Постанова
Іменем України
08 червня 2023 року
м. Київ
справа № 737/766/19
провадження № 51-562 км 23
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
засудженого ОСОБА_6 ( в режимі
відеоконференції),
захисника ОСОБА_7 ( в режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_6 на вирок Чернігівського районного суду Чернігівської області від 05 січня 2022 року та ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 01 грудня 2022 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019270160000089, за обвинуваченням
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, громадянина України, раніше неодноразово судимого, останнього разу 10 жовтня 2019 року вироком Куликівського районного суду Чернігівської області за ч.3 ст.185, ст.71, 72 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки;
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Чернігівського районного суду Чернігівської області від 05 січня 2022 року ОСОБА_6 засуджено за ч. 2 ст. 121 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років.
На підставі ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання покарань, приєднано покарання призначене за вироком Куликівського районного суду Чернігівської області від 10 жовтня 2019 року та ОСОБА_6 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років 2 місяці.
Строк відбування покарання постановлено рахувати з 09 травня 2019 року, зараховано у строк відбуття покарання частково відбуте покарання за вироком Куликівського районного суду Чернігівської області від 10 жовтня 2019 року.
Вирішено питання щодо речових доказів у провадженні.
Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 01 грудня 2022 року вирок місцевого суду залишено без зміни.
За вироком суду встановлено, що ОСОБА_6, з 22:00 год. 06 травня 2019 року по 04:00 год. 07 травня 2019 року, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаходячись в будинку АДРЕСА_1, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, діючи умисно, з метою заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, наніс ОСОБА_8 не менше дев`яти ударів руками та ногами в голову, чим спричинив останній тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння, від яких потерпіла ІНФОРМАЦІЯ_2 померла.
Вимоги касаційної скарги та доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_6 просить скасувати судові рішення, а кримінальне провадження закрити.
Зазначає, що його вина не доведена, обвинувачення ґрунтується на припущеннях та недопустимих доказах, які на його думку, зібрані з порушенням вимог КПК України.
Суди у своїх рішеннях перерахували докази, однак, всупереч вимог ст. 94 КПК України, не дали їм оцінки у сукупності та взаємозв`язку.
Місцевий суд безпідставно відмовив у клопотаннях захисту про призначення комісійної судової медичної експертизи щодо причин смерті потерпілої.
В свою чергу, суд апеляційної інстанції вказані порушення залишив поза увагою та не перевірив доводи апеляційної скарги сторони захисту.
Крім того, апеляційний суд проігнорував відвід судді-доповідачу ОСОБА_9, яка, на думку засудженого, не мала права брати участі у цьому провадженні тому, що скасовувала попередній вирок.
В решті засуджений наводить доводи, які стосуються оскарження фактичних обставин справи, дає власну оцінку доказам.
Позиції інших учасників судового провадження
Захисник ОСОБА_7 та засуджений ОСОБА_6, в суді касаційної інстанції, вимоги касаційної скарги підтримали в повному обсязі та просили задовольнити.
Прокурор ОСОБА_5, в судовому засіданні, посилаючись на безпідставність доводів скарги засудженого, заперечувала проти її задоволення.
Межі розгляду матеріалів кримінального провадження у касаційному суді
Відповідно до вимог ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого.
За змістом ст. 433 цього Кодексу, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
При вирішенні питання про наявність зазначених у ч. 1 ст. 438 КПК України підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу. При перевірці доводів касаційної скарги суд виходить із фактичних обставин, встановлених судами.
Таким чином, доводи засудженого ОСОБА_6 щодо оскарження фактичних обставин справи та надання власної оцінки доказам, виходячи з вимог статей 433, 438 КПК України, не є предметом перевірки суду касаційної інстанції. Натомість, вказані обставини перевірялись апеляційним судом.
Мотиви Суду
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджено доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України; вмотивованим є рішення, в якому наведено належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Оскаржувані судові рішення відповідають наведеним вимогам закону.
Під час перегляду судових рішень судом касаційної інстанції у межах передбачених законом повноважень не встановлено обставин, які би ставили під сумнів законність і обґрунтованість висновків судів першої та апеляційної інстанцій про винуватість ОСОБА_6 у вчиненні злочину, за який його засуджено. Ці висновки підтверджуються зібраними у кримінальному провадженні й безпосередньо дослідженими в судовому засіданні доказами.
Статтею 94 КПК України передбачено, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Відповідно до ст. 89 КПК України суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті при ухваленні судового рішення.