ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 червня 2023 року
м. Київ
справа № 274/4489/17
провадження № 51-1433км23
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 на вирок Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 04 жовтня
2021 року та ухвалу Житомирського апеляційного суду від 30 листопада 2022 року у кримінальному провадженні стосовно
ОСОБА_7,
ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого,
засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 Кримінального кодексу України (далі - КК),
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 04 жовтня 2021 року ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК. На підставі статей 49, 74 КК ОСОБА_7 звільнено від покарання в зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь потерпілого ОСОБА_8 матеріальну шкоду в розмірі 12196,15 грн та моральну шкоду в розмірі 40 000 грн.
Вирішено питання щодо речових доказів і процесуальних витрат у провадженні.
Як установив суд, ОСОБА_7, керуючи технічно справним автомобілем марки ВАЗ-21011, р.н. НОМЕР_1, рухався по правій смузі проїзної частини вул. Чуднівська в напрямку вул. Козацька (колишня Володарського) в м. Бердичеві. Наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, що розташовується поблизу будинку № 37 вказаної вулиці та позначений дорожніми знаками 5.35.1, 5.35.2 "Пішохідний перехід" і горизонтальною дорожньою розміткою 1.14.1 "зебра" Правил дорожнього руху України, водій ОСОБА_7 проявив безпечність та неуважність до дорожньої обстановки та її змін, чим створив небезпеку для руху іншим учасникам, невірно оцінив дорожню обстановку і в порушення вимог пунктів 1.5, 2.3 "б", 18.1 Правил дорожнього руху України, маючи технічну можливість запобігти наїзду з моменту виявлення перешкоди для руху, яку об`єктивно спроможний був виявити з місця водія, в момент виникнення небезпеки для руху своєчасно негайних заходів для зменшення швидкості аж до зупинки свого транспортного засобу не вжив та на смузі свого руху передньою правою частиною керованого ним транспортного засобу скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_8, який перетинав проїзну частину по зазначеному пішохідному переходу зліва направо відносно напрямку руху автомобіля. Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_8 отримав тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості, як такі, що спричинили тривалий розлад здоров`я.
Житомирський апеляційний суд ухвалою від 30 листопада 2022 року вирок місцевого суду залишив без змін.
Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі захисник засудженого вказує на те, що судові рішення ухвалено з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати судові рішення стосовно нього і закрити кримінальне провадження на підставі п. 3 ч. 1
ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
На обґрунтування своїх вимог стверджує, що докази, які були досліджені судом, не доводять причетності саме ОСОБА_7 до вказаного правопорушення. Також зазначає, що місцевий суд не відобразив у вироку достовірних показань потерпілого ОСОБА_8, не дав їм належної оцінки, що є грубим порушенням вимог статей 9, 94 КПК, а також не дав належної оцінки протиріччям між показаннями потерпілого ОСОБА_8 та свідка ОСОБА_9 .
Наголошує, що місцевий суд поклав в основу обвинувального вироку недопустимий доказ - висновок авто-технічної експертизи від 23 жовтня 2017 року за № 3/976, оскільки він містить суперечності зі встановленими фактичними обставинами кримінального провадження в частині напрямку руху пішохода. Зокрема в постанові слідчого про призначення експертизи вказано, що пішохід перетинав дорогу з ліва на право, а експерт вказав, що перетин здійснювався з права на ліво.
Захисник зазначає, що інші докази, які були досліджені судом та на які суд посилається, не доводять причетності ОСОБА_7 до вчинення вказаного правопорушення.
Суд апеляційної інстанції належним чином не розглянув апеляційну скаргу сторони захисту, не перевірив її доводи, обмежився лише посиланням на те, що винуватість засудженого підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, яким надана правильна юридична оцінка.
Позиції учасників судового провадження у судовому засіданні
Прокурор ОСОБА_5 не підтримала доводи касаційної скарги захисника, просила судові рішення залишити без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення.
Іншим учасникам судового провадження було належним чином повідомлено про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про особисту участь у касаційному розгляді, заперечень або повідомлень про поважність причин їх неприбуття до Суду від них не надходило.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, вислухавши позицію прокурора, перевіривши доводи касаційної скарги та вивчивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів уважає, що касаційна скарга захисника не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
За частиною 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Суд касаційної інстанції не перевіряє судових рішень у частині неповноти судового розгляду, а також достовірності фактичних обставин кримінального провадження. Натомість зазначені обставини були предметом перевірки судів першої та апеляційної інстанцій.
Статтею 438 КПК передбачено, що підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є істотне порушення кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Зі змісту ст. 370 КПК, якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості та вмотивованості судового рішення, убачається, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
З матеріалів кримінального провадження убачається, що висновок місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК, зроблено з дотриманням ст. 23 КПК і він ґрунтується на з`ясованих обставинах, підтверджених доказами, які було безпосередньо досліджено, а також оцінено. У вироку суду в повній відповідності до вимог ч. 3 ст. 374 КПК наведено докази, на яких ґрунтуються висновки про доведеність винуватості ОСОБА_7, які суд дослідив та оцінив із дотриманням положень статей 85, 86, 88, 94 цього Кодексу.
Апеляційний суд, переглядаючи вирок місцевого суду за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6, дійшов висновку, що суд з дотриманням вимог ст. 370 КПК розглянув кримінальне провадження стосовно ОСОБА_7, винуватість останнього установлено на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджено доказами, дослідженими під час судового розгляду й оціненими судом згідно з положеннями ст. 94 КПК.