Постанова
Іменем України
07 червня 2023 року
м. Київ
справа № 204/7727/19
провадження № 61-1251св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.
суддів: Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
третя особа - Третя дніпровська державна нотаріальна контора,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 15 листопада 2022 року у складі колегії суддів: Красвітної Т. П., Єлізаренко І. А., Свистунової О. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних заяв
У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - Третя дніпровська державна нотаріальна контора, про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом.
Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько - ОСОБА_4 . За життя, 10 червня 2004 року, батько зробив заповіт, посвідчений державним нотаріусом Хилько Л. А. Третьої дніпропетровської державної нотаріальної контори за реєстром № 2-1135, в якому на випадок своєї смерті зробив розпорядження: належний йому житловий будинок з господарчими, побутовими будівлями та спорудами та земельну ділянку, що знаходиться в АДРЕСА_1 заповідав йому - ОСОБА_1 .
Зазначав, що спірне домоволодіння належало його батькові на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 02 листопада 1990 року державним нотаріусом Третьої дніпропетровської державної нотаріальної контори за реєстром № 1-4980.
У правовстановлюючому документі зазначається, що ОСОБА_4 купив жилий глинобитний будинок А-І жилою площею 24,9 кв. м, уборна Б дощата, огорожі № 1, 2, які були побудовані в 1924 році.
Відповідно до звіту про оцінку майна, складеному Товариством з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Консалтингова група " Астрея", станом на 05 серпня 2019 року ринкова вартість житлового будинку А-1, загальною площею 35,3 кв. м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 складає 141 200 грн.
Згідно з технічним паспортом на будинок садибного типу з господарчими будівлями та спорудами, складеному ФОП ОСОБА_5 станом на 14 червня 2019 року домоволодіння за вказаною адресою складається з житлового будинку А-І (загальна площа - 35,3 кв. м, житлова площа - 18,9 кв. м); житлового будинку В-2 (загальна площа 113,4 кв. м, житлова площа - 48,1 кв. м), сарай тимчасовий Д, убиральня - Г, споруди та мостіння № 1-11,1.
В акті, складеному 14 червня 2019 року інженером з інвентаризації нерухомого майна ОСОБА_5, зазначається, що житловий будинок В-2, гараж Е збудовані в 2011 році без документів, що дають право на виконання будівельних робіт, не прийняті в експлуатацію належним чином, а тому не є об`єктом спадкування.
Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина у вигляді житлового будинку А-1 (загальна площа - 35,3 кв. м, житлова площа - 18,9 кв. м), сарай тимчасовий Д, убиральня Г, споруди та мостіння № 1-11,1., які він заповідав йому.
Посилався на те, що 07 березня 2019 року він звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, у зв`язку із чим була заведена спадкова справа № 161/2019.
12 серпня 2019 року до спадкової справи № 161/2019 долучено заяву спадкоємиці першої черги ОСОБА_3 - дочки спадкодавця від другого шлюбу про прийняття спадщини за законом до майна, неохопленого заповітом, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_4
12 серпня 2019 року до спадкової справи № 161/2019 долучено заяву колишньої дружини спадкодавця ОСОБА_2 про видачу свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя на 1/2 частину житлового будинку з господарчими будівлями та спорудами, що знаходиться за вказаною адресою.
15 серпня 2019 року державний нотаріус Третьої дніпровської нотаріальної контори Крупська Л. В. видала постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії - видачі колишній дружині ОСОБА_2 свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя на 1/2 частину житлового будинку з господарчими будівлями та спорудами за вказаною адресою.
Позивач зазначав, що постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 11 вересня 2019 року державний нотаріус Третьої дніпровської державної нотаріальної контори Крупська Л. В. відмовила йому у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на цілий житловий будинок з господарчими будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .
У вказаній постанові нотаріуса зазначається, що відповідно до статті 71 Закону України "Про нотаріат", розділу II, глави II, пункту 1.1 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, у разі смерті одного із подружжя свідоцтво про право власності на частку в їх спільному майні видається нотаріусом на підставі письмової заяви другого з подружжя з подальшим повідомленням спадкоємців померлого, які прийняли спадщину. Таке свідоцтво може бути видано на половину спільного майна.
Державний нотаріус зазначила, що видати свідоцтво про право на спадщину за заповітом на цілий будинок з господарчими будівлями та спорудами, що знаходиться за вказаною адресою, є неможливим.
Вважав, що житловий будинок з господарчими будівлями і спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 є особистою власністю його батька ОСОБА_4, у зв`язку із чим він вимушений звертатися до суду за захистом своїх спадкових прав, як спадкоємець за заповітом, якому померлий батько заповідав спірний житловий будинок у цілому.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просив суд:
- визнати за ним право власності в порядку спадкування за заповітом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 на домоволодіння АДРЕСА_1, яке складається з житлового будинку А-1 (загальна площа - 35,3 кв. м, житлова площа - 18,9 кв. м), сарай тимчасовий Д, убиральня Г, споруди та мостіння № 1-11, І, без урахування житлового будинку В-2 і гаражу Е.
У грудні 2019 року ОСОБА_2 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_3, Третя дніпровська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на 1/2 частину житлового будинку.
Зустрічна позовна заява ОСОБА_2 мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її колишній чоловік, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, з яким вона перебувала у шлюбі з 14 квітня 1990 року до 29 серпня 2017 року. До реєстрації шлюбу вони проживали фактично разом однією сім`єю, мали сумісний побут, складали гроші. Шлюб зареєстрували після народження спільної доньки ОСОБА_3, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Зазначала, що після його смерті відкрилася спадщина, яка складалась з частини житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, який було придбано під час шлюбу, та вважає цей житловий будинок спільним майном подружжя. Незважаючи на той факт, що власником даного житлового будинку по документах був покійний ОСОБА_4, цей будинок було придбано нею та померлим у шлюбі 02 листопада 1990 року.
Спадкоємцями першої черги за законом є діти померлого ОСОБА_4 : ОСОБА_3 та ОСОБА_1 . Померлий ОСОБА_4 на момент смерті у шлюбі не перебував.
Посилалася на те, що 12 серпня 2019 року вона звернулася до Третьої дніпровської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя після померлого колишнього чоловіка ОСОБА_4
15 серпня 2019 року державним нотаріусом Третьої дніпровської державної нотаріальної контори Крупською Л. В. їй відмовлено у посвідченні нотаріальної дії - у видачі свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя на 1/2 частину житлового будинку з господарчими будівлями після смерті колишнього чоловіка ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, у зв`язку з тим, що у неї відсутні документи, які підтверджують державну реєстрацію права власності на вказаний житловий будинок.
Зазначене стало причиною звернення до суду із цим позовом.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_2 просила суд:
- визнати за нею право власності на 1/2 частину житлового будинку, господарських будівель та споруд, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 17 лютого 2020 року позов ОСОБА_1 та зустрічний позов ОСОБА_2 об`єднано в одне провадження для спільного розгляду.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 06 грудня 2021 року у складі судді Мащука В. Ю. позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за заповітом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 на домоволодіння АДРЕСА_1, яке складається з житлового будинку А-1 (загальна площа - 35,3 кв. м, житлова площа - 18,9 кв. м), сарай тимчасовий Д, убиральня Г, споруди та мостіння №1-11, І, без урахування житлового будинку В-2 і гаражу Е.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Районний суд вважав доведеним факт, що у 1989 році ОСОБА_4 набув внаслідок продажу спільної сумісної власності, набутої в період шлюбу з ОСОБА_7, грошові кошти, про що свідчить досліджений в судовому засіданні попередній договір купівлі-продажу домоволодіння, укладеного у 1989 році подружжям ОСОБА_4 та ОСОБА_9, а також підтверджений в судовому засіданні свідком ОСОБА_7 . Районний суд взяв до уваги копію ощадної книжки ОСОБА_4 станом на 03 травня 1990 року, у якій зазначено, що на його рахунку в Ощадному банку знаходились кошти у сумі 13 597, 29 карбованців.
З огляду на зазначене та враховуючи інші докази у справі, суд вважав, що спірне домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, хоча і було придбано в період шлюбу ОСОБА_4 та ОСОБА_2, однак за кошти, які були одержані ОСОБА_4 від продажу домоволодіння, що належало йому та ОСОБА_7 на праві спільної сумісної власності, відтак, є його особистою приватною власністю.
Районний суд дійшов висновку, що позовна заява ОСОБА_1 про визнання за ним права власності в порядку спадкування за заповітом після батька ОСОБА_4 на спірне спадкове майно підлягає задоволенню. Натомість, у задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 про визнання за нею права власності на 1/2 частину спірного домоволодіння суд відмовив у зв`язку із встановленням в судовому засіданні факту придбання померлим ОСОБА_4 спірного домоволодіння за особисті кошти, які були набуті ним до укладення шлюбу з нею.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 15 листопада 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.
Рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 06 грудня 2021 року скасовано.
У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що позивачем не наведене належного правового обґрунтування позову, враховуючи, що відбулась зміна, зокрема, площі житлового будинку літ. А-1 на території спірного домоволодіння; не конкретизовано за рахунок чиїх коштів здійснювались ремонтні та будівельні роботи щодо спірного будинку літ. А-1, відповідні докази суду не надані.
Також позивачем не заявлено вимоги щодо визначення ідеальних часток у праві власності на спірне домоволодіння, враховуючи, що у домоволодінні здійснений значний обсяг будівельних і ремонтних робіт та на частину спірного домоволодіння претендує ОСОБА_2 .
Враховуючи, що спірний житловий будинок придбаний ОСОБА_4 02 листопада 1990 року, суд застосував до правовідносин, які виникли між сторонами норми КпШС України 1969 року.
Щодо зустрічного позову, то апеляційний суд зазначив, що ОСОБА_2 не наведено детального обґрунтування, вичерпного переліку об`єктів, їх опису, які були придбані, покращені, побудовані на території спірного домоволодіння за час перебування ОСОБА_2 та ОСОБА_4 у зареєстрованому шлюбі з урахуванням часу фактичного припинення сімейних стосунків, приймаючи до уваги, що у судових засіданнях відповідне належне обґрунтування ОСОБА_2 не наводилось, вказані обставини не були предметом дослідження та доказування у суді першої інстанції, суд вважав зустрічний позов необгрунтованим та передчасним.
При цьому суд апеляційної інстанції зазначив, що ОСОБА_2 не конкретизовано час фактичного припинення сімейних відносин з ОСОБА_4, що, враховуючи проведення будівельних та ремонтних робіт на території спірного домоволодіння, не дозволяє зробити достовірний висновок щодо обсягу будівель, споруд, перебудов, ремонтних робіт у вказаному домоволодінні на час фактичного припинення сімейних відносин ОСОБА_2 та ОСОБА_4 . Також суд взяв до уваги, що у рішенні Бабушкінського районного суду м. Дніпропертовська від 18 липня 2017 року у справі № 200/7474/17 про розірвання шлюбу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 зазначено, що позивачка в позові вказувала, що сторони "давно мешкають окремо одне від одного, не ведуть спільного господарства".
Суд зазначив, що сторони не позбавлені можливості звернутися до суду з іншими позовами.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову Дніпровського апеляційного суду від 15 листопада 2022 року скасувати, залишити в силі рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 06 грудня 2021 року.
За змістом касаційної скарги, за межі доводів якої Верховний Суд вийти не може на підставі положень статті 400 ЦПК України, ОСОБА_1 оскаржує постанову апеляційного суду лише в частині його позовних вимог.
ОСОБА_2 судові рішення не оскаржує. Отже, в частині вирішення зустрічного позову Верховний Суд судове рішення не переглядає.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У січні 2023 року касаційна скарга надійшла до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2023 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
У лютому 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 травня 2023 року справу призначено до розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що районний суд врахував наявні у матеріалах справи докази та досліджену у судовому засіданні справу № 200/7474/17 про розірвання шлюбу, дійшов правильного висновку про те, що спірний житловий будинок не є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_2 .
Натомість, суд апеляційної інстанції скасував правильне по суті судове рішення і зазначив, що відповідно до норм КпШС України спірний житловий будинок є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_2 .
Посилається на те, що факт придбання майна у шлюбі не є безумовною підставою для визнання його спільною сумісною власністю. Вважає, що ним спростовано презумпцію спільної сумісної власності на спірний житловий будинок.
Зазначає, що після відкриття апеляційного провадження він не отримував відповідну ухвалу та апеляційну скаргу з додатками, про дату та час слухання справи повідомлений не був, про наявність відкритого апеляційного провадження дізнався 26 червня 2022 року від свого представника. З огляду на зазначене, він був позбавлений права своєчасно подати відзив на апеляційну скаргу із запереченнями щодо неї.
Підставою касаційного оскарження зазначеного судового рішення ОСОБА_1 вказує неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування апеляційним судом норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 грудня 2021 року у справі № 905/902/20 та постановах Верховного Суду від 15 серпня 2019 року у справі № 588/350/15, від 11 листопада 2020 року у справі № 757/4383/16-ц, від 14 квітня 2021 року у справі № 520/17947/18, що передбачено пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Доводи особи, яка дала відзив на касаційну скаргу
У березні 2023 року представник ОСОБА_2 - адвокат Дрозд Р. Ю. подав відзив на касаційну скаргу, у якому зазначив, що касаційна скарга ОСОБА_1 є необґрунтованою.
Зазначає, що суд апеляційної інстанції правильно застосував до спірних правовідносин норми КпШС України та вважав, що спірний житловий будинок є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_2 .
Посилається на те, що доводи заявника про позбавлення його права на подання відзиву на апеляційну скаргу спростовуються матеріалами справи
Фактичні обставини, встановлені судами
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, є сином ОСОБА_4, ОСОБА_7 (том 1, а. с. 11, 167 зворот).
Згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 ОСОБА_3 є дочкою ОСОБА_4 (том 1, а. с. 196).
У довідці Виконавчого комітету Гвардійської селищної ради народних депутатів Сімферопольського району Кримської області від 17 жовтня 1983 року, зазначено, що ОСОБА_7 мешкає в АДРЕСА_2 та є забудовником за даною адресою на підставі справи № 94 - 1983 р. по відведенню земельної ділянки під забудову садиби (том 1, а. с. 31, том 2, а. с. 73).
Відповідно до свідоцтва про право власності, виданого 13 грудня 1988 року державним нотаріусом Сімферопольської державної нотаріальної контори Кримської області, на підставі статті 22 КЗпШ УРСР та відповідно до заяви подружжя ОСОБА_7 та ОСОБА_4, які мешкають в АДРЕСА_2, у загальному спільному майні подружжя придбаному ними в період шлюбу, право власності на 1/2 частини належить ОСОБА_4 . Спільне майно подружжя, право власності на яке посвідчується у вказаній частці складається з незакінченого будівництвом житлового будинку з виконанням будівельних робіт на 80%, яке знаходиться в АДРЕСА_2, який значиться за ОСОБА_7 на підставі свідоцтва про забудову садиби у сільських населених пунктах УРСР, виданого 14 жовтня 1983 року за № 94 виконкомом Сімферопольського району Кримської області (том 2, а. с. 64).
У свідоцтві про забудову садиби в сільських населених пунктах Української РСР, забудовником за адресою: АДРЕСА_3, була ОСОБА_7 . Відповідно до відмітки проставленої у свідоцтві, 13 грудня 1988 року за р. № 1-2083 Сімферопольської районної держнотконтори видано свідоцтво про право власності на 1/2 частину вказаного будинку на ім`я ОСОБА_4 (том 2, а. с. 67-68).
Відповідно до договору купівлі-продажу будинку від 13 березня 1989 року (договір нотаріусом не посвідчено), ОСОБА_11 та ОСОБА_4, які мешкають за адресою: АДРЕСА_2 та Куртбединов Февзі і Сейтасанова Рузіє, склали договір купівлі-продажу будинку, за яким ОСОБА_7 продала будинок на АДРЕСА_2, на суму 33 000 карбованців (том 1, а. с. 30).
Згідно з договором купівлі-продажу будинку від 23 червня 1990 року (договір нотаріально не посвідчено) на АДРЕСА_1, ОСОБА_12 продала ОСОБА_4 будинок на АДРЕСА_1, договір укладено на суму 4 500 карбованців, 500 карбованців покупець повинен був передати покупцю при оформленні будинку (том 1, а. с. 118,178-179).
Відповідно до договору купівлі-продажу від 02 листопада 1990 року ОСОБА_4 купив у ОСОБА_12 жилий глинобитний будинок А-І, жилою площею 24,9 кв. м, уборна Б дощата, огорожі № І, 2, що знаходиться в АДРЕСА_1 . Будинок придбано за 5 000 карбованців (том 1, а. с. 32-33).
Згідно з технічним паспортом від 9 липня 1990 року на житловий будинок індивідуального житлового фонду за адресою: АДРЕСА_1 зазначений будинок в цілому належав ОСОБА_4 (том 1, а. с. 107-110, 168-171).
Відповідно до договору купівлі-продажу від 04 квітня 1991 року, посвідченого Секретарем виконкому Гвардійської селищної Ради народних депутатів, ОСОБА_4 і ОСОБА_7 продали ОСОБА_9 цілий житловий будинок з надвірними спорудами, який знаходиться в АДРЕСА_2 . Житловий будинок належить ОСОБА_7 та ОСОБА_4 по 1/2 частині. Житловий будинок продано за 19 000 карбованців (том 1, а. с. 34-36, том 2, а. с. 79-80).
Згідно зі свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3 від 14 листопада 1989 року, шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_7 розірвано, про що в книзі реєстрації актів про розірвання шлюбу 11 липня 1989 року зроблено запис № 340 (том 1, а. с. 37).
Відповідно до копії ощадної книжки рахунок № НОМЕР_4 на ім`я ОСОБА_4 станом на 03 травня 1990 року на рахунку останнього було 13 597,29 карбованців (том 1, а. с. 39).
У Акті від 14 червня 2019 року, складеному інженером з інвентаризації нерухомого майна ОСОБА_5, зазначено, що на час складення акту домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 складається з житлового будинку лі. А-1 : загальною площею 35,3 кв. м, житловою площею 18,9 кв. м; житлового будинку літ. В-2: загальна площа - 113,4 кв. м житлова площа - 48,1 кв. м (збудований без документів, що дають право на виконання будівельних робіт); літ. Е - гараж (збудований без документів, що дають право на виконання будівельних робіт); літ. Д - сарай тимчасовий; літ. Г - убиральня; споруди та мостіння № 1-11, І. (том 1, а. с. 23-24, 180-181).
Відповідно до копії свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_5 ОСОБА_4 та ОСОБА_2 уклали шлюб 14 квітня 1990 року у Бабушкінському районному у м. Дніпропетровську відділі запису актів цивільного стану виконавчого комітету Бабушкінської районної ради народних депутатів м. Дніпропетровська, актовий запис № 410 (том 2, а. с. 15).
Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 18 липня 2017 року шлюб, укладений у Бабушкінському районному у м. Дніпропетровську відділі запису актів цивільного стану виконавчого комітету Бабушкінської районної ради народних депутатів м. Дніпропетровськ, актовий запис № 410 між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 розірвано (справа № 200/7474/17).
При цьому, зазначеним судовим рішенням встановлено, що спору про поділ спільно нажитого майна немає (том 1, а. с. 70).
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 66 років, про що 02 квітня 2019 року складено відповідний актовий запис № 750 (том 1, а. с. 10, 177 зворот).