ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 травня 2023 року
м. Київ
cправа № 515/1060/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кібенко О.Р. - головуючий, Бакуліна С.В., Студенець В.І.,
за участю секретаря судового засідання - Шпорт В.В.,
представників учасників справи:
ОСОБА_1 - Кострич М.П.,
ОСОБА_2 - Лоскутов С.П.,
Тарабріна Олександра Ігоровича - не з`явився,
Державного реєстратора Татарбунарської районної державної адміністрації Крутової Ольги Анатоліївни - не з`явився
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.11.2022 (колегія суддів: Аленін О.Ю., Богатир К.В., Принцевська Н.М.)
у справі за позовом ОСОБА_1
до відповідачів:
1) ОСОБА_2,
2) ОСОБА_3
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - державного реєстратора Татарбунарської районної державної адміністрації Крутової Ольги Анатоліївни
про визнання правочину недійсним, скасування державної реєстрації, витребування майна з чужого незаконного володіння, поділ спільного майна подружжя.
СУТЬ СПОРУ
1. За час перебування у шлюбі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 набули права спільної сумісної власності на нежитлову будівлю їдальні та будинок відпочинку, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 (далі - будівлі).
2. ОСОБА_2 разом зі своїм сином від першого шлюбу 23.04.2018 створили ТОВ "Буджак 2018". До статутного капіталу товариства ОСОБА_2 вніс будівлі, не отримавши відповідної згоди ОСОБА_1 (як іншого з подружжя). Менше ніж за 2 місяці (18.06.2018) товариство передало ці будівлі у власність ОСОБА_3 (сина ОСОБА_2 ). Через тиждень розпочалася процедура ліквідації ТОВ "Буджак 2018", а 16.10.2019 ТОВ "Буджак 2018" було ліквідовано.
3. ОСОБА_1, вважаючи, що відбулося незаконне відчуження майна ОСОБА_2, яке належить їй на праві спільної сумісної власності, звернулася до суду цивільної юрисдикції з позовом про визнання правочину недійсним, скасування державної реєстрації, витребування майна з чужого незаконного володіння, поділ спільного майна подружжя.
4. Татарбунарський районний суд Одеської області заочним рішенням від 23.07.2020, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду від 08.04.2021, позов задовольнив частково. Верховний Суд постановою від 09.09.2021 вказані рішення скасував, провадження у справі закрив, а ухвалою від 17.11.2021 передав справу №515/1060/19 для продовження розгляду до Господарського суду Одеської області.
5. Господарський суд Одеської області рішенням від 11.07.2022 закрив провадження у справі в частині позовних вимог про визнання в порядку поділу майна за ОСОБА_1 права власності на 2/3 частини нерухомого майна; визнав недійсним рішення про передачу будівель до статутного капіталу ТОВ "Буджак 2018", скасував записи про державну реєстрацію права власності за ТОВ "Буджак 2018" ці будівлі; в іншій частині позову відмовив.
6. Південно-західний апеляційний господарський суд постановою від 02.11.2022 рішення Господарського суду Одеської області від 11.07.2022 в частині відмови у задоволенні позову скасував та ухвалив у цій частині нове: витребував у ОСОБА_3 будівлі; рішення в частині закриття провадження у справі скасував та направив справу в цій частині для продовження розгляду до Господарського суду Одеської області.
7. ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
8. Перед Верховним Судом у цій справі постали такі питання:
- суд якої юрисдикції має розглядати цей спір;
- якщо один із подружжя подав позов про витребування майна, що знаходиться у спільній сумісній власності подружжя, від третьої особи, то на користь кого має бути витребувано це майно.
9. Верховний Суд касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнив частково з огляду на таке.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
10. У липні 2019 ОСОБА_1 звернулася до Татарбунарського районного суду Одеської області з позовом до відповідачів, в якому просила визнати недійсним рішення про передачу будівель до статутного капіталу ТОВ "Буджак 2018", викладене у протоколі загальних зборів власників ТОВ "Буджак 2018" від 19.04.2018 №1; скасувати запис про державну реєстрацію права власності на це майно за ТОВ "Буджак 2018"; витребувати із чужого незаконного володіння ОСОБА_3 це майно; у порядку поділу майна визнати за ОСОБА_1 право власності на 2/3 частини зазначеного майна.
11. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 з 2002 року до 01.07.2007 проживала із ОСОБА_2 однією сім`єю без реєстрації шлюбу, а з 01.07.2007 до 07.09.2018 перебувала із ним у зареєстрованому шлюбі; разом вони набули право власності на будівлі, відчуження яких як спільного сумісного майна подружжя відбулося без згоди позивачки.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
12. Татарбунарський районний суд Одеської області заочним рішенням від 23.07.2020 позов ОСОБА_1 задовольнив частково, визнав рішення про передачу до статутного капіталу ТОВ "Буджак 2018" будівель недійсним, скасував запис про державну реєстрацію права власності на це майно за ТОВ "Буджак 2018", витребував з чужого незаконного володіння ОСОБА_3 будівлі, у порядку поділу майна визнав за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину будівель та вирішив питання розподілу судових витрат.
13. Татарбунарський районний суд Одеської області додатковим рішенням від 26.08.2020 стягнув солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов`язанні з наданням професійної правничої допомоги, у розмірі 29 760,00 грн.
14. Одеський апеляційний суд постановою від 08.04.2021 заочне рішення Татарбунарським районного суду Одеської області від 23.07.2020 та додаткове рішення Татарбунарського районного суду Одеської області від 26.08.2020 залишив без змін.
15. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду постановою від 08.09.2021 рішення Татарбунарського районного суду Одеської області від 23.07.2020, додаткове рішення Татарбунарського районного суду Одеської області від 26.08.2020 та постанову Одеського апеляційного суду від 08.04.2021 скасував, провадження у справі закрив.
16. Вказана постанова Верховного Суду мотивована тим, що оскарженим протоколом №1 загальних зборів засновників ТОВ "Буджак 2018" не регулюються сімейні права та обов`язки між подружжям, батьками та дітьми, а тому цей правочин не є правочином у сімейних правовідносинах. Справа у спорі про визнання недійсним протоколу загальних зборів засновників товариства, яким, зокрема, затверджено статутний капітал товариства, а також інші вимоги позивача, які випливають із дійсності цього протоколу, мають розглядатися господарським судом.
17. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду ухвалою від 17.11.2021 задовольнив заяву ОСОБА_1 про направлення справи за встановленою юрисдикцією та передав справу №515/1060/19 для продовження розгляду до Господарського суду Одеської області.
18. Господарський суд Одеської області рішенням від 11.07.2022 закрив провадження у справі в частині позовних вимог про визнання в порядку поділу майна за ОСОБА_1 права власності на 2/3 частини будівель; позов задовольнив частково: визнав недійсним рішення про передачу будівель ОСОБА_2 до статутного капіталу ТОВ "Буджак 2018", викладене у протоколі загальних зборів засновників ТОВ "Буджак 2018" від 19.04.2018 №1, скасував записи про державну реєстрацію права власності за ТОВ "Буджак 2018" на будівлі; в іншій частині позову відмовив.
19. Рішення суду першої інстанції мотивоване, зокрема, таким:
- порядок поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, регулюється положеннями Сімейного кодексу України (далі - СК); такі правовідносини між подружжям є виключно сімейними та позовні вимоги щодо поділу майна подружжя не випливають із дійсності оскаржуваного правочину щодо передачі спільного сумісного майна до статутного капіталу товариства, а також не є похідними вимогами від вимоги про визнання недійсним правочину; позовні вимоги в частині поділу майна подружжя не можуть розглядатися в порядку господарського судочинства, що є підставою для закриття провадження у справі в цій частині;
- ОСОБА_2 не довів належними та допустимими доказами наявність нотаріально завіреної письмової згоди позивачки на передачу спільного сумісного нерухомого майна до статутного капіталу товариства; обставина, що правочин вчинено ТОВ "Буджак 2018" в особі засновника ОСОБА_2, свідчить про недобросовісність набувача - ТОВ "Буджак 2018"; питання дійсності правочину, однією стороною якого є юридична особа, вирішується судом незалежно від того, в якому стані перебуває така юридична особа; жодних законодавчих обмежень щодо розгляду судом таких спорів у випадку ліквідації юридичної особи не передбачено;
- позовні вимоги про скасування записів про державну реєстрацію права власності за ТОВ "Буджак 2018" підлягають задоволенню, оскільки такий спосіб захисту порушеного права узгоджувався зі змістом ст.26 Закону "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"; такі вимоги є похідними від основної вимоги;
- позивачка просить суд витребувати з чужого незаконного володіння у ОСОБА_3 будівлі; такі позовні вимоги не конкретизовані, оскільки позивачка не визначила на користь кого саме необхідно витребувати таке майно; до моменту вчинення оскаржуваного правочину, яким було порушено права позивачки, право власності на спірне нерухоме майно було зареєстровано за ОСОБА_2 ; частка ОСОБА_1 у спільній сумісній власності не визначена, отже витребування вказаного майна на її користь є неможливим; задоволення визначених позивачкою позовних вимог не призведе до ефективного поновлення її порушеного права.
20. Південно-західний апеляційний господарський суд постановою від 02.11.2022 рішення Господарського суду Одеської області від 11.07.2022 в частині відмови у задоволенні позову скасував та ухвалив у цій частині нове рішення: витребував з чужого незаконного володіння у ОСОБА_3 будівлі; рішення в частині закриття провадження у справі скасував та направив справу в частині позовних вимог про визнання в порядку поділу майна за ОСОБА_1 права власності на 2/3 частини нерухомого майна для продовження розгляду до Господарського суду Одеської області.
21. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована, зокрема, таким:
- господарський суд позбавлений можливості прийняти рішення щодо закриття провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, у разі, якщо первісно справа надійшла до суду після закриття провадження Верховним Судом чи судом апеляційної інстанції в порядку цивільного чи адміністративного судочинства;
- закриття судом першої інстанції провадження по справі ставить під загрозу сутність гарантованого Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод права позивача на доступ до суду та на ефективний засіб юридичного захисту;
- позовні вимоги щодо визнання в порядку поділу майна за ОСОБА_1 права власності на 2/3 частини нерухомого майна мають бути розглянуті в порядку господарського судочинства;
- рішення про передачу майна до статутного капіталу товариства було визнано недійсним, що не оспорюється учасниками справи;
- право власності на спірне нерухоме майно зареєстровано за ОСОБА_3 ; до статутного капіталу ТОВ "Буджак 2018" було передано не майно, яке перебувало у приватній власності одного із подружжя, а майно, яке перебувало у спільній сумісній власності подружжя; під час передачі такого майна до статутного капіталу товариства, відповідна частка кожного із подружжя у спільному майні визначена (поділена) не була;
- задоволення позовних вимог про витребування майна є ефективним способом захисту порушеного права та призведе до повернення сторін до попереднього стану, тобто перебування майна у спільній сумісній власності подружжя;
- помилковими є висновки суду першої інстанції щодо того, що позивачка не зазначила, на користь кого саме варто витребувати спірне майно, оскільки таке майно є спільною сумісною власністю подружжя, а тому, у разі витребування, воно повертається у спільну сумісну власність цих осіб.
Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
22. 01.06.2007 відділ реєстрації актів цивільного стану Київського районного управління юстиції міста Одеси зареєстрував шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, актовий запис №391; після реєстрації шлюбу кожен із подружжя залишив своє прізвище (свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 ).
23. Татарбунарський районний суд Одеської області рішенням від 28.04.2009 визнав право власності на будівлі на території курортної зони "Расєйка" Приморської сільської ради Татарбунарського району Одеської області за ОСОБА_4 на 5%, за ОСОБА_2 на 95%, відповідно до договору на участь у сумісному будівництві від 14.04.2008.
24. 19.05.2009 за договорами купівлі-продажу ОСОБА_4 передав (продав) ОСОБА_2 5/100 часток будинку відпочинку по АДРЕСА_1 та 5/100 часток нежитлової будівлі їдальні, розташованої по АДРЕСА_1 .
25. Витяги про державну реєстрацію прав №30601234, №30601516 від 13.07.2011 підтверджують, що власником будівель є ОСОБА_2, які належить йому на праві приватної власності.
26. Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №120377408 від 12.04.2018 підтверджує, що ФОП Тарабрін І.О. є орендарем земельної ділянки, кадастровий номер 125083900:02:002:0424, розташованої по АДРЕСА_1 . Цільове призначення земельної ділянки - для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, для будівництва експлуатації та обслуговування їдальні та будинку відпочинку.
27. Згідно протоколу загальних зборів засновників (учасників) ТОВ "Буджак 2018" від 19.04.2018 №1 статутний капітал товариства складає 200 000,00 грн, який формується наступним чином: ОСОБА_3 вносить до статутного капіталу 100 000,00 грн грошовими коштами (50% статутного капіталу), а ОСОБА_2 формує свою частину статутного капіталу (також 50%) шляхом внесення нерухомого майна - будівель.
28. 24.04.2018 актом приймання-передачі майна ОСОБА_2 передав майно, а саме, будівлі, а ТОВ "Буджак 2018" прийняло вказане майно як внесок до статутного капіталу.
29. 02.05.2018 ОСОБА_2 уклав зі ОСОБА_1 договір оренди будівель.
30. Згідно з протоколом загальних зборів учасників (засновників) ТОВ "Буджак 2018" від 18.06.2018 №2 ОСОБА_3 виключено із складу засновників ТОВ "Буджак 2018" та передано йому пропорційно його частці в статутному капіталі будівлі.
31. 18.06.2018 актом приймання-передачі майна ТОВ "Буджак 2018" передало майно, а саме, будівлі, а ОСОБА_3 прийняв вказане майно у приватну власність, вартість якого пропорційна його частці у статутному капіталі. Відповідно до інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно за №173360442, №173361504 від 10.07.2019 підставою виникнення права власності на вказану нерухомість за ОСОБА_3 є протокол та акт приймання-передачі майна, видані ТОВ "Буджак 2018".
32. Приморський районний суд міста Одеси рішенням від 07.09.2018 розірвав шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
33. 08.08.2019 ТОВ "ІМПЕРІАЛ-777" на замовлення ОСОБА_1 виготовило звіт про незалежну оціночну вартість, відповідно до якого вартість спірних будівель, складає 2 794 859,00 грн.
34. 16.10.2019 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено записи про державну реєстрацію припинення юридичної особи ТОВ "Буджак 2018".
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу, інших заяв учасників справи
35. 22.11.2022 ОСОБА_2 звернувся з касаційною скаргою на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.11.2022, у якій просить її скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
36. На виконання вимог п.5 ч.2 ст.290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) скаржник посилається на підставу касаційного оскарження, передбачену п.1 ч.2 ст.287 ГПК, та зазначає, що суд апеляційної інстанції порушив п.1 ч.1 ст.231 ГПК та не врахував висновки щодо застосування норми права, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2020 у справі №922/88/20.
37. Скаржник у касаційній скарзі (з урахуванням заяви про усунення недоліків) зазначає, зокрема, таке:
- справи у спорах щодо правочинів незалежно від їх суб`єктного складу, які стосуються акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав у юридичній особі, підлягають розгляду господарськими судами; винятком є спори щодо таких дій, спрямованих на набуття, зміну або припинення сімейних і спадкових прав та обов`язків, які мають вирішуватися в порядку цивільного судочинства; позовні вимоги щодо поділу майна, набутого подружжям, є спором, що випливає з сімейних правовідносин, а тому така вимога не підлягає розгляду в господарських судах; порядок поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя регулюється положеннями СК, такі правовідносини між подружжям є виключно сімейними та позовні вимоги щодо поділу майна подружжя не випливають із дійсності оскаржуваного правочину щодо передачі спільного сумісного майна до статутного капіталу товариства, а також не є похідними вимогами від вимоги про визнання недійсним правочину;
- за загальним правилом, визначеним у ч.1 ст.317 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), саме власнику належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном, а із встановлених судами обставин справи вбачається, що власниками майна і засновниками ТОВ "Буджак 2018" є ОСОБА_2 та ОСОБА_3, а тому не вбачається, що правомочностями щодо спірного майна була наділена ОСОБА_1 ;
- суд апеляційної інстанції, ухвалюючи судове рішення в частині позовних вимог про витребування майна, обмежився лише посиланням на те, що такі вимоги є похідними, фактично не розглянувши спір в цій частині по суті заявлених вимог (посилається на висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2018 у справі №522/1029/18);
- ані в мотивувальній, ані в резолютивній частинах оскаржуваної постанови не зазначено про вимоги позивача в частині визнання недійсним рішення про передачу будівель до статутного капіталу ТОВ "Буджак 2018" та не вказано, чи залишено в цій частині рішення суду першої інстанції без змін, чи скасовано і ухвалено нове рішення.
38. 13.03.2023 надійшов відзив ОСОБА_1, в якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
39. У відзиві ОСОБА_1 зазначає, зокрема, таке:
- закриваючи провадження у частині позовних вимог про поділ майна подружжя, суд першої інстанції порушив ч.2 ст.231 ГПК; Верховний Суд своєю постановою від 08.09.2021 визначив підвідомчість спору, яка не може бути переглянута судом першої інстанції;
- постанова суду апеляційної інстанції відповідає вимогам ст.231 ГПК та ухвалена відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 21.11.2018 у справі №243/5078/17; скаржник не порушує питання про необхідність відступу від висновків Великої Палати Верховного Суду щодо юрисдикції;
- право власності на будівлі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 набули у шлюбі; майно належить їм на праві спільної сумісної власності; щодо презумпції спільної сумісної власності на майно, набуте подружжям у шлюбі, посилається на висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2018 у справі №372/504/17, Верховного Суду від 30.09.2022 у справі №753/2222/19, від 21.09.2022 у справі №752/17163/19, від 05.10.2022 у справі №664/906/20;
- протягом розгляду справи подружжя не заперечувало, що майно є спільною сумісною власністю, а його відчуження здійснено за відсутності згоди позивачки; позиція відповідачів базувалася на неправильно обраному способі захисту;
- суд апеляційної інстанції задовільнив вимогу про витребування майна як похідну від визнання правочину недійсним; такий спосіб захисту як витребування спільного сумісного майна (попередньо визнавши правочин недійсним) є належим способом захисту порушеного права; при цьому витребовується все майно, оскільки право сумісної власності поширюється не на частку, а на весь об`єкт нерухомості;
- якщо об`єкт належить на праві спільної сумісної власності кільком особам, то право власності кожного із співвласників поширюється на весь об`єкт; суттєвою відмінністю спільної часткової власності від спільної сумісної є те, що у частковій власності право розпорядження / володіння поширюється на певну частку, що належить власнику, а у спільній сумісній - на весь об`єкт, однак таке розпорядження / володіння здійснюється за згодою другого співвласника; вказане має вирішальне значення при витребуванні майна (посилається на постанови Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 15.06.2020 у справі №430/1281/14-ц, Верховного Суду від 08.07.2020 у справі №359/10528/15-ц, від 04.05.2022 у справі №727/7582/20, від 15.12.2021 у справі №640/17764/17);
- ОСОБА_1 не може витребувати саме частку майна у останнього набувача, оскільки не належало їй на праві спільної часткової власності, і відповідно така частка не була визначена; сімейне законодавство передбачає, що у таких випадках майно є спільною сумісною власністю; частку у праві власності, яка не визначена в натурі, витребувати не можна (посилається на постанову Верховного Суду від 02.06.2021 у справі №295/17812/18, від 03.04.2020 у справі №425/1969/18, від 16.12.2020 у справі №661/2576/16-ц);
- витребування майна повернуло сторін до правового стану (спільну сумісну власність), який існував до вчинення оскаржуваного правочину;
- витребувати частку зі спільної сумісної власності не можна, оскільки спільна сумісна власність поширюється на все майно, тому висновок суду про витребування майна у цілому, є правильним (посилається на постанову Верховного Суду від 16.12.2020 у справі №661/2576/16-ц);
- у постанові від 11.09.2019 у справі №621/1905/16-ц Верховний Суд визнав недійсним правочин щодо передачі майна до статутного капіталу товариства та витребував майно із чужого незаконного володіння особи у спільну сумісну власність позивачки та її чоловіка (вимога не була конкретизована тим, що позивач просить повернути майно у спільну сумісну власність);