Постанова
Іменем України
12 червня 2023 року
м. Київ
справа № 446/240/22
провадження № 61-5257св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
відповідач - Кам`янка-Бузька міська рада Львівської області,
третя особа - Кам`янка-Бузька державна нотаріальна контора,
особа, яка подала апеляційну скаргу, - ОСОБА_3,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадженнякасаційну скаргу ОСОБА_3, поданої представником ОСОБА_4, на ухвалу Львівського апеляційного суду від 28 лютого 2023 року у складі колегії суддів: Бойко С. М., Копняк С. М., Ніткевича А. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і судових рішень
У лютому 2022 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до Кам`янка-Бузької міської ради Львівської області, третя особа - Кам`янка-Бузька державна нотаріальна контора, про продовження строку на прийняття спадщини, визнання права власності на спадкове майно.
Свої вимоги позивачі обґрунтовували тим, що вони є спадкоємцями першої черги за законом після смерті матері ОСОБА_5 . Заповіт спадкодавець не складала, інші спадкоємці, які б мали право на спадщину, відсутні. Спадкове майно складається із земельних ділянок, загальною площею 1,7726 га, що розташовані на території Кам`янка-Бузької міської ради Львівського району і належали спадкодавцю на праві власності на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЛВ №085536, виданого Кам`янка-Бузькою районною державною адміністрацією 19 грудня 2005 року, проте оригіналу правовстановлюючого документу на вказане спадкове майно у них немає і строк для подання заяви нотаріусу вони пропустили, тому нотаріус відмовив їм у видачі свідоцтва про право на спадщину. Пропущення строку для подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини позивачі обґрунтовували тим, що не знали про належність матері на праві власності паїв (земельних ділянок), оскільки правовстановлюючих документів на землю (ні оригіналів, ні копій) у них не було.
Із урахуванням наведених обставин, позивачі просили визначити їм додатковий строк для прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, та визнати за кожною із них в порядку спадкування за законом після смерті матері право власності на 1/2 частини земельної ділянки, площею 1,4438 га, кадастровий номер 4622110100:12:000:0045, та на 1/2 частини земельної ділянки, площею 0,3288 га, кадастровий номер 4622110100:16:000:0127, цільове призначення - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які знаходяться на території Кам`янка-Бузької міської ради Львівського району Львівської області.
Рішенням Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 03 червня 2022 року позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 задоволено.
Визначено ОСОБА_1, ОСОБА_2 додатковий двомісячний строк з моменту набрання рішенням суду законної сили, для прийняття спадщини після смерті їх мами ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнано за ОСОБА_1 у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на 1/2 частину земельної ділянки загальною площею 1,7726 га, яка належала ОСОБА_5 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЛВ № 085536, виданого 19 грудня 2005 року на підставі розпорядження голови Кам`янка-Бузької районної державної адміністрації від 24 жовтня 2005 року № 420, та складається із земельної ділянки № 1 площею 1,4438 га, кадастровий номер 4622110100:12:000:0045, земельної ділянки № 2 площею 0,3288 га, кадастровий номер 4622110100:16:000:0127, цільове призначення - ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Кам`янка-Бузької міської ради Львівської області.
Визнано за ОСОБА_2 у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на 1/2 частину земельної ділянки загальною площею 1,7726 га, яка належала їй на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЛВ № 085536, виданого 19 грудня 2005 року на підставі розпорядження голови Кам`янка-Бузької районної державної адміністрації від 24 жовтня 2005 року № 420, та складається із земельної ділянки № 1 площею 1,4438 га, кадастровий номер 4622110100:12:000:0045, земельної ділянки № 2 площею 0,3288 га, кадастровий номер 4622110100:16:000:0127, цільове призначення - ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Кам`янка-Бузької міської ради Львівської області.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачі не вчинили необхідних дій для прийняття спадщини, оскільки їм не було відомо про існування спадкового майна та вони проживають та зареєстровані не за місцем проживання спадкодавця, що є поважною причиною пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Позивачі є спадкоємцями першої черги за законом, не заявляли про відмову від прийняття спадщини, пропущений ними строк для подання заяви нотаріусу про прийняття спадщини визнано поважним, інших спадкоємців окрім них немає, тому наявні правові підстави для визнання за ними права власності на майно в порядку спадкування.
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 28 лютого 2023 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 03 червня 2022 року закрито.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що ОСОБА_3 не прийняла спадщину після смерті матері згідно з частиною третьою статті 1268 ЦК України, оскільки на момент смерті матері разом із нею постійно не проживала,а заяви про прийняття спадщини після смерті матері у встановлений законом строк до нотаріуса за місцем відкриття спадщини не подавала і до суду з позовом про визначення їй додаткового строку для прийняття спадщини не зверталася. За таких обставин, підстави для висновку про порушення її прав оскаржуваним рішенням суду відсутні, а тому відповідно до пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України відкрите за її апеляційною скаргою апеляційне провадження підлягає закриттю.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
У квітні 2023 року представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Львівського апеляційного суду від 28 лютого 2023 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
У касаційній скарзі заявник зазначає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові не врахував висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладені у постановах Верховного Суду від 10 січня 2019 року у справі № 484/747/17, від 22 квітня 2019 року у справі № 171/2030/17.
Від інших учасників не надходило відзиву на касаційну скаргу.
Позиція Верховного Суду
Статтею 400 ЦПК України встановлено межі розгляду справи судом касаційної інстанції. Так, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відповідно до статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи має бути проведений протягом п`яти днів після складення доповіді суддею-доповідачем колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
За змістом частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги у межах, які стали підставами для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, аоскаржувана постанова суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Обставини, встановлені судами
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, померла ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується повторним свідоцтвом про смерть від 24 вересня 2021 року серії НОМЕР_3 .
ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 були доньками ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
ОСОБА_5 на момент смерті володіла земельною ділянкою загальною площею 1,7726 га, яка складається із земельної ділянки № 1 площею 1,4438 га, кадастровий номер 4622110100:12:000:0045, земельної ділянки № 2 площею 0,3288 га, кадастровий номер 4622110100:16:000:0127, яка розташована на території Кам`янка-Бузької міської ради Львівської області.
За змістом листа державного нотаріуса Кам`янка-Бузької державної нотаріальної контори Прокопенко Л. О. від 06 жовтня 2021 року № 1128/01-16 спадкова справа після смерті ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, не може бути заведена в зв`язку з пропущеним шестимісячним строком для прийняття спадщини та відсутністю оригіналу державного акта на земельні ділянки, рекомендовано звернутися до суду.
Правове обґрунтування
У статті 129 Конституції України у числі основних засад судочинства зазначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Право на оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій є складовою конституційного права особи на судовий захист. Воно гарантується визначеними Конституцією України основними засадами судочинства, які є обов`язковими для всіх форм судочинства та всіх судових інстанцій, зокрема забезпеченням апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина.
Отже, конституційний принцип забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду гарантує право звернення до суду зі скаргою в апеляційному чи в касаційному порядку, яке має бути реалізоване, за винятком встановленої законом заборони на таке оскарження.
Конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких установлена в належній судовій процедурі та формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному обсязі та забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначав, що право доступу до суду не може бути обмежене таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати легітимну мету та гарантувати пропорційність між їх використанням і такою метою (§ 22 рішення ЄСПЛ від 28 березня 2006 року у справі "Мельник проти України", заява № 23436/03).