ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 червня 2023 року
м. Київ
справа №640/3265/22
адміністративне провадження № К/990/952/23, №К/990/33424/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Єресько Л.О.,
суддів: Губської О.А., Загороднюка А.Г.,
за участю:
секретаря судового засідання - Орел П.Ю.,
представника позивача - адвоката Панченко О.О.,
представника Офісу Генерального прокурора та Київської обласної прокуратури -
Бублієва Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження у касаційній інстанції справу № 640/3265/22
за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, П`ятнадцятої кадрової комісії, Київської обласної прокуратури про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку
за касаційними скаргами Офісу Генерального прокурора та Київської обласної прокуратури
на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 липня 2022 року, ухвалене суддею Катющенком В.П.,
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2022 року, ухвалену колегією суддів у складі головуючого судді Єгорової Н.М., суддів Федотова І.В., Чаку Є.В.,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їхнє обґрунтування
1. У січні 2022 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до Офісу Генерального прокурора (далі - відповідач 1), П`ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) (далі - відповідач 2, П`ятнадцята кадрова комісія), Київської обласної прокуратури (далі - відповідач 3), де просив:
1.1. визнати протиправним та скасувати рішення П`ятнадцятої кадрової комісії від 13.09.2021 №171 про неуспішне проходження атестації;
1.2. визнати протиправним та скасувати наказ керівника Київської обласної прокуратури від 22.10.2021 № 802к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Бориспільської місцевої прокуратури Київської області та органів прокуратури, у зв`язку з неуспішним проходженням атестації, на підставі підпункту 2 пункту 19 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури", з 25.10.2021;
1.3. поновити ОСОБА_1 на посаді прокурора Бориспільської місцевої прокуратури Київської області чи на рівнозначній посаді;
1.4. стягнути з Київської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, починаючи з 22.10.2021.
2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржуване рішення П`ятнадцятої кадрової комісії не відповідає вимозі обґрунтованості, оскільки не містить ані мотивів, ані обставин його прийняття, а також не містить відомостей про те, що на підставі пункту 11 розділу І Порядку проходження прокурорами атестації № 221 та за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 . Першою кадровою комісією з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) (далі - Перша кадрова комісія) прийнято рішення про задоволення заяви останнього та виключення його зі списку осіб, які не склали іспит у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки. Вказані обставини не стали перешкодою для прийняття спірного рішення про неуспішне проходження атестації позивачем.
2.1. Позивач також звертає увагу, що у спірному наказі міститься посилання на пункт 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII (далі - Закон № 1697-VII). При цьому, на думку позивача, звільнення за вказаним пунктом можливо виключно у випадку сукупності двох юридичних фактів: 1 - рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації та 2 - ліквідація чи реорганізація органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або скорочення частини кількості прокурорів органу прокуратури. За наведених обставин, позивач уважає, що навіть якщо ОСОБА_1 отримав рішення кадрової комісії, останній не може бути звільнений до/без настання відповідної обставини - реорганізації, ліквідації чи скорочення штату органу прокуратури. Зважаючи, що на час звільнення позивача з посади, ні ліквідації, ні реорганізації прокуратури Київської області не відбулось, а здійснено лише перейменування юридичної особи, то у відповідача не було правових підстав для звільнення позивача.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
3. ОСОБА_1 з 2012 року працював в органах прокуратури, а з 14.12.2015 - на посаді прокурора Бориспільської місцевої прокуратури.
4. На виконання вимог пункту 10 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113-ІХ позивач подав Генеральному прокурору України заяву про переведення на посаду прокурора в окружній прокуратурі та про намір пройти атестацію.
5. З метою проведення атестації Генеральним прокурором України наказом від 03.10.2019 № 221 затверджено Порядок проходження прокурорами атестації (далі - Порядок № 221) та наказом від 17.10.2019 № 233 затверджено Порядок роботи кадрових комісій, затвердженого наказом Генерального прокурора України (далі - Порядок № 233).
6. В рамках атестації прокурорів місцевих прокуратур позивач склав іспит у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора у зв`язку із чим його було допущено до наступного етапу атестації.
7. Наказом виконуючого обов`язки Генерального прокурора від 07.10.2020 № 474 встановлено прохідний бал (93) для успішного складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки (другий етап).
8. Згідно із протоколом Першої кадрової комісії № 10 від 04.11.2021 позивач неуспішно склав іспит у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки та набрав 92 бали при мінімально необхідних для складання іспиту 93.
9. Позивач 04.11.2020 та 05.11.2020 звернувся до голови Першої кадрової комісії із заявами про надання можливості повторної здачі іспиту на загальні здібності та навики, з підстав збою в роботі комп`ютерної техніки та погіршення стану здоров`я під час його складення.
10. Згідно протоколу № 12 засідання Першої кадрової комісії від 20.11.2020 (шосте питання порядку денного) вивченням доводів заявників (у тому числі, викладених доводів у заявах ОСОБА_1 ), долучених документів, а також змісту проведеного інструктажу комісією встановлено, що зазначені у їх зверненнях факти знайшли своє підтвердження. Вказане є поважною причиною, яка істотно вплинула на перебіг і результат складання іспиту, внаслідок чого комісією вирішено:
- задовольнити заяви заявників (у тому числі: ОСОБА_1 ) та внести їх до графіку для складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки;
- виключити заявників (у тому числі: ОСОБА_1 ) зі списку осіб, які 04.11.2020 та 06.11.2020 не склали іспит у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки;
- відповідно до пункту 7 розділу І Порядку проходження прокурорами атестації призначити нову дату складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки.
11. У подальшому Першою кадровою комісією так і не було призначено дату складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки.
12. Наказом Генерального прокурора від 16.07.2021 № 236 визнано таким, що втратив чинність наказ Генерального прокурора від 10.09.2020 № 422 "Про створення Першої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих)".
13. З метою продовження проходження прокурорами атестації наказом Генерального прокурора від 22.07.2021 № 239 створено П`ятнадцяту кадрову комісію обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих).
14. Вирішуючи питання про включення до графіку складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки ОСОБА_1, П`ятнадцятою кадровою комісією прийнято рішення від 13.09.2021 № 171 "Про неуспішне проходження прокурором атестації", де зазначено, що ОСОБА_1 за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки набрав 92 бали, що є менше прохідного балу (93) для успішного складання цього іспиту, а тому останній не допускається до етапу проходження співбесіди та припиняє участь в атестації. У зв`язку з цим, прокурор Бориспільської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_1 неуспішно пройшов атестацію.
15. Далі керівником обласної прокуратури видано наказ 22.10.2021 № 802к, яким ОСОБА_1 звільнено із посади прокурора Бориспільської місцевої прокуратури Київської області та органів прокуратури на підставі рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації (підпункт 2 пункту 19 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи прокуратури") з 25.10.2021.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
16. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.07.2022, залишеним без постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.11.2022, адміністративний позов задоволено частково:
16.1. визнане протиправним та скасоване рішення П`ятнадцятої кадрової комісії від 13.09.2021 № 171 про неуспішне проходження атестації;
16.2. визнаний протиправним та скасований наказ Київської обласної прокуратури від 22.10.2021 № 802к про звільнення ОСОБА_1 із займаної посади з 25.10.2021;
16.3. поновлено ОСОБА_1 на посаді, з якої його було звільнено з 26.10.2021 та стягнуто з Київської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 26.10.2021 по 12.07.2022 в сумі 65995,02 грн;
16.4. в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
17. Задовольняючи позовні вимоги в означеній частині, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що дії П`ятнадцятої кадрової комісії не відповідають принципу належного урядування, позаяк останньою проігноровано протокол засідання Першої кадрової комісії від 20.11.2020 № 12 та надано власну оцінку обставинам складання прокурором іспиту, який відбувся 04.11.2020.
17.1. Судами також зауважено, що до повноважень кадрових комісій не належить перегляд власних рішень.
17.2. Судами цих інстанцій зазначено, що П`ятнадцятою кадровою комісією повинно було бути вирішено виключно питання щодо дати проходження позивачем другого етапу атестації, позаяк останній виключений Першою кадровою комісією зі списку осіб, які 04.11.2020 не склали іспит у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки, відповідно, у відповідача не було правових підстав для висновку про неуспішне проходження ОСОБА_1 атестації.
17.3. Крім того, як зауважили суди попередніх інстанцій, члени П`ятнадцятої кадрової комісії не були присутні під час складання іспиту ОСОБА_1, що, на думку судів, є порушенням пункту 4 розділу ІІІ Порядку № 221, відповідно до якого тестування проходить автоматизовано з використанням комп`ютерної техніки у присутності членів відповідної кадрової комісії.
17.4. На підставі наведеного суди попередніх інстанцій дійшли висновку про невмотивованість та протиправність прийнятого П`ятнадцятою кадровою комісією оскаржуваного рішення від 13.09.2021 №171 та визнання його таким, що підлягає скасуванню.
17.5. Як наслідок звільнення позивача відбулося з порушенням законодавства, адже оскаржуваний наказ про його звільнення прийнятий на підставі рішення П`ятнадцятої кадрової комісії від 13.09.2021 №171, про протиправність якого дійшли висновку суди попередніх інстанцій, що має наслідком визнання протиправним та скасування і оскаржуваного наказу.
17.6. Суди обох інстанцій також дійшли висновку, що поновлення на посаді, яку позивач обіймав до звільнення, є достатнім та ефективним способом захисту його порушеного права.
17.7. Вирішуючи питання стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу позивача, суди зазначили, що він підлягає стягненню за період з 26.10.2021 по 12.07.2022 та становить 65995,02 грн (362,61*182 робочих дні), а не з 22.10.2021, як просить позивач.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
18. Від Офісу Генерального прокурора до Верховного Суду (далі - Суд) 29.11.2022 надійшла касаційна скарга, в якій відповідач 1 просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.07.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.11.2022 у справі № 640/3265/22, та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
18.1. Ця касаційна скарга подана на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
18.2. В обґрунтування підстав касаційного оскарження за пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України скаржник посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування пунктів 9, 16, 17, розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113-ІХ, пункту 7 розділу І Порядку № 221.
18.3. За доводами цієї касаційної скарги стверджується, що Першою кадровою комісією приймалося процедурне, а не остаточне (про успішне/неуспішне проходження атестації) рішення про виключення позивача зі списку осіб, які неуспішно склали вказаний іспит та про призначення нового часу (дати) складання цього іспиту без визначення конкретної дати.
18.4. Скаржник зауважує, що П`ятнадцятою кадровою комісією встановлено відсутність підстав для застосування положень пункту 7 Розділу І Порядку № 221 щодо ОСОБА_1 та включення його до графіку складення іспиту другого етапу атестації.
18.5. Касатор посилається на те, що включення прокурора до графіку повторного складення іспиту за відсутності достатніх підстав є порушенням вимог Закону № 113-1X та Порядку № 221 і всупереч конституційному принципу рівності такими діями йому буде надано привілеї перед іншими прокурорами, які неуспішно склали іспит та у зв`язку із цим були звільнені з органів прокуратури.
18.6. Як наголошує Офіс Генерального прокурора, Законом № 113-IX та Порядком № 221 повторне проходження атестації, крім випадків, визначених цими правовими актами, не передбачено. Своєю чергою, за наслідками складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки (другий етап атестації) ОСОБА_1 набрав 92 бали, що є менше прохідного балу для успішного складання іспиту (93) і його не допущено до проходження наступного етапу атестації - співбесіди.
18.7. Також касатор зауважує, що суди попередніх інстанцій не врахували, що проходження тестування з боку позивача було завершено, під час проведення тестування звернень від позивача до робочої групи та до членів комісії не надходило, акти про дострокове завершення тестування не складалися, а також те, що набрання позивачем за результатами іспиту балів, менше за прохідний бал, є підставою для ухвалення комісією рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.
18.8. Скаржник зазначає, що застосовуючи у спірних правовідносинах пункт 7 Порядку № 233, необхідно виходити з того, що П`ятнадцята кадрова комісія під час формування графіка складення іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з комп`ютерної техніки, діяла як самостійний орган, наділений повноваженнями перевірки матеріалів атестації, прийняття рішень шляхом голосування за власним розсудом з урахуванням вимог чинного законодавства, не була зобов`язана виконувати рішення Першої кадрової комісії, прийнятого щодо позивача та зафіксованого у протоколі засідання від 20.11.2020, як і не була зобов`язана вирішувати питання щодо скасування такого рішення.
18.9. Касатор переконує, що рішення П`ятнадцятої кадрової комісії відповідає вимогам пунктів 13, 16, 17 розділ I Закону № 113-1X, пункту 8 розділу І та пункту 6 розділу III Порядку № 221, є законним та обґрунтованим.
19. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 01.12.2022 відкрите касаційне провадження №К/990/33424/22 за вищевказаною касаційною скаргою.
20. Від Київської обласної прокуратури до Суду 06.01.2023 надійшла касаційна скарга, в якій відповідач 3 просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.07.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.11.2022 у справі № 640/3265/22, та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
20.1. Ця касаційна скарга подана на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
20.2. В обґрунтування підстав касаційного оскарження за пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України скаржник посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування пунктів 9, 16, 17, розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113-ІХ, пункту 7 розділу І Порядку № 221.
20.3. Доводи цієї касаційної скарги в обґрунтування підстав касаційного оскарження за вказаним пунктом є аналогічними доводам Офісу Генерального прокурора.
21. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 16.01.2023 відкрите касаційне провадження №К/990/952/23 за вищевказаною касаційною скаргою.
22. Ухвалами Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 08.05.2023 закінчено підготовчі дії за касаційними провадженнями №К/990/33424/22 та №К/990/952/23 у справі № 640/3265/22 та призначено її до розгляду у судовому засіданні.
23. У судовому засіданні представник Офісу Генерального прокурора та Київської обласної прокуратури підтримав вимоги касаційних скарг та просив їх задовольнити.
Позиція інших учасників справи
24. Від представника ОСОБА_1 - адвоката Панченко О.О. до Суду 26.12.2022 надійшов відзив на касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора, у якому сторона позивача просить залишити її без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.
24.1. У цьому відзиві стверджується про необґрунтоване і не мотивоване твердження відповідачів про невідповідність знань та умінь позивача займаній посаді лише на підставі того, що він не добрав 1 бали за комп`ютерними тестами, і є не лише незаконним і недостатнім, а й очевидно несправедливим.
24.2. Сторона позивача зауважує, що суди попередніх інстанції правильно зауважили, що рішення П`ятнадцятої кадрової комісії від 13.09.2021 не містить в собі обґрунтування фактичного перегляду питання, що розглянуто Першою кадровою комісією у листопаді 2020 року та скасування раніше прийнятого рішення комісії.
24.3. Як зазначає адвокат Панченко О.О. в матеріалах справи відсутні документи, які б надавали можливість суду вважати нечинним (скасованим) рішення першої кадрової комісії про допуск позивача до повторної здачі іспиту, що свідчить про передчасність прийнятого П`ятнадцятою кадровою комісією рішення про неуспішне проходження позивачем оцінювання.
24.4. Представник позивача зауважує, що ні Закон № 113-ІХ, ні Порядок № 221 та Порядок № 233, не наділяють кадрову комісію повноваженнями за тими ж самими обставинами ревізувати (переглядати) власне рішення або рішення попередньої кадрової комісії щодо призначення прокурору нового часу (дати) складання відповідного іспиту, як і не передбачають вчинення кадровою комісією повторно дій щодо визначення підстав для призначення нового часу (дати) складання іспиту чи проведення співбесіди, як не передбачають і права комісії або дій по вирішенню питання, чи включати до графіку складання іспитів прокурора, щодо якого вже прийнято рішення про призначення йому нової дати складання іспиту.
24.5. Крім того, Порядок № 221 не надає переваги одному рішенню кадрової комісії над іншим, а тому на думку сторони позивача, фактично П`ятнадцята кадрова комісія здійснила безпідставну переоцінку рішень Першої кадрової комісії і результатів етапу тестування позивача та прийняла нові рішення без завершення виконання або скасування попередніх і на підставі тих самих атестаційних документів.
25. Ухвала Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 16.01.2023 про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Київської обласної прокуратури направлялася позивачу на його адресу, зазначену у позовній заяві, проте на адресу Суду повернувся конверт із відміткою установи поштового зв`язку "за закінченням терміну зберігання". Вказана ухвала та касаційна скарга направлені повторно на електронну пошту позивача, зазначену ним у позовній заяві (ІНФОРМАЦІЯ_1). Також згідно телефонограми, складеної секретарем судового засідання від 04.05.2023 у справі № 640/3265/22, з метою уточнення актуальних поштової адреси та електронної пошти ОСОБА_1 здійснено телефонний дзвінок на номер телефону, вказаний позивачем у позовній заяві та повідомлено останнього про наявність означеної ухвали та подання касаційної скарги Київською обласною прокуратурою у цій справі. Також повідомлено, що вказані ухвала та касаційна скарга повторно направлені на електронну адресу позивача. ОСОБА_1 підтвердив отримання вказаних документів та зазначив про відсутність потреби направлення їх на поштову адресу позивача. Водночас правом подати відзив на цю касаційну скаргу Київської обласної прокуратури позивач не скористався, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку.
25.1. У судове засідання, призначене на 24.05.2023 позивач не з`явився. Від представника позивача - адвоката Панченко О.О. 22.05.2023 надійшла заява про відкладення судового засідання, призначеного на 24.05.2023, яка мотивована тим, що адвокат Панченко О.О. перебуває у відпустці по пологах та народженню дитини, про що створено медичний висновок про непрацездатність.
25.2. У судовому засіданні у зв`язку із вищезазначеним клопотанням адвоката Панченко О.О. усною ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання від 24.05.2023, вирішено відкласти розгляд справи на 08.06.2023.
25.3. У судове засідання, призначене на 08.06.2023 позивач не зв`явився, про причини неявки суду не повідомив. Представник позивача у судовому засіданні заперечувала проти задоволення вимог касаційних скарг та просила відмовити у їх задоволенні.
Позиція Верховного Суду
Джерела права, оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи
26. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
27. Водночас згідно з частиною другою статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
28. Частиною третьою статті 341 КАС України визначено, що суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, зокрема, у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
29. Колегія суддів, перевіривши доводи касаційних скарг Офісу Генерального прокурора та Київської обласної прокуратури, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених у статті 341 КАС України, виходить із такого.
30. Касаційні провадження у справі, що розглядається, відкриті з підстав, передбачених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
31. Спірні правовідносини між сторонами склалися з приводу рішення П`ятнадцятої кадрової комісії про неуспішне проходження прокурором атестації та звільнення з посади в органах прокуратури на підставі такого рішення.
32. Колегія суддів враховує, що після відкриття касаційних проваджень у цій справі Верховний Суд вже сформував правовий висновок у подібних правовідносинах щодо застосування пунктів 9, 14, 16-17 розділу IІ Закону № 113-1X, пунктів 7-8 розділу І, пункту 6 розділу ІІІ Порядку № 221, який викладено, зокрема, у постановах від 30.11.2022 у справі № 600/6322/21-а, від 22.12.2022 у справі № 140/12386/21, від 05.01.2023 у справі №380/23308/21, від 24.01.2023 у справах № 580/9908/21, №560/16514/21, № 500/8296/21, № 560/14894/21, від 31.01.2023 у справах №240/35883/21, №580/9243/21, від 02.02.2023 у справі №200/15948/21, від 08.02.2023 у справах №560/17141/21, №300/6959/21, №120/15902/21-а, від 09.02.2023 у справах №380/21729/21, № 280/11332/21, від 14.02.2023 у справі №560/16338/21, від 21.02.2023 у справах № 260/6716/21, №380/22495/21, №560/3698/22, № 420/23667/21, від 23.02.2023 у справах № 160/20922/21, №120/15448/21-а, №260/6744/21 та багатьох інших.
33. Практика Верховного Суду щодо застосування вказаних норм права у подібних правовідносинах є сталою та послідовною, а висновки, наведені у вищевказаних справах, є релевантними до обставин цієї справи. Колегія суддів не бачить підстав для відступу від цих висновків, уважає їх застосовними до обставин цієї справи і надалі зауважує таке.
34. Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" від 02.06.2016 № 1401-VIII Конституцію України доповнено статтею 131-1, яка вказує зокрема на те, що за новим українським конституційним правопорядком прокуратуру як інститут, що виконує функцію кримінального переслідування, структурно вмонтовано в загальну систему правосуддя.
35. Отже, Конституція України віднесла прокурорів у розділ правосуддя, змінила характер їх діяльності з загального нагляду на основну функцію кримінального обвинувачення та запровадила нові принципи в проведенні оцінювання як суддів, так і прокурорів.
36. У зв`язку із імплементацією цих змін у національний правопорядок 19.09.2019 прийнято Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" № 113-ІХ (тут і далі в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), у пункті 1 пояснювальної записки до проєкту якого наголошено, що після ухвалення Закону № 1697-VII в органах прокуратури не відбулося повноцінного кадрового перезавантаження з метою очищення лав прокурорів від осіб, які не відповідають вимогам доброчесності і професійності, що впливало на належність рівня виконання прокурорами своїх повноважень, а також рівня підтримки діяльності прокуратури суспільством. Цей Закон спрямований не стільки на зміну форми чи змісту діяльності прокуратури, скільки на проведення оцінки діючих прокурорів критеріям професійної компетенції, доброчесності та професійної етики.
37. Отже, проведення атестації прокурорів було визначено на законодавчому рівні як умова реформування органів прокуратури, що стосувалася зокрема усіх без винятку прокурорів, які мали бажання продовжувати працювати у органах прокуратури.
38. За змістом цього Закону реформування прокуратури є цілеспрямованим комплексом процедур і заходів, передбачених чинним законодавством, спрямованих на трансформацію цінностей, принципів, завдань і функцій прокуратури, а також стандартів і організаційно-правових засад її діяльності. Мета цієї реформи - сформувати в Україні ефективну прокуратуру, яка б користувалася повагою та довірою суспільства та сформувати високопрофесійний і доброчесний корпус прокурорів.
39. Реалізація кадрового перезавантаження за цим Законом відбувається у формі атестації діючих прокурорів на відповідність критеріям професійної компетенції, доброчесності та професійної етики. Встановлена цим Законом атестація не має систематичного характеру, відбувається одноразово за окремим законом, є винятковою.
40. Положення Закону № 113-ІХ щодо процедури переведення діючих прокурорів у разі успішного проходження ними атестації у порядку цього Закону, а також щодо процедури добору на вакантні посади, яка не є складовою процедури призначення на посаду прокурора у розумінні Закону № 1697-VII (норми щодо якої зупинені відповідно до абзацу 3 пункту 2 розділу ІІ Закону №113-ІХ) а є самостійною та тимчасовою процедурою, передбаченою пунктами 20 та 22 розділу ІІ Закону № 113-ІХ, носять тимчасовий характер (до 01.09.2021).
41. Атестація здійснюється згідно з Порядком проходження прокурорами атестації, який затверджується Генеральним прокурором (пункт 9 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 113-ІХ).
42. Пунктом 21 розділу І Закону № 113-ІХ передбачено заміну слів у Законі №1697-VII, зокрема слова "Генеральна прокуратура України" (в усіх відмінках) замінено словами "Офіс Генерального прокурора" (в усіх відмінках), а слова "регіональні" словами "обласні"; "місцеві" - "окружні".
43. Відповідно до пункту 7 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №113-ІХ прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади прокурорів у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться у порядку, передбаченому цим розділом.
44. Суть запровадженого Законом № 113-ІХ етапу реформування прокуратури в частині кадрового перезавантаження полягала у тому, що корпус прокурорів Офісу Генерального прокурора, обласних та окружних прокуратур мав формуватися, зокрема із уже переведених прокурорів, які на день набрання чинності цим Законом працювали на посадах прокурорів у Генеральній прокуратурі України, регіональних та місцевих прокуратурах та успішно пройшли атестацію у порядку, визначеному Законом № 113-ІХ.