Постанова
Іменем України
07 червня 2023 року
м. Київ
справа № 361/11205/21
провадження № 61-2029 св 23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Лідовця Р. А., Хопти С. Ф.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
представник позивача - ОСОБА_2,
відповідач - ОСОБА_3,
третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор Плюс",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного суду від 31 січня 2023 року у складі колегії суддів: Мазурик О. Ф., Желепи О. В., Кравець В. А.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор Плюс" (далі - ТОВ "ФК "Вектор Плюс"),
в якому просив суд припинити право власності відповідачки на земельну ділянку, площею 0,1862 га, кадастровий номер 3221287201:01:014:0049, розташовану за адресою: АДРЕСА_1,
визнати за ним право власності на цю земельну ділянку; визнати право власності за ним на житловий будинок, що розташований на земельній ділянці, площею 0,1862 га, кадастровий номер 3221287201:01:014:0049, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .
09 лютого 2022 року ОСОБА_1 подав до суду заяву про забезпечення позову, яка мотивована тим, що йому з мережі Інтернет стало відомо про те, що спірне нерухоме майно виставлено на продаж, тому просив суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на вищевказану земельну ділянку та заборони державним реєстраторам, державним і приватним нотаріусам, іншим особам, яким надано право відповідно до закону посвідчувати правочини щодо відчуження нерухомого майна, проводити реєстраційні дії направлені на відчуження спірної земельної ділянки, у тому числі посвідчувати правочини щодо відчуження нерухомого майна.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 18 лютого 2022 року заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову задоволено. Вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно ОСОБА_4, а саме: земельну ділянку, площею 0,1862 га, кадастровий номер 3221287201:01:014:0049, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 . Вжито заходи забезпечення позову шляхом заборони державним реєстраторам, Державним та приватним нотаріусам, іншим особам, яким надано право відповідно до закону посвідчувати правочини щодо відчуження нерухомого майна, проводити реєстраційні дії направлені на відчуження нерухомого майна, а саме: земельної ділянки, площею 0,1862 га, кадастровий номер 3221287201:01:014:0049, за адресою: АДРЕСА_1, у тому числі, посвідчувати правочини щодо відчуження нерухомого майна. Відстрочено ОСОБА_1 сплату судового збору за подачу до суду заяви про забезпечення позову до ухвалення рішення судом у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про припинення права власності, визнання права власності на нерухоме майно.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що ОСОБА_1, як на підставу для забезпечення позову, посилався на те, що спірне нерухоме майно виставлене на продаж у мережі Інтернет, тобто існує можливість продажу відповідачкою спірної земельної ділянки, що утруднить виконання рішення суду у цій справі у разі задоволення позову. Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку, є співмірними із заявленими позовними вимогами про визнання права власності на нього.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 31 січня 2023 року апеляційну скаргу ТОВ "ФК "Вектор Плюс" задоволено. Ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 18 лютого 2022 року про забезпечення позову скасовано. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено.
Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що ОСОБА_1 позовні вимоги про припинення права власності та визнання права власності на земельну ділянку обґрунтовано тим, що для придбання земельної ділянки він надав відповідачці під розписку грошові кошти, які з останньої стягнуто на підставі рішення суду.
Зазначені обставини вказують на те, що між сторонами існував спір за договором позики, який рішенням суду вирішено. Отже, виходячи з обґрунтувань позовної заяви, апеляційний суд дійшов висновку про те, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини щодо наявності правових підстав для вжиття заходів забезпечення позову, зокрема не перевірив, чи дійсно між сторонами виник спір щодо земельної ділянки, виходячи з доводів, які викладені позивачем у позовній заяві.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 просить оскаржувану постанову апеляційного суду скасувати й залишити у силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 березня 2023 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 361/11205/21 з Броварського міськрайонного суду Київської області. Підставами відкриття касаційного провадження були абзац 6 частини другої статті 389 ЦПК України.
У березні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 травня 2023 року справу за зазначеним позовом призначено до розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що за рахунок коштів позивача було придбано земельну ділянку, площею 0,1862 га, кадастровий номер 3221287201:01:014:0049, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, проте право власності на неї зареєстровано за відповідачкою.
Апеляційний суд у порушення вимог процесуального закону не врахував існування об`єктивних ризиків відчуження спірної земельної ділянки, оскільки у мережі Інтернет відповідачкою розміщено оголошення щодо її продажу.
Отже, наявна загроза відчуження спірної земельної ділянки до ухвалення судом рішення по суті спору, що ускладнить його виконання.
Апеляційним судом безпідставно розглянуто справу без участі представника позивача.
Доводи особи, яка подала відзив
У березні 2023 року ТОВ "ФК "Вектор Плюс"подало відзив на касаційну скаргу, посилаючись на те, що оскаржувана постанова апеляційного суду є законною і обґрунтованою, доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, на їх законність не впливають. Спірна земельна ділянка є предметом іпотеки та на неї накладено обтяження, яке зареєстровано у відповідному реєстрі. Позивачем не підтверджено, що відповідачем вчиняються дії щодо відчуження спірного нерухомого майна. Крім того, у мережі Інтернет не існує оголошення з продажу спірної земельної ділянки.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року
№ 460-IХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону судове рішення апеляційного суду не відповідає.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси
у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон
або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи,
яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги
такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту,
який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).
Згідно з частинами першою та другою статті 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до частин першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це тимчасове обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову (пункт 3 частини першої статті 151 ЦПК України).