ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 червня 2023 року
м. Київ
справа № 760/10355/22
провадження № 51-1828км23
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора ОСОБА_6 на ухвалу Київського апеляційного суду від 20 грудня 2022 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022100170000090 від 13 червня 2022 року,
за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця
с. Красностав Славутського району Хмельницької області, який згідно
з матеріалами кримінального провадження зареєстрований та проживає
за адресою: АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Солом`янського районного суду м. Києва від 22 серпня 2022 року ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, та призначено йому покарання
із застосуванням ст. 69 цього Кодексу у виді арешту на строк 6 місяців.
Вирішено питання щодо речових доказів і процесуальних витрат.
Згідно з цим вироком ОСОБА_7 в умовах воєнного стану 13 червня 2022 року близько 16:30 знаходячись у приміщенні підземного паркінгу за адресою:
м. Київ, пл. Вокзальна, 1 повторно відкрито викрав у потерпілої ОСОБА_8 мобільний телефон вартістю 732,67 грн.
Київський апеляційний суд ухвалою від 20 грудня 2022 року вирок Солом`янського районного суду м. Києва від 22 серпня 2022 року стосовно ОСОБА_7 залишив без змін, а апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_9 -
без задоволення.
Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У поданій касаційній скарзі прокурор ОСОБА_6, посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок м`якості, просить скасувати ухвалу апеляційного суду
і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
На обґрунтування доводів поданої касаційної скарги зазначає, що:
? суд першої інстанції в мотивувальній частині вироку чітко не зазначив,
які саме обставини з урахуванням особи ОСОБА_7 пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним злочину,
що також залишилося поза увагою суду апеляційної інстанції;
? судами першої та апеляційної інстанцій не встановлено обставин,
які б дозволяли призначити обвинуваченому покарання, нижчого
від найнижчої межі;
? поза увагою судів залишився той факт, що ОСОБА_7, будучи особою, засудженою за вчинення таємного викрадення чужого майна до покарання
у вигляді арешту, звільнившись після відбуття такого покарання, через нетривалий час повторно відкрито викрав чуже майно в умовах воєнного стану.
? ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 370 КПК України.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор ОСОБА_5, підтримав касаційну скаргу прокурора, просив
її задовольнити.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи, наведені в касаційній скарзі, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла таких висновків.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому наділений повноваженнями лише щодо перевірки правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені
в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того
чи іншого доказу.
Відповідно до приписів ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення і особі засудженого.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення та кваліфікація дій засудженого у касаційному порядку не оспорюються.
Зі змісту поданої касаційної скарги убачається, що прокурор фактично порушує питання про недотримання судом апеляційної інстанції визначених законом вимог, що стосуються призначення покарання і пов`язані із суддівським розсудом (дискреційними повноваженнями).
Поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості
й достатності обраного покарання тощо.
Підставами для судового розсуду в ході призначення покарання є: кримінально-правові відносно визначені (де встановлюються межі покарання) та альтернативні (де передбачено декілька видів покарань) санкції; принципи права; уповноважувальні норми, у яких використовуються щодо повноважень суду формулювання "може", "вправі"; юридичні терміни та поняття,