ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 червня 2023 року
м. Київ
справа № 645/1752/18
провадження № 51-3659км21
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Харківського апеляційного суду від 24 травня 2021 року про повернення апеляційної скарги.
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Фрунзенського районного суду м. Харкова від 01 березня 2021 року ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, і призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 рік.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_7 звільнено від відбування основного призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки з покладенням на нього обов`язків, передбачених п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України.
Не погоджуючись із вказаним вироком захисник ОСОБА_6 оскаржив його в апеляційному порядку.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 09 квітня 2021 року апеляційну скаргузахисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 на вирок Фрунзенського районного суду м. Харкова від 01 березня 2021 року залишено без руху.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 24 травня 2021 року захиснику ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 повернуто його апеляційну скаргу, подану на вирок Фрунзенського районного суду м. Харкова від 01 березня 2021 року.
Вимоги, викладені у касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала
Укасаційній скарзі захисник ОСОБА_6, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить ухвалу апеляційного суду про повернення його апеляційної скарги скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Обґрунтовуючи вимоги своєї касаційної скарги, захисник зазначає, що ухвалу судді Харківського апеляційного суду від 09 квітня 2021 року про залишення його апеляційної скарги без руху, він 05 травня 2021 року, як про це зазначає апеляційний суд в ухвалі від 24 травня 2021 року, не отримував. Про існування вказаної ухвали йому стало відомо лише 19 травня 2021 року, після чого 21 травня 2021 року він подав до Харківського апеляційного суду апеляційну скаргу в новій редакції, тобто в межах визначеного судом строку для усунення недоліків.
Від учасників судового провадження заперечень на касаційну скаргу захисника не надходило.
Позиції інших учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 підтримав подану касаційну скаргу та просив її задовольнити у повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, з`ясувавши позиції учасників судового провадження, перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи та дослідивши виділені матеріали по справі 645/1752/18, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви суду
Відповідно до ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права при ухваленні судових рішень у тій частині, в якій їх було оскаржено.
Як установлено п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України, однією з підстав для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Згідно з ч. 2 ст. 438 КПК України при вирішенні питання про наявність зазначеної у п. 1 ч. 1 цієї статті підстави суд касаційної інстанції має керуватися ст. 412 цього Кодексу.
Істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення (ст. 412 КПК України).
Доступ до правосуддя як один з основоположних принципів верховенства права гарантований Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 55, п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ст. 7, ч. 6 ст. 9 КПК України).
Згідно з пунктами 1, 2, 17 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зокрема забезпеченню права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.
Статтею6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантується право кожному на справедливий суд, що включає, крім іншого, право на розгляд справи. Відповідні положення Конвенції знайшли своє втілення також у ст. 55 Конституції України.
Водночас Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі "Воловік проти України" зазначає, що якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, то держава зобов`язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах (в межах юрисдикції таких судів) додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братися до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль у ньому апеляційного суду.
Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства (п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
Відповідно до ст. 370, ч. 2 ст. 418 КПК Україниухвала суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги повинна бути законною, обґрунтованою та вмотивованою.
За правилами ч. 1 ст. 399 КПК України суддя-доповідач, встановивши, що апеляційну скаргу на вирок чи ухвалу суду першої інстанції подано без додержання вимог, передбачених ст. 396 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки скарги і встановлюється достатній строк для їх усунення, який не може перевищувати п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала апеляційну скаргу. Копія ухвали про залишення апеляційної скарги без руху невідкладно надсилається особі, яка подала апеляційну скаргу.