ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 червня 2023 року
м. Київ
Справа № 208/5733/21
Номер провадження в апеляційному суді 11-кп/803/3700/22
Провадження № 51 - 840 км 23
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
у режимі відеоконференції:
засудженого ОСОБА_6 та
його захисника адвоката ОСОБА_7,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021040000000435 від 03 червня
2021 року, щодо
ОСОБА_6,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою:
АДРЕСА_2, раніше не судимого,
за ст. 286 ч. 2 КК України,
за касаційною скаргою захисника засудженого ОСОБА_6 - адвоката
ОСОБА_7 на вирок Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 06 жовтня 2022 року та вирок Дніпровського апеляційного суду від 12 грудня 2022 року щодо ОСОБА_6 .
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 06 жовтня 2022 року засуджено ОСОБА_6 за ст. 286 ч. 2 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням зі встановленням іспитового строку тривалістю 2 роки та покладено на нього обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.
У задоволенні цивільного позову законного представника малолітнього потерпілого ОСОБА_8 - ОСОБА_9 до ОСОБА_6 про відшкодування моральної шкоди відмовлено.
Ухвалено стягнути з ОСОБА_6 на користь держави процесуальні витрати за проведення судової експертизи технічного стану транспортного засобу і комплексної судової фототехнічної та автотехнічної експертизи по 1 372 гривні
96 копійок за кожну.
Прийнято рішення щодо речових доказів.
Вироком суду ОСОБА_6 визнано винуватим і засуджено за вчинення кримінального правопорушення за наступних обставин.
03 червня 2021 року приблизно о 21 годині 00 хвилин ОСОБА_6, керуючи технічно справним автомобілем марки "AUDI 100" державний номерний знак НОМЕР_1, рухався в темний час доби по сухому покриттю проїзної частини вул. Михайла Грушевського в напрямку вул. Сергія Слюсаренка в м. Кам`янське Дніпропетровської області. Наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, розташованого на перехресті вул. Михайла Грушевського та вул. Сергія Слюсаренка, позначеного дорожнім знаком 5.35.1 та дорожньою розміткою 1.14.3 Правил дорожнього руху, ОСОБА_6 порушив вимоги пунктів 1.3, 1.5, 2.3.б та 18.1 Правил дорожнього руху, не діяв належним чином, щоб не наражати на небезпеку життя та здоров`я громадян, будучи неуважним до дорожньої обстановки, проявляючи кримінальну протиправну недбалість, маючи об`єктивну можливість завчасно виявити на смузі свого руху пішохода ОСОБА_10, який у темпі спокійного кроку перетинав пішохідний перехід зліва направо відносно руху автомобіля, не вжив заходів для зменшення швидкості, аж до зупинки транспортного засобу та не надав дорогу пішоходу, внаслідок чого здійснив наїзд передньою лівою частиною керованого ним автомобіля на праву бічну частину тіла пішохода. У результаті дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_10 отримав тілесні ушкодження, що спричинили його смерть у кареті швидкої допомоги
03 червня 2021 року о 21 годині 12 хвилин.
Вироком Дніпровського апеляційного суду від 12 грудня 2022 року зазначений вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_6 за апеляційною скаргою законного представника малолітнього потерпілого ОСОБА_9 в частині призначення покарання і вирішення цивільного позову скасовано та ухвалено новий вирок, яким ОСОБА_6 за ст. 286 ч. 2 КК України призначено покарання у виді позбавленні волі на строк 3 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 роки.
Строк відбування покарання ОСОБА_6 вказано рахувати з моменту фактичного затримання в порядку виконання вироку.
Ухвалено стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_9, яка діє в інтересах малолітнього потерпілого ОСОБА_8, 200 000 гривень на відшкодування моральної шкоди.
У решті вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_6 залишено без зміни.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_6, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок суворості, просить скасувати вирок суду першої інстанції та вирок апеляційного суду щодо ОСОБА_6 і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Вважає висновок апеляційного суду про неможливість застосування до ОСОБА_6 положень ст. 75 КК України безпідставним та необґрунтованим, а висновок суду першої інстанції про можливість виправлення ОСОБА_6 без ізоляції від суспільства вважає правильним. Зокрема зазначає, що ОСОБА_6 під час вчинення кримінального правопорушення був тверезим, дозволену швидкість руху не перевищував, раніше до кримінальної чи адміністративної відповідальності не притягувався, має на утриманні малолітню дитину та дружину, яка перебуває у декретній відпустці, визнав свою провину та співпрацював з органом досудового розслідування, після вчинення дорожньо-транспортної пригоди зупинив автомобіль та викликав швидку медичну допомогу, намагався відшкодувати заподіяну шкоду і порозумітися з потерпілою стороною та вважає, що дорожня транспортна пригода сталася також через необережні дії самого ОСОБА_10 . Указує на те, що судами першої та апеляційної інстанцій не було враховано відшкодування ОСОБА_6 витрат на поховання ОСОБА_10 в сумі 9 950 гривень та не допитано свідків на підтвердження зазначених обставин. Зазначає, що суд апеляційної інстанції при прийнятті рішення взагалі не врахував обставини, які пом`якшують покарання. Вважає, що цивільний позов ОСОБА_9 не відповідає вимогам закону та не підлягає задоволенню.
Заперечень на касаційну скаргу захисника ОСОБА_7 від учасників судового провадження не надходило.
Позиції учасників судового провадження
Засуджений ОСОБА_6 та його захисник - адвокат ОСОБА_7 у судовому засіданні висловили доводи на підтримання касаційної скарги захисника та просили її задовольнити.
Прокурор у судовому засіданні вважав касаційну скаргу захисника ОСОБА_7 необґрунтованою та просив залишити її без задоволення.
Мотиви Суду
Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, за яке його засуджено, та кваліфікація вчиненого за ст. 286 ч. 2 КК України у касаційній скарзі не оспорюються.
Доводи касаційної скарги про невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок суворості є необґрунтованими.
Відповідно до вимог статей 50, 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Суд, призначаючи покарання, зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують покарання. При цьому покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, та не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
У ст. 75 ч. 1 КК України встановлено, якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, катування, передбачене ст. 127 ч. 3 цього Кодексу, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.