Постанова
Іменем України
12 червня 2023 року
м. Київ
справа № 307/1166/21
провадження № 61-12719св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Шиповича В. В. (суддя - доповідач), Осіяна О. М., Синельникова Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_3,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3, в інтересах яких діє адвокат Марич Іван Юрійович, на рішення Тячівського районного суду Закарпатської області, у складі судді
Бряник М. М., від 10 лютого 2022 року, постанову Закарпатського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Кондора Р. Ю., Мацунича М. В., Собослоя Г. Г., від 10 жовтня 2022 року та касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат Розман Сергій Юрійович, на постанову Закарпатського апеляційного суду від 10 жовтня 2022 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до
ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні сервітутом.
Позовна заява мотивована тим, що власником домоволодіння та земельної ділянки по АДРЕСА_1 була ОСОБА_4 .
ОСОБА_2 є власником суміжної земельної ділянки по АДРЕСА_2 .
На земельній ділянці відповідача на підставі договору, укладеного 28 липня 2011 року між ним із ОСОБА_4, був встановлений сервітут на право проходу і проїзду через земельну ділянку.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла, її єдиним спадкоємцем є
ОСОБА_1, яка прийняла спадщину та оформила своє право на землю, зокрема всі права і обов`язки за договором сервітуту.
Проте у 2019 році ОСОБА_2 на межі своєї земельної ділянки в місці, де проходив прохід та проїзд за договором про встановлення сервітуту, встановив ворота, чим обмежив позивача у праві на користування сервітутом.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просила суд зобов`язати
ОСОБА_2 усунути їй перешкоди у користуванні належною відповідачу земельною ділянкою по АДРЕСА_1 шляхом знесення (демонтажу) встановлених ним воріт на цій ділянці та шляхом зобов`язання не вчиняти позивачу у майбутньому будь-яких перешкод у праві користування (проходу і проїзду) вказаною земельною ділянкою відповідно до встановленого сервітуту.
Ухвалою Тячівського районного суду від 12 січня 2022 року відмовлено в залученні ОСОБА_3 в якості співвідповідача та залучено її до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Тячівського районного суду від 10 лютого 2022 року позов
ОСОБА_1 задоволено.
Зобов`язано ОСОБА_2 усунути перешкоди ОСОБА_1 у користуванні належною ОСОБА_2 земельною ділянкою з кадастровим номером 2124481601:05:003:0041 по АДРЕСА_1, шляхом демонтажу встановлених ним воріт на тій частині цієї земельної ділянки, де встановлено сервітут, та шляхом зобов`язання ОСОБА_2 не вчиняти ОСОБА_1 у майбутньому будь-яких перешкод у праві користування (проходу і проїзду) вказаною земельною ділянкою відповідно до встановленого сервітуту. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Суд першої інстанції виходив з того, що земельний сервітут не є особистим та не припинив свою дію після смерті ОСОБА_4, а тому позовні вимоги спадкоємця ОСОБА_4, якому чиняться перешкоди у користуванні встановленим сервітутом, підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд першої інстанції вважав понесені позивачем витрати на правничу допомогу в розмірі 20 000 грн співмірними зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, та обсягом наданих адвокатом послуг.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 10 жовтня 2022 року рішення Тячівського районного суду від 10 лютого 2022 року змінено, шляхом виключення з нього судження про необхідність демонтажу воріт у місці встановлення земельного сервітуту та шляхом виключення із резолютивної частини рішення суду словосполучення: "шляхом демонтажу встановлених ним воріт на тій частині цієї земельної ділянки, де встановлено сервітут". В решті рішення суду залишено без змін.
Колегія суддів погодилась з висновками суду першої інстанції про необхідність усунення позивачу перешкод у користуванні земельним сервітутом, проте зазначила, що суд безпідставно вказав на необхідність демонтажу встановлених відповідачем воріт, оскільки їх встановлення в місцях розташування земельного сервітуту не суперечить вимогам закону, а для захисту порушеного права позивача є достатнім зобов`язати відповідача не чинити перешкоди, що охоплює забезпечення позивачу можливості керувати воротами, зокрема шляхом передачі ключів від них, автоматичного пульту чи в будь-який інший прийнятний спосіб.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
У касаційній скарзі представник ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - адвокат Марич І. Ю. просить оскаржувані судові рішення скасувати, ухваливши нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Розман С. Ю. просить постанову апеляційного суду скасувати в частині зміни рішення суду першої інстанції, залишивши рішення районного суду без змін.
Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції
У грудні 2022 року представник ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - адвокат Марич І. Ю. подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 10 лютого 2022 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 10 жовтня 2022 року.
У грудні 2022 року представник ОСОБА_1 - адвокат Розман С. Ю. подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Закарпатського апеляційного суду від 10 жовтня 2022 року.
Ухвалами Верховного Суду від 01 лютого 2023 року відкрито касаційне провадження за вказаними касаційними скаргами та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.
У лютому 2023 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи осіб, які подали касаційні скарги
Підставою касаційного оскарження судових рішень представник ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - адвокат Марич І. Ю. зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня
2018 року у справі № 523/9076/16-ц, у постановах Верховного Суду
від 22 червня 2022 року у справі № 442/7551/18-ц, від 18 квітня 2018 року у справі № 753/11000/14-ц, від 12 травня 2022 року у справі № 756/15123/18, від 26 червня 2019 року у справі № 303/3567/16-ц, у справах
№ 910/16011/17, № 463/3605/16-ц № 908/710/18 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Крім того, посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо одночасного застосування норм права, які регулюють підстави припинення сервітуту та норм права, які регулюють питання спадкування речового права на чуже майно - прав спадкоємця на спадкування права обмеженого користування чужим майном (сервітуту), що є відмінним від спадкування обтяження сервітутом спадкової ділянки (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).
Вказує, що на момент укладення договору сервітуту ОСОБА_4 не була власником жодної земельної ділянки, а тому сервітут погоджувався виключно для ОСОБА_4 та є особистим сервітутом, дія якого припинилась з її смертю.
Вважає, що суд першої інстанції безпідставно залучив ОСОБА_3 до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, що позбавило її процесуальних прав сторони у спорі (прав відповідача).
Підставою касаційного оскарження представник ОСОБА_1 - адвокат Розман С. Ю. зазначає відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3
частини другої статті 389 ЦПК України).
Вважає, що апеляційний суд необґрунтовано вказав, що знесення воріт уможливить неконтрольований доступ до будинку відповідача, оскільки останній не позбавлений можливості обмежити доступ до свого будинку шляхом встановлення паркану вздовж земельного сервітуту.
Забезпечення позивача ключами від воріт обтяжить його додатковими обов`язками щодо збереження майна відповідача, розміщеного на земельній ділянці.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У лютому 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Розман С. Ю. подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_2 та
ОСОБА_3, в якому, посилаючись на обґрунтованість та законність судових рішень в оскаржуваній ними частині, просить касаційну скаргу залишити без задоволення.
Зазначає, що факт належності позивачу права на користування земельним сервітутом встановлений у справі № 307/2449/19.
Вказує, що висновки щодо застосування норм права, які викладені у постановах Верховного Суду та на які посилався у касаційній скарзі представник ОСОБА_2 та ОСОБА_3, стосуються правовідносин, які не є подібними до розглядуваної справи.
Фактичні обставини справи
ОСОБА_4 була власником домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, її право власності було зареєстроване 03 квітня 2009 року.
12 липня 2012 року на підставі рішення Глибокопотіцької сільської ради
від 24 жовтня 2011 року № 55 на ім`я ОСОБА_4 був виданий державний акт серії ЯЛ № 738809 на право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 2124481601:05:003:0047, площею 0,25 га, призначену для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, за адресою:
АДРЕСА_1, яка межує із землями ОСОБА_2
ОСОБА_2 на підставі рішення Глибокопотіцької сільської ради
від 24 жовтня 2011 року № 55 є власником земельної ділянки, кадастровий номер 2124481601:05:003:0041, площею 0,25 га, призначеної для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, за адресою: АДРЕСА_1 .
Видачі ОСОБА_2 державного акту на право власності на земельну ділянку передувало виготовлення у 2011 році технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку.
У зазначеній технічній документації із землеустрою та у подальшому в кадастровому плані земельної ділянки, у плані меж земельної ділянки в державному акті на право власності на земельну ділянку зазначено, що:
- земельна ділянка з кадастровим номером 2124481601:05:003:0041 межує по лінії Б-В із землями ОСОБА_4, по лінії А-Г із землями ОСОБА_2 ;
- у межах належної ОСОБА_2 земельної ділянки відображений сервітут на право проходу (проїзду), який перетинає земельну ділянку та пролягає від межі по лінії Б-В до межі по лінії А-Г.
У технічній документації із землеустрою міститься договір про встановлення земельного сервітуту від 28 липня 2011 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_4, згідно з яким:
- сервітутовласник встановлює земельний сервітут на свою користь на території земельної ділянки власника, розташованої за адресою:
АДРЕСА_2, у межах згідно плану земельної ділянки; сервітут встановлюється у вигляді земельної ділянки, площею 0,0171 га, для проходу (проїзду) до власної земельної ділянки (пункти 1.1., 1.2., 2.2.);
- дія земельного сервітуту зберігається у разі переходу прав на земельну ділянку, щодо якої встановлений земельний сервітут, до іншої особи
(пункт 2.4.);
- власник (користувач) зобов`язаний не перешкоджати сервітутовласнику користуватися земельною ділянкою; сервітутовласник зобов`язаний користуватись земельною ділянкою найменш обтяжливим для власника (користувача) способом (пункт 2.5.);
- договір припиняє свою дію у разі: закінчення терміну його дії; придбання особою, на користь якої встановлено земельний сервітут, у власника земельної ділянки у власність; неможливості використання земельної ділянки внаслідок обставин, що не залежать від сторін договору; припинення права на земельну ділянку користувача цієї ділянки (пункт 2.6.);
- сервітут зареєстрований у Міськрайонному управлінні Держкомзему у
м. Тячів і Тячівському районі Закарпатської області 28 липня 2011 року за
№ 337.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла, а після її смерті спадщину прийняла ОСОБА_1
08 грудня 2012 року ОСОБА_1 було видано:
- свідоцтво про право на спадщину за законом за реєстровим № 12477 щодо спадкового майна, яке складається із призначеної для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд земельної ділянки, кадастровий номер 2124481601:05:003:0047, площею 0,25 га, за адресою:
АДРЕСА_1 ;
- свідоцтво про право на спадщину за законом за реєстровим № 12479 щодо житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого на земельній ділянці, кадастровий номер 2124481601:05:003:0047, площею 0,25 га, за адресою: