Постанова
Іменем України
08 червня 2023 року
м. Київ
справа № 494/1436/21
провадження № 51-58 км 23
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 на ухвалу Одеського апеляційного суду від 24 листопада 2022 року у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021162260000475, за обвинуваченням
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Ставкове Березівського району Одеської області, жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.290 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Ухвалою Березівського районного суду Одеської області від 14 липня 2022 року клопотання захисника ОСОБА_8 про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_7, закриття кримінального провадження та повернення вилученого в ході обшуку майна задоволено частково.
ОСОБА_7 звільнено від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності (п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України), а кримінальне провадження щодо нього за ст.290 КК України закрито, на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь держави 47 100 грн. процесуальних витрат.
Скасовано арешт на майно та вирішено питання щодо речових доказів у провадженні, а саме: трактор Т-150 з номерним знаком " НОМЕР_1", культиватор КРН-5,6, сіялку СУ-8 передано власнику ОСОБА_9, трактори МТЗ-80 № НОМЕР_2 та МТЗ-80 з номерним знаком " НОМЕР_3" передано власнику ОСОБА_10, у яких майно перебувало на тимчасовому зберіганні.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 24 листопада 2022 року ухвалу місцевого суду змінено, процесуальні витрати за проведення експертиз в сумі 47100 грн. віднесено на рахунок держави. В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Органом досудового розслідування ОСОБА_7 обвинувачувався у знищенні та заміні без дозволу відповідних органів маркування заводського номеру (номеру шасі) з ідентифікаційним номером транспортного засобу, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 290 КК України, за наступних обставин.
У 2014 році, точна дата та час дізнанням не встановлені, ОСОБА_9, ОСОБА_10, та ОСОБА_7 усно домовились про співпрацю для ведення сільського господарства на території Березівського району Одеської області.
Реалізуючи спільну мету, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 передали у тимчасове користування ОСОБА_7 сільськогосподарську техніку, а саме: колісний трактор марки "Т-150" 2013 року випуску, заводський номер НОМЕР_4, реєстраційний номер НОМЕР_5, який на праві приватної власності належить ОСОБА_9 ; колісний трактор марки "МТЗ-80" 1992 року випуску, заводський номер НОМЕР_6, реєстраційний номер НОМЕР_7, який на праві приватної власності належить ОСОБА_10, а також колісний трактор марки "МТЗ-80" 1992 року випуску, заводський номер НОМЕР_8, реєстраційний номер НОМЕР_9 .
У 2018 році, більш точної дати та часу не встановлено, ОСОБА_7, перебуваючи за місцем свого проживання, в АДРЕСА_1, діючи умисно, без дозволу відповідних органів, самостійно, електроінструментом "болгарка" знищив поверхневий шар металу маркувального майданчика рами трактора марки "Т-150" 2013 року випуску, заводський номер НОМЕР_4, реєстраційний номер НОМЕР_10, а також самостійно демонтував з внутрішньої частини правої двері кабіни номерну дублюючу металеву табличку та з правої верхньої задньої частини блоку циліндрів дублюючу заводську металеву номерну табличку з даними моделі двигуна, дати його виготовлення та заводського номеру, замінивши її на іншу.
Вимоги касаційної скарги та доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Стверджує, що суди допустили неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме порушили вимоги п.4 ч.1 ст.169 КПК України, згідно яких, після скасування арешту тимчасово вилучене майно слід було повернути особі у якої воно було вилучено, тобто ОСОБА_7 . Натомість, суди повернули сільгосптехніку ОСОБА_9 та ОСОБА_10, хоча її належність їм не підтверджена доказами.
Крім того, суд апеляційної інстанції доводи сторони захисту в цій частині належним чином не перевірив, а постановлена ухвала не відповідає вимогам ст.419 КПК України.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор ОСОБА_5, в суді касаційної інстанції, посилаючись на безпідставність доводів касаційної скарги захисника, заперечувала проти її задоволення.
Межі розгляду матеріалів кримінального провадження у касаційному суді
Відповідно до вимог ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого. Із будь яких інших підстав касаційний суд не вправі втручатися у рішення судів нижчих ланок.
При вирішенні питання про наявність зазначених у ч. 1 ст. 438 КПК України підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу. При перевірці доводів касаційної скарги суд виходить із фактичних обставин, встановлених судами.
Мотиви суду
У касаційній скарзі захисник стверджує про порушення судами вимог п.4 ч.1 ст.169 КПК України через те, що після скасування арешту тимчасово вилучене майно повернули іншим особам, а не особі у якої воно було вилучено.
Згідно із ч.1 ст.167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.