ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 червня 2023 року
м. Київ
справа № 380/1256/21
адміністративне провадження № К/990/29654/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2022 року (судді: Шинкар Т.І., Сеник Р.П., Судова-Хомюк Н.М.) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних- вимог та їх обґрунтування
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області (далі - відповідач, ГУНП у Львівській області), в якому, з урахуванням уточнень, просив суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області від 22 грудня 2020 року № 3923 "Про порушення службової дисципліни окремими працівниками СУ ГУНП у Львівській області" в частині застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції;
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області від 22 грудня 2020 року №3 74 о/с в частині звільнення капітана поліції ОСОБА_1, слідчого відділу розслідування злочинів загально кримінальної спрямованості слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області за служби;
- поновити позивача на посаді слідчого відділу розслідування злочинів загально кримінальної спрямованості слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області з 22 грудня 2020 року;
- стягнути з Головного управління Національної поліції у Львівській області грошове та речове забезпечення за встановленими законодавством нормами за час вимушеного прогулу.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 14 грудня 2020 року т.в.о. начальника ГУНП у Львівській області затвердив висновок службового розслідування за фактом грубого порушення службової дисципліни слідчим відділу розслідування злочинів загально кримінальної спрямованості слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області капітаном поліції ОСОБА_1 .. Згідно з висновком службового розслідування за фактом грубого порушення службової дисципліни слідчим ВРЗЗКС СУ ГУНП у Львівській області капітаном поліції ОСОБА_1, Головне управління національної поліції у Львівській області 22 грудня 2020 року видало наказ № 3923 "Про порушення службової дисципліни окремими працівниками СУ ГУНП у Львівській області", яким продублювало висновки, які вказані у висновку службового розслідування. На підставі наказу ГУНП у Львівській області від 22 грудня 2020 року № 3923, 22 грудня 2020 року Головне управління Національної поліції у Львівській області видало наказ № 374о/с про звільнення позивача зі служби відповідно до Закону України "Про Національну поліцію" за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби).
На переконання позивача, зі змісту висновку службового розслідування, не встановлено вчинення ним конкретних дій чи бездіяльності, що містять ознаки дисциплінарного проступку чи свідчать про невиконання позивачем службових обов`язків, а фактично лише вказано про факт наявності притягнення до адміністративної відповідальності, при чому за умови, що відсутні рішення як суду, так і відповідного поліцейського, які б набрали законної сили та якими було б встановлено факт порушення позивачем вимог Правил дорожнього руху України. Пояснення, які були зібрані в рамках проведення службового розслідування також не містять даних про вчинення дисциплінарного проступку.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
Позивач у період з 01 вересня 2008 року по 06 листопада 2015 року перебував на службі в органах внутрішніх справ, з 07 листопада 2015 року прийнятий на службу в поліції. Остання посада слідчий відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області.
Наказом Головного управління Національної поліції у Львівській області від 22 грудня 2020 року № 3923 "Про порушення службової дисципліни окремими працівниками Слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області" за грубе порушення службової дисципліни, зокрема вимог основних обов`язків поліцейського, передбачених частиною 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, пункту 5 розділу I Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09 листопада 2016 року № 1179, та частини 1 Розділу І Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII, а також скоєння вчинку, що дискредитує та підриває авторитет поліції, на підставі пункту 7 статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, до слідчого відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_1 (0063102), накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Наказом Головного управління Національної поліції у Львівській області від 22 грудня 2020 року № 374 о/с, капітана поліції ОСОБА_1, слідчого відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області, відповідно до Закону України "Про Національну поліцію" звільнено зі служби в поліції на підставі 6 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби).
Позивач, вважаючи вищевказані накази протиправними, звернувся до суду з цим позовом.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2022 року позов задоволено у повному обсязі.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що в ході відібрання пояснення від позивача так і не було з`ясовано, чи вживав він спиртні напої 28 листопада 2020 року, в якій кількості та чи перебував в той день в стані алкогольного сп`яніння. Суд першої інстанції вказав, що постановою Залізничного районного суду м. Львова від 22 лютого 2021 року у справі № 462/7760/20, провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно позивача за частиною 1 статті 130 КУпАП закрито у зв`язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП. Також суд першої інстанції врахував, що постановою Залізничного районного суду м. Львова від 22 лютого 2021 року у справі № 462/8424/20 позов задоволено повністю, постанову серії ДПО 18 № 983817 від 29 листопада 2020 року у справі про адміністративне правопорушення та визнання позивача винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого частиною 2 статті 122 КУпАП скасовано, провадження у справі про адміністративне правопорушення про визнання позивача винним за частиною 2 статті 122 КУпАП закрито. Суд першої інстанції зазначив, що одночасно враховуючи факт складання відносно позивача адміністративних протоколів, Дисциплінарною комісією не наведено прикладів та не обґрунтовано несумісні із проходженням служби етичні та службово-дисциплінарні норми поведінки поліцейського.
Суд першої інстанції вказав, що обставини, які б обтяжували відповідальність позивача за порушення службової дисципліни, комісією також не встановлено. Суд першої інстанції зазначив, що сам факт складання адміністративних матеріалів не є самостійною підставою для висновку про вчинення поліцейським дій, що дискредитують орган поліції та подальшу несумісність із проходженням служби. Суд першої інстанції звернув увагу, що до позивача застосовано найсуворіший вид дисциплінарного стягнення, без співставлення тяжкості допущених саме позивачем порушень службової дисципліни, без врахування особи останнього, даних, що його характеризують, та вважав, що такий вид стягнення не є співмірним. Також суд першої інстанції врахував, що службове розслідування проведене у період тимчасової непрацездатності позивача, за його відсутності, тобто право позивача на участь в проведеному відносно нього службового розслідування, на участь у процесі прийняття рішення, було відповідачем порушено.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2022 року скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове про відмову у задавлені позову.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що службовим розслідуванням встановлено факт вчинення позивачем діяння, що дискредитує звання працівника органів Національної поліції. Матеріалами службового розслідування зафіксовано, що позивач своїми діями грубо порушив вимоги Правил етичної поведінки поліцейського, Правил дорожнього руху, Присяги працівника поліції та статті 18 Закону України "Про Національну поліцію". При здійсненні службового розслідування на предмет дотримання службової дисципліни оцінці підлягала в тому числі поведінка, обставини тих подій, що мали місце під час зупинки транспортного засобу під керуванням позивача, який від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку, за допомогою пристрою "Драгер" або ж у закладі охорони здоров`я відмовився.
Позивач, всупереч пункту 2.5 Правил дорожнього руху відмовився від виконання законних вимог поліцейського щодо проходження огляду на стан сп`яніння, що, безсумнівно, принижує високе звання поліцейського, яке мав позивач, викликає сумнів у високих моральних якостях і самосвідомості його як поліцейського.
Враховуючи тяжкість проступку, а наслідки проступку фактично підривають довіру та авторитет до органів Національної поліції, суд апеляційної інстанції вважав правомірним притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Водночас, з посиланням на парову позицію, викладену у постановах Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі № 816/1534/16, від 17 липня 2019 року у справі № 806/2555/17, від 07 жовтня 2020 року у справі №520/10268/19, суд апеляційної інстанції зауважив, що закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення вказує на відсутність складу адміністративного правопорушення, однак не дисциплінарного проступку. Окрім того, слід зазначити, що відсутність адміністративного притягнення до відповідальності позивача не спростовує наявності в діях позивача дисциплінарного проступку, за який, в порядку Дисциплінарного статуту, відповідач має право застосовувати такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення з органів Національної поліції, який входить до його компетенції.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
Касаційна скарга позивача подана на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник зазначив, що суд апеляційної інстанції, ухвалюючи оскаржувану постанову, не враховував висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 04 листопада 2020 року у справі № 389/2004/16-ц, від 28 квітня 2020 року у справі № 200/2166/19а, постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі № 205/4149/18-ц від 28 грудня 2021 року у справі № 813/4069/17 щодо заборони звільнення працівника в період його тимчасової непрацездатності.
Позиція інших учасників справи
Відзиву на касаційну скаргу не надходило.
Рух касаційної скарги
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 06 грудня 2022 року (судді: Загороднюк А.Г., Єресько Л.О., Соколов В.М.) відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2022 року.
Ухвалою Верховного Суду від 2023 року призначено справу до розгляду.
Релевантні джерела права й акти їх застосування
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію" № 580-VIII, поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи
Вирішуючи питання про обґрунтованість вимог поданої касаційної скарги Верховний Суд виходить з наступного.
Відповідно до частин1, 2 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Верховний Суд, переглянувши оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційних скарг, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог касаційної скарги, виходячи з наступного.
Акцентуючи увагу на тому, що Закон України "Про Національну поліцію" виокремлює зазначені підстави для звільнення зі служби в поліції, Верховний Суд має на меті звернути увагу на те, що вчинення поліцейським діяння, за яке передбачено одночасно різні види юридичної відповідальності, зокрема дисциплінарну, кримінальну та/або адміністративну, не у всіх випадках ставить їх у залежність одне від одного.
Отже, такі підстави для звільнення зі службі в поліції, як притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, або кримінального правопорушення, не слід ототожнювати із підставами для притягненням до дисциплінарної відповідальності.
Щодо останньої, то види дисциплінарних стягнень, які можуть застосовуватися до поліцейських, установлені у статті 12 Дисциплінарного статуту. Підставою для застосування цих стягнень є вчинення дисциплінарних проступків, а саме невиконання чи неналежне виконання службової дисципліни. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення.
Адміністративний суд в силу вимог частини третьої статті 2 КАС України в порядку судового контролю за рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єктів владних повноважень повинен дослідити, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, розсудливо, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, пропорційно тощо. У той же час адміністративний суд не наділений повноваженнями щодо прямої чи опосередкованої оцінки правильності кримінально-правової чи адміністративно-правової кваліфікації діяння чи інших аспектів відповідного провадження.