у Львівській області (далі - ГУ ДПС), про визнання протиправною і скасування постанови, -
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2021 року ФОП ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом, у якому просила визнати протиправним та скасувати постанову про накладення штрафу першого заступника начальника Головного управління Держпраці у Львівській області від 22.04.2021 № 4768/13/50/РРО (далі - Спірна постанова).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач фактично не здійснює свою діяльність за адресою: село Сопошин Жовківського району Львівської області, та до ресторану " ІНФОРМАЦІЯ_1", який знаходиться за цією адресою не має жодного відношення. Згідно з документами про проведення перевірки така мала проводитись безпосередньо щодо ресторану " ІНФОРМАЦІЯ_1". Окрім цього, особа, яка підписала акт перевірки не здійснювала від імені позивача жодних розрахунків. Відповідач не надав жодних доказів, що зафіксованих на відео осіб приймала на роботу саме ФОП ОСОБА_1 .
Короткий зміст рішень судів першої й апеляційної інстанцій
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 06.10.2022 позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано Спірну постанову.
Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 26.01.2023 рішення суду першої інстанції залишив без змін.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився і суд апеляційної інстанції, зазначив, що станом на час проведення фактичної перевірки у ресторані " ІНФОРМАЦІЯ_1" за адресою: АДРЕСА_1, господарську діяльність у такому провадило ПП "Тектоніка-Львів", що підтвердив і директор ПП "Тектоніка-Львів" у поясненнях від 16.06.2022, а також директор ТзОВ "Львівський торговий дім" у поясненнях від 24.08.2022.
Отже, як зазначили суди, під час проведення фактичної перевірки посадові особи ГУ ДПС не встановили факту здійснення позивачем господарської діяльності у ресторані " ІНФОРМАЦІЯ_1" за адресою: АДРЕСА_1, а також факту допуску позивачем ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до виконання трудових функцій без укладення трудового договору.
Таким чином, з огляду на недоведення відповідачем факту використання позивачем, як суб`єктом господарювання, праці неоформлених працівників, суди дійшли висновку про те, що позивач не може вважатися належним суб`єктом відповідальності відповідно до абзацу другого частини другої статті 265 КЗпП України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
14.02.2023 Західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить постановлені у цій справі судові рішення скасувати та прийняте нове рішення - про відмову у задоволенні позову.
У скарзі посилається на те, що суд апеляційної інстанції прийняв рішення без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду:
- від 24.01.2019 у справі № 592/5576/17, у якій зазначено, що оцінка доказів здійснюється судом за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) ;
- від 27.02.2018 у справі № 808/6079/14, у якій йдеться про те, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим;
- від 04.07.2018 у справі № 820/1432/17, у якій зазначено, що, у разі якщо робота виконувана особою на користь суб`єкта господарювання збігається з видом його економічної діяльності або є роботою з обслуговування його діяльності, то робота такої особи повинна виконуватись на умовах трудового договору;
- від 28.01.2021 у справі № 380/1116/20, у якій зазначено, що самостійною підставою для накладення штрафу за порушення законодавства про працю є акт перевірки ДПС, її територіального органу;
- від 28.01.2021 у справі № 380/1116/20 та від 29.09.2022 у справі № 460/3829/20, де Верховний Суд зазначив, що в суб`єкта владних повноважень є можливість на свій розсуд здійснювати власні активні дії, зокрема, виносити постанови на підставі акта перевірки ДПС, її територіального органу;
- від 20.08.2020 у справі № 813/2520/16 щодо врахування концепції прихованого працевлаштування (deemed employment).
Посилається також на постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 № 7 та Верховного Суду України від 06.11.1992 № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів".
Зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкового висновку про те, що відповідачем не доведено факту використання позивачем, як суб`єктом господарювання, праці неоформлених працівників, оскільки факт виконання трудової функції ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 у інших суб`єктів господарювання не виключає виконання ними трудових функцій також і у позивача.
Факт виконання трудових функцій зазначеними особами у ПП "Тектоніка-Львів" не виключає виконання ними трудових функцій також і у позивача.
Висновки судів про те, що позивач так і не приступила до ведення підприємницької діяльності слід оцінити критично, оскільки такі зроблені на підставі пояснень самої позивачки та не підтверджені жодними доказами.
У відзиві на касаційну скаргу ФОП ОСОБА_1 просить залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.02.2023 визначено такий склад колегії суддів: головуючий суддя - Тацій Л.В., судді: Рибачук А.І., Стеценко С.Г., касаційну скаргу передано судді-доповідачу.
Верховний Суд ухвалою від 02.03.2023 залишив касаційну скаргу без руху, а ухвалою від 29.03.2023 - відкрив касаційне провадження.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
ГУ ДПС провело фактичну перевірку господарської одиниці - ресторану " ІНФОРМАЦІЯ_1" за адресою: АДРЕСА_1 . За результатами проведеної перевірки складено акт фактичної перевірки від 10.03.2021, в якому зафіксовано порушення позивачем, зокрема, частин першої, третьої статті 24 Кодексу законів про працю України та вимог постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу" від 17.06.2015 №413.
На підставі вказаного акта відповідач прийняв постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 22.04.2021 №4768/13/50/РРО, якою за порушення частин першої, третьої статті 24 Кодексу законів про працю України та вимог постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу від 17.06.2015 №413" до позивача застосовано штраф у розмірі 300 000,00 грн.
ФОП ОСОБА_1, вважаючи вказану постанову протиправною, звернулася до суду з даним позовом.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у межах доводів касаційної скарги перевірив постановлені у цій справі судові рішення, обговорив доводи касаційної скарги і дійшов висновку про таке.
Відповідно до статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) передбачено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 вказаного Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Відповідно до абзацу 1 пункту 61.1 статті 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Згідно з пунктом 62.1 статті 62 ПК України податковий контроль здійснюється, серед іншого, шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог такого Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Абзацом 1 пункту 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до абзацу 1 підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Як передбачено, підпунктом 80.2.7 пункту 80.2 статті 80 ПК України, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.
Пунктами 80.5, 80.6 статті 80 ПК України передбачено, що допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 вказаного Кодексу.
Як правильно зазначили суди попередніх інстанцій, під час проведення фактичної перевірки в частині дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), в тому числі тим, яким установлено випробування, перевіряється наявність належного оформлення трудових відносин, з`ясовуються питання щодо ведення обліку роботи, виконаної працівником, обліку витрат на оплату праці, відомості про оплату праці працівника. Для з`ясування факту належного оформлення трудових відносин з працівником, який здійснює трудову діяльність, можуть використовуватися документи, що посвідчують особу, або інші документи, які дають змогу її ідентифікувати (посадове посвідчення, посвідчення водія, санітарна книжка тощо).
Згідно з пунктом 81.1 статті 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених вказаним Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених ПК України, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені ПК України, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених ПК України, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.
При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.
У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.
Суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано відхилили аргументи позивача про протиправне незазначення ГУ ДПС у наказі та направленні відомостей про суб`єкта господарювання, оскільки у відповідності до наведених положень у таких документах альтернативно зазначаються відомості про суб`єкта або про об`єкт, перевірка якого проводиться.
Як встановили суди, згідно з матеріалами фактичної перевірки при її проведенні присутньою була ОСОБА_12, яка виконувала функції адміністратора ресторану " ІНФОРМАЦІЯ_1".
Разом із тим доказів виконання позивачем господарської діяльності у такому закладі, як і доказів уповноваження позивачем ОСОБА_12 на вчинення будь-яких дій у матеріалах справи немає.
Також суди попередніх інстанцій встановили, що згідно з поясненнями директора ПП "Тектоніка-Львів" І. Бочарова від 16.06.2022 № 16/06/22-1 у ресторані "ІНФОРМАЦІЯ_1" за адресою: АДРЕСА_1, діяльність здійснювали працівники ПП "Тектоніка-Львів" на підставі цивільно-правових договорів.
Відтак, колегія суддів Верховного Суду погоджується із висновком судів попередніх інстанцій про те, що проведення посадовими особами ГУ ДПС фактичної перевірки за відсутності позивача чи її уповноваженого представника порушило вищевказані вимоги ПК України, а також мало наслідком неможливість позивача скористатися правом недопуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки.