1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Постанова

Іменем України

07 червня 2023 року

м. Київ

справа № 619/4837/21

провадження № 61-720св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Фаловської І. М.,

суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Стрільчука В. А.,

учасники справи:

позивач - керівник Дергачівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Малоданилівської селищної ради (об`єднана територіальна громада),

відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури на ухвалу Дергачівського районного суду Харківської області від 28 грудня 2021 року у складі судді Калиновської Л. В. та постанову Полтавського апеляційного суду від 01 грудня 2022 року у складі колегії суддів: Дряниці Ю. В., Пилипчук Л. І., Лобова О. А.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст вимог

У вересні 2021 року керівник Дергачівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Малоданилівської селищної ради (об`єднана територіальна громада) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про скасування запису про державну реєстрацію права власності, визнання недійсним договорів дарування і купівлі-продажу та зобов`язання повернути земельні ділянки. Прокурор просив суд:

- скасувати запис про державну реєстрацію права власності від 18 червня 2013 року № 1401434 на земельну ділянку, площею 0,25 га (кадастровий номер 6322083001:00:000:3161) за ОСОБА_1 ;

- визнати недійсними договори дарування від 18 березня 2019 року, за якими ОСОБА_1 подарувала земельну ділянку (кадастровий номер 6322083001:00:000:3161) ОСОБА_2 і ОСОБА_3, та скасувати державну реєстрацію цих правочинів;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу, за яким ОСОБА_4 набув право власності на спірну земельну ділянку (кадастровий номер 6322083001:00:000:3161), та скасувати державну реєстрацію цього правочину;

- зобов`язати ОСОБА_4 повернути на користь держави спірну земельну ділянку.

Під час судового розгляду представник відповідача ОСОБА_4 - адвокат Макаров С. О. звернувся до суду з клопотанням про закриття провадження по справі на підставі пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України.

В обґрунтування заявленого клопотання представник відповідача зазначив, що у провадженні Дергачівського районного суду перебувала справа № 619/3113/20 за позовом керівника Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4, в якому після зміни підстави позову позивач просив витребувати з незаконного володіння ОСОБА_4 на користь держави в особі Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області земельну ділянку, що є предметом цього спору.

Підстави позову у справах № 619/4837/21 та № 619/3113/20 є ідентичними, предмет позову - законність передачі земельної ділянки у власність, подання позовів фактично спрямоване на позбавлення права власності на земельну ділянку законного володільця ОСОБА_4 та її передачу Малоданилівській селищній раді.

Представник відповідача звертав увагу суду, що зміна способу захисту не свідчить про те, що предмет та підстави позову змінено.

Також зазначав, що у цій справі прокурор, окрім іншого, просить суд зобов`язати ОСОБА_4 повернути на користь держави в особі Малоданилівської селищної ради земельні ділянки з кадастровими номерами 6322083001:00:000:4091 та 6322083001:00:000:4092, що утворилися внаслідок поділу земельної ділянки з кадастром номером 6322083001:00:000:3161. Підставами для витребування/повернення земельних ділянок відповідно до поданих прокурором позовів у вказаних справах є те, що питання про передачу спірних земельних ділянок на розгляд ради не виносилося, не розглядалося та відповідне рішення не приймалося, та той факт, що земельна ділянка розташована у прибережній - захисній смузі (землі водного фонду).

Короткий зміст судових рішень, ухвалених у справі

Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 28 грудня 2021 року, залишеною без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 01 грудня 2022 року, провадження у справі закрито з підстав, визначених пунктом 3 частини першої статті 255 ЦПК України.

Закриваючи провадження у справі, місцевий суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, вказав на те, що в судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_4 - Макаров С. О. звернувся до суду з клопотанням про закриття провадження у справі, яке мотивовано тим, що підстави позову у справі за позовом керівника Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Малоданилівської селищної ради (об`єднана територіальна громада) Дергачівського району Харківської області до ОСОБА_4 про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння (№ 619/3113/20) та у справі, яка є предметом розгляду, є ідентичними, предмет позову - законність передачі земельної ділянки у власність, подання позовів фактично спрямовано на позбавлення права власності на землю володільця ОСОБА_4 та її передачу Малоданилівській селищній раді.

У справі № 619/3113/20 прокурор, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просив суд витребувати з незаконного володіння ОСОБА_4 на користь Малоданилівської селищної ради земельну ділянку з кадастровим номером 6322083001:00:000:3161, а у цій справі прокурор, окрім іншого, просить суд зобов`язати ОСОБА_4 повернути на користь держави в особі Малоданилівської селищної ради земельні ділянки з кадастровими номерами 6322083001:00:000:4091 та 6322083001:00:000:4092, що утворилися внаслідок поділу земельної ділянки з кадастровим номером 6322083001:00:000:3161.

Підставами для витребування/повернення земельних ділянок відповідно до поданих прокурором позовів у зазначених справах є те, що, по-перше, питання про передачу спірної землі на розгляд ради не виносилося, не розглядалося та відповідне рішення не приймалося, по-друге - земельна ділянка фактично розташована у прибережній захисній смузі (землі водного фонду). Тобто прокурором у позовах ставиться під сумнів первісна передача земельної ділянки.

Суди попередніх інстанцій вказали, що похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги). Так, позовні вимоги до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є похідними від первісної вимоги з огляду на те, що прокурор ставить під сумнів законність первісної передачі у власність спірної земельної ділянки. Разом із тим, предмет і підстави позову у справах № 619/4837/21 та № 619/3113/20 є тотожними.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У січні 2023 року заступник керівника Харківської обласної прокуратури подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Дергачівського районного суду Харківської області від 28 грудня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 01 грудня 2022 року, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що місцевим та апеляційним судами повно і всебічно не з`ясовано обставини справи.

Місцевий суд дійшов помилкового висновку про наявність підстав для застосування положень пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України. За правилами пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

Позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно співпадають сторони, підстава та предмет спору. Нетотожність хоча б одного з елементів не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.

Закриваючи провадження у справі, місцевий суд не врахував, що у справах № 619/4837/21 та № 619/3113/20 відмінні сторони, предмет та підстави позову.

Заявник зазначає, що місцевий та апеляційний суди застосували положення статей 5, 10, 12, 13, 260 та пункт 3 частини першої статті 255 ЦПК України без врахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 345/284/16-ц, від 22 травня 2019 року у справі № 640/7778/18, від 22 червня 2021 року у справі № 637/1024/18, від 22 листопада 2021 року у справі 308/1203/19 та постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 листопада 2021 року у справі № 405/3360/17.

Провадження у суді касаційної інстанції

27 лютого 2023 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою.

У березні матеріали справи надійшли до Верховного Суду.

07 квітня 2023 року ухвалою Верховного Суду справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Інші учасники справи на скористалися правом на подання до Верховного Суду відзиву на касаційну скаргу.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

У вересні 2021 року керівник Дергачівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Малоданилівської селищної ради (об`єднана територіальна громада) звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, в якому просив суд:

- скасувати запис про державну реєстрацію права власності від 18 червня 2013 року № 1401434 на земельну ділянку, площею 0,25 га (кадастровий номер 6322083001:00:000:3161) за ОСОБА_1 ;

- визнати недійсними договори дарування від 18 березня 2019 року, відповідно до яких ОСОБА_1 подарувала земельну ділянку (кадастровий номер 6322083001:00:000:3161) ОСОБА_2 та ОСОБА_3, скасувати державну реєстрацію цих правочинів;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу, за яким ОСОБА_4 набув право власності на спірну земельну ділянку (кадастровий номер 6322083001:00:000:3161), скасувати державну реєстрацію цього правочину;

- зобов`язати ОСОБА_4 повернути на користь держави спірну земельну ділянку.

Встановлено, що у провадженні Дергачівського районного суду Харківської області перебувала справа № 619/3113/20 за позовом керівника Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Малоданилівської селищної ради (об`єднана територіальна громада) Дергачівського району Харківської області до ОСОБА_4, в якій прокурор просив суд витребувати з незаконного володіння ОСОБА_4 земельну ділянку, площею 0,25 га (кадастровий номер 6322083001:00:000:3161), на користь Малоданилівської селищної ради (об`єднана територіальна громада) Дергачівського району Харківської області.

Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 18 вересня 2020 року, залишеним без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 04 лютого 2021 року (справа № 619/3113/20), відмовлено у задоволенні позову керівника Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області до ОСОБА_4 про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення

від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.


................
Перейти до повного тексту