1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2023 року

м. Київ

справа № 755/7670/18

провадження № 51-1099км23

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду

у складі:

головуючого ОСОБА_1,

суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4,

прокурора ОСОБА_5,

захисника ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 на ухвалу Київського апеляційного суду від 17 листопада 2022 року щодо

ОСОБА_7,

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1, зареєстрованого за цією ж адресою, раніше не судимого,

засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 Кримінального кодексу України (далі - КК).

Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 13 лютого 2020 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 3 ст. 307 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років із конфіскацією майна.

Ухвалено рахувати строк відбування покарання з моменту затримання, зарахувавши термін попереднього ув`язнення з 30 січня по 25 жовтня 2018 року.

Вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат.

За вироком суду, ОСОБА_7 перебуваючи в невстановлені досудовим розслідуванням час та місці, маючи умисел на незаконне придбання з метою подальшого збуту особливо небезпечних психотропних речовин - PVP, 4-ММС (4-метилметкатинону, мефедрону) та АМ-2201 в особливо великих розмірах, при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах придбав у невстановленої досудовим розслідуванням особи особливо небезпечні психотропні речовини - PVP масою 1992,128 г, 4-ММС (4-метилметкатинону, мефедрону) масою 18 г і АМ-2201 масою 0,04 г, й почав їх незаконно зберігати з метою збуту, помістивши до автомобіля марки "Шевроле Авео", н.з. НОМЕР_1 . Потім ОСОБА_7 направився за невстановленою досудовим розслідуванням адресою, вчинивши тим самим незаконне перевезення указаних особливо небезпечних психотропних речовин в особливо великих розмірах.

У подальшому, 30 січня 2018 року близько 04:40, співробітниками патрульної поліції на проспекті Романа Шухевича (колишній проспект Генерала Ватуніна), 16/1 був виявлений автомобіль марки Шевроле Авео, н.з. НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_7 та під час проведення обшуку указаного автомобіля у присутності двох понятих було виявлено та вилучено металевий кейс в якому містилися поліетиленові пакети з кристалічною речовиною, яка в своєму складі, відповідно до експертних висновків від 31 січня 2018 року № 11-2/689 та від 05 квітня 2018 року № 11-2/751, містить особливо небезпечні психотропні речовини - PVP масою 1992,128 г, 4-ММС (4-метилметкатинону, мефедрону) масою 18 г і АМ-2201 масою 0,04 г в особливо великих розмірах, які ОСОБА_7 незаконно придбав, зберігав та перевозив з метою подальшого збуту.

Київський апеляційний суд ухвалою від 17 листопада 2022 року залишив без змін вирок суду першої інстанції.

Вимоги касаційної скарги й узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі захисник, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у цьому суді.

Обґрунтовуючи викладені в касаційній скарзі вимоги, вказує, що суд апеляційної інстанції залишив поза увагою доводи апеляційної скарги, які стосуються необґрунтованості вироку місцевого суду.

На переконання касатора, без належного спростування апеляційного суду залишилися показання ОСОБА_7 щодо неналежності йому металевого кейсу, вилученого у ході обшуку автомобіля.

Також захисник уважає, що дані протоколу особистого обшуку затриманої особи від 30 січня 2018 року слід визнати недопустимим доказом з огляду на те, що поняті, які брали участь у зазначеній слідчій дії, безпосередньо не були свідками вилучення мобільного телефону у ОСОБА_7, що підтвердили під час судового розгляду, а отже, з урахуванням доктрини "плодів отруєного дерева", інші докази, які є похідними від протоколу особистого обшуку, є недопустимими.

Проте, на думку захисника, апеляційний суд проігнорував вищевказані доводи та не дав на них чіткої відповіді.

При цьому адвокат детально наводить аргументи невідповідності ухвали суду апеляційної інстанції, положенням статей 370, 419 КПК та стверджує про недоведеність винуватості ОСОБА_7 "поза розумним сумнівом".

Між тим касатор звертає увагу на порушення апеляційним судом приписів статей 23, 404 КПК, оскільки, задовольнивши клопотання про повторний допит свідків, суд обмежився лише прослуховуванням аудіозаписів їх показань у суді першої інстанції.

Позиції інших учасників судового провадження

У судовому засіданні захисник ОСОБА_6 підтримав доводи, наведені в касаційній скарзі, прокурор ОСОБА_5 заперечувала проти задоволення скарги, вважаючи її необґрунтованою.

Мотиви Суду

За частиною 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставині не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Як визначено у ст. 370 КПК, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції згідно зі ст. 438 КПК є істотне порушення кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. Вирішуючи питання про наявність зазначених підстав, суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу. Можливості скасування судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій через неповноту судового розгляду (ст. 410 КПК) та невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження (ст. 411 КПК) чинним кримінальним процесуальним законом не передбачено.

Оспорювання захисником засудженого установлених за результатами судового розгляду фактів із викладенням власної версії події, що зводиться до тверджень про невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та неповноту судового розгляду, з огляду на вимоги ст. 438 КПК не є предметом перевірки суду касаційної інстанції.

У свою чергу, з огляду на положення ч. 1 ст. 409 КПК суд апеляційної інстанції переглядає в апеляційному порядку законність та обґрунтованість судового рішення місцевого суду і надає сторонам кримінального провадження можливість перевірити повноту судового розгляду та правильність встановлення фактичних обставин кримінального провадження судом першої інстанції.

Також зміст ухвали суду апеляційної інстанції повинен відповідати вимогам

ст. 419 КПК.

Виходячи з положень указаних статей закону, суд апеляційної інстанції зобов`язаний проаналізувати й зіставити з наявними у кримінальному провадженні та додатково поданими матеріалами всі доводи, наведені в апеляційній скарзі, дати вичерпну відповідь на вказані в ній доводи щодо оцінки покладених в основу вироку доказів із точки зору їх належності, допустимості й достовірності, а також зазначити мотиви, якими він керувався під час постановлення ухвали, а в разі залишення апеляційної скарги без задоволення - підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою, пославшись на відповідну норму права.

Переглядаючи вирок районного суду за апеляційною скаргою захисника засудженого, суд апеляційної інстанції вищенаведених вимог дотримався, зважаючи на таке.

У касаційній скарзі адвокат посилається на те, що апеляційний суд неналежним чином оцінив показання ОСОБА_7 в частині неналежності йому металевого кейсу.


................
Перейти до повного тексту